Ухвала

від 07.11.2019 по справі 912/793/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07 листопада 2019 року Справа № 912/793/19

Господарський суд Кіровоградської у складі судді Кабакової В.Г., розглянув подання начальника Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Косіловського М.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у справі № 912/793/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ОІЛ ТРЕЙД", 04053, м.Київ, вул. Кудрявська, буд. 5, оф. 1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА ОІЛ ЛТД", 26335, Кіровоградська область, Гайворонський район, с.Березівка, вул. Лесі Українки, буд. 123А

про стягнення 65 320,20 грн

без участі начальника Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Косіловського М.С.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 07.05.2019 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ОІЛ ТРЕЙД", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА ОІЛ ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ОІЛ ТРЕЙД" 49 543,70 грн основного боргу, 4 593,31 грн пені, 9 908,74 грн 20% штрафу, 378,70 грн 3% річних та 895,75 грн інфляційних витрат, а також 1921,00 грн судового збору.

06.06.2019 на виконання вищезазначеного рішення видано відповідний наказ.

05.11.2019 на адресу суду надійшло подання начальника Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Косіловського М.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА ОІЛ ЛТД" Здонова Олексія Сергійовича.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 06.11.2019 розгляд подання призначено на 07.11.2019 та направлено ухвалу в т.ч. на електронну адресу Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області- info@gv.kr.dvs.gov.ua.

В засіданні суду 07.11.2019 представник Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області участі не брав, про день, час та місце судового засідання відділ ДВС повідомлений належним чином.

07.11.2019 засобами електронного зв`язку начальником Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Косіловським М.С. подано суду клопотання про розгляд подання без участі представника РВДВС.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України зазначено, що на виконанні у Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області перебуває виконавче провадження № 59477191 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА ОІЛ ЛТД" боргу в розмірі 67241,20 грн.

05.07.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією. Разом з постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику надіслано виклик з вимогою з`явитися до державного виконавця керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА ОІЛ ЛТД" 12.07.2019.

Так, у поданні зазначено, що з метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем направлено запити до державних органів, які займаються реєстрацією рухомого та нерухомого майна та до ДФС України про наявність за боржником відкритих рахунків у банківських установах. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та на банківські рахунки.

Згідно наданих відповідей за боржником не зареєстровано транспортні засоби, техніка, нерухоме майно

04.10.2019 державним виконавцем здійснено виїзд за адресою місця знаходження юридичної особи - боржника: АДРЕСА_1 . Л. Українки, АДРЕСА_2 А, с. Березівка, Гайворонського району, Кіровоградської області для перевірки майнового стану боржника. Відповідно до даного виїзду - майна на яке можливо звернути стягнення не виявлено, за даною юридичною адресою діяльність юридичної особи не ведеться, про що складено відповідний акт (а.с. 126).

04.10.2019 року з арештованого рахунку у AT КБ "ПРИВАТБАНК" при виконанні платіжних вимог від 17.07.2019 та від 18.09.2019 списано 115,00 грн. Інші кошти на рахунку відсутні.

Отже, в основу обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України старший державний виконавець зазначає, що боржником не виконано рішення суду, а боржник фактично ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

При розгляді вказаного подання суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Зазначеним законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Поряд з цим, відповідно правил ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку:

- коли ця особа є боржником;

- у випадку невиконання нею судового рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

І цей захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Разом з тим вимоги вище названого закону розповсюджуються тільки на громадян України.

Аналіз наведеного закону дає підстави для висновку про те, що ним (законом) передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Адже, ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Далі, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на таке, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України. Окремо слід зауважити, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Поряд з цим, подані заявником матеріали не містять доказів факту зловживання боржником процесуальними правами чи невиконання обов`язків, передбачених в судовому документі. Зокрема, направлення Виклику державного виконавця, яким викликався керівник, здійснювалося за адресою реєстрацію юридичної особи, яка згідно акту від 04.10.2019 не веде господарську діяльність за цією адресою. Також не підтверджено місце реєстрації ОСОБА_1 .

Суд також звертає увагу державного виконавця на ту обставину, що згідно ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Боржником у вказаній справі є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВА ОІЛ ЛТД".

У поданні державний виконавець просить обмежити у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи до виконання боржником - юридичною особою наказу господарського суду, посилаючись на ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України".

Однак, у зазначеній статті визначено, що громадянину України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він (громадянин) ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов`язань.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2019 у справі №912/793/19 зобов`язання сплатити було покладено на юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВА ОІЛ ЛТД", а не на громадянина - керівника юридичної особи.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем, могло призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.

Окрім того, в недотримання вимог п.2 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України", у поданні не зазначено інформації про перетинання боржником державного кордону України.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Враховуючи викладене та те, що наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, а також те, що боржником є юридична особа, а не керівник боржника, подання начальника Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Косіловського М.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у справі № 912/793/19 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 232, 234, 235, 337, 338 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні Подання начальника Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Косіловського М.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника ТОВ "ІВА ОІЛ ЛТД" ОСОБА_2 О ОСОБА_3 , до виконання зобов`язань, покладених на нього наказом від 06.06.2019.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Копії ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "СП ОІЛ ТРЕЙД" (04053, м.Київ, вул. Кудрявська, буд. 5, оф. 1), Товариству з обмеженою відповідальністю "ІВА ОІЛ ЛТД" (26335, Кіровоградська область, Гайворонський район, с.Березівка, вул. Лесі Українки, буд. 123А), Гайворонському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (вул. Великового Кобзаря, буд. 1/18, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300), Головному територіальному управлінню юстиції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, 25006), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ).

Ухвалу підписано 07.11.2018.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.