Постанова

від 19.02.2020 по справі 910/8288/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2020 р. Справа№ 910/8288/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Уамастер Україна"

на рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2019 р. (повний текст складено 07.11.2019 р.)

у справі № 910/8288/19 (суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Адміксер ЮА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Уамастер Україна"

про стягнення 1 101 845,01 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адміксер ЮА" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Уамастер Україна" про стягнення 1 101 845,01 грн., з яких: 636 254,50 грн. боргу, 338 095,74 грн. пені, 29 633,41 грн. 3 % річних та 97 861,36 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати отриманих послуг за договором про розміщення реклами № 0115-1 від 01.01.2015 р., який є підставою для виникнення грошового зобов`язання у відповідача та застосування до нього відповідальності за прострочення виконання цього зобов`язання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.10.2019 р. у справі № 910/8288/19 позов задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Уамастер Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Адміксер ЮА" 636 254,50 грн. заборгованості, 102 757,07 грн. пені, 29 610,06 грн. 3 % річних, 92 222,65 грн. інфляційних втрат та 12 912,66 грн. судового збору; в іншій частині позову щодо вимог про стягнення 235 338,67 грн. пені, 23,35 грн. 3 % річних та 5 638,71 грн. інфляційних втрат відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що в порушення умов договору № 0115-1 від 01.01.2015 р. відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі оплачені надані позивачем послуги. Встановивши розмір заборгованості у сумі 636 254,50 грн., суд задовольнив позов у цій частині вимог, і у зв`язку з прострочення грошового зобов`язання стягнув нараховані позивачем 102 757,07 грн. пені, 29 610,06 грн. 3 % річних, 92 222,65 грн. інфляційних втрат. В решті вимог відмовлено, оскільки розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат позивачем здійснений з помилками.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Уамастер Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Уамастер Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Адміксер ЮА" інфляційних втрат у розмірі 92 222,65 грн. та змінити судове рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 90 454,70 грн.; в іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто з нього 1 767,95? грн. інфляційних втрат, які помилково нараховані на суму заборгованості за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання - за червень 2019 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Смірнова Л.Г., Гаврилюк О.М., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 19.02.2020 р.

У судовому засіданні 19.02.2020 р. представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідач не взяв участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду , неявка відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.01.2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Уамастер Україна" (рекламодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Адміксер ЮА" (виконавець) укладено договір про розміщення реклами № 0115-1 (договір), предметом якого є надання виконавцем рекламодавцю послуг з розміщення реклами в мережі Інтернет, а також умови надання зазначених послуг.

Відповідно до пункту 6.1 договору факт виконання взаємних зобов`язань сторін за договором відображається в щомісячних актах приймання-передачі наданих послуг (або актах з іншою назвою, але відповідним змістом), які складаються виконавцем у строк, узгоджений сторонами у пп. (6) п. 4.2 цього договору, і підписуються обома сторонами. Рекламодавець зобов`язується підписати акт і направити його виконавцю протягом 5 календарних днів з дня його отримання. У разі, якщо протягом зазначеного терміну рекламодавець не надішле виконавцю підписаний рекламодавцем та скріплений його основною печаткою примірник акта або мотивовану письмову відмову від приймання наданих послуг, послуги виконавця за такий звітний період вважаються наданими виконавцем в повному обсязі та належної якості, а також прийнятими рекламодавцем в останній день зазначеного строку, незалежно від факту підписання сторонами акта за такий період.

Згідно з пунктом 7.5 договору оплата послуг виконавця здійснюється рекламодавцем у грошовій безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений у розділі "Реквізити та підписи сторін" цього договору, чи інший поточний рахунок, вказаний виконавцем, в строк не пізніше 60 календарних днів з дня приймання-передачі послуг за повний чи неповний місяць їх надання згідно з розділом 6 цього договору. З метою зручності здійснення платежів виконавець на прохання рекламодавця може надати йому рахунок-фактуру на оплату.

За умовами пункту 9.2 договору у разі порушення термінів оплати, передбачених даним договором та (або) додатками до цього договору, рекламодавець сплачує виконавцю неустойку в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 р., якщо інше не передбачено цим договором. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, і від обов`язку з виконання прийнятих сторонами на себе за цим договором зобов`язань. Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) днів до моменту закінчення строку його дії не заявить письмово про свій намір розірвати договір. Число пролонгацій договору необмежене (пункт 11.1 договору).

На виконання умов договору виконавцем виконанні, а рекламодавцем прийнятті роботи (послуги) на загальну суму 636 254,5?0 грн., що підтверджується актами надання послуг: № 516-444 від 31.05.2016 р. на суму 8 400,00 грн.; № 516-443 від 31.05.2016 р. на суму 4 800,00 грн.; № 817-407 від 31.08.2017 р. на суму 79 952,60 грн.; № 916-476 від 30.09.2016 р. на суму 30 684,00 грн.; № 917-342 від 30.09.2017 р. на суму 175 164,17 грн.; № 1017-627 від 31.10.2017 р. на суму 56 183,14 грн.; № 1117-782 від 30.11.2017 р. на суму 191 851,20 грн.; № 1217-808 від 31.12.2017 р. на суму 89 219,39 грн.

22.06.2018 р. та 28.05.2019 р. позивач звертався до відповідача з претензіями №№ 8041, 9406 щодо оплати заборгованості.

Враховуючи, що рекламодавцем не були сплачені надані виконавцем за період з травня 2016 року по грудень 2017 року послуги, виконавець звернувся до господарського суду з даним позовом.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг за договором № 0115-1 від 01.01.2015 р. на суму 636 254,50 грн. та допустив прострочення грошового зобов`язання.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати вартості наданих послуг, судом першої інстанції задоволено вимоги в частині стягнення 636 254,50 грн. заборгованості, а також 102 757,07 грн. пені за загальний період прострочення з 02.08.2016 р. по 01.09.2018 р., 29 610,06 грн. 3 % річних за загальний період прострочення з 02.08.2016 р. по 21.06.2019 р., 92 222,65 грн. інфляційних втрат за загальний період прострочення з вересня 2016 року по червень 2019 року.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням в частині стягнення з нього 1 767,95? грн. інфляційних втрат, які, за його твердженням, помилково нараховані на суму заборгованості за червень 2019 року, індекс інфляції якого на момент звернення позивача до суду ще не був встановлений Державним комітетом статистики України, оскільки місяць не закінчився.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Нормами статті 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 р. у справі № 916/190/18 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 910/21564/16 від 10.07.2019 р.).

Перевіривши здійснені розрахунки, апеляційний господарський суд встановив, що нараховані позивачем 92 222,65 грн. інфляційних втрат за загальний період прострочення з вересня 2016 року по травень 2019 року (включно), є такими, що ґрунтуються на нормах законодавства України, тож позов в цій частині правомірно задоволено судом першої інстанції. Зі здійсненого розрахунку вбачається, що судом першої інстанції не було враховано червень 2019 року, оскільки здійснений період нарахування є по травень 2019 року (включно), а отже доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд погоджується із висновками господарського суду міста Києва, отже підстав для скасування або зміни рішення від 24.10.2019 р. у справі № 910/8288/19 не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Уамастер Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2019 р. у справі № 910/8288/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2019 р. у справі № 910/8288/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/8288/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.03.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді О.М. Гаврилюк

Л.Г. Смірнова