Постанова

від 11.03.2020 по справі 420/5175/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5175/19 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2019р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАНС" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2019р. ТОВ "НОВАНС" звернулося в суд із позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару за №UA100000/2019/000261/2 від 6.08.2019р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, 5.08.2019р. для здійснення митного оформлення товару ним до митниці ДФС подано митну декларацію за №100020/2019/373320, відповідно до якої митна вартість товару визначена декларантом за ціною договору.

Однак, 6.08.2019р. митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №100000/2019/000216/2, внаслідок чого митну вартість товару визначено за резервним методом.

Позивач вважає, що митний орган не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партій товарів, умов поставки, комерційних умов, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, а також не додержав процедури проведення відповідних консультацій.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2019р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товару за №UA100000/2019/000261/2 від 6.08.2019р..

Стягнуто з бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС на користь ТОВ "НОВАНС" судові витрати у розмірі 7 179,15грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що товариством надано усі необхідні документи для визначення митної вартості товарів, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості підлягає скасуванню, оскільки зазначене рішення прийнято митницею лише на припущеннях про подання декларантом невідповідних відомостей та документів, без надання відповідних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товарів.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судовою колегією встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 3.06.2019р. між ТОВ "НОВАНС" та компанією WYSOKI STANDARD SP.Z.O.O, Польща (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт за №0306-19UA, відповідно до п.1.1. та 2.1 якого продавець зобов`язується передати, а позивач прийняти у власність та оплатити товар, що поставляється, згідно з інвойсами та на умовах, передбачених цим контрактом. Ціна товару встановлюється на кожну партію товару окремо у відповідності з інвойсами і розуміється на умовах СІР, CIF, DDU, DAF, СРТ у відповідності з редакцією Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс 2000р..

На виконання вказаного контракту на адресу ТОВ "НОВАНС" згідно з інвойсом за №71144368 від 15.07.2019р. надійшла партія товару під торговою маркою Algotherm загальною вагою нетто 629,52кг (косметичні препарати, мило тверде, засоби для миття шкіри, речі домашнього вжитку з пластмас, паперові етикетки самоклейні, друкована рекламна продукція, картонні коробки для косметичної продукції, паперові пакети, одяг жіночий трикотажний з бавовни, білизна туалетна з махрових тканин, готові додаткові речі до одягу трикотажні, домашні халати для жінок з бавовни, посуд столовий з пластику) загальною вартістю 1 655,32дол.США.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом, 5.08.2019р. позивач подав до митного органу митну декларацією за №UA100020/2019/373320 де було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом, за ціною зовнішньоекономічного контракту.

Одночасно із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 3.06.2019р. за №0306-19UA; інвойс від 15.07.2019р. за №71144368; специфікацію від 15.07.2019р. №3; прайс-лист від 10.07.2019р.; міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) від 23.07.2019р. за №20191089; висновок Торгово-промислової палати від 25.07.2019р. за №ГО-1698.

У зв`язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митним органом направлене електронне повідомлення декларанту про те, що подані документи містять розбіжності, а саме документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст.53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або піддягає сплаті за ці товари. У графі 11(a) ДМВ зазначено про відсутність оплати роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим згідно із даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.int власником торгівельної марки Algotherm є підприємство FINANCIERE DFTTEUR Avenue du General de Gaulle F - 14200 HEROUV1LLE SAINT CLAIR (FR), отже відсутні дані щодо врахування при продажу товарів складової митної вартості передбаченої п.3 ч.10 ст.58 МКУ. Також наданий висновок від 25.07.2019р. №ГО-1698 містить ознаки підробки, оскільки виданий у місті, яке не має відповідної назви згідно з географічним довідником міст України (г.Днепропетровск російською мовою) та засвідчений печаткою, яка не є дійсною на даний час Дніпропетровська торгова-промислова палата України .

У зв`язку із чим, митним органом запропоновано декларанту надати наступні додаткові документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу товарів: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. За власним бажанням декларанту запропоновано подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

В подальшому, ТОВ "НОВАНС" на пропозицію органу доходів і зборів було проінформувано митний орган про те, що товаросупровідні документи за контрактом №0306-19UA від 3.06.2019р. містять вірні данні та не містять розбіжностей, документи були подані до митниці у відповідності до ч.2 ст.53 МК України, у зв`язку з чим запит про надання додаткових документів є таким, що порушує права позивача.

За результатами перевірки МД за №UA100020/2019/373320 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом 6.08.2019р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UA 100000/2019/000261/2, яким митницею самостійно визначено митну вартість товарів:

1. з використанням другого методу визначення митної вартості (за ціною щодо ідентичних товарів), а саме: товару №1 (косметичні препарати) на рівні 20 980,77дол.США, збільшивши заявлену митну вартість в 17,6 разів; товару №2 (мило тверде) на рівні 25.79 дол.США, збільшивши заявлену митну вартість в 8,6разів; товару №3 (засіб для миття шкіри) на рівні 266,35дол. США, збільшивши заявлену митну вартість в 18,5 разів; товару №4 (речі домашнього вжитку з пластмас) на рівні 369,37дол. США, збільшивши заявлену митну вартість в 2,7 рази; товару №8 (паперовий пакет) на рівні 60,67дол.США, збільшивши заявлену митну вартість товарів в 1,2 рази;

2. з використанням шостого (резервного) методу визначення митної вартості, а саме: товару №5 (паперові етикетки самоклейні) на рівні 17,98дол.США, збільшивши заявлену митну вартість в 7,2 рази; товару №6 (друкована рекламна продукція) на рівні 5,49дол.США, збільшивши заявлену митну вартість в 4 рази; товару №7 (картонні коробки для косметичної продукції) на рівні 59,23дол.США, збільшивши заявлену митну вартість в 6,6 разів; товару №12 (трикотажна пов`язка для голови) на рівні 172,45дол.США, збільшивши заявлену митну вартість товару в 6,1 разів; товару №13 (домашній халат для жінок з бавовна) на рівні 37,58 доларів США, збільшивши заявлену митну вартість в 2,2 рази.

В подальшому товар було випущено у вільний обіг за МД №UА100020/2019/373440 від 23.07.2019р., у зв`язку зі сплатою позивачем різниці митних платежів в розмірі 145 283,39грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Не погодившись із висновками митного про наявність розбіжностей в поданих товариством для митного оформлення документах, вважаючи рішення про коригування заявленої митної вартості протиправним, та таким що не ґрунтуються на вимогах митного законодавства та підлягають скасуванню, ТОВ "НОВАНС" звернулося в суд із відповідним позовом.

Перевіряючи правомірність прийнятого рішення, з урахуванням підстав, за якими позивач просить його скасувати, судова колегія виходить з наступного.

Пунктами 23,24 ст.4 МК України встановлено, що митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

За змістом ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

В той же час, відповідно до ч.5,6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як визначено в ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

З матеріалів справи вбачається, що митним органом в основу сумнівів про невідповідність задекларованої ціни покладено припущення про те, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме відомостей про розмір роялті, що мають додаватись до ціни товару у випадку їх сплати.

Таке припущення зроблено митним органом на підставі того, що за даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.int власником торгівельної марки Algotherm є підприємство FINANCIERE DFTTEUR Avenue du General de Gaulle F - 14200 HEROUVILLE \ SAINT CLAIR (FR), а тому позивач мав би сплачувати роялті за використання торгової марки Algotherm.

Проте, судова колегія вважає вказане припущення необґрунтованим, виходячи з наступного.

Приписами ст.1 ЗУ Про охорону прав на знаки для товарів і послуг (надалі - Закон №3689) знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Положеннями ч.4 ст.16 Закону №3689 встановлено, що використанням знака визнається, зокрема, нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).

У відповідності до ч.5 ст.16 Закону №3689 власник знака має виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

За правилами ч.6 ст.16 Закону №3689, виключне право власника свідоцтва про право на знак забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється, зокрема, на використання знака для товару, введеного під цим знаком у цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв`язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот.

Отже, у випадку введення товару з відповідною торговельною маркою в цивільний обіг власником цієї марки наступний перепродаж цього товару вже не потребує дозволу власника цієї марки та не може бути ним обмежений або заборонений за умови дотримання особами, що здійснюють подальший перепродаж товару, вимог щодо незмінності якості цього товару.

Приписи ч.6 ст.16 Закону №3689 не пов`язують вичерпання прав власника торговельної марки з введенням ним товару (або за його згодою) в цивільний оборот виключно на території України. Отже, введення власником торговельної марки (або за його згодою) товару під відповідним знаком для товарів і послуг у цивільний оборот може бути здійснено і на території іншої держави (держав), після чого власник не може обмежити або заборонити наступний перепродаж цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються (у тому числі на території України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2015 по справі за №904/2029/15.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із п.1.2. зовнішньоекономічного контракту від 3.06.2019р. за №0306-1911А продавець гарантує позивачу, що товар є його власністю та вільний від претензій третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави припускати, що перепродаж в Україну раніше введеного у цивільний обіг за її межами товару може вимагати від позивача, як вторинного покупця цього товару, сплати роялті.

Що стосується посилань митного органу на те, що експертний висновок Торгово-промислової палати України ( Днепропетровская торгово-промышленная палата ) від 25.07.2019р. №ГО-1698 не може бути прийнятий для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, оскільки не відповідає вимогам ЗУ Про забезпечення функціонування української мови як державної , судова колегія зазначає наступне.

Приписами ч.1 ст.1 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні визначено, що торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.

Положеннями ч.1 ст.11 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні встановлено, що торгово-промисловим палатам надано право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Згідно з частиною другою цієї статті експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Як вбачається із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, що митний орган обґрунтовує неприйнятність змісту експертного висновку посилаючись на те, що зазначений висновок виданий у місті, яке не має відповідної назви згідно з географічним довідником міст України (г.Днепропетровск російською мовою) та засвідчений печаткою, яка не є дійсною на даний час Дніпропетровська торгова-промислова палата України .

Проте, як вбачається із матеріалів справи, а саме із листа Дніпропетровської торгово-промислової палати від 22.08.2019р. за №764/03-19-Г, що Дніпропетровською торгово-промисловою палатою видавався експертний висновок від 25.07.2019р. №ГО-1698, а також зазначено, що вказаний висновок виконано російською мовою за замовленням клієнта.

Окрім того, судова колегія зазначає, що Дніпропетровську торгово-промислову палату зареєстровано як юридичну особу за кодом ЄДРПОУ - 02944828.

Аналізуючи вищевказане, апеляційний суд зазначає, що оскільки Дніпропетровська торгово-промислова палата є зареєстрованою у встановленому порядку юридичною особою приватного права та ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні наділена правом видавати експертні документи про визначення вартості товарів, які є обов`язковими для застосування на всій території України, то митний орган, за відсутності зауважень до суті експертного висновку від 25.07.2019 №ГО-1698, протиправно не взяв такий висновок до уваги.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд вважає, що надані позивачем разом із митною декларацією документи містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а тому в сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Разом з тим, митним органом не надано жодного доказу недостовірності заявленої ТОВ "НОВАНС" вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ТОВ "НОВАНС".

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2019р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв