Рішення

від 07.11.2019 по справі 911/2185/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2185/19

За позовом Приватного підприємства Сервента

до Дочірнього підприємства «Рітейл Центр»

про стягнення 120594,78грн

Суддя С.І. Чонгова

Представники сторін не викликались

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство Сервента (далі - ПП Сервента ) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Рітейл Центр» (ДП Рітейл Центр ) про стягнення 120 594,78грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено свої зобов`язання за договором за договором поставки РЦ028595 від 19.01.2015 в частині сплати за поставлений товар.

Відповідач - ДП «Рітейл Центр» у своєму відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, вказуючи на те, що відсутні належні докази здійснення поставки товару, оскільки видаткові накладні належним чином не оформлені, а саме з видаткових накладних не вбачається за можливе ідентифікувати особу представника покупця так як наявний лише підпис та нерозбірливо написано прізвище; неможливо встановити повноваження особи яка отримала товар, оскільки відсутня посада, та будь-який документ на підтвердження повноважень. Також, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надання постачальником покупцю документів передбачених п.3.6 договору, відповідач має право затримати оплату за товар, а також, що за відсутності реалізації товару у відповідача ще не настав обов`язок по оплаті за договором.

Позивачем було надано відповідь на відзив, якою для підтвердження факту поставки товару відповідачу надає копії податкових накладних.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами у справі без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.01.2015 між ДП Рітейл Центр (покупець) та ПП Сервента (постачальник) був укладений договір №РЦ028595 (далі - договір).

За умовами договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними у накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів Фуршет (п.1.1 договору).

Згідно з п. 3.1. договору товар поставляється постачальнику у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в засовленні.

Відповідно до п. 3.6 договору постачальник при поставці відповідної партії товару передає покупцю наступну супровідну документацію: накладні, в яких повинна бути чітко зазначена кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ. Одиницею виміру кількості товару вважається одиниця виміру товару для продажу його кінцевому споживачеві в магазинах покупця ( шт. ., для штучного товару, кг для вагового) постачальник несе відповідальність за арифметичні помилки в накладних; товарно-транспортні накладні; податкові накладні; належним чином завірені копії посвідчення якості, ветеринарних свідоцтв чи довідок (для товарів тваринного походження), сертифікатів відповідності у разі необхідності сертифікат про визнання іноземного сертифікату, гігієнічні висновки (для товарів, що підлягають обов`язковій сертифікації), інструкції з використання, гарантійні сертифікати, технічні паспорти тощо, що вимагається відповідно до законодавства України для оптової чи роздрібної торгівлі; коригувальні податкові накладні у випадку повернення товару; погоджений з покупцем примірник замовлення.

Підпунктом 3.7.1 п.3.7 договору передбачено, що у випадку, якщо товар не виходить на необхідний рівень продажу у роздрібній мережі покупця для вказаної категорії товару, або, якщо товар не був реалізований на протязі строку його придатності, або товар виявився не якісним при тестуванні, покупець направляє на адресу уповноваженого представника постачальника повідомлення про обсяги та причини повернення товару, а також перелік торгівельних точок з яких постачальник зобов`язаний протягом 5 календарних днів з моменту одержання повідомлення від покупця вивезти такий товар.

Покупець оформлює повернення товарів за допомогою накладної на повернення товарів (пп. 3.7.2 п.3.7 договору).

Згідно з п. 5.1 договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання передачі товару на складі покупця.

Покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків після коми (Ціна без ПДВ та з ПДВ) (п.7.1 договору).

У відповідності до п.7.8 договору, загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка.

Відповідно до п. 7.9 договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 30 днів. При цьому сторони домовились про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00грн з кожного магазину.

Даний договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019 (п.10.1 договору).

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 125 355,12грн, що підтверджується видатковими накладними, які підписано та скріплено печатками сторін (а.с.14-43), а також податковими накладними та квитанціями про реєстрацію в ЄДРПН, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 4387,00грн, що підтверджується накладними на повернення №2219488759 від 15.08.2019 на суму 3946,98грн та №2219488762 від 15.08.2019 на суму 440,02грн.

Щодо накладної на повернення №2219488760 від 15.08.2019 на суму 52,88грн, суд зазначає, що у вказаній накладній зазначено товар, який був поставлений за видатковою накладною №618 від 05.08.2018, яка не міститься в матеріалах справи та щодо якої не заявлено позивачем стягнення заборгованості.

Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу №21/02-3 від 21.02.2019 щодо наявності заборгованості за поставлений товар у розмірі 126 647,52грн, яку позивач просив відповідача сплатити, що підтверджується доказами направлення, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач вказує, що відповідачем відповіді не надано, заборгованість за поставлений товар не сплачена.

16.04.2019 сторонами було підписано акт перевірки розрахунків за період з 01.03.2019 по 31.03.2019 відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем складає 125 034,66грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 120 594,78грн

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку оплатити поставлений товар.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, яка регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 5.1 договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання передачі товару на складі покупця.

У відповідності з п. 7.9 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника щосереди кожні 35 днів після реалізації товару; у випадку, якщо день оплати (середа) випадає на вихідний або святковий день, то оплати здійснюються найближчої середи, яка є робочим днем; реалізацією слід вважати відвантаження товару зі складу покупця третім особам, незалежно від перерахування від них грошових коштів за відвантажений товар.

Відповідно до п.7.13 не рідше ніж кожні три місяці, з мометну укладення цього договору, сторони зобов`язані підписувати акти звірки взаєморозрахунків. Акти звірки розрахунків по цьому договору підписуються не пізніше кожного 30 числі першого місяця наступного кварталу.

Виходячи з умов договору, сторонами не визначено порядок інформування відповідачем позивача про обсяги реалізації за певний період або звітування про це, як і права позивача здійснювати перевірку обсягів нереалізованого товару у магазинах (складах) відповідача. Укладений сторонами договір лише визначає зобов`язання сторін підписувати акти звірки взаєморозрахунків не рідше ніж кожні три місяці.

В силу ч.1 ст.212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

При цьому, договір, за змістом ч. 2 ст.202 ЦК України, є двостороннім (багатостороннім) правочином.

Згідно ч.2 ст.212 ЦК України, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує, що за відсутності реалізації товару у відповідача ще не настав обов`язок по оплаті за договором.

Суд не приймає до уваги дане заперечення відповідача, оскільки відповідачем не надано документів повідомлення позивача про залишки нереалізованого товару та не повернуто товар.

Таким чином, ненадання позивачем доказів реалізації товару не може свідчити про відсутність у відповідача обов`язку оплатити отриманий товар.

Щодо посилання відповідача на те, що відсутні належні докази здійснення поставки товару, оскільки видаткові накладні належним чином не оформлені, а саме з видаткових накладних не вбачається за можливе ідентифікувати особу представника покупця так як наявний лише підпис та нерозбірливо написано прізвище; неможливо встановити повноваження особи яка отримала товар, оскільки відсутня посада, та будь-який документ на підтвердження повноважень та те, що в матеріалах справи відсутні докази надання постачальником покупцю документів передбачених п.3.6 договору, відповідач має право затримати оплату за товар, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Згідно з ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Підпунктом 2.5 пункту 2 Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Судом встановлено, що факт отримання товару відповідачем від позивача підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, які містять підпис та печатку відповідача як юридичної особи.

Відсутність у видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар за накладними, за наявності її підпису у накладних, який засвідчений відтиском печатки/штампу самої юридичної особи не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі.

Відтиск печатки/штампу на видаткових накладних є свідченням участі відповідача, у здійсненні господарської операції за вказаними накладними та свідчить про висловлення згоди відповідачем на купівлю-продаж товару на відповідних умовах, вказаних у накладних.

Окрім того, відповідачем доказів у спростування дійсності підпису та печатки, які містяться на вказаних накладних суду не надано.

Крім того, ненадання позивачем супровідної документації, визначеної пунктами 3.6 договорів, за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати зазначену господарську операцію.

Відповідачем не надано суду доказів щодо звернення до позивача з вимогою надати визначені договором належним чином оформлені документи, із встановленням при цьому розумного строку для їх передання, доказів відмови відповідача від договору та повернення отриманого товару чи вчинення інших дій, які б могли свідчити про невиконання позивачем своїх зобов`язань за договором поставки у повному обсязі, у відповідності до вимог законодавства та умов укладеного між сторонами договору, відповідачем не надано.

Так, ч.1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача у даній справі щодо стягнення 120 594,78грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 1921,00грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Рітейл Центр» (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г; ідентифікаційний код 38734018) на користь Приватного підприємства Сервента (49027, м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, буд. 18, офіс 30; ідентифікаційний код 36367416) 120 594,78грн заборгованості, а також 1921,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 07.11.2019

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова