Рішення

від 06.11.2019 по справі 640/17039/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2019 року № 640/17039/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., за участю секретаря судових засідань Шевченко М.В.,

за участі представників сторін:

від позивача - Марченко В.А.;

від відповідача - Мудренко Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПЛВ Сістемс до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ПЛВ Сістемс (далі - позивач, ТОВ ПЛВ Сістемс ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач. ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.08.2019 №00011341402, № 00011351402.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні коригування сум доходу по об`єкту та суми податку на додану вартість є необґрунтованими, оскільки позивач діяв у відповідності до вимог законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 12.09.2019 відкрито загальне позовне провадження з призначенням підготовчого засідання на 30.09.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив .

На підставі направлень від 25.06.2019 № 1281/26-15-14-02-01, від 01.07.2019 № 1301/26-15- 14-02-01, № 1585/26-15-14-06-03, № 5681/26-15-14-09-01, від 03.07.2019 № 1405/26-15-42-08, виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116), відповідно до ст. ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI , зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), п. 2 частини 1 ст. 13 розділу IV Закону України від 08.07.2010 № 2464-IV Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , зі змінами та доповненнями, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу Головного управління ДФС м. Києва від 05.06.2019 № 7547, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою ПЛВ Сістемс з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 24.03.2011 по 31.12.2018 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складений Акт перевірки від 25.07.2019 №478/26-15-14-02-01-14/37559567 (копія додається).

Частково не погоджуючись з висновками Головного управління ДФС у м.Києві, вважаючи вказані висновки необґрунтованими та протиправними, Позивач, реалізовуючи своє право на оскарження відповідно до абз.2 п. 44.7 ст. 44, п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, подав заперечення до Акту перевірки вих. № 97 від 12 серпня 2019 р.

Відповідач листом від 21.08.2019 № 158793/10/26-15-14-02-01 про розгляд заперечень повідомив Позивача, що висновки, викладені в Акті перевірки частково скасовано та згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення TOB ПЛВ Сістемс :

1. підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, пункту 5 та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 225 676 грн, у тому числі за 2016 рік в сумі 1 117 676 грн, за 2018 рік в сумі 108 000 гривень;

2. пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 034 884 грн, в тому числі за червень 2016 року в сумі 69 784 грн, за листопад 2016 року 403 990 грн, за грудень 2016 року в сумі 51113 грн, за січень 2017 року в сум 49 997 гривень;

3. пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із та доповненнями в частині несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість за липень 2017 року;

4. пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за жовтень 2018 року;

5. пунктів 8, 9,10, статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI Про Збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , пункту 4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, за несвоєчасну сплату єдиного внеску .

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, ГУ ДФС у м. Києві були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- від 27 серпня 2019 року № 00011341402, на підставі якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 532 095 грн. (один мільйон п`ятсот тридцять дві тисячі дев`яносто п`ять гривень), за податковими зобов`язаннями 1 225 676 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 306 419 грн. (копія додається);

- від 27 серпня 2019 року № 00011351402, на підставі якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 206 375 грн. (один мільйон двісті шість тисяч триста сімдесят п`ять гривень), за податковими зобов`язаннями 965 100 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 241 275 грн.

Як встановлено судом, в адміністративному порядку зазначені податкові повідомлення-рішення Позивачем не оскаржувались.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у м. Києві від 27 серпня 2019 року № 00011341402, від 27 серпня 2019 року № 00011351402, вважаючи їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Податковим повідомленням-рішенням від 27 серпня 2019 року № 00011341402, на підставі якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 532 095 грн. (один мільйон п`ятсот тридцять дві тисячі тисячі дев`яносто п`ять гривень); за податковими зобов`язаннями 1 225 676 грн. та штрафними (Фінансовими) санкціями (штрафами) 306 419 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2019 року № 00011341402 стали висновки Відповідача щодо встановлення порушення TOB ПЛВ Сістемс підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, пункту 5 та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 225 676 грн, у тому числі за 2016 рік в сумі 1 117 676 грн., за 2018 рік в сумі 108 000 гривень.

Під час перевірки Відповідачем були надані запити про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження № 1 від 27.06.2019 p., № 2 від 27.06.2019., № 3 від 03.07.2019 p., № 4 від 04.07.2019 p., № 5 від 11.07.2019 р.

У відповідь на запити Відповідача Позивачем були надані відповіді вих. № 86 від 01.07.2019, вих. № 87 від 01.07.2019, вих. № 88 від 05.07.2019, вих. № 93 від 12.07.2019, вих. № 94 від 15.07.2019.

Як зазначено в абзаці 7-8 сторінки 5 Акту перевірки: Перевіркою відображених у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з продажу виготовленої продукції (послуг) замовлення: оформлених рекламних конструкцій (банери, торгівельне (рекламне) обладнання, віжуали); послуг з макетування, монтажу, демонтажу, доставки рекламних матеріалів ТМ Ів Сен Лоран, Estee Lauder, Bellefontaine, Сіслей, Лореаль Париж в торгівельних центрах; отримані за рахунок депозитного рахунку.

Перевіркою повноти визначення задекларованих TOB ПЛВ Сістемс показників у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено іх заниження всього у сумі 6 809 306 грн, в тому числі за 2016 рік в сумі 6 209 306 грн, за 2018 рік в сумі 600 000 гривень .

Як зазначено в абз. 2 ст. 25 Акту перевірки В порушення норми пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, пункту 5 та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за 860/4153, яким регулюється порядок формування доходів в бухгалтерському обліку, TOB ПЛВ Сістемс не віднесено до інших операційних доходів безоплатно отримані товари/послуги від невстановлених осіб в сумі 6 209 306 грн, що призвело до заниження доходів TOB ПЛВ Сістемс , що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування на загальну суму 6 209 306 грн, в тому числі за 2016 рік в сум 6 209 306 гривень.

З огляду на вищевикладене, податковим органом встановлено порушення TOB ПЛВ Сістемс пп. 134.1.1. п. 134.1 cm. 134 ПКУ, що призвело до заниження доходу, який враховується при обчисленні фінансового результату до оподаткування на загальну суму 6 209 306 грн, в тому числі за 2016 рік в сумі 6 209 306 гривень...

Згідно п. 3.1.1.2 розділу 3 Акту перевірки, в результаті допущених порушень податкового законодавства встановлено заниження податку на прибуток у сумі 1 225 676 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 1 117 676 грн., за 2018 рік в сумі 108 000 грн.

Так, фактичною підставою для встановлення заниження податку на прибуток за 2016 рік в сумі 1 117 676 грн. послугували висновки Відповідача, згідно з якими занижено податок на прибуток в сумі 1 117 676 грн. за наслідками господарських операцій із TOB Геодез-Фарм (код 39539139), TOB Крок Актив (код 40207204), TOB Люкс Консоріс (код 40207026), TOB Танос Груп (код 40710090), які, на думку контролюючого органу, не мали реального характеру.

З даними твердженнями відповідача викладених в Акті перевірки суд не погоджується зважаючи на таке.

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Щодо взаємовідносин між TOB ПЛВ Сістемс та контрагентом-постачальником TOB Геодез-Фарм (код 39539139), суд зазначає наступне.

Так, відповідно до укладеного 10.11.2016 р. договору поставки № 1 TOB Геодез-Фарм (т. 1 а.с. 113-115) на адресу TOB ПЛВ Сістемс протягом 11.11.2016 р, 12.11.2016., 14.11.2016 p. були надані послуги з розробки рекламних матеріалів та виготовлені рекламні матеріали на загальну суму 2 423 940,00 грн., в т.ч. ПДВ 403 989,98 грн., що підтверджуються видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними. Як свідчать матеріали спарви, вказані документи надані до перевірки.

Крім того, 16.02.2017 р. між TOB Геодез-Фарм , як Первісним кредитором, TOB Данк Ком`юніті , як Новим кредитором, та TOB ПЛВ Сістемс , як Боржником, був укладений договір про відступлення права вимоги № 1 (Т.1 а.с. 116).

Картка рахунку № 631 за січень 2016 р- грудень 2018 р. по контрагенту TOB Геодез-Фарм наявна в матеріалах справи Т.1 а.с 117-123).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами:

- рахунками-фактурами №№: ГЕО-000001 від 10 листопада 2016 p.; ГЕО-000002 від 10 листопада 2016 р.;

- видатковими накладними №№: ГЕО-1102 від 11 листопада 2016 p.; ГЕО-1103 від 11 листопада 2016 p.; ГЕО-1104 від 11 листопада 2016 p.; ГЕО-1105 від 11 листопада 2016 p.; ГЕО-1106 від 11 листопада 2016 p.; ГЕО-1107 від 11 листопада 2016 p.; ГЕО-1108 від 11 листопада 2016 p.; ГЕО-1109 від 11 листопада 2016 p.; ГЕО-1110 від 11 листопада 2016 p.; ГЕО-1111 від 11 листопада 2016 p.; ГЕО-1112 від 11 листопада 2016 p.; ГЕО-1113 від 11 листопада 2016 p.; ГЕО-1114 від 11 листопада 2016 p.; ГЕО- 1115 від 11 листопада 2016 р.;

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№: ГЕО-1201; ГЕО-1202; ГЕО-1203; ГЕО-1204; ГЕО-1205; ГЕО-1206; ГЕО-1207; ГЕО-1401; ГЕО-1402; ГЕО-1403; ГЕО-1404; ГЕО-1405; ГЕО-1406; ГЕО-1407; ГЕО-1408;

- податковими накладними №№: 1102 від 11.11.2016; 1103 від 11.11.2016; 1104 від 11.11.2016; 1105 від 11.11.2016; 1106 від 11.11.2016; 1107 від 11.11.2016; 1108 від 11.11.2016; 1109 від 11.11.2016; 1110 від 11.11.2016; 1111 від 11.11.2016; 1112 від 11.11.2016; 1113 від 11.11.2016; 1114 від 11.11.2016; 1115 від 11.11.2016; 1201 від 12.11.2016; 1202 від 12.11.2016; 1203 від 12.11.2016; 1204 від 12.11.2016; 1205 від 12.11.2016; 1206 від 12.11.2016; 1207 від 12.11.2016; 1401 від 14.11.2016; 1402 від 14.11.2016; 1403 від 14.11.2016; 1404 від 14.11.2016; 1405 від 14.11.2016; 1406 від 14.11.2016; 1407 від 14.11.2016; 1408 від 14.11.2016.

Факт перерахування Позивачем грошових коштів на користь TOB ГЕОДЕЗ-ФАРМ підтверджується наступними платіжними дорученнями №№: 1746 від 24 листопада 2016 p.; 1767 від 02 грудня 2016 p.; 1821 від 16 грудня 2016 p.; 1891 від 11 січня 2017 p.; 1892 від 11 січня 2017 p.; 1943 від ЗО січня 2017 p.; 1945 від ЗО січня 2017 p.; 2013 від 13 лютого 2017 p.; 2047 від 21 лютого 2017 p.; 2048 від 21 лютого 2017 p.; 2049 від 21 лютого 2017 p.; 2050 від 21 лютого 2017 р.

Суд звертає увагу, що первинні документи бухгалтерського обліку підписані директором TOB ПЛВ Сістемс Терещенко С.О .

Так, відповідно до положень п. 8.17. Статуту TOB ПЛВ Сістемс (в редакції чинній на дату здійснення господарських операцій) , директор відповідно до своєї компетенції діє без довіреності від імені Товариства.

Крім того, відповідно до Наказу № П02/2016 від 11.01.2016 р. про внесення доповнень в Наказ № П 01/2016 про облікову політику на підприємстві директор Терещенко С.О. наділений правом першого підпису первинних документів від імені підприємства.

Контролюючим органом в Акті перевірки зазначено, що TOB ПЛВ Сістемс під час перевірки не надано документальне підтвердження замовлення або заявок щодо виду та обсягу послуг, розшифровок.

З даним твердженням контролюючого органу Суд не погоджується, оскільки як зазначається в тексті Акту перевірки, в абзаці 7-8 сторінки 5: Перевіркою відображених у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з продажу виготовленої продукції (послуг) замовлення: оформлених рекламних конструкцій (банери, торгівельне (рекламне) обладнання, віжуали); послуг з макетування, монтажу, демонтажу, доставки рекламних матеріалів ТМ Ів Сен Лоран, Estee Lauder, Bellefontaine, Сіслей, Лореаль Париж в торгівельних центрах... . Вказане свідчить про те, що Відповідачем був досліджений предмет договору поставки з контрагентом TOB Геодез-Фарм .

Крім того, як вбачається з наданих матеріалів, на підтвердження здійснення факту господарської операції TOB ПЛВ Сістемс разом з запереченням Позивача на Акт перевірки відповідачу були надані затверджені креслення та візуалізацію на виготовлення Торгівельного обладнання (меблеві заготівки), відповідно до яких були виготовлені та змонтовані рекламні конструкції та торгівельне обладнання ТМ Лореаль Париж, ТМ Ланком, ТМ Ів Сен Лоран. Про результат наданих TOB Геодез-Фарм послуг згідно договору поставки № 1 від 10.11.2016 p., свідчить фотозвіт змонтованих рекламних конструкції та торгівельного обладнання ТМ Лореаль Париж, ТМ Ланком, ТМ Ів Сен Лоран (копії додаються). Проте, згідно Акту перевірки, вказані докази не були належним чином досліджені та взяті до уваги Відповідачем, що вказує на не повне дослідження відповідачем всіх обставин.

Щодо взаємовідносин між TOB ПЛВ Сістемс та контрагентом-постачальником TOB Крок Актив (код 40207204), суд зазначає таке.

Так, відповідно до договору поставки №1 від 17.06.2016 (Т.1 а.с. 243-244)TOB Крок Актив на адресу TOB ПЛВ Сістемс 17.06.2016 р. були поставлені меблеві заготовки та виконані послуги зі створення креслення на загальну суму 410 708,82 грн., в т.ч. ПДВ 68 451,47 грн., що підтверджується видатковою накладною та актом здачі прийняття робіт (надання послуг), що були надані до перевірки.

Крім того, 23 серпня 2016 р. між TOB Геодез-Фарм , як Первісним кредитором, TOB ВАЛФОРД , як Новим кредитором, та TOB ПЛВ Сістемс , як Боржником, був укладений договір про відступлення права вимоги № 1 (Т.1 а.с. 245).

Картка рахунку № 631 за січень 2016 р- грудень 2018 р. по контрагенту TOB КРОК АКТИВ наявна в матеріалах справи (Т. 1 а.с. 246-248).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами:

рахунком-фактурою № КРО-000005 від 17 червня 2016 р.;

видатковою накладною № КРО-000005 від 17 червня 2016 р.;

актом здачі-прийнятгя робіт (наданих послуг);

податковими накладними №№: 33 від 17.06.2016; 34 від 17.06.2016.

Факт перерахування Позивачем грошових коштів на користь TOB КРОК АКТИВ підтверджується наступними платіжним дорученням № 1298 від 23 серпня 2016 р.( Т. 2 а с. 5).

Відповідачем в Акті перевірки зазначено, що TOB ПЛВ Сістемс під час перевірки не надано заявок щодо замовлень, розшифровок, звітів про надані (отримані) послуги, які б дали змогу визначити результати наданих послуг, їх якісні та кількісні показники.

З вказаними твердженнями контролюючого органу суд не погоджується, оскільки як зазначається в тексті Акту перевірки, в абзаці 7-8 сторінки 5: Перевіркою відображених у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з продажу виготовленої продукції (послуг) замовлення: оформлених рекламних конструкцій (банери, торгівельне (рекламне) обладнання, віжуали); послуг з макетування, монтажу, демонтажу, доставки рекламних матеріалів ТМ їв Сен Лоран , Estee Lauder, Bellefontaine, Сіслей, Лореаль Париж в торгівельних центрах... .

Це свідчить про той факт, що контролюючим органом був досліджений предмет договору поставки з контрагентом TOB Крок Актив .

Крім того, на підтвердження здійснення факту господарських операцій TOB ПЛВ Сістемс разом з запереченнями на Акт перевірки відповідачу було надано затверджене креслення та візуалізацію Торгівельного обладнання (меблеві заготівки) ТМ Ланком (копія додаються) та затверджені креслення та візуалізацію на виготовлення Торгівельного обладнання (меблеві заготівки) ТМ Ланком (копії додаються). Про результат наданих TOB Крок Актив послуг згідно договору поставки № 1 від 17.06.2016 p., свідчить фотозвіт змонтованих рекламних конструкції та торгівельного обладнання ТМ Ланком (копії додаються). Х аналізу Акту перевірки суд прийшов висновку, що надані докази не були належним чином досліджені та взяті до уваги Відповідачем.

Щодо взаємовідносин між TOB ПЛВ Сістемс та контрагентом-постачальником TOB Танос Груп (код 40710090), суд вказує таке.

Так, відповідно до укладеного 09.12.2016 р. договору поставки № 4 TOB Танос Груп (т. 2 а.с. 31-32) на адресу TOB ПЛВ Сістемс протягом 13.12- 19.12.2016 р. були надані послуги з розробки рекламних матеріалів та виготовлені рекламні матеріали на загальну суму 3 366 662,10 грн., в т.ч. ПДВ 561 110,30 грн., що підтверджуються наданими до перевірки видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Картка рахунку № 631 за січень 2016 р- грудень 2018 р. по контрагенту TOB Танос Груп наявна в матеріалах справи (Т. 2 а.с. 33-47).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами:

рахунками-фактурами №№: Т-00000001 від 9 грудня 2016 p.; Т-00000002 від 9 грудня 2016 p.; Т-00000003 від 9 грудня 2016 p.; Т-00000004 від 9 грудня 2016 p.; Т-00000005 від 9 грудня 2016 p.; Т- 00000006 від 9 грудня 2016 р.;

видатковими накладними №№: 389 від 13 грудня 2016 p.; 390 від 13 грудня 2016 p.; 391 від 13 грудня 2016 p.; 392 від 13 грудня 2016 p.; 393 від 14 грудня 2016 p.; 394 від 14 грудня 2016 p.; 395 від 14 грудня 2016 p.; 396 від 14 грудня 2016 р.;

актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №№: 398; 399; 402; 457; 480; 481; 482; 483; 484; 485; 486; 487; 488; 489; 490; 491; 493; 494;

податковими накладними №№: 389, 390, 391, 392 від 13.12.2016; 393, 394, 395, 396 від 14.12.2016 p.; 397 від 15.12.2016; 398, 399 від 19.12.2016; 400, 401 від 15.12.2016; 402 від 16.12.2016; 457 від 19.12.2016; 480 від 19.12.2016; 481, 482, 483, 484 від 16.12.2016; 485, 486, 487 від 19.12.2016; 488 від 16.12.2016; 489,490, 491, 493,494 від 19.12.2016.

Факт перерахування Позивачем грошових коштів на користь TOB Танос Груп підтверджується наступними наданими до справи платіжним дорученням №№: 2124 від 17 березня 2017 p.; 2125 від 17 березня 2017 p.; 2126 від 17 березня 2017 p.; 2135 від 21 березня 2017 p.; 2140 від 22 березня 2017 p.; 2167 від 31 березня 2017 p.; 2168 від 31 березня 2017 p.; 2228 від 12 квітня 2017 p.; 2229 від 12 квітня 2017 р.

Суд вказує, що первинні документи бухгалтерського обліку підписані директором TOB ПЛВ Сістемс Терещенко С. О..

Так, відповідно до положень п. 8.17. Статуту TOB ПЛВ Сістемс в редакції чинній на дату здійснення господарських операцій, директор відповідно до своєї компетенції діє без довіреності від імені Товариства.

Крім того, відповідно до Наказу № П02/2016 від 11.01.2016 р. про внесення доповнень в Наказ № П 01/2016 про облікову політику на підприємстві директор Терещенко С.О. наділений правом першого підпису первинних документів від імені підприємства.

Відповідачем в Акті перевірки зазначено, що TOB ПЛВ Сістемс під час перевірки не надано документальне підтвердження замовлення або заявок щодо виду та обсягу послуг, розшифровок.

Вказане твердження контролюючого органу суд відхиляє, оскільки як зазначається в тексті Акту перевірки, в абзаці 7-8 сторінки 5: Перевіркою відображених у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з продажу виготовленої продукції (послуг) замовлення: оформлених рекламних конструкцій (банери, торгівельне (рекламне) обладнання, віжуали); послуг з макетування, монтажу, демонтажу, доставки рекламних матеріалів ТМ їв Сен Лоран , Estee Lauder, Bellefontaine, Сіслей, Лореаль Париж в торгівельних центрах... .

Це свідчить про той факт, що Відповідачем був досліджений предмет договору поставки з контрагентом TOB Танос Груп .

Крім того, на підтвердження здійснення факту господарських операцій TOB ПЛВ Сістемс контролючому органу були надані затверджені креслення та візуалізацію на виготовлення Персоналізованих меблів (меблеві заготівки) ТМ Дарфан, ТМ Амуаж, ТМ Менар, ТМ Мансера та фотозвіти.

Щодо взаємовідносин між TOB ПЛВ Сістемс та контрагентом-постачальником TOB Люкс Консоріс (код 40207026), суд зазначає таке.

TOB Люкс Консоріс на адресу TOB ПЛВ Сістемс був поставлений товар, смартфон 5С 8Gb, на загальну суму 7 995,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 332,50 грн.

Картка рахунку № 631 за січень 2016 р- грудень 2018 р. по контрагенту TOB Люкс Консоріс наявна в матеріалах справи.

Факт здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами:

рахунком на оплату № 246 від 24 травня 2016 р.;

видатковою накладною № 190 від 25 травня 2016 р.;

податковою накладною № 52505 від 25.05.2016 р.;

Факт перерахування Позивачем грошових коштів на користь TOB Люкс Консоріс підтверджується платіжним дорученням № 1040 від 25 травня 2016 р.

Суд зазначає, що первинні документи бухгалтерського обліку підписані директором TOB ПЛВ Сістемс Терещенко С.О ..

Варто звернути увагу, що у перевіряємий період послуги транспортно-експедиційного обслуговування та кур`єрської доставки відправлень на адресу TOB ПЛВ Сістемс надавались TOB ЕКСПРЕС МОТО Україна на підставі договору № 260911IEV-02 від 26/09/2011 року.

Факт надання послуг підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №№: А 175220 від 30.06.2016 р. про надані послуги у період з 01.06.2016 р по 30.06.2016 p.; А 180782 від 30.11.2016 р. про надані послуги у період з 01.11.2016 р. по 30.11.2016 p.; А 181371 від 16.12.2016 р. про надані послуги у період з 01.12.2016 р. по 16.12.2016 p.; А 182323 від 31.12.2016 р. про надані послуги у період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р.

Щодо взаємовідносин між TOB ПЛВ Сістемс та контрагентом-постачальником ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ), суд зазначає таке.

Так, відповідно до укладеного 01 травня 2016 р. договору №1 ФОП ОСОБА_4 , як Виконавцем, на адресу Позивача були надані послуги з розробки дизайну та макетування рекламної конструкції на загальну суму 600 000,00 грн. без ПДВ.

Факт надання послуг Позивачу підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт від 02 червня 2016 р.

Як зазначає позивач, грошові кошти за надані послуги в адресу ФОП ОСОБА_4 Позивачем не оплачені.

Разом з тим, Суд звертає увагу, Картка рахунку 631 за січень 2016 р,- грудень 2018 р. контрагент ФОП ОСОБА_4 наявна в матеріалах справи.

Як визначено Відповідачем в порушення пп. підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, Позивачем не задекларовано в складі інших доходів безнадійна кредиторська заборгованість на загальну суму 600 000,00 грн., що призвело до заниження рядку 01 Декларації з податку на прибуток підприємств та рядку 2240 Звіту про фінансові результати на загальну суму 600 000,00 грн., в тому числі: за 2018 рік на суму 600 000,00 грн.

Згідно Акту перевірки: відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю. Своєю чергою, кредиторська заборгованість у податковому обліку на дату списання (в періоді визнання заборгованості безнадійною) потрапить до складу інших доходів підприємства згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ. За своєю суттю така заборгованість є безповоротною фіндопомогою (пп. 14.1.257 ПКУ) .

Суд погоджується з даним твердженням податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку, а саме: картки рахунку № 631 Розрахунки з іншими кредиторами за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 у ТОВ ПЛВ Сістемс обліковується кредиторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ) рахунок 441 у сумі 600 000 грн.

Як встановлено в акті та підтверджується Витягом, ФОП ОСОБА_4 має стан - припинено з 19.03.2018, банківські рахунки закриті.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами 3 - річний строк позовної давності по зобовязанню позивача перед ФОП ОСОБА_4 минув.

Згідно п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , підприємство відображає зобов`язання, якщо його оцінка може бути достовірно визначена й існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення.

Відповідно до підпункту 14.1.11 статті 14 Податкового кодексу, безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, прострочена заборгованість, заборгованість, стягнення якої неможливо у зв`язку з дією форс-мажорних обставин, або заборгованість банкрутів та ліквідованих юридичних осіб.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні N 996-ХГУ (далі - Закон № 996) зобов`язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відтак, суд погоджується з висновками податкового органу, що вкаазну суму по простроченій заборгованості перед ФОП ОСОБА_4 позивач мав вказати в дохід підприємства.

Таким чином, відповідач дійшов вірного висновку в частині порушення позивачем пп. підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, а саме не задекларування позивачем в складі інших доходів безнадійної кредиторська заборгованість на загальну суму 600 000,00 грн., що призвело до заниження рядку 01 Декларації з податку на прибуток підприємств та рядку 2240 Звіту про фінансові результати на загальну суму 600 000,00 грн., в тому числі: за 2018 рік на суму 600 000,00 грн. Відтак, вказане призвело до заниження податку на прибуток за 2018 рік в сумі 108 000 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що податкове повідомлення - рішення № 00011341402 від 27.08.2019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 1 397 295 грн., за податковими зобов`язаннями у розмірі 1 117 676 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 279 419 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, в іншій частині щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4 - ППР підлягає залишенню без змін, оскільки є правомірним.

Щодо податкового повідомленпя-рішення від 27 серпня 2019 рокуМ 00011351402. на підставі якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1206 375 грн. (один мільйон двісті шість тисяч триста сімдесят п`ять гривень), за податковими зобов`язаннями 965100 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 241275 грн., суд заначає таке.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2019 року № 00011351402 стали висновки Відповідача щодо встановлення порушення ТОВ ПЛВ Сістемс пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 034 884 грн, в тому числі за червень 2016 року в сумі 69 784 грн, за листопад 2016 року 403 990 грн, за грудень 2016 року в сумі 511 113 грн, за січень 2017 року в сумі 49 997 гривень

Як вказано в Акті перевірки TOB ПЛВ Сістемс в порушення п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПКУ включило до складу податкового кредиту суму у розмірі 1 034 884 грн, яка не є сумою податків нарахованих (сплачених). Зокрема:

до складу податкового періоду по взаємовідносинах з TOB Геодез-Фарм задекларовано ПДВ в сумі 403 990 грн, у тому числі по періодах: за листопад 2016 року в сумі 403 990 грн.;

до складу податкового періоду по взаємовідносинах з TOB Крок Актив задекларовано ПДВ в сумі 68 451 грн, у тому числі по періодах: за червень 2016 року в сумі 68 451 грн.;

до складу податкового періоду по взаємовідносинах з TOB Люкс Консоріс задекларовано ПДВ в сумі 1 333 грн, у тому числі по періодах: за травень 2016 року в сумі 1 333 грн.;

до складу податкового періоду по взаємовідносинах з TOB Танос Груп задекларовано ПДВ в сумі 561 110 грн, у тому числі по періодах: за грудень 2016 року в сумі 561 110 грн.

Як слідує з Акту перевірки на думку контролюючого органу ...за операціями з TOB Геодез-Фарм (код 39539139), TOB Крок Актив (код 40207204), TOB Люкс Консоріс (код 40207026), TOB Танос Груп (код 40710090) оформлювались лише окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення господарській операцій та правомірності формування сум податкового кредиту та витрат, наслідком чого є отримання TOB ПЛВ Сістемс необгрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ... .

З даними висновками Відповідача суд не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно п.п. 200.1 і 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної") вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІУ (далі - Закон № 996-ХІУ).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХГУ, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з наведеними вище нормами Податкового кодексу України.

Також виходячи з аналізу наведених норм Кодексу в сукупності можна дійти висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Дана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, як викладені у його постановах від 30.01.2018 р. №К/9901/2803/18 (у справі №820/11856/13-а), від 31.01.2018 р. №К/9901/5557/18 (у справі №826/245/14), від 06.02.2018 р. №К/9901/7258/18 (у справі №810/6695/14), 04 04.2018 р № К/9901/27694/18 (у справі №808/2519/15).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження реальності господарських операцій зTOB Геодез-Фарм (код39539139). TOB Крок Актив (код ЄДРПОУ: 40207204), TOB Люкс Консоріс (код40207026), TOB ТаносГруп (код 40710090) до перевірки були надані: договори поставки, рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки по рахунку, шо підтверджують факт здійснення оплати за надані послуги та товар.

Суд звертає увагу, що вказані документи, позивачем були надані контролюючому органу під час проведення документальної планової виїзної перевірки та пояснення до переліку наданих документів, внаслідок чого такі документи повинні бути враховані Відповідачем під час розгляду ним питання про прийняття рішення, але не були враховані, що свідчить про ігнорування Відповідачем принципу презумпції правомірності рішень платника податку.

Суд зазначає, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Аналогічна правова позиція підтверджена постановами Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а, від 16.05.2018 р. у справі № 2а-0870/12052/11, від 05.06.2018 р. у справі № 2а-10089/11/1370, від 17.04.2018 р. у справі № 816/1587/17.

Відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Аналогічна правова позиція підтверджена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі № 802/1155/17-а, від 11.06.2018 р. у справі № 826/4565/14, від 18.05.2018 р. у справі № П/811/1508/16, від 03.04.2018 р. у справі № 2а-7462/10/2170, від 07.03.2018 р. у справі № 804/3420/16.

Суд критично сприймає доводи контролюючого органу про податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій, враховуючи те, що контролючим органом не надано суду будь-який належний та допустимний доказ на підтвердження цього посилання, зокрема і акт про неможливість проведення звірки, про який зазначено в Акті перевірки.

Аналогічна правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі № 826/16272/13-а, від 27.03.2018 р. у справі № 816/809/17.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція підтверджена постанова Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а.

Суд критично ставиться на посилання в Акті перевірки на наявність кримінальних проваджень. Слід враховувати, що Верховний Суд у своєї постанові від 04.09.18 р. по справі №826/18952/14 зазначив, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Також, Верховний Суд у своєї постанові від 15.05.18р. по справі №822/2348/16, вказав на те, що "наявність кримінального провадження, що перебуває у правоохоронних органів, що здійснюють його розслідування ... може мати юридично-правове значення, але не виключно, у випадку наявності вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, як такі, що є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, частини першої ст. 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

За таких обставин, Відповідач не може надати оцінку законності чи незаконності, наявності підстав чи безпідставності формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємствами - контрагентами Позивача, оскільки б це привело до порушення загальних засад кримінального судочинства (ст. 129 Конституції України) таких як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ч.2 ст. 129 Конституції України), забезпечення права на захист (п.6 ч.2 ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 КК України з огляду на презумпцію невинуватості та індивідуальний характер юридичної відповідальності не призведе автоматично до встановлення фактів незаконності формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств контрагентами позивача.

Крім того, злочин, передбачений ст.205 Кримінального кодексу України вважається закінченим з моменту державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності або набуття права власності на нього та не поширюється на подальшу діяльність фіктивно створеної юридичної особи.

Межі вказаного складу злочину не охоплюють подальші правові дії, вчинені від імені цієї юридичної особи після її створення (придбання) та подальшу господарську діяльність вказаного підприємства. Визначальною ознакою цього складу злочину є наявність спеціальної мети саме в момент створення (придбання) суб`єкта підприємницької діяльності - прикрити незаконну діяльність або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Суд погоджується з доводами Позивача, що він не знав та не міг знати про недоліки у господарській діяльності контрагентів, оскільки товар, як вбачається з наданих документів, поставлявся контрагентами в обумовленні строки та у повному обсязі, у зв`язку з чим у Позивача не виникало жодних сумнів щодо добропорядності контрагентів.

Додатково надані відповідачем у якості доказу таблиці з зазначенням: Згідно з АІС Податковий блок ГДІ Кучерявий О.В. підпис (Т.2 а.с. 188-191, 210-213) суд як належний та допустимний доказ не приймає, позаяк вказані таблиці не відповідають вимогам, встановлених до доказів згідно Кодексу адміністративного судочинства України або інших законодачих актів (ПК України тощо). Більше того, із вказаних таблиць не можливо встановити: особу, яка є їх створювачем, джерела наданої інформації, можливість беспосередьої перевірки достовірності. Також, відповідачем не надано суду доказів на підставі яких функціонує АІС Податковий блок , законності функціонування вказаної програми та використання її в діяльності податкового органу.

Відповідачем не було наведено доводів та надано доказів тому, що Позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентами певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності, оскільки, укладаючи угоду зі своїми контрагентами. Позивач мав всі підтвердження господарської правосуб`єктності контрагента: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов`язання, нести за ними відповідальність тощо.

Також чинне законодавство України покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, і не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб`єкта господарювання.

У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява N 803/02). Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява N 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік. заява N 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України ),

Отже, платник податків не має повноважень та обов`язку відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання контрагентом його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, обов`язку сплати податку, а також вчинення інших дій, пов`язаних з провадженням господарської діяльності контрагента.

Якщо податковий орган володіє інформацією про такі зловживання зі сторони певної юридичної особи, він може вжити необхідних заходів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, такі заходи є неприпустимими за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь платника податків у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення.

Отже, операції Позивача з постачальниками: TOB Геодез-Фарм (код 39539139), TOB Крок Актив (код 40207204), TOB Люкс Консоріс (код 40207026), TOB Танос Груп (код 40710090), мають всі необхідні ознаки для визнання господарських операцій реальними, а саме:

1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (обидві сторони на момент здійснення операцій були зареєстровані як платники ПДВ);

2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця (факт подальшої поставки покупцям);

3) наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності (отримання прибутку від операції),

4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т. ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання (наявна первинна бухгалтерська документація, яка оформлена належним чином);

5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (наявні).

Таким чином, TOB ПЛВ Сістемс було правомірно віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1 034 884 грн, в тому числі за червень 2016 року в сумі 69 784 грн, за листопад 2016 року 403 990 грн, за грудень 2016 року в сумі 51113 грн., за січень 2017 року в сум 49 997 гривень та у відповідності до п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, Податкового Кодексу України.

Беручи до уваги вищевикладене у сукупності, TOB ПЛВ Сістемс суд дійшов висновку що висновки Головного управління ДФС у м. Києві в частині встановлення порушень:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, пункту 5 та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 225 676 грн, у тому числі за 2016 рік в сумі 1 117 676 грн., за 2018 рік в сумі 108 000 гривень;

-пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 034 884 грн, в тому числі за червень 2016 року в сумі 69 784 грн, за листопад 2016 року 403 990 грн, за грудень 2016 року в сумі 51113 грн, за січень 2017 року в сум 49 997 гривень є необгрунтованими та безпідставними, та такими, що не відповідають дійсності.

Таким чином, Відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2019 року № 00011351402 діяв необґрунтовано. Відтак вказане ППР підлягає визнання протиправним та його скасуванню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії - ); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 № 00011351402.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 №00011341402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 1 397 295 грн., за податковими зобов`язаннями у розмірі 1 117 676 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 279 419 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судові витрати в сумі 17 185 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛВ Сістемс за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Товариство з обмеженою відповідальністю ПЛВ Сістемс (вул.Будіндустрії, буд.7, Київ, 01013, код ЄДРПОУ 37559567)

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул.Шолуденка, 33/19, Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39439980)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

повний текст рішення складено та підписано 07.11.2019.

Суддя Р.О. Арсірій