Постанова

від 11.02.2020 по справі 440/2530/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 р.Справа № 440/2530/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виробничо-комерційного підприємства "Ватра" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року (суддя Алєксєєва Н.Ю.; м. Полтава; повний текст рішення складено 07.11.2019) по справі № 440/2530/19

за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області

до Виробничо-комерційного підприємства "Ватра"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі за текстом також - позивач, ГУ ДФС у Полтавській області) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виробничо-комерційного підприємства "Ватра" (надалі за текстом також - відповідач, ВКП "Ватра") про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 899 966,96 грн.

Підставою даного позову є несплата відповідачем узгоджених грошових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області - задоволено.

Стягнуто кошти з рахунків Виробничо-комерційного підприємства "Ватра" (вул. Будівельників, 31, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 24392915) у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість, що становить 899 966,96 грн /вісімсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят шість гривень дев`яносто шість копійок/ на р/р 31118029016006, отримувач УК у м. Кременчук/м. Кременчук/14060100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37802029, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права при його прийнятті, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ГУ ДФС у Полтавській області - відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем подано позов після закінчення строків, визначених ст. 122 КАС України, у додатку до позовної заяви не надано заяву про поновлення пропущеного строку. Також апелянт посилається на часткову сплату податкового боргу та порушення податковим органом вимог п. 87.9 ст. 87 та ст. 131 Податкового кодексу України внаслідок порушення черговості погашення податкового боргу.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року замінено позивача по справі з Головного управління ДФС у Полтавській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі по тексту також - позивач, ГУ ДПС у Полтавській області).

Розгляд справи проведено без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Виробничо-комерційне підприємство "Ватра" (код ЄДРПОУ 24392915) у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа /а.с. 54/.

За даними інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість в розмірі 899966,96 грн, який виник за наступних підстав.

Виробничо-комерційним підприємством "Ватра" подано до Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області податкову декларацію з податку на додану вартість:

- № 9199355626 від 17.09.2018, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 143611 гривень. Станом на дату звернення до суду з позовом за даною податковою декларацією рахується заборгованість в розмірі 108766,50 грн;

- № 9225388482 від 16.10.2018, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 38 958,00 гривень;

- № 9254520155 від 16.11.2018, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 25 169,00 гривень;

- № 9281906038 від 17.12.2018, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 136 429,00 гривень;

- № 9306862155 від 17.01.2019, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 82 685,00 гривень;

- № 9024339472 від 18.02.2019, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 17 053,00 гривні;

- № 9048700153 від 18.03.2019, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 66 766,00 гривень;

- № 9075226767 від 16.04.2019, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 74 365,00 гривень;

- № 9101700601 від 16.05.2019, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 126 559,00 гривень;

- № 9129036518 від 18.06.2019, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 45 757,00 гривень.

03.08.2018 ГУ ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ згідно декларацій з ПДВ та податкових повідомлень-рішень за період з травня 2015 року по листопад 2016 року, за результатами якої складено акт № 06782/16-31-12-03-11/24392915, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення № 0059351203 від 14.09.2018 /а.с. 20-24/. Вказаним податковим повідомленням - рішенням застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 89 554,54 грн.

Дане податкове повідомлення - рішення вручено уповноваженому представнику підприємства 03.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 25/.

Крім того, у зв`язку із несплатою узгоджених зобов`язань на підставі пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню у розмірі 87 904,92 грн.

Позивач, вважаючи узгодженими суми зобов`язання з податку на додану вартість звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у відповідача податкового боргу в загальному розмірі 899 966,96 грн підтверджено матеріалами справи в їх сукупності, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

За визначенням підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 згаданого Кодексу "грошове зобов`язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а за визначенням підпункту 14.1.162 пункту 14.1 цієї статті "пеня" - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Виходячи із приписів п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, суми податкового грошового зобов`язання у загальному розмірі 722 507,50 грн, які зазначив платник податків у податкових деклараціях з ПДВ, вважаються узгодженими.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Даних щодо оскарження податкового повідомлення - рішення № 0059351203 від 14.09.2018 в адміністративному та в судовому порядку позивачем не надано, а тому сума штрафу в розмірі 89554,54 грн. є узгодженою.

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання /підпункти 129.1.1, 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України/ .

У зв`язку із несплатою узгоджених зобов`язань з ПДВ контролюючим органом нараховано пеню в розмірі 87904,92 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Механізм погашення заборгованості регулюється правилами п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у якому встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Приписами п.131.2 ст.131 Податкового кодексу України встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм Податкового кодексу України, слід зазначити, що законом імперативно встановлено обов`язок контролюючого органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.

При цьому контролюючий орган зобов`язаний зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, можливість зарахування контролюючим органом сум сплаченого платником податку податкового боргу в рахунок заборгованості попередніх періодів незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, передбачена п.87.9 ст.87, п.131.2 ст.131 Податкового кодексу України.

Згідно матеріалів справи сплачені протягом 2018-2019 років суми з ПДВ зарахувалися контролюючим органом у порядку черговості у рахунок погашення податкового боргу наявного у підприємства станом на вересень 2018 року.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного кодексом строку виконання податкового обов`язку по сплаті грошових зобов`язань та пені, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов`язку внаслідок самостійного та добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Отже, заявлена позивачем до стягнення сума боргу в 899966,96 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

29.10.2014 ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ю" №11335-15/1493/10 на суму 167569,55 грн. Вимога направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та вручена уповноваженому представнику підприємства 12.11.2014 /а.с. 26/.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, контролюючому органу слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов`язання.

Судом встановлено, та матеріалами адміністративної справи підтверджується, що у податкового органу не було законодавчо визначених підстав для направлення нової податкової вимоги, оскільки податковий борг відповідача носить безперервний характер.

Відповідно до письмової інформації позивача податкову вимогу №11335-15/1493/10 від 29.10.2014 в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржено.

Згідно із підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

За визначенням пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу, є органами стягнення.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 цього ж Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

Отже, за приписом пункту 95.2 статті 95 ПК України орган стягнення набуває повноваження на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за податковим боргом після збігу строку в 60 календарних днів від дати направлення чи вручення податкової вимоги платнику податків.

Оскільки у спірних правовідносинах визначений кодексом строк сплинув, то вимога про стягнення податкового боргу у спірній сумі заявлена позивачем своєчасно.

Посилання відповідача на пропущенням контролюючим органом строку на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, судом обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки згідно п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджено, що податковий борг ВКП "Ватра" виник у період з вересня 2018 року, а тому адміністративний позов ГУ ДФС у Полтавській області про стягнення коштів з рахунків ВКП "Ватра" у погашення податкового боргу з ПДВ у розмірі 899966,96 гривень, подано без порушення строку позовної давності.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Позивачем до матеріалів справи надано довідку, за змістом якої відповідач має відкриті рахунки у фінансових установах /а.с. 57/.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу в судовому порядку.

Водночас, приймаючи рішення у справі судом першої інстанції не було з`ясовано наступні обставини.

Так, станом на дату подання позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі, податковий борг ВКП Ватра становив суму 899966,96 гривень, що відображено в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) з податку на додану вартість.

Однак, станом на дату ухвалення судового рішення, ВКП Ватра сплачено податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 282 419,00 грн з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ наступними платіжними дорученнями: №167095663 від 25.07.2019; №182578051 від 23.08.2019; №183201516 від 27.08.2019; №196390693 від 23.09.2019; №211640894 від 24.10.2019.

Вказані надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість зараховано контролюючим органом в порядку календарної черговості в рахунок погашення боргу, що виник раніше, а саме:

- платіжним дорученням № 167095663 від 25.07.2019 на суму 80125,00 грн зменшено борг минулих років по податковій декларації № 9199355626 в сумі 80125,00 грн;

- платіжним дорученням № 182578051 від 23.08.2019 на суму 10902,00 грн зменшено борг минулих років по податковій декларації № 182578051 в сумі 10902,00 грн;

- платіжним дорученням № 183201516 від 27.08.2019 на суму 15808,00 грн зменшено борг минулих років по податковій декларації № 9199355626 в сумі 15808,00 грн;

- платіжним дорученням № 196390693 від 23.09.2019 на суму 88789,00 грн зменшено борг минулих років:

- по податковій декларації № 9199355626 в сумі 1931,50 грн; по пені, нарахованої у період з 29.08.2017 по 26.12.2019 в сумі 9362,02 грн; зменшено боргу по пені, нарахованої за період з 29.09.2017 по 26.12.2019 в сумі 4109,30 грн; зменшено боргу по штрафним санкціям по податковому повідомленню - рішенню (форма Ш ) № 0059351203 в сумі 73386,18грн;

- платіжним дорученням № 211640894 від 24.10.2019 на суму 86795,00 грн зменшено боргу по пені, нарахованої у період з 29.09.2017 по 26.12.2019 в сумі 4638,98 грн; зменшено боргу по пені, нарахованої за період з 29.10.2017 по 26.12.2019 в сумі 6241,81 грн; зменшено борг минулих років по податковій декларації № 9225388482 в сумі 38958,00 грн; зменшено борг минулих років по податковій декларації № 9254520155 в сумі 20787,85 грн; зменшено борг по штрафним санкціям по податковому повідомленню-рішенню (форма ПІ ) №0059351203 в сумі 16168,36 гривень.

Таким чином, станом на час розгляду справи судом першої інстанції та ухвалення судового рішення у справі, ВКП Ватра погашено борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за рахунок надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на суму 282 419,00 грн.

Вказані обставини не було з`ясовано судом, що призвело до неправильного вирішення справи в частині стягнення з відповідача податкового боргу на зазначену суму.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно розрахунку податкового боргу ВКП Ватра , наданого Кременчуцьким управлінням ГУ ДПС у Полтавській області, залишок несплаченого боргу ПБП Ватра з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) заявленого до стягнення у цій справі станом на 28.01.2020, становить 82 180,96 гривень:

- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9101700601 від 16.05.2019 у розмірі 126 559,00 гривень, у зв`язку з частковим погашенням сума боргу по вищезазначеній декларації становить 33 411,10 гривень;

- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9101700601 від 16.05.2019 у розмірі 126 559,00 грн., у зв`язку з частковим погашенням сума боргу по вищезазначеній декларації становить 33411,10 грн.;

- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9129036518 від 18.06.2019 у розмірі 45 757,00 грн.;

- за пенею, розрахованою згідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 ПК України та Наказу Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 № 953, у розмірі 3 012,86 гривні.

На підтвердження часткової сплати податкового боргу відповідачем надано суду наступні платіжні доручення: від 04.10.2019 № 921 у розмірі 60000,00 грн., від 10.10.2019 № 936 у розмірі 15000,00 грн., від 13.11.2019 № 975 у розмірі 54260,00 грн., від 19.11.2019 № 982 у розмірі 12000,00 грн., від 27.11.2019 № 988 у розмірі 100000,00 грн., від 08.01.2020 № 1041 у розмірі 5055,00 грн., від 21.01.2020 № 1044 у розмірі 11700,00 грн., від 16.12.2019 № 1008 у розмірі 100000,00 грн., від 23.12.2019 № 1021 у розмірі 27500,00 грн., від 24.12.2019 № 1011 у розмірі 100000,00 грн., від 03.01.2020 № 1034 у розмірі 53000,00 грн., від 28.01.2020 № 1054 у розмірі 25000,00 грн., визнається сторонами у справі.

Таким чином, на час апеляційного розгляду справи залишок несплаченого боргу ПБП Ватра з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 82 180,96 гривень, вказана обставина визнається сторонами у справі. За таких обставин, зазначена сума боргу підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини постанови у наступній редакції:

"Стягнути кошти з рахунків Виробничо-комерційного підприємства "Ватра" (вул. Будівельників, 31, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 24392915) у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість, що становить 82180 (вісімдесят дві тисячі сто вісімдесят) гривень 96 коп. на р/р 31118029016006, отримувач УК у м. Кременчук/м. Кременчук/14060100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37802029, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.".

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства "Ватра" задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року по справі № 440/2530/19 змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини постанови у наступній редакції:

"Стягнути кошти з рахунків Виробничо-комерційного підприємства "Ватра" (вул. Будівельників, 31, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 24392915) у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість, що становить 82180 (вісімдесят дві тисячі сто вісімдесят) грнивень 96 коп. на р/р 31118029016006, отримувач УК у м. Кременчук/м. Кременчук/14060100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37802029, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998."

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 по справі № 440/2530/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 17.02.2020 року