Ухвала

від 01.11.2019 по справі 908/1531/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/94/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.11.2019 справа № 908/1531/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Носівець В.В., суддя Горохов І.С., суддя Дроздова С.С., при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова Кирила Костянтиновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі № 908/1531/18

за позовом публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", ідентифікаційний код 24432974 (50095, Дніпропетровськ область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ТС АІК-ЕКО", ідентифікаційний код 38285152 (69120, м. Запоріжжя, вул. Богдана Завади, буд. 4, кв. 60)

про стягнення суми 9 744 000,00 грн.

орган примусового виконання - приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, оф. 101)

Без повідомлення сторін

за участі приватного виконавця: Хохлов К.К., посвідчення № 0344 від 02.05.2019,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 01.11.2019 надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова Кирила Костянтиновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі № 908/1531/18. Приватний виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника товариства з обмеженою відповідальністю "ТС АІК-ЕКО" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань, покладених на боржника за виконавчими документами, що входять до складу ЗВП № 60291083.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 01.11.2019, враховуючи перебування у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) у справі Боєвої О.С., справу для розгляду подання передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Носівець В.В., суддя Горохов І.С., суддя Дроздова С.С.

Відповідно до положень ст. 337 ГПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

На підставі викладеного, судом ухвалою від 01.11.2019 подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова Кирила Костянтиновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі № 908/1531/18 прийнято до розгляду, за участю приватного виконавця, розгляд подання призначено на 01.11.2019 о/об 13 год. 45 хв.

Про час і місце судового засідання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова Кирила Костянтиновича повідомлено телефонограмою від 01.11.2019.

Судове засідання проводилось за участі приватного виконавця.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України приватний виконавець зазначає, що у нього на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження з виконання наказу № 904/2411/18, виданого 08.08.2019 господарським судом Дніпропетровської області та наказу № 908/1531/18, виданого 09.10.2019 господарським судом Запорізької області. За вказаним зведеним виконавчим провадженням божником є товариство з обмеженою відповідальністю "ТС АІК-ЕКО", ідентифікаційний код 38285152, керівником якого є ОСОБА_1 . Відповідно до ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавцем 19.08.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу боржника відому виконавцю, а саме: 69120 , м . Запоріжжя, вул. Богдана Завади, буд. 4/60 отримана боржником 11.09.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Також постанова про відкриття виконавчого провадження отримана боржником за адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчить лист керівника ТОВ "ТС АІС-ЕКО" за вих. № 196/79 від 27.08.2019. У своєму листі керівник підприємства-боржника зобов`язувався виконати вимоги Закону України Про виконавче провадження" та постанови про відкриття виконавчого провадження в частині надання декларації про майно та доходи боржника, однак відповідних дій не вчинив. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що у боржника ТОВ "ТС АІС-ЕКО" наявна дебіторська заборгованість, яка зокрема підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили. Згідно заяви представника ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" Лисенко П.П. від 10.10.2019 та доданої до неї заяви ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 05.09.2019 за №82/01-204 вбачається, що перед ТОВ "ТС АІС-ЕКО" існує заборгованість згідно рішення суду по справі № 908/2621/18 на суму 287908,38 грн. Наведене, за твердженням приватного виконавця, свідчить про свідоме та безспірне ухилення боржника від виконання рішення суду, яке полягає у ненаданні декларації про майно та доходи боржника та приховування факту наявності заборгованості перед ТОВ "ТС АІС-ЕКО", яка підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, тому наявні підстави для звернення до суду з поданням щодо встановлення керівнику ТОВ "ТС АІС-ЕКО" ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Суд дослідивши матеріали подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.04.2019 у справі №908/1531/18 позовні вимоги публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ТС АІК-ЕКО" на користь позивача 6 480 000,00 грн. штрафу та 97 200,00 грн. судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.09.2019 у справі № 908/1531/18 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У відповідності до ст. 116 ГПК України на виконання рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції 09.10.2019 видано наказ.

Постановою приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича відкрито виконавче провадження ВП № 60289818 по примусовому виконанню наказу № 908/1531/18 від 09.10.2019 про стягнення 6577200,00 грн., яке в подальшому приєднано до зведеного виконавчого провадження № 60291083.

Згідно облікової карти у зведеному виконавчому провадженні знаходяться два виконавчі провадження: № 160289818 по примусовому виконанню наказу № 908/1531/18 від 09.10.2019, виданого господарським судом Запорізької області, та № 59845875 з виконання наказу № 904/2411/18 від 08.08.2019, виданого господарським судом Дніпропетровської області.

Під час виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області виконавцем встановлено, що згідно інформацій з НАІС за боржником не зареєстровано прав власності на транспортні засоби, згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником не зареєстровано прав власності на нерухомість, згідно довідки з ГУ Держпраці у Запорізькій області за боржником не зареєстровано технологічних засобів. На даний час рахунки ТОВ "ТС АІС-ЕКО" арештовані, грошові кошти на них відсутні.

Посилаючись на невиконання боржником своїх зобов`язань щодо надання декларації про доходи та майно протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець вказує на наявність підстав для застосування до керівника боржника приписів ст. 337 ГПК України.

Частиною 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Поряд з цим, відповідно правил ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. І цей захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України , який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Аналіз наведеного закону дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. При цьому, зазначені обмеження стосуються саме громадянина України.

Суд констатує, що до подання не надано відомостей того, що особа, про обмеження у праві виїзду за кордон якої без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон просить заявник - ОСОБА_1 є громадянином України. У судовому засіданні приватний виконавець також вказав на відсутність документально підтвердженої інформації щодо громадянства зазначеної особи.

Таким чином, відсутність доказів того, що ОСОБА_1 є громадянином України унеможливлює застосування до нього санкцій, передбачених ст. 337 ГПК України.

Крім того суду відзначає, що з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа, яка є громадянином України, свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Адже, ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Слід зауважити, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Однією з підстав для відмови у задоволенні подань, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Одне лише самостійне невиконання боржником зобов`язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

З наданих приватним виконавцем до подання матеріалів вбачається, що постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/1531/18 винесено 10.10.2019, при цьому яким чином боржника повідомлено про відкриття виконавчого провадження за цим наказом та які виконавчі дії ним вчинено приватний виконавець не наводить.

Суд звертає увагу, що доводи приватного виконавця щодо ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань стосуються заборгованості за рішенням господарського суду Дніпропетровської області. Разом з тим, як вбачається з наданих приватним виконавцем документів, у справі господарського суду Дніпропетровської області № 904/2411/18 заборгованість боржника перед стягувачем зменшилась шляхом проведення зустрічного зарахування однорідних вимог у відповідності до ст. 601 ЦК України. Тому посилання приватного виконавця на приховування божником факту наявності заборгованості перед ним є необґрунтованим, оскільки заборгованість частково погашено саме за наказом, що входить до зведеного виконавчого провадження, на ухилення від виконання якого посилається приватний виконавець.

Суд наголошує, що особа, яка має невиконані договірні, аліментні та інші зобов`язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України). І тільки тоді суд може тимчасово обмежити особу (громадянина України) в праві виїзду за межі України, коли на момент звернення до суду з поданням приватного виконавця факт ухилення боржника від виконання зобов`язань відбувся і є об`єктивно наявним та доведеним, що має вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Так, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження боржник зобов`язаний: за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Разом з тим, неподання боржником декларації про доходи та майно не є тим виключним порушенням, яке тягне за собою відповідні наслідки у вигляді обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки, як вже зазначалося вище, застосування судом такого заходу забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Крім того, як вбачається з подання, відповідні відомості щодо наявності у боржника дебіторської заборгованості, про неподання якої шляхом надання декларації вказує заявник, отримана приватним виконавцем від стягувача, в порядку ч. 4 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження . Отже, ненадання боржником декларації про доходи та майно у визначений законом строк мало місце, проте, не мало суттєвих наслідків. А іншого майна та прав на нього, грошових коштів або інших активів приватним виконавцем не виявлено.

Враховуючи викладене, недоведеність наявності тих виключних порушень з боку боржника, які могли б бути підставою для застосування такого заходу забезпечення виконання судового рішення, та те, що приватним виконавцем не надано інформацію щодо того, чи є ОСОБА_1 громадянином України, у задоволенні подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника товариства з обмеженою відповідальністю "ТС АІК-ЕКО" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань, покладених на боржника за виконавчими документами, що входять до складу ЗВП № 60291083 слід відмовити.

Окремо суд зазначає, що відповідно до ст. 338 ГПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішуються судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції, щодо виконання винесеного судового рішення.

Разом із цим, звертаючись до господарського суду Запорізької області із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, приватний виконавець, крім невиконання боржником наказу № 908/1531/18 від 09.10.2019, виданого господарським судом Запорізької області, здебільшого посилається на невиконання наказу № 904/2411/18 від 08.08.2019, виданого господарським судом Дніпропетровської області, і виконавчі дії здійснювались на виконання саме цього наказу.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 337, 338 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця у справі № 908/1531/18 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника товариства з обмеженою відповідальністю "ТС АІК-ЕКО" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань, покладених на боржника за виконавчими документами, що входять до складу ЗВП № 60291083.

Копію ухвали направити сторонам та приватному виконавцю Хохлову Кирилу Костянтиновичу.

Відповідно до ст. 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку встановленому ст. 257 цього Кодексу, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Ухвалу підписано 06.11.2019

Головуючий суддя В.В. Носівець

Суддя І.С. Горохов

Суддя С.С.Дроздова