Рішення

від 24.10.2019 по справі 910/8288/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2019Справа № 910/8288/19

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Адміксер ЮА" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Уамастер Україна" простягнення 1 101 845 грн 01 коп. Представники: від позивача:Панасюк О.В. - представник на підставі наказу від відповідача:Костюченко О.В. - адвокат на підставі ордеру

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Адміксер ЮА" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уамастер Україна" про стягнення 1 101 845 грн 01 коп. заборгованості за договором про розміщення реклами від 01.01.2015 № 0115-1, в тому числі: 636 254 грн 50 коп. основного боргу, 338 095 грн 74 коп. пені, 29 633 грн 41 коп. 3 % річних та 97 861 грн 36 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про розміщення реклами від 01.01.2015 № 0115-1 неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 636 254 грн 50 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 338 095 грн 74 коп. пені, 29 633 грн 41 коп. 3 % річних та 97 861 грн 36 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/8288/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2019.

15.07.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

У підготовчому засіданні 15.07.2019 судом оголошено перерву до 02.09.2019.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 суд викликав відповідача у підготовче засідання на 02.09.2019.

23.07.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

05.08.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

27.08.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

02.09.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 02.09.2019 судом оголошено перерву до 19.09.2019.

19.09.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 19.09.2019 судом оголошено перерву до 26.09.2019.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 суд викликав відповідача у підготовче засідання на 26.09.2019.

26.09.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про проведення врегулювання спору за участі судді та клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 26.09.2019 судом встановлено надходження від відповідача клопотання про проведення врегулювання спору за участі судді та клопотання про відкладення розгляду справи з метою виконання позивачем ухвали про відкриття провадження у справі в частині надання розгорнутого розрахунку пені з урахуванням норм частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та інфляційних втрат окремо по кожному факту надання послуг.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про проведення врегулювання спору за участі судді, керуючись частиною 1 статті 189 Господарського процесуального кодексу України, відмовив у його задоволенні, оскільки врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін, однак позивач відповідну згоду не надав.

Разом з тим, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні через необґрунтованість та зазначив, що невиконання позивачем вимог ухвали суду не є підставою для відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 26.09.2019 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.10.2019.

24.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про надання пояснень з приводу письмових доказів.

У судове засідання 24.10.2019 з розгляду справи по суті з`явилися представники сторін та надали пояснення по суті справи.

Представник позивача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких частково визнав заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості. В іншій частині - заперечив проти заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 24.10.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

УСТАНОВИВ:

01.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Уамастер Україна" (рекламодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адміксер ЮА" (виконавець за договором) укладено договір про розміщення реклами № 0115-1 (далі - договір), предметом якого є надання виконавцем рекламодавцю послуг з розміщення реклами в мережі Інтернет, а також умови надання зазначених послуг.

Відповідно до пункту 6.1. договору факт виконання взаємних зобов`язань сторін за цим договором відображається в щомісячних актах приймання-передачі наданих послуг (або актах з іншою назвою, але відповідним змістом) (далі - акт), який складається виконавцем у строк, узгоджений сторонами у пп. (6) п. 4.2. цього договору, і що підписується обома сторонами. Рекламодавець зобов`язується підписати акт і направити його виконавцю протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня його отримання. У разі, якщо протягом зазначеного терміну рекламодавець не надішле виконавцю підписаний рекламодавцем та скріплений його основною печаткою примірник акта або мотивовану письмову відмову від приймання наданих послуг, послуги виконавця за такий звітний період вважаються наданими виконавцем в повному обсязі та належної якості, а також прийнятими рекламодавцем в останній день зазначеного строку незалежно від факту підписання сторонами акта за такий період.

Згідно з пунктом 7.5. договору оплата послуг виконавця здійснюється рекламодавцем у грошовій безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений у розділі Реквізити та підписи сторін цього договору, чи інший поточний рахунок, вказаний виконавцем, в строк не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня приймання-передачі послуг за повний чи неповний місяць їх надання згідно з розділом 6 цього договору. З метою зручності здійснення платежів виконавець на прохання рекламодавця може надати йому рахунок-фактуру на оплату.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 року, якщо інше не передбачено цим договором. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, і від обов`язку з виконання прийнятих сторонами на себе за цим договором зобов`язань. Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) днів до моменту закінчення строку його дії не заявить письмово про свій намір розірвати договір. Число пролонгацій договору необмежене (пункт 11.1. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, на виконання умов укладеного договору про розміщення реклами від 01.01.2015 № 0115-1 позивачем були виконанні, а відповідачем прийнятті роботи (послуги), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів надання послуг:

- від 31.05.2016 № 516-444 на суму 8 400 грн 00 коп.;

- від 31.05.2019 № 516-443 на суму 4 800 грн 00 коп.;

- від 31.08.2017 № 817-407 на суму 79 952 грн 60 коп.;

- від 30.09.2016 № 916-476 на суму 30 684 грн 00 коп.;

- від 30.09.2017 № 917-342 на суму 175 164 грн 17 коп.;

- від 31.10.2017 № 1017-627 на суму 56 183 грн 14 коп.;

- від 30.11.2017 № 1117-782 на суму 191 851 грн 20 коп.;

- від 31.12.2017 № 1217-808 на суму 89 219 грн 39 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг згідно з договором про розміщення реклами від 01.01.2015 № 0115-1, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги у розмірі 636 254 грн 50 коп., що також не спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано доказів слати зазначеної заборгованості.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманих послуг за договором про розміщення реклами від 01.01.2015 № 0115-1 та факту наявності заборгованості з оплати вартості наданих послуг у розмірі 636 254 грн 50 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 636 254 грн 50 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати вартості наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 338 095 грн 74 коп. пені, 29 633 грн 41 коп. 3 % річних та 97 861 грн 36 коп. інфляційних втрат.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За порушення грошових зобов`язань щодо пені застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 9.2. договору у разі порушення термінів оплати, передбачених даним договором та (або) додатками до цього договору, рекламодавець сплачує виконавцю неустойку в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення) відповідно до умов пункту 9.2. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за такими періодами:

- за актом надання послуг від 31.05.2016 № 516-444 на суму 8 400 грн 00 коп. з 31.07.2016 по 21.06.2019;

- за актом надання послуг від 31.05.2019 № 516-443 на суму 4 800 грн 00 коп. з 31.07.2016 по 21.06.2019;

- за актом надання послуг від 31.08.2017 № 817-407 на суму 79 952 грн 60 коп. з 31.10.2017 по 21.06.2019;

- за актом надання послуг від 30.09.2016 № 916-476 на суму 30 684 грн 00 коп. з 30.11.2016 по 21.06.2019;

- за актом надання послуг від 30.09.2017 № 917-342 на суму 175 164 грн 17 коп. з 30.11.2017 по 21.06.2017;

- за актом надання послуг від 31.10.2017 № 1017-627 на суму 56 183 грн 14 коп. з 30.12.2017 по 21.06.2019;

- за актом надання послуг від 30.11.2017 № 1117-782 на суму 191 851 грн 20 коп. з 30.01.2018 по 21.06.2019;

- за актом надання послуг від 31.12.2017 № 1217-808 на суму 89 219 грн 39 коп. з 01.03.2018 по 21.06.2019.

Пунктом 7.5. договору визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється рекламодавцем в строк не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня приймання-передачі послуг за повний чи неповний місяць їх надання згідно з розділом 6 цього договору.

Відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені є неправильним, оскільки позивачем, з урахуванням пункту 7.5. договору, а також частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, неправильно визначено день початку прострочення обов`язку з оплати наданих послуг, а також в порушення норм статті 232 Господарського кодексу України період нарахування пені виходить за межі шестимісячного строку.

За перерахунком суду, сума пені за прострочення оплати наданих послуг становить 102 757 грн 07 коп., в тому числі:

- 1 232 грн 79 коп. - сума пені, нарахована за період з 02.08.2016 по 01.02.2017 за прострочення оплати 8 400 грн 00 коп. згідно з актом надання послуг від 31.05.2016 № 516-444;

- 704 грн 45 коп. - сума пені, нарахована за період з 02.08.2016 по 01.02.2017 за прострочення оплати 4 800 грн 00 коп. згідно з актом надання послуг від 31.05.2019 № 516-443;

- 12 251 грн 37 коп. - сума пені, нарахована за період з 31.10.2017 по 30.04.2018 за прострочення оплати 79 952 грн 60 коп. згідно з актом надання послуг від 31.08.2017 № 817-407;

- 4 176 грн 02 коп. - сума пені, нарахована за період з 30.11.2016 по 29.05.2017 за прострочення оплати 30 684 грн 00 коп. згідно з актом надання послуг від 30.09.2016 № 916-476;

- 27 685 грн 54 коп. - сума пені, нарахована за період з 30.11.2017 по 29.05.2018 за прострочення оплати 175 164 грн 17 коп. згідно з актом надання послуг від 30.09.2017 № 917-342;

- 9 180 грн 17 коп. - сума пені, нарахована за період з 02.01.2018 по 01.07.2018 за прострочення оплати 56 183 грн 14 коп. згідно з актом надання послуг від 31.10.2017 № 1017-627;

- 32 110 грн 11 коп. - сума пені, нарахована за період з 30.01.2018 по 29.07.2018 за прострочення оплати 191 851 грн 20 коп. згідно з актом надання послуг від 30.11.2017 № 1117-782;

- 15 416 грн 62 коп. - сума пені, нарахована за період з 02.03.2018 по 01.09.2018 за прострочення оплати 89 219 грн 39 коп. згідно з актом надання послуг від 31.12.2017 № 1217-808.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 338 095 грн 74 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 102 757 грн 07 коп.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 29 633 грн 41 коп. та інфляційних втрат у розмірі 97 861 грн 36 коп. суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок 3 % річних є неправильним, оскільки позивачем невірно визначено початок періоду прострочення.

Так, за перерахунком суду, з урахуванням розміру простроченого платежу, пункту 7.5. договору, а також частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, в межах визначеного позивачем періоду нарахування (не виходячи за межі кінцевої дати нарахування, визначеної позивачем), сума 3 % за прострочення оплати вартості послуг становить 29 610 грн 06 коп., з яких:

- 727 грн 41 коп. - сума 3 % річних, нарахована за період з 02.08.2016 по 21.06.2019 за прострочення оплати 8 400 грн 00 коп. згідно за актом надання послуг від 31.05.2016 № 516-444;

- 415 грн 66 коп. - сума 3 % річних, нарахована за період з 02.08.2016 по 21.06.2019 за прострочення оплати 4 800 грн 00 коп. згідно з актом надання послуг від 31.05.2019 № 516-443;

- 3 936 грн 30 коп. - сума 3 % річних, нарахована за період з 31.10.2017 по 21.06.2019 за прострочення оплати 79 952 грн 60 коп. згідно з актом надання послуг від 31.08.2017 № 817-407;

- 2 355 грн 30 коп. - сума 3 % річних, нарахована за період з 30.11.2016 по 21.06.2019 за прострочення оплати 30 684 грн 00 коп. згідно з актом надання послуг від 30.09.2016 № 916-476;

- 8 191 грн 92 коп. - сума 3 % річних, нарахована за період з 30.11.2017 по 21.06.2019 за прострочення оплати 175 164 грн 17 коп. згідно з актом надання послуг від 30.09.2017 № 917-342;

- 2 475 грн 14 коп. - сума 3 % річних, нарахована за період з 02.01.2018 по 21.06.2019 за прострочення оплати 56 183 грн 14 коп. згідно з актом надання послуг від 31.10.2017 № 1017-627;

- 8 010 грн 44 коп. - сума 3 % річних, нарахована за період з 30.01.2018 по 21.06.2019 за прострочення оплати 191 851 грн 20 коп. згідно з актом надання послуг від 30.11.2017 № 1117-782;

- 3 497 грн 89 коп. - сума 3 % річних, нарахована за період з 02.03.2018 по 21.06.2019 за прострочення оплати 89 219 грн 39 коп. згідно з актом надання послуг від 31.12.2017 № 1217-808.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 29 633 грн 41 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 29 610 грн 06 коп.

Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, судом враховано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За перерахунком суду, сума інфляційних втрат за прострочення відповідачем оплати вартості послуг становить 92 222 грн 65 коп., з яких:

- 3 277 грн 89 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з вересня 2016 року по червень 2019 року за прострочення оплати 8 400 грн 00 коп. за актом надання послуг від 31.05.2016 № 516-444;

- 1 873 грн 08 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з вересня 2016 року по червень 2019 року за прострочення оплати 4 800 грн 00 коп. згідно з актом надання послуг від 31.05.2019 № 516-443;

- 12 753 грн 74 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2017 року по червень 2019 року за прострочення оплати 79 952 грн 60 коп. згідно з актом надання послуг від 31.08.2017 № 817-407;

- 9 357 грн 33 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2016 року по червень 2019 року за прострочення оплати 30 684 грн 00 коп. згідно з актом надання послуг від 30.09.2016 № 916-476;

- 26 129 грн 88 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2017 року по червень 2019 року за прострочення оплати 175 164 грн 17 коп. згідно з актом надання послуг від 30.09.2017 № 917-342;

- 6 797 грн 09 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з лютого 2018 року по червень 2019 року за прострочення оплати 56 183 грн 14 коп. згідно з актом надання послуг від 31.10.2017 № 1017-627;

- 23 210 грн 35 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з лютого 2018 року по червень 2019 року за прострочення оплати 191 851 грн 20 коп. згідно з актом надання послуг від 30.11.2017 № 1117-782;

- 8 823 грн 29 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з квітня 2018 року по червень 2019 року за прострочення оплати 89 219 грн 39 коп. згідно з актом надання послуг від 31.12.2017 № 1217-808.

Відтак, вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 97 861 грн 36 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 92 222 грн 65 коп.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором про розміщення реклами від 01.01.2015 № 0115-1, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 102 757 грн 07 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 29 610 грн 06 коп. та вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 92 222 грн 65 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уамастер Україна" (вул. Щекавицька, 30/39, офіс 81, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 39044176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адміксер ЮА" (вул. Миколи Пимоненка, 13-Ж, корпус 2, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 39560553) заборгованість у розмірі 636 254 (шістсот тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн 50 коп., пеню у розмірі 102 757 (сто дві тисячі сімсот п`ятдесят сім) грн 07 коп., 3 % річних у розмірі 29 610 (двадцять дев`ять тисяч шістсот десять) грн 06 коп., інфляційних втрат у розмірі 92 222 (дев`яносто дві тисячі двісті двадцять дві) грн 65 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 912 (дванадцять тисяч дев`ятсот дванадцять) грн 66 коп.

3. В іншій частині позову щодо вимог про стягнення 235 338 грн 67 коп. пені, 23 грн 35 коп. 3 % річних та 5 638 грн 71 коп. інфляційних втрат відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 07.11.2019

Суддя Н.Б.Плотницька