Рішення

від 06.11.2019 по справі 440/2530/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2530/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представник позивача - Захаренка О.О.,

представників відповідача - Філоненка С.С., Котелець Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Виробничо-комерційного підприємства "Ватра" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2019 року позивач Головне управління ДФС у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виробничо-комерційного підприємства "Ватра" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 899 966,96 грн.

Підставою даного позову є несплата відповідачем узгоджених грошових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2530/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому вказував, що позивачем подано позов після закінчення строків, визначених ст. 122 КАС України, у додатку до позовної заяви не надано заяву про поновлення пропущеного строку. Зазначав, що в разі наявності податкового боргу з ПДВ, який виник після 1 липня 2015 року, відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягненню підлягають кошти з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до позовної заяви податковий борг з ПДВ відповідача перед державним бюджетом обліковується за період серпень 2018 року - травень 2019 року. В свою чергу позивач просить стягнути кошти з рахунків відповідача, відкритих у банках, обслуговуючих такого платника, а не з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що не відповідає вказаним вище положенням ПК України.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якій вказував, що згідно п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг ВКП "Ватра" з податку на додану вартість у загальному розмірі 899 966,96 грн, обліковується за період 2018-2019 роки, а тому відповідач вважає, щоадміністративний позов про стягнення коштів з рахунків ВКП "Ватра" у розмірі 899966,96 гривень, подано без порушення строку позовної давності відповідно до чинного законодавства. З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді. Отже, ГУ ДФС у Полтавській області не може списати кошти на погашення заборгованості з ПДВ без заяви платника на таке списання. Станом на момент подачі позову вищезазначена заява до контролюючого органу платником не подавалась. Зазначав, що доводи платника викладені в відзиві стосовно погашення податкового боргу з ПДВ, платіжними дорученнями доданими до відзиву, є безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог ГУ ДФС у Полтавській області у зв`язку із безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Виробничо-комерційне підприємство "Ватра" (код ЄДРПОУ 24392915) у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа /а.с. 54/.

За даними інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість в розмірі 899966,96 грн, який виник за наступних підстав.

Виробничо-комерційним підприємством "Ватра" подано до Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області податкову декларацію з податку на додану вартість:

- № 9199355626 від 17.09.2018, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 143611 гривень. Станом на дату звернення до суду з позовом за даною податковою декларацією рахується заборгованість в розмірі 108766,50 грн;

- № 9225388482 від 16.10.2018, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 38 958,00 гривень;

- № 9254520155 від 16.11.2018, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 25 169,00 гривень;

- № 9281906038 від 17.12.2018, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 136 429,00 гривень;

- № 9306862155 від 17.01.2019, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 82 685,00 гривень;

- № 9024339472 від 18.02.2019, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 17 053,00 гривні;

- № 9048700153 від 18.03.2019, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 66 766,00 гривень;

- № 9075226767 від 16.04.2019, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 74 365,00 гривень;

- № 9101700601 від 16.05.2019, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 126 559,00 гривень;

- № 9129036518 від 18.06.2019, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 45 757,00 гривень.

Матеріалами справи також підтверджено, що 03.08.2018 ГУ ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ згідно декларацій з ПДВ та податкових повідомлень-рішень за період з травня 2015 року по листопад 2016 року, за результатами якої складено акт № 06782/16-31-12-03-11/24392915, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення № 0059351203 від 14.09.2018 /а.с. 20-24/. Вказаним податковим повідомленням - рішенням застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 89 554,54 грн.

Дане податкове повідомлення - рішення вручено уповноваженому представнику підприємства 03.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 25/.

Крім того, у зв`язку із несплатою узгоджених зобов`язань на підставі пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню у розмірі 87 904,92 грн.

Позивач, вважаючи узгодженими суми зобов`язання з податку на додану вартість звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд дійшов таких висновків.

За визначенням підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 згаданого Кодексу "грошове зобов`язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а за визначенням підпункту 14.1.162 пункту 14.1 цієї статті "пеня" - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Виходячи із приписів п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, суми податкового грошового зобов`язання у загальному розмірі 722 507,50 грн, які зазначив платник податків у податкових деклараціях з ПДВ, вважаються узгодженими.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Даних щодо оскарження податкового повідомлення - рішення № 0059351203 від 14.09.2018 в адміністративному та в судовому порядку позивачем не надано, а тому сума штрафу в розмірі 89554,54 грн. є узгодженою.

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання /підпункти 129.1.1, 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України/ .

У зв`язку із несплатою узгоджених зобов`язань з ПДВ контролюючим органом нараховано пеню в розмірі 87904,92 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Механізм погашення заборгованості регулюється правилами п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у якому встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Приписами п.131.2 ст.131 Податкового кодексу України встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм Податкового кодексу України, суд зазначає, що законом імперативно встановлено обов`язок контролюючого органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.

При цьому контролюючий орган зобов`язаний зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, можливість зарахування контролюючим органом сум сплаченого платником податку податкового боргу в рахунок заборгованості попередніх періодів незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, передбачена п.87.9 ст.87, п.131.2 ст.131 Податкового кодексу України.

Згідно матеріалів справи сплачені протягом 2018-2019 років суми з ПДВ зарахувалися контролюючим органом у порядку черговості у рахунок погашення податкового боргу наявного у підприємства станом на вересень 2018 року.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного кодексом строку виконання податкового обов`язку по сплаті грошових зобов`язань та пені, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов`язку внаслідок самостійного та добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу в 899966,96 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, за ВКП "Ватра" рахується податковий борг зі сплати ПДВ в розмірі 899966,96 грн, що підтверджується відомостями з облікової картки платника податків.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

29.10.2014 ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ю" №11335-15/1493/10 на суму 167569,55 грн. Вимога направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та вручена уповноваженому представнику підприємства 12.11.2014 /а.с. 26/.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, контролюючому органу слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов`язання.

Судом встановлено, та матеріалами адміністративної справи підтверджується, що у податкового органу не було законодавчо визначених підстав для направлення нової податкової вимоги, оскільки податковий борг відповідача носить безперервний характер.

Відповідно до письмової інформації позивача податкову вимогу №11335-15/1493/10 від 29.10.2014 в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржено.

Існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаними до справи роздруківками інтегрованої картки платника податків, які за правилами статей 73 та 74 КАС України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881, є належними та допустимими доказами невиконання податкового обов`язку з боку відповідача.

Згідно із підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

За визначенням пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу, є органами стягнення.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 цього ж Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

Отже, за приписом пункту 95.2 статті 95 ПК України орган стягнення набуває повноваження на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за податковим боргом після збігу строку в 60 календарних днів від дати направлення чи вручення податкової вимоги платнику податків.

Оскільки у спірних правовідносинах визначений кодексом строк збіг, то вимога про стягнення податкового боргу у спірній сумі заявлена позивачем своєчасно.

Посилання відповідача на пропущенням контролюючим органом строку на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, суд вважає необгрунтованим, оскільки згідно п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджено, що податковий борг ВКП "Ватра" виник у період з вересня 2018 року, а тому адміністративний позов ГУ ДФС у Полтавській області про стягнення коштів з рахунків ВКП "Ватра" у погашення податкового боргу з ПДВ у розмірі 899966,96 гривень, подано без порушення строку позовної давності.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Позивачем до матеріалів справи надано довідку, за змістом якої відповідач має відкриті рахунки у фінансових установах /а.с. 57/.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки наявність у відповідача податкового боргу в загальному розмірі 899 966,96 грн підтверджено матеріалами справи в їх сукупності, то така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не поніс судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат на підставі вказаної норми відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) до Виробничо-комерційного підприємства "Ватра" (вул. Будівельників, 31, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 24392915) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Виробничо-комерційного підприємства "Ватра" (вул. Будівельників, 31, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 24392915) у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість, що становить 899 966,96 грн /вісімсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят шість гривень дев`яносто шість копійок/ на р/р 31118029016006, отримувач УК у м. Кременчук/м. Кременчук/14060100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37802029, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 07 листопада 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва