Ухвала

від 07.11.2019 по справі 815/795/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/795/16

УХВАЛА

07 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі № 815/289/13-а за позовом приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» до Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою від 14.04.2016 року Одеським окружним адміністративним судом у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» відмовлено повністю.

Постановою від 20.07.2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом рішення Одеського окружного адміністративного суду скасовано.

08.11.2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист № 607 2016р.

30.10.2019р. (вх. № 40236/19) від приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» надійшла заява про заміну боржника у виконавчому провадженні, в якій заявник просить внести виправлення до виконавчого листа № 607 2016р. від 08.11.2016р. та змінити боржника - Роздільнянську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області на правонаступника - Головне управління ДФС в Одеській області та видати новий виконавчий лист про стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь приватного підприємства Агрос-Юг судового збору у розмірі 14469,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Заявник у судове засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду сповіщався належним чином та завчасно, направив заяву про розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження за відсутністю представника.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 379 КАС України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву ПП Агрос-Юг про заміну боржника у виконавчому провадженні, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 296 Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби , Роздільнянську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області було реорганізовано шляхом приєднання, як структурний підрозділ до Головного управління ДФС в Одеській області.

Таким чином, Роздільнянську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області припинено із правонаступництвом Головного управління ДФС в Одеській області (Южне управління, Роздільнянська ДПІ), код ЄДРПОУ 39398646.

Відповідно до ч.1 ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі на стадії виконання судових рішень.

Аналогічна норма передбачена положеннями Закону України «Про виконавче провадження» , згідно ч. 5 ст. 15 якого уразі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тобто, заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї з сторін (стягувача або боржника), зокрема, внаслідок реорганізації юридичної особи. Заміна сторони полягає у вступі замість неї її правонаступника.

За змістом ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За правилами статті 19 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі.

Статтею 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

У пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Матківська проти України" від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини "Воротнікова проти України" від 14 лютого 2008 року (заява № 1225/02) зазначено про те, що виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.

Верховний Суд у постановах від 13 лютого 2018 року (справа № К/9901/2569/17), від 27 лютого 2018 року (справа №К/9901/17240/18), від 30 січня 2018 року (справа № К/9901/3650/17), від 03 квітня 2018 року (справа К/9901/25386/18) висловив свою позицію стосовно заміни сторони виконавчого провадження. Суд вказав на наявність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Головне управління ДФС в Одеській області є правонаступником суб`єкта владних повноважень, який вибув у спірних правовідносинах, а саме Роздільнянська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області, а відтак заява ПП Агрос-Юг (вх. № 40236/19 від 30.10.2019р.) про заміну стягувача у виконавчому провадженні по справі № 815/795/16, є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, представник позивача просить суд про виправлення описки у виконавчому листі № 607 2016р. від 08.11.2016р. та видати новий виконавчий лист, однак зазначені вимоги ніяким чином не обґрунтовує.

Натомість, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частина перша статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частина третя зазначеної статті).

Частиною першою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені вимоги до виконавчого документа.

У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Як вбачається з виконавчого листа, виданого Одеським апеляційним адміністративним судом та враховуючи ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі №815/795/16 судом дотримано всіх критеріїв, що має містити виконавчий лист.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Водночас, заявником не надано доказів того, що зазначений виконавчий лист разом із ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі №815/795/16 пред`являлись до виконання та заявнику його повернуто з підстав невідповідності вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на викладене, зважаючи на те, що зміст, форма та суть виконавчого листа відповідають вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про виправлення описки у виконавчому листі, а видача нового виконавчого листа не передбачена приписами КАС України.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що виконавчий лист № 607 2016р. від 08.11.2016р. виданий Одеським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 205, 243, 248, 250, 256, 379, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ПП Агрос-Юг про заміну боржника у виконавчого провадження - задовольнити частково.

Замінити боржника у виконавчому провадженні по справі № 815/795/16, а саме: замінити боржника з Роздільнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39486302) на Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646).

В іншій частині вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.

Суддя О.М. Тарасишина