Рішення

від 07.11.2019 по справі 420/5175/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5175/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нованс до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 06.08.2019 № UA100000/2019/000261/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання зовнішньоекономічного контракту на адресу позивача від компанії WYSOKI STANDARD SP.Z.O.O, Польща, надійшла партія товару під торговою маркою Algotherm загальною вагою нетто 629,52 кг загальною вартістю 1 655,32 доларів США, який заявлено відповідачу до митного оформлення за митною декларацією від 05.08.2019 № UA100020/2019/373320 за митною вартістю за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 1 655,32 дол США. За результатами опрацювання відповідачем направлено декларанту позивача електронне повідомлення від 05.08.2019, в якому зазначено про відсутність в документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або піддягає сплаті за ці товари. Зокрема у графі 11(a) ДМВ зазначено про відсутність оплати роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим згідно із даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.int власником торгівельної марки Algotherm є підприємство FINANCIERE DFTTEUR Avenue du General de Gaulle F - 14200 HEROUVILLE SAINT CLAIR (FR), отже відсутні дані щодо врахування при продажу товарів складової митної вартості, передбаченої п.3 частини 10 статті 58 МКУ. Також наданий висновок від 25.07.2019 ГО-1698 містить ознаки підробки оскільки виданий у місті, яке не має відповідної назви згідно з географічним довідником міст України (г. Днепропетровск російською мовою) та засвідчений печаткою, яка не є дійсною на даний час Дніпропетровська торгова-промислова палата України . Позивачеві митним органом було запропоновано надати додаткові документи, що позивач вважає порушенням його прав, оскільки товаросупровідні документи за контрактом №0306-19UA від 03.06.2019 містять вірні данні та не містять розбіжностей, а документи були подані до митниці у відповідності до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Для визначення митної вартості товарів для товарів №№ 1-4,8 відповідачем застосований метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (другий метод), митна вартість товарів визначена відповідачем із застосуванням резервного (шостого) методу - коригування здійснене на підставі інформації щодо митної вартості товарів, зазначеної в інших митних деклараціях. Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості, позивач подав відповідачу митну декларацію від 07.08.2019 № UА100020/2019/373440 та сплатив за нею різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з заявленою митною вартістю товарів та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем, в загальному розмірі 145283,39 грн. В той же час відповідач не надав жодного доказу того, що ТОВ Нованс занижено митну вартість товарів, що ввозилися на територію України; не навів фактів, передбачених ч.1 ст.58 Митного кодексу України, які унеможливлюють застосування основного методу при митному оформленні товару; не обґрунтував невизнання заявленої декларантом митної вартості на підставі вже поданих документів тощо. Позивач вважає, що митний орган не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови; а також не додержав процедури проведення відповідних консультацій з позивачем.

Ухвалою судді від 16.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08.10.2019 до суду від Київської митниці ДФС надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити. Зокрема, зазначив, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 368 Кодексу, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема, підставою для продажу товару зазначено контракт від 03.06.2019 №0306-19UA з продавцем WYSOKI STANDARD SP.Z.0.0 (Польща). При перевірці даних щодо власника торговельної марки Algotherm з`ясовано, що її захист представляє підприємство FINANCIERE BATTEUR (FR), яке входить до складу GROUP BATTEUR - фармацевтичної групи, що об`єднує виробників кількох торгівельних марок. Отже, враховуючи невідповідність цін у інвойсі № 71144368 поняттю дійсної вартості , відповідно до пункту 2(b) ГАТТ та відсутність підтвердженого документами права продавця товарів WYSOKI STANDARD SP.Z.0.0 на постачання продукції торгівельної марки Algotherm, можливе неврахування всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб. У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до статті 53 Кодексу декларанту запропоновано подання протягом 10 календарних днів додаткових документів, які декларантом до митного органу не надані. Відповідач наполягає, що копія митної декларації країни відправлення №19DE360353608607TO не містить дані стосовно фактурної вартості та умов постачання товару та використовується з метою контролю вивезення товарів,отже не містить достатні відомості для перевірки ціни продажу товарів або ціни, що підлягає сплаті за товари. Крім того, Експертний висновок Торгово-промислової палати України ( Днепропетровская торгово-промышленная палата ) від 25.07.2019 №ГО-1698 порушує вимоги п. 3 ст. 39 та п. 1 ст. 41 Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної , отже не може бути прийнятий для підтвердження задекларованої митної вартості товарів. Прайс-лист від 10.07.2019 наданий не від виробника товарів, що передбачено п. 6 ч. 3 ст. 53, а підприємством WYSOKI STANDARD SP.Z.O.O, яке є лише продавцем товару. Таким чином, декларантом не надані документи, що підтверджують включення всіх відомостей, що стосуються ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Митна вартість на товари №№ 5-7, 12, 13 визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

05.11.2019 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Нованс надійшла відповідь на відзив.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Нованс укладено з компанією WYSOKI STANDARD SP.Z.O.O, Польща (Продавець) зовнішньоекономічний контракт від 03.06.2019 № 0306-19UA, згідно з пунктами 1.1. та 2.1 якого продавець зобов`язується передати, а позивач прийняти у власність та оплатити товар, що поставляється, згідно з інвойсами та на умовах, передбачених цим контрактом. Ціна товару встановлюється на кожну партію товару окремо у відповідності з інвойсами і розуміється на умовах СІР, CIF, DDU, DAF, СРТ у відповідності з редакцією Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс 2000 р.

На виконання вказаного контракту на адресу ТОВ Нованс згідно з інвойсом від 15.07.2019 № 71144368 надійшла партія товару під торговою маркою Algotherm загальною вагою нетто 629,52 кг (косметичні препарати, мило тверде, засоби для миття шкіри, речі домашнього вжитку з пластмас, паперові етикетки самоклейні, друкована рекламна продукція, картонні коробки для косметичної продукції, паперові пакети, одяг жіночий трикотажний з бавовни, білизна туалетна з махрових тканин, готові додаткові речі до одягу трикотажні, домашні халати для жінок з бавовни, посуд столовий з пластику) загальною вартістю 1 655,32 доларів США.

Вказаний товар заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 05.08.2019 № UA100020/2019/373320 за митною вартістю за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 1655, 32 долари США, в тому числі товар № 1 (косметичні засоби) вагою 539, 49 кг за митною вартістю 1193,02 дол США; № 2 (мило тверде) вагою 1,42 кг за митною вартістю 3 дол США; товар № 3 (засіб для миття шкіри) вагою 4,22 кг за митною вартістю 9 дол США; товар № 4 (речі домашнього вжитку з пластмас) вагою 5,46 кг за митною вартістю 135 дол США; товар № 5 (паперові етикетки самоклейні) вагою 0,87 кг за митною вартістю 2,5 доларів США; товар № 6 (друкована рекламна продукція) вагою 0,69 кг за митною вартістю 1,35 доларів США; товар № 7 (картонні коробки для косметичної продукції) вагою 4,69 кг за митною вартістю 9 дол США; товар № 8 (паперові пакети) вагою 22,81 кг за митною вартістю 52,5 дол США; товар № 12 (трикотажні пов`язки для голови) вагою 7,01 кг за митною вартістю 28,35 дол США; товар № 13 (домашні халати для жінок з бавовни) вагою 4,32 кг за митною вартістю 17, дол США.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідачу було надано декларацію митної вартості (ДМВ) від 05.08.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 03.06.2019 № 0306-19UA; інвойс від 15.07.2019 № 71144368; специфікацію від 15.07.2019 № 3; прайс-лист від 10.07.2019; міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) від 23.07.2019 № 20191089; висновок Торгово-промислової палати від 25.07.2019 № ГО-1698.

Здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості задекларованого товару, митним органом в електронній формі повідомлено декларанта, що подані документи містять розбіжності, а саме документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або піддягає сплаті за ці товари. У графі 11(a) ДМВ зазначено про відсутність оплати роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим згідно із даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.int власником торгівельної марки Algotherm є підприємство FINANCIERE DFTTEUR Avenue du General de Gaulle F - 14200 HEROUV1LLE SAINT CLAIR (FR), отже відсутні дані щодо врахування при продажу товарів складової митної вартості передбаченої п. 3 частини 10 статті 58 МКУ. Також наданий висновок від 25.07.2019 ГО-1698 містить ознаки підробки, оскільки виданий у місті, яке не має відповідної назви згідно з географічним довідником міст України (г. Днепропетровск російською мовою) та засвідчений печаткою, яка не є дійсною на даний час Дніпропетровська торгова-промислова палата України .

Враховуючи вищевикладене, відповідачем декларанту запропоновано надати відповідно до ст. 53 МКУ, (за наявності) наступні додаткові документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу товарів: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. За власним бажанням декларанту запропоновано подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У зв`язку із цим ТОВ Нованс письмово проінформувало митний орган про те, що товаросупровідні документи за контрактом №0306-19UA від 03.06.2019 містять вірні данні та не містять розбіжностей, документи були подані до митниці у відповідності до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), у зв`язку з чим запит про надання додаткових документів є таким, що порушує права позивача.

Зокрема, банківські платіжні документи на той момент були відсутні, тому що товар ще був не оплачений, оскільки згідно з умовами контракту розрахунок з продавцем проводиться протягом 60 днів з моменту відвантаження товару; будь-яких інших платіжних або банківських документів, що підтверджують вартість товару в наявності немає; транспортні документи, крім CMR відсутні, тому що за умовами контракту поставка здійснюється на умовах СРТ - Київ (транспортні витрати враховані в ціні товару); страхування вантажу не провадилося; виписки з бухгалтерської документації на той час були відсутні, оскільки товар не оформлений у митному відношенні, що унеможливлює оформлення відповідних документів первинного бухгалтерського обліку; товар купується у польській фірми, яка не є прямим виробником цих товарів, тому прайс-лист виробника відсутній і в наявності є лише прайс-лист від 10.07.19 від продавця товару WYSOKI STANDARD SP.Z.O.O.; копія митної декларації країни походження продавцем товару не надавалась, а закупівельна вартість товару, за якою фірма WYSOKI STANDARD SP.Z.O.O. придбала товар, є комерційною таємницею цієї компанії.

Не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 06.08.2019 № UA 100000/2019/000261/2, яким самостійно визначив митну вартість товарів:

І. з використанням другого методу визначення митної вартості (за ціною щодо ідентичних товарів), а саме: товару № 1 (косметичні препарати) на рівні 20980,77 доларів США, збільшивши заявлену митну вартість в 17,6 разів; товару № 2 (мило тверде) на рівні 25.79 доларів США, збільшивши заявлену митну вартість в 8,6 разів; товару № 3 (засіб для миття шкіри) на рівні 266,35 доларів США, збільшивши заявлену митну вартість в 18,5 разів; товару № 4 (речі домашнього вжитку з пластмас) на рівні 369,37 доларів США, збільшивши заявлену митну вартість в 2,7 рази; товару № 8 (паперовий пакет) на рівні 60,67 доларів США, збільшивши заявлену митну вартість товарів в 1,2 рази;

ІІ. з використанням шостого (резервного) методу визначення митної вартості, а саме: товару № 5 (паперові етикетки самоклейні) на рівні 17,98 доларів США, збільшивши заявлену митну вартість в 7,2 рази; товару № 6 (друкована рекламна продукція) на рівні 5,49 доларів США, збільшивши заявлену митну вартість в 4 рази; товару № 7 (картонні коробки для косметичної продукції) на рівні 59, 23 долари США, збільшивши заявлену митну вартість в 6,6 разів; товару № 12 (трикотажна пов`язка для голови) на рівні 172,45 долари США, збільшивши заявлену митну вартість товару в 6,1 разів; товару № 13 (домашній халат для жінок з бавовна) на рівні 37,58 доларів США, збільшивши заявлену митну вартість в 2,2 рази.

В подальшому товар було випущено у вільний обіг за МД № UА100020/2019/373440 від 23.07.2019 зі сплатою позивачем різниці митних платежів в розмірі 145283,39 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначене рішення про коригування митної вартості необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Підставою для продажу на корить позивача товару слугував контракт від 03.06.2019 №0306-19UA з продавцем WYSOKI STANDARD SP.Z.0.0 (Польща).

Митним органом при перевірці даних щодо власника торговельної марки Algotherm з`ясовано, що її захист представляє підприємство FINANCIERE BATTEUR (FR), яке входить до складу GROUP BATTEUR - фармацевтичної групи, що об`єднує виробників кількох торгівельних марок. При перевірці даних цін товарів на сайті www.algotherm.com/eshop виявлено невідповідність цінам товарів, що зазначені у інвойсі № 71144368. Згідно зі статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ), ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.

Отже, враховуючи невідповідність цін у інвойсі № 71144368 поняттю дійсної вартості , відповідно до пункту 2(b) ГАТТ та відсутність підтвердженого документами права продавця товарів WYSOKI STANDARD SP.Z.0.0 на постачання продукції торгівельної марки Algotherm, митний орган припустив можливе неврахування всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Крім того, відповідачем висловлені зауваження щодо належності експертного висновку Торгово-промислової палати України ( Днепропетровская торгово-промышленная палата ) від № ЕО-1698, який, на переконання відповідача, не відповідає вимогам п.3 ст. 39 та п.1 ст. 41 Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної , отже не може бути прийнятий для підтвердження задекларованої митної вартості товарів.

Також підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості слугувала та обставина, що прайс-лист від 10.07.2019 наданий не від виробника товарів, що передбачено п. 6 ч. 3 ст. 53 КМУ, а підприємством WYSOKI STANDARD SP.Z.O.O, яке є лише продавцем товару.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку про те, що декларантом не надані документи, що підтверджують включення всіх відомостей, що стосуються ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, у зв`язку із чим коригування здійснене на підставі інформації щодо митної вартості товарів, зазначеної в митних деклараціях: від 20.02.2019 №UA 100010/2019/319281, № UA100010/2019/319205, від 02.08.2019, № UA100010/2019/344208 - товари №№ 1-4,8; від ЗО.04.2019№UA 100120/2019/198288 - товар 5, від 30.07.2019 №UA500480/2019/2243 - товар 6, від 03.07.2019 №UA 100230/2019/67772 - товар 7, від 04.07.2019 №UA500010/2019/17503 - товар 12, від 24.05.2019 №UA100010/2019/333476 - товар 13.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Однак митним органом в основу сумнівів про невідповідність задекларованої ціни покладено припущення про те, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме відомостей про розмір роялті, що мають додаватись до ціни товару у випадку їх сплати.

Таке припущення зроблено відповідачем на підставі того, що за даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.int власником торгівельної марки Algotherm є підприємство FINANCIERE DFTTEUR Avenue du General de Gaulle F - 14200 HEROUVILLE \ SAINT CLAIR (FR).

Разом з тим, відповідно до критеріїв, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України, рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватись на припущеннях, а має бути законним, тобто прийматись на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та бути обґрунтованим, тобто прийматись з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Припущення про те, що позивач мав сплачувати роялті за використання торгової марки Algotherm зроблено відповідачем всупереч нормам чинного законодавства та умовам зовнішньоекономічного контракту від 03.06.2019 № 0306-19UA.

Відповідно до статті 1 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг (далі - Закон № 3689) знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Згідно з приписами частини четвертої статті 16 Закону № 3689 використанням знака визнається, зокрема, нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).

У відповідності до частини п`ятої статті 16 Закону № 3689 власник знака має виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Як передбачено частиною шостою статті 16 Закону № 3689, виключне право власника свідоцтва про право на знак забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється, зокрема, на використання знака для товару, введеного під цим знаком у цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв`язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот.

Таким чином, у випадку введення товару з відповідною торговельною маркою в цивільний обіг власником цієї марки наступний перепродаж цього товару вже не потребує дозволу власника цієї марки та не може бути ним обмежений або заборонений за умови дотримання особами, що здійснюють подальший перепродаж товару, вимог щодо незмінності якості цього товару.

Приписи частини шостої статті 16 Закону № 3689 не пов`язують вичерпання прав власника торговельної марки з введенням ним товару (або за його згодою) в цивільний оборот виключно на території України. Отже, введення власником торговельної марки (або за його згодою) товару під відповідним знаком для товарів і послуг у цивільний оборот може бути здійснено і на території іншої держави (держав), після чого власник не може обмежити або заборонити наступний перепродаж цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються (у тому числі на території України).

Вказана правова позиція висловлена, зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2015 у справі № 904/2029/15.

Згідно з пунктом 1.2. зовнішньоекономічного контракту від 03.06.2019 № 0306-1911А продавець гарантує позивачу, що товар є його власністю та вільний від претензій третіх осіб.

З урахуванням наведеного нормативно-правового регулювання та вказаного положення зовнішньоекономічного контракту у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави припускати, що перепродаж в Україну раніше введеного у цивільний обіг за її межами товару може вимагати від позивача, як вторинного покупця цього товару, сплати роялті.

Крім того, підставою для невизнання заявленої позивачем митної вартості товару митним органом зазначено те, що експертний висновок Торгово-промислової палати України ( Днепропетровская торгово-промышленная палата ) від 25.07.2019 №ГО-1698 порушує вимоги п.3 ст. 39 та п.1 ст. 41 Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної , отже не може бути прийнятий для підтвердження задекларованої митної вартості товарів.

У відповідності з частиною третьою статті 39 вказаного Закону написи офіційних назв органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках і вивісках виконуються державною мовою.

Разом з тим, у відповідності з частиною першою статті 1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.

Крім того, відповідач обґрунтовує неприйнятність змісту експертного висновку посиланням на частину першу статті 41 зазначеного Закону, відповідно до якого географічні назви, а також назви скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів та інших об`єктів топоніміки населених пунктів виконуються державною мовою.

Листом від 22.08.2019 № 764/03-19-Г Дніпропетровська торгово-промислова палата у відповідь на адвокатський запит підтвердила, що нею видавався експертний висновок від 25.07.2019 №ГО-1698, а також повідомила, що вказаний висновок виконано російською мовою за замовленням клієнта.

Частиною першою статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промисловим палатам надано право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Згідно з частиною другою цієї статті експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

За інформацією ЄДРПОУ Дніпропетровську торгово-промислову палату (ідентифікаційний код 02944828) зареєстровано як юридичну особу.

У відповідності з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Таким чином, оскільки Дніпропетровська торгово-промислова палата є зареєстрованою у встановленому порядку юридичною особою приватного права та Законом України Про торгово-промислові палати в Україні наділена правом видавати експертні документи про визначення вартості товарів, які є обов`язковими для застосування на всій території України, відповідач, за відсутності зауважень до суті експертного висновку від 25.07.2019 №ГО-1698, протиправно не взяв такий висновок до уваги.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

У відповідності з підпунктами а) та b) частини першої статті 2 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - Угода) якщо митної вартості імпортних товарів не може бути визначено згідно за ціною контракту, митною вартістю є контрактна вартість ідентичних товарів, що продаються на експорт до тієї самої країни імпорту й експортуються в той самий час або майже в той самий час, що й товари, які оцінюються. Під час застосування цієї статті для визначення митної вартості повинна використовуватися контрактна вартість ідентичних товарів під час продажу на тому самому комерційному рівні та майже в такій самій кількості, що й товари, які оцінюються. У випадках, коли такого продажу не виявлено, використовується контрактна вартість ідентичних товарів, що продаються на іншому комерційному рівні та (або) в інших кількостях, скоригована з урахуванням різниць, які можна віднести на рахунок комерційного рівня та (або) кількості, за умови, що такі коригування можуть робитися на основі продемонстрованих доказів, які чітко встановлюють обґрунтованість і точність коригування, незалежно від того, чи призводить це коригування до підвищення чи до зниження вартості.

Таким чином, суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що визначення митної вартості товарів на підставі контрактної вартості ідентичних товарів імпортованих не в той самий час або майже в той самий час, що і оцінювані товари, наприклад, 20.02.2019, тобто раніше ніж за шість місяців до імпорту оцінюваних товарів, а також без проведення відповідних коригувань, - не відповідає принципам і положенням Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

У відповідності з частиною четвертою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів визначення митної вартості товарів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Ненадання відповідачем інформації з митних декларацій, які зазначені ним в оскаржуваному рішенні, як підстава для здійснення коригування митної вартості, в обсязі, що дозволить встановити, яким чином митна вартість належного позивачу товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, ненаведення порівняння характеристик оцінюваного товару та кількості, умов поставки, характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, є порушенням частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічну правову позицію висловлено ВС/КАС у постанові від 27.06.2019 у справі № 803/667/17 про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів недостовірності заявленої ТОВ Нованс вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення у справі TOB Полімерконтейнер проти України , будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно пунктів 1 частини 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розрахунку вартості послуг адвоката в розмірі 11 000 грн в рахунку від 30.10.2019 № 30-10 по договору про надання правової допомоги № 08/19 від 06.09.2019 зазначено наступне: збір доказів, складання, друк та направлення до ООАС позовної заяви (8 годин); складання друк та направлення до ООАС відповіді на відзив (3 години).

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАСУ обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак на виконання вищезазначеної норми відповідачем не надано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи представників сторін, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 5000 грн.

Також, беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 179,25 грн, позивачу у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської митниці ДФС судові витрати в загальному розмірі 7 179,25 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Нованс (65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 1/27; ЄДРПОУ 41902744) до Київської митниці ДФС (03124, м. Київ, б-р Гавела Вацлава, 8-а; ЄДРПОУ 39422888) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товару від 06.08.2019 № UA100000/2019/000261/2.

Стягнути з бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нованс судові витрати у розмірі 7 179,15 грн (сім тисяч сто сімдесят дев`ять грн 25 коп.)

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк