Рішення

від 31.10.2019 по справі 300/1559/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2019 р. справа № 300/1559/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,

представника позивача - Космачова Д.Д.,

представників відповідача - Гоголь М.М., Карковської О.М.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: приватного підприємства "АГРО ВІТА"

до відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2019 приватне підприємство "АГРО-ВІТА" (надалі також позивач - ПП ""АГРО-ВІТА") звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005111411 та №0005121411 від 26.06.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки №487/09-19-14-11/33008127 від 03.06.2019 та прийняті податкові повідомлення-рішення №0005111411 та №0005121411 від 26.06.2019 є необґрунтованими та такими, що не відповідає обставинам справи.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 19.08.2019 (а.с.111-118). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами і доводами, викладеними в позовній заяві, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач при здійсненні господарської діяльності порушив норми податкового законодавства, що стало наслідком донарахувань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 26.06.2019. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач скористалося своїм правом на подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 26.09.2019. У даній відповіді на відзив позивач, зокрема зазначає, що беручи до уваги докази, що містяться в матеріалах справи та враховуючи додаткові докази, долучені до даної відповіді на відзив - позивач категорично не погоджується з позицією відповідача, що викладена в акті перевірки та відзиві, вважає її безпідставною, такою, що базується на не доведеній інформації, не обґрунтованою та протиправною. Підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити ( т.1, а.с.183-190).

10.09.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 135-136).

15.10.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду (а.с. 155-156).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в адміністративному позові та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили, з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши подані сторонами письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив на позов та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та спору по суті судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 03.05.2019 №567, 568, 569, від 17.05.2019 №803, відповідно до пункту 20.1 статті 20, статті 77 пункту 82.1 статті 82 глави 8 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019, на підставі наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 24.04.2019 №639 працівниками Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами перевірки відповідачем складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ПП "АГРО-ВІТА", код ЄДРПОУ 33008127 №487/09-19-14-11/33008127 від 03.06.2019, яким встановлено порушення позивачем п.44.1, п. 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.138.3.1 п. 138.1 ст. 138, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) та п.5, п.6, п.7, п.17, п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік в сумі 265 604 грн.; п. 198.5, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп.192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 270 976 грн., в т. ч. по періодах: січень 2017 - 1092 грн., жовтень 2017 - 78327 грн., листопад 2017 - 69800 грн., січень 2018 - 14057 грн., лютий 2018 - 31343грн., жовтень 2018 - 76357 грн.; п. 120 1 , п.201.1, п.201.10, п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено факт нереєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних на контрагента ТОВ "Оліяр", код ЄДРПОУ 40158744, загальна сума ПДВ яких становить 95299,13 грн.; п.11, п..12 розділу 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 №637 із внесеними змінами та доповненнями, п.19, п.20 розділу 2 "Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні", затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 №148, в результаті чого встановлено звітування за одержану під звіт або на відрядження готівку без подання будь-яких платіжних документів на суму 1641,25 грн.; п.176.2, ст. 176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку №1020 від 24.10.2010, в частині відображення не достовірних даних у поданих розрахунках форми 1-ДФ та допущення помилок при написанні і. п. н. окремих фізичних осіб (а.с. 17-43).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0005111411 з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - код платежу: 14060100, яким збільшено грошове зобов`язання за основним платежем на суму - 270976,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 67744,00 грн., на загальну суму - 338720,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0005121411, яким застосовано штраф у розмірі 47649,57 грн., у зв`язку з відсутністю реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 15-16).

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до приписів підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Що стосується господарської операції позивача з ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає слідуюче.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу №3 від 10.10.2016, згідно умов якого ФОП ОСОБА_1 (Продавець) зобов`язується передати належний товар у власність позивачу (Покупцю). Асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору визначається у накладних, які оформляються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару (а.с. 44-45).

На виконання умов договору купівлі-продажу №3 від 10.10.2016 ФОП ОСОБА_1 поставив позивачу зерно сої у кількості 53,719 т. на загальну суму 558677,82 грн., що підтверджується видатковою накладною №45 від 13.10.2016 (а.с. 46).

У подальшому, придбане раніше у ФОП ОСОБА_1 зерно сої у кількості 53,719 т. позивач реалізував ТзОВ "Рентком" (код ЄДРПОУ 33008127). Факт подальшої реалізації підтверджується договором поставки №28/12/2016-2 від 28.12.2016, видатковою накладною №2 від 25.01.2017, видатковою накладною №3 від 01.02.2017, оборотно-сальдовою відомістю позивача по рахунку 361 (а.с. 47-55).

Отже, судом встановлено реальність господарської діяльності спрямованої для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

У відповідності до п.11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту Україні №363 від 14.10.1997, обов`язок щодо виписування товарно-транспортних накладних покладається на вантажовідправника. Оскільки, у зазначеній господарській діяльності вантажовідправником є ФОП ОСОБА_1 , будь-яку відповідальність за відсутність документів дотримання правил транспортування товару покладається саме на ФОП ОСОБА_1 , однак в жодному в жодному разі не на позивача.

Представник позивача звертався з адвокатським запитом до ФОП ОСОБА_1 з проханням надати документи щодо походження товару. У відповідь на адвокатський запит ФОП ОСОБА_1 надав свої пояснення та документи, зокрема для підтвердження походження товару зазначив, що з метою вирощування зернових культур ФОП ОСОБА_1 04.03.2016 уклав договір підряду на проведення сільськогосподарських робіт з фермерським господарством "Петришин М" (код ЄДРПОУ 37529794) на земельну ділянку загальною площею 87 га. Оплата здійснена згідно договору від 29.12.2016 на загальну суму 65545,36 грн. Купівлю зерна сої ФОП ОСОБА_1 здійснив 19.05.2016 в ТзОВ "Бучачагрохлібпром" (код ЄДРПОУ 00952829) згідно накладної №РН-0001433 у кількості 10600 кг на суму 143100,00 грн. Посів, обробку та збір урожаю сої здійснив ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно договору про надання послуг від 02.05.2016, а також акту виконаних робіт (а.с. 58-69).

Після чого, ФОП ОСОБА_1 вирощену сою реалізував позивачу на підставі договору купівлі-продажу №3 від 10.10.2016. Дану продукцію було продано в обсязі 53,719 т. на суму 558677,82 грн. ФОП ОСОБА_1 являється виробником продукції сої реалізованої позивачу.

Крім того ФОП ОСОБА_1 повідомив, що раніше аналогічну відповідь було надіслано заступнику начальника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (а.с. 56).

Отже, враховуючи вищевикладене, висновок відповідача про нереальність господарської операції позивача з ФОП ОСОБА_3 не підтверджується матеріалами справи.

Що стосується господарської операції позивача з ТОВ "Статус-Трейд", суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ "Статус-Трейд" укладено договір поставки №СТТОР57/18 від 06.03.2018 та договір поставки №СТТОР39/18 від 09.02.2018. У відповідності до умов зазначених договорів, ТОВ "Статус-Трейд" зобов`язувалось поставляти позивачу вапняково-аміачну селітру (надалі також - ВАС). Постачальник зобов`язувався за власний рахунок забезпечити завантаження ВАС на транспортний засіб. ВАС вважається прийнятим по кількості та якості згідно супровідних документів. Постачальник на вимогу покупця зобов`язаний надіслати документ, що засвідчує якість товару.

На виконання умов договорів ТОВ "Статус-Трейд" здійснив три поставки, а саме: поставка від 04.04.2018 на суму 197100 грн., відповідно до видаткової накладної №СТТОР476 від 04.04.2018; поставка від 23.03.2019 на суму 197100 грн., відповідно до видаткової накладної №СТТОР416 від 23.03.2018; поставка від 01.03.2019 на суму 252000 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0301004.

За результатами здійснення наведених вище господарських операцій, позивачем зареєстровано податкову накладну №9 від 15.02.2018; податкову накладну №11 від 23.02.2018, податкову накладну №7 від 14.03.2018.

Позивач приймав ВАС по наведених вище видаткових накладних та в подальшому використовував у своїй господарській діяльності, зокрема для того, щоб підживлювати сільсько - господарські культури, які виробляє позивач.

Зазначений факт підтверджується записами бухгалтерського обліку, які відображаються у наступних оборотно-сальдових відомостях:

Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 рахунку, з аналізу якого вбачається прихід ВАС позивача від ТОВ "Статус-Трейд"; оборотно-сальдова відомість рахунку 23, з аналізу якого вбачається списання ВАС для підживлення ґрунтів, що є витратами операційної діяльності.

Також факт списання ВАС з рахунку 23 з метою підживлення ґрунтів, підтверджується наказом директора позивача №1 від 31.05.2018 та актами списання товарів №24 від 31.05.2018 та №25 від 31.05.2018 (а.с. 70-87).

Отже, позивачем здійснювалась реальна господарська діяльність по купівлі ВАС, яка спрямована для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, про що свідчать наведені документально підтверджені обставини.

В матеріалах справи відсутні обставини, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Оскільки відповідачем не доведено безпідставності вимог позивача, не надано суду письмових доказів, які слугували б підставою для звільнення від доказування, вироків у кримінальних справах, постанов суду у справах про адміністративний проступок, які набрали законної сили, то суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0005111411 від 26.06.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання щодо сплати ПДВ на 270976,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 67744,00 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0005121411 від 26.06.2019, згідно якого до позивача застосовано штраф у розмірі 50% від суми податку на додану вартість - 95299,13 грн., нарахованого за операціями з постачання товарів, оскільки податкові накладні на такі операції не складено, суд зазначає слідуюче.

Підставою для нарахування штрафу стала відсутність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних по господарських операціях позивача з ТОВ "Оліяр-Захід".

Так, між позивачем та ТОВ "Оліяр-Захід" 11.09.2017 укладено договір поставки №КЮ/1109-1, відповідно до якого позивачем 10 та 11 жовтня 2017 здійснено продаж зерна кукурудзи. На виконання умов договору поставки №КЮ/1109-1 позивач передав у власність ТОВ "Оліяр-Захід", а саме: 10.10.2017 соняшник на загальну суму 245714,13 грн, в тому числі ПДВ 49142,83 грн., що підтверджується видатковою накладною №38 від 10.10.2017; 11.10.2017 соняшник на загальну суму 230781,50 грн., в тому числі ПДВ 46156,30 грн., що підтверджується видатковою накладною №39 від 11.10.2017 (а.с. 88-90, 95-99).

У зв`язку з здійсненням поставки за договором поставки №КЮ/1109-1 складено та подано до реєстрації податкову накладну №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017, однак реєстрацію згаданих податкових накладних зупинено відповідно до п.201.16 ст. 201 ПКУ, оскільки згадана податкова накладна відповідно критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. Також у квитанціях зазначено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД.

На підтвердження реальності здійснення операцій позивачем подано додаткові документи та письмові пояснення.

Незважаючи на те, що позивачем до ДФС подано повний пакет документів, що підтверджують реальність операцій із ТОВ "Оліяр-Захід", комісією Головного управління в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №760902/33008127 від 04.06.2018 та №765602/33008127 від 06.06.2018 про відмову в реєстрації згаданих вище податкових накладних №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017 (а.с. 99-100).

Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями, оскаржив їх до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі №0940/1693/18 позовні вимоги Приватного підприємства "Агро Віта", до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень №760902/33008127 від 04.06.2018 і №765602/33008127 від 06.06.2018, а також зобов`язання до вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017 задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №760902/33008127 від 04.06.2018 про відмову Приватному підприємству "Агро Віта" у реєстрації податкової накладної №4 від 10.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №765602/33008127 від 06.06.2018 про відмову Приватному підприємству "Агро Віта" у реєстрації податкової накладної №5 від 11.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Приватного підприємства "Агро Віта" №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі №0940/1693/18, Головним управління ДФС в Івано-Франківській області та Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області та Державної фіскальної служби України задоволено. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі № 0940/1693/18 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Приватним підприємством "АГРО-ВІТА" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 подано касаційну скаргу.

Постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 24.09.2019 у справі №0940/1693/189 касаційну скаргу Приватного підприємства "АГРО-ВІТА" задоволено. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року скасовано, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2018 року залишено в силі (а.с. 143-145).

Вищенаведене рішення Верховного Суду є преюдиційним, оскільки містить оцінку обставин справи та висновок про необґрунтованість рішень ГУ ДФС в Івано-Франківській області про відмову в реєстрації податкових накладних.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0005121411 від 26.06.2019 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, відтак застосування штрафних санкцій, які виникли у зв`язку з порушенням вимог листа ДФС №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 є неправомірним, оскільки позивачем вчинені всі залежні від нього дії для реєстрації податкової накладної №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 2 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь приватного підприємства "АГРО-ВІТА" сплачений судовий збір в розмірі 7001,81 грн.

Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 7001,81 грн., підтверджується платіжним дорученням за №81 від 16.07.2019 на суму 5080,81 грн. та платіжним дорученням №2936 від 16.07.2019 на суму 1921,00 грн. (а.с.3, 4).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0005111411 від 26.06.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0005121411 від 26.06.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь приватного підприємства "АГРО ВІТА"( код ЄДРПОУ - 33008127, вул. Вербова, 1-А, с. Кінашів, Галицький район, Івано-Франківська область, 77125) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7001 (сім тисяч одну) гривню 81 копійку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Микитюк Р.В.

Рішення складене в повному обсязі 07 листопада 2019 р.