Постанова

від 06.02.2020 по справі 640/17039/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17039/19 Головуючий у І інстанції - Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛВ Сістемс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛВ Сістемс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2019 року № 00011341402, № 00011351402.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що висновки Відповідача про порушення ним податкового законодавства при здійсненні коригування сум доходу по об`єкту та суми податку на додану вартість є необґрунтованими, оскільки він діяв у відповідності до вимог законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2019 року № 00011351402.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2019 року № 00011341402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 1 397 295 грн., за податковими зобов`язаннями у розмірі 1 117 676 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 279 419 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Головним управлінням ДФС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Головне управлінням ДФС у м. Києві посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Головне управлінням ДФС у м. Києві вказує на те, що ТОВ Геодез-Фарм , ТОВ Крок Актив , ТОВ Люкс Консоріс , ТОВ Танос Груп здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Тобто, всі факти свідчать про нереальність ТОВ Геодез-Фарм , ТОВ Крок Актив , ТОВ Люкс Консоріс , ТОВ Танос Груп постачати товар, надавати роботи/послуги на адресу ТОВ ПЛВ Сістемс . Оформлювались лише окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення господарських операцій та правомірності формування витрат, наслідком чого є отримання ТОВ ПЛВ Сістемс необґрунтованої податкової вигоди у вигляді нарахованих витрат з податку на прибуток. Однак, ТОВ ПЛВ Сістемс було здійснено бухгалтерську оцінку отриманих товарів, відображено їх у бухгалтерських записах та відображено збільшення активу.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Також, Позивач зазначає, що весь придбаний товар Позивачем був проведений в програмі 1С, про що свідчать картки по рахунку 631, які наявні в матеріалах справи. Правовідносини за господарськими операціями з постачальниками-контрагентами ТОВ Геодез-Фарм , ТОВ Крок Актив , ТОВ Люкс Консоріс , ТОВ Танос Груп в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку Позивача. Крім того, на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ Геодез-Фарм , ТОВ Крок Актив , ТОВ Люкс Консоріс , ТОВ Танос Груп до перевірки були надані: договори поставки, рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки по рахунку, що підтверджують факт здійснення оплати за надані послуги та товар. Позивач звертає увагу на те, що ним під час проведення документальної планової виїзної перевірки та до прийняття оскаржуваних податкових - повідомлень рішень на адресу Відповідача були надані всі підтверджуючі документи та пояснення до переліку наданих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 25.06.2019 року № 1281/26-15-14-02-01, від 01.07.2019 року № 1301/26-15- 14-02-01, № 1585/26-15-14-06-03, № 5681/26-15-14-09-01, від 03.07.2019 року № 1405/26-15-42-08, виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116), відповідно до ст. ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI , зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), п. 2 частини 1 ст. 13 розділу IV Закону України від 08.07.2010 року № 2464-IV Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , зі змінами та доповненнями, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу Головного управління ДФС м. Києва від 05.06.2019 року № 7547, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою ПЛВ Сістемс з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, валютного - за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 24.03.2011 року по 31.12.2018 року та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складений акт перевірки від 25.07.2019 року № 478/26-15-14-02-01-14/37559567 (копія додається).

Частково не погоджуючись з висновками Головного управління ДФС у м. Києві, вважаючи вказані висновки необґрунтованими та протиправними, Позивач, реалізовуючи своє право на оскарження відповідно до абз. 2 п. 44.7 ст. 44, п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, подав заперечення до акта перевірки вих. № 97 від 12 серпня 2019 року.

Відповідач листом від 21.08.2019 року № 158793/10/26-15-14-02-01 про розгляд заперечень повідомив Позивача, що висновки, викладені в Акті перевірки частково скасовано та згідно висновків акта перевірки встановлено порушення TOB ПЛВ Сістемс :

1. підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за № 85/4306, пункту 5 та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 225 676 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 1 117 676 грн., за 2018 рік в сумі 108 000 гривень;

2. пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 034 884 грн., в тому числі за червень 2016 року в сумі 69 784 грн., за листопад 2016 року 403 990 грн., за грудень 2016 року в сумі 51113 грн., за січень 2017 року в сум 49 997 гривень;

3. пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із та доповненнями в частині несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість за липень 2017 року;

4. пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за жовтень 2018 року;

5. пунктів 8, 9,10, статті 9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI Про Збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , пункту 4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, за несвоєчасну сплату єдиного внеску .

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, ГУ ДФС у м. Києві були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- від 27 серпня 2019 року № 00011341402, на підставі якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 532 095 грн. (один мільйон п`ятсот тридцять дві тисячі дев`яносто п`ять гривень), за податковими зобов`язаннями 1 225 676 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 306 419 грн. (копія додається);

- від 27 серпня 2019 року № 00011351402, на підставі якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 206 375 грн. (один мільйон двісті шість тисяч триста сімдесят п`ять гривень), за податковими зобов`язаннями 965 100 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 241 275 грн.

При цьому, в адміністративному порядку зазначені податкові повідомлення-рішення Позивачем не оскаржувались.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у м. Києві від 27 серпня 2019 року № 00011341402, від 27 серпня 2019 року № 00011351402, вважаючи їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення № 00011341402 від 27 серпня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 1 397 295 грн., за податковими зобов`язаннями у розмірі 1 117 676 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 279 419 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, в іншій частині щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 - ППР підлягає залишенню без змін, оскільки є правомірним. TOB ПЛВ Сістемс було правомірно віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1 034 884 грн, в тому числі за червень 2016 року в сумі 69 784 грн, за листопад 2016 року 403 990 грн, за грудень 2016 року в сумі 51113 грн., за січень 2017 року в сум 49 997 гривень та у відповідності до п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, Податкового Кодексу України. Відтак. Відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2019 року № 00011351402 діяв необґрунтовано, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, оцінивши доводи апеляційної скарги в частині задоволених позовних вимог та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням від 27 серпня 2019 року № 00011341402, на підставі якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 532 095 грн. (один мільйон п`ятсот тридцять дві тисячі дев`яносто п`ять гривень); за податковими зобов`язаннями 1 225 676 грн. та штрафними (Фінансовими) санкціями (штрафами) 306 419 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2019 року № 00011341402 стали висновки Відповідача щодо встановлення порушення TOB ПЛВ Сістемс підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за № 85/4306, пункту 5 та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 225 676 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 1 117 676 грн., за 2018 рік в сумі 108 000 гривень.

Під час перевірки Відповідачем були надані запити про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження № 1 від 27.06.2019 pоку, № 2 від 27.06.2019 року, № 3 від 03.07.2019 pоку, № 4 від 04.07.2019 pоку, № 5 від 11.07.2019 року.

У відповідь на запити Відповідача Позивачем були надані відповіді вих. № 86 від 01.07.2019 року, вих. № 87 від 01.07.2019 року, вих. № 88 від 05.07.2019 року, вих. № 93 від 12.07.2019 року, вих. № 94 від 15.07.2019 року.

Як зазначено в абзаці 7-8 сторінки 5 акті перевірки: Перевіркою відображених у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з продажу виготовленої продукції (послуг) замовлення: оформлених рекламних конструкцій (банери, торгівельне (рекламне) обладнання, віжуали); послуг з макетування, монтажу, демонтажу, доставки рекламних матеріалів ТМ Ів Сен Лоран, Estee Lauder, Bellefontaine, Сіслей, Лореаль Париж в торгівельних центрах; отримані за рахунок депозитного рахунку.

Перевіркою повноти визначення задекларованих TOB ПЛВ Сістемс показників у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року встановлено їх заниження всього у сумі 6 809 306 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 6 209 306 грн., за 2018 рік в сумі 600 000 гривень .

Як зазначено в абз. 2 ст. 25 акті перевірки: В порушення норми пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, пункту 5 та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за 860/4153, яким регулюється порядок формування доходів в бухгалтерському обліку, TOB ПЛВ Сістемс не віднесено до інших операційних доходів безоплатно отримані товари/послуги від невстановлених осіб в сумі 6 209 306 грн., що призвело до заниження доходів TOB ПЛВ Сістемс , що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування на загальну суму 6 209 306 грн., в тому числі за 2016 рік в сум 6 209 306 гривень.

З огляду на вищевикладене, податковим органом встановлено порушення TOB ПЛВ Сістемс пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до заниження доходу, який враховується при обчисленні фінансового результату до оподаткування на загальну суму 6 209 306 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 6 209 306 гривень...

Згідно п. 3.1.1.2 розділу 3 акту перевірки, в результаті допущених порушень податкового законодавства встановлено заниження податку на прибуток у сумі 1 225 676 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 1 117 676 грн., за 2018 рік в сумі 108 000 грн.

Так, фактичною підставою для встановлення заниження податку на прибуток за 2016 рік в сумі 1 117 676 грн. послугували висновки Відповідача, згідно з якими занижено податок на прибуток в сумі 1 117 676 грн. за наслідками господарських операцій із TOB Геодез-Фарм (код 39539139), TOB Крок Актив (код 40207204), TOB Люкс Консоріс (код 40207026), TOB Танос Груп (код 40710090), які, на думку контролюючого органу, не мали реального характеру.

Щодо взаємовідносин між TOB ПЛВ Сістемс та контрагентом-постачальником TOB Геодез-Фарм (код 39539139), колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного 10.11.2016 року договору поставки № 1 TOB Геодез-Фарм (т. 1 а.с. 113-115) на адресу TOB ПЛВ Сістемс протягом 11.11.2016 року, 12.11.2016 року, 14.11.2016 pоку були надані послуги з розробки рекламних матеріалів та виготовлені рекламні матеріали на загальну суму 2 423 940,00 грн., в т.ч. ПДВ 403 989,98 грн., що підтверджуються видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними. Як свідчать матеріали справи, вказані документи надані до перевірки.

Також, 16.02.2017 року між TOB Геодез-Фарм , як Первісним кредитором, TOB Данк Ком`юніті , як Новим кредитором, та TOB ПЛВ Сістемс , як Боржником, був укладений договір про відступлення права вимоги № 1 (т. 1 а.с. 116).

Картка рахунку № 631 за січень 2016 року, грудень 2018 року по контрагенту TOB Геодез-Фарм наявна в матеріалах справи (т. 1 а.с 117-123).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами:

- рахунками-фактурами №№: ГЕО-000001 від 10 листопада 2016 pоку; ГЕО-000002 від 10 листопада 2016 року;

- видатковими накладними №№: ГЕО-1102 від 11 листопада 2016 pоку; ГЕО-1103 від 11 листопада 2016 pоку; ГЕО-1104 від 11 листопада 2016 pоку; ГЕО-1105 від 11 листопада 2016 pоку; ГЕО-1106 від 11 листопада 2016 pоку; ГЕО-1107 від 11 листопада 2016 pоку; ГЕО-1108 від 11 листопада 2016 pоку; ГЕО-1109 від 11 листопада 2016 pоку; ГЕО-1110 від 11 листопада 2016 pоку; ГЕО-1111 від 11 листопада 2016 pоку; ГЕО-1112 від 11 листопада 2016 pоку; ГЕО-1113 від 11 листопада 2016 pоку; ГЕО-1114 від 11 листопада 2016 pоку; ГЕО- 1115 від 11 листопада 2016 року;

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№: ГЕО-1201; ГЕО-1202; ГЕО-1203; ГЕО-1204; ГЕО-1205; ГЕО-1206; ГЕО-1207; ГЕО-1401; ГЕО-1402; ГЕО-1403; ГЕО-1404; ГЕО-1405; ГЕО-1406; ГЕО-1407; ГЕО-1408;

- податковими накладними №№: 1102 від 11.11.2016 року; 1103 від 11.11.2016 року; 1104 від 11.11.2016 року; 1105 від 11.11.2016 року; 1106 від 11.11.2016 року; 1107 від 11.11.2016 року; 1108 від 11.11.2016 року; 1109 від 11.11.2016 року; 1110 від 11.11.2016 року; 1111 від 11.11.2016 року; 1112 від 11.11.2016 року; 1113 від 11.11.2016 року; 1114 від 11.11.2016 року; 1115 від 11.11.2016 року; 1201 від 12.11.2016 року; 1202 від 12.11.2016 року; 1203 від 12.11.2016 року; 1204 від 12.11.2016 року; 1205 від 12.11.2016 року; 1206 від 12.11.2016 року; 1207 від 12.11.2016 року; 1401 від 14.11.2016 року; 1402 від 14.11.2016 року; 1403 від 14.11.2016 року; 1404 від 14.11.2016 року; 1405 від 14.11.2016 року; 1406 від 14.11.2016 року; 1407 від 14.11.2016 року; 1408 від 14.11.2016 року.

Факт перерахування Позивачем грошових коштів на користь TOB ГЕОДЕЗ-ФАРМ підтверджується наступними платіжними дорученнями №№: 1746 від 24 листопада 2016 pоку; 1767 від 02 грудня 2016 pоку; 1821 від 16 грудня 2016 pоку; 1891 від 11 січня 2017 pоку; 1892 від 11 січня 2017 pоку; 1943 від ЗО січня 2017 pоку; 1945 від ЗО січня 2017 pоку; 2013 від 13 лютого 2017 pоку; 2047 від 21 лютого 2017 pоку; 2048 від 21 лютого 2017 pоку; 2049 від 21 лютого 2017 pоку; 2050 від 21 лютого 2017 року.

Крім того, первинні документи бухгалтерського обліку підписані директором TOB ПЛВ Сістемс Терещенко С.О.

Так, відповідно до положень п. 8.17. Статуту TOB ПЛВ Сістемс (в редакції чинній на дату здійснення господарських операцій), директор відповідно до своєї компетенції діє без довіреності від імені Товариства.

Також, відповідно до Наказу № П02/2016 від 11.01.2016 року про внесення доповнень в Наказ № П 01/2016 про облікову політику на підприємстві директор Терещенко С.О. наділений правом першого підпису первинних документів від імені підприємства.

Контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що TOB ПЛВ Сістемс під час перевірки не надано документальне підтвердження замовлення або заявок щодо виду та обсягу послуг, розшифровок.

З даним твердженням контролюючого органу суд першої інстанції обґрунтовано не погодився про, що не заперечує колегія суддів, оскільки як зазначається в тексті акті перевірки, в абзаці 7-8 сторінки 5: Перевіркою відображених у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з продажу виготовленої продукції (послуг) замовлення: оформлених рекламних конструкцій (банери, торгівельне (рекламне) обладнання, віжуали); послуг з макетування, монтажу, демонтажу, доставки рекламних матеріалів ТМ Ів Сен Лоран, Estee Lauder, Bellefontaine, Сіслей, Лореаль Париж в торгівельних центрах... .

Тобто, вказане свідчить про те, що Відповідачем був досліджений предмет договору поставки з контрагентом TOB Геодез-Фарм .

Також, як вбачається з наданих матеріалів, на підтвердження здійснення факту господарської операції TOB ПЛВ Сістемс разом з запереченням Позивача на акт перевірки Відповідачу були надані затверджені креслення та візуалізацію на виготовлення Торгівельного обладнання (меблеві заготівки), відповідно до яких були виготовлені та змонтовані рекламні конструкції та торгівельне обладнання ТМ Лореаль Париж, ТМ Ланком , ТМ Ів Сен Лоран.

Про результат наданих TOB Геодез-Фарм послуг згідно договору поставки № 1 від 10.11.2016 pоку, свідчить фотозвіт змонтованих рекламних конструкції та торгівельного обладнання ТМ Лореаль Париж, ТМ Ланком , ТМ Ів Сен Лоран (копії додаються).

Проте, згідно Акту перевірки, вказані докази не були належним чином досліджені та взяті до уваги Відповідачем, що вказує на не повне дослідження Відповідачем всіх обставин.

Щодо взаємовідносин між TOB ПЛВ Сістемс та контрагентом-постачальником TOB Крок Актив (код 40207204), то відповідно до договору поставки №1 від 17.06.2016 року (т. 1 а.с. 243-244) TOB Крок Актив на адресу TOB ПЛВ Сістемс 17.06.2016 року були поставлені меблеві заготовки та виконані послуги зі створення креслення на загальну суму 410 708,82 грн., в т.ч. ПДВ 68 451,47 грн., що підтверджується видатковою накладною та актом здачі прийняття робіт (надання послуг), що були надані до перевірки.

Також, 23 серпня 2016 року між TOB Геодез-Фарм , як Первісним кредитором, TOB ВАЛФОРД , як Новим кредитором, та TOB ПЛВ Сістемс , як Боржником, був укладений договір про відступлення права вимоги № 1 (т. 1 а.с. 245).

Картка рахунку № 631 за січень 2016 року, грудень 2018 року по контрагенту TOB КРОК АКТИВ наявна в матеріалах справи (т. 1 а.с. 246-248).

Також, факт здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами: рахунком-фактурою № КРО-000005 від 17 червня 2016 року; видатковою накладною № КРО-000005 від 17 червня 2016 року; актом здачі-прийнятгя робіт (наданих послуг); податковими накладними №№: 33 від 17.06.2016 року; 34 від 17.06.2016 року.

Факт перерахування Позивачем грошових коштів на користь TOB КРОК АКТИВ підтверджується наступними платіжним дорученням № 1298 від 23 серпня 2016 року (т. 2 а с. 5).

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що TOB ПЛВ Сістемс під час перевірки не надано заявок щодо замовлень, розшифровок, звітів про надані (отримані) послуги, які б дали змогу визначити результати наданих послуг, їх якісні та кількісні показники.

З вказаними твердженнями контролюючого органу суд першої інстанції обґрунтовано не погодився, оскільки як зазначається в тексті акті перевірки, в абзаці 7-8 сторінки 5: Перевіркою відображених у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з продажу виготовленої продукції (послуг) замовлення: оформлених рекламних конструкцій (банери, торгівельне (рекламне) обладнання, віжуали); послуг з макетування, монтажу, демонтажу, доставки рекламних матеріалів ТМ їв Сен Лоран, Estee Lauder, Bellefontaine, Сіслей, Лореаль Париж в торгівельних центрах... .

Це свідчить про той факт, що контролюючим органом був досліджений предмет договору поставки з контрагентом TOB Крок Актив , з чим погоджується колегія суддів.

Також, на підтвердження здійснення факту господарських операцій TOB ПЛВ Сістемс разом з запереченнями на акт перевірки Відповідачу було надано затверджене креслення та візуалізацію Торгівельного обладнання (меблеві заготівки) ТМ Ланком (копія додаються) та затверджені креслення та візуалізацію на виготовлення Торгівельного обладнання (меблеві заготівки) ТМ Ланком (копії додаються).

Про результат наданих TOB Крок Актив послуг згідно договору поставки № 1 від 17.06.2016 pоку, свідчить фотозвіт змонтованих рекламних конструкції та торгівельного обладнання ТМ Ланком (копії додаються). З аналізу акту перевірки суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що надані докази не були належним чином досліджені та взяті до уваги Відповідачем, з чим погоджується колегія суддів.

Щодо взаємовідносин між TOB ПЛВ Сістемс та контрагентом-постачальником TOB Танос Груп (код 40710090), то колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до укладеного 09.12.2016 року договору поставки № 4 TOB Танос Груп (т. 2 а.с. 31-32) на адресу TOB ПЛВ Сістемс протягом 13.12- 19.12.2016 року були надані послуги з розробки рекламних матеріалів та виготовлені рекламні матеріали на загальну суму 3 366 662,10 грн., в т.ч. ПДВ 561 110,30 грн., що підтверджуються наданими до перевірки видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Картка рахунку № 631 за січень 2016 року - грудень 2018 року по контрагенту TOB Танос Груп наявна в матеріалах справи (т. 2 а.с. 33-47).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами:

- рахунками-фактурами №№: Т-00000001 від 9 грудня 2016 pоку; Т-00000002 від 09 грудня 2016 pоку; Т-00000003 від 09 грудня 2016 pоку; Т-00000004 від 09 грудня 2016 pоку; Т-00000005 від 09 грудня 2016 pоку; Т- 00000006 від 09 грудня 2016 року;

- видатковими накладними №№: 389 від 13 грудня 2016 pоку; 390 від 13 грудня 2016 pоку; 391 від 13 грудня 2016 pоку; 392 від 13 грудня 2016 pоку; 393 від 14 грудня 2016 pоку; 394 від 14 грудня 2016 pоку; 395 від 14 грудня 2016 pоку; 396 від 14 грудня 2016 року;

- актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №№: 398; 399; 402; 457; 480; 481; 482; 483; 484; 485; 486; 487; 488; 489; 490; 491; 493; 494;

- податковими накладними №№: 389, 390, 391, 392 від 13.12.2016; 393, 394, 395, 396 від 14.12.2016 pоку; 397 від 15.12.2016 року; 398, 399 від 19.12.2016 року; 400, 401 від 15.12.2016 року; 402 від 16.12.2016 року; 457 від 19.12.2016 року; 480 від 19.12.2016 року; 481, 482, 483, 484 від 16.12.2016 року; 485, 486, 487 від 19.12.2016 року; 488 від 16.12.2016 року; 489,490, 491, 493,494 від 19.12.2016 року.

Також, факт перерахування Позивачем грошових коштів на користь TOB Танос Груп підтверджується наступними наданими до справи платіжним дорученням №№: 2124 від 17 березня 2017 pоку; 2125 від 17 березня 2017 pоку; 2126 від 17 березня 2017 pоку; 2135 від 21 березня 2017 pоку; 2140 від 22 березня 2017 pоку; 2167 від 31 березня 2017 pоку; 2168 від 31 березня 2017 pоку; 2228 від 12 квітня 2017 pоку; 2229 від 12 квітня 2017 року.

Крім того, первинні документи бухгалтерського обліку підписані директором TOB ПЛВ Сістемс Терещенко С.О..

Так, відповідно до положень п. 8.17. Статуту TOB ПЛВ Сістемс в редакції чинній на дату здійснення господарських операцій, директор відповідно до своєї компетенції діє без довіреності від імені Товариства.

Відповідно до Наказу № П02/2016 від 11.01.2016 року про внесення доповнень в Наказ № П 01/2016 про облікову політику на підприємстві директор Терещенко С . О. наділений правом першого підпису первинних документів від імені підприємства.

В акті перевірки зазначено, що TOB ПЛВ Сістемс під час перевірки не надано документальне підтвердження замовлення або заявок щодо виду та обсягу послуг, розшифровок.

Вказане твердження контролюючого органу суд першої інстанції на думку колегії суддів обґрунтовано відхилив, оскільки як зазначається в тексті акта перевірки, в абзаці 7-8 сторінки 5: Перевіркою відображених у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з продажу виготовленої продукції (послуг) замовлення: оформлених рекламних конструкцій (банери, торгівельне (рекламне) обладнання, віжуали); послуг з макетування, монтажу, демонтажу, доставки рекламних матеріалів ТМ їв Сен Лоран, Estee Lauder, Bellefontaine, Сіслей, Лореаль Париж в торгівельних центрах... .

Наведене свідчить про той факт, що Відповідачем був досліджений предмет договору поставки з контрагентом TOB Танос Груп .

Крім того, на підтвердження здійснення факту господарських операцій TOB ПЛВ Сістемс контролюючому органу були надані затверджені креслення та візуалізацію на виготовлення Персоналізованих меблів (меблеві заготівки) ТМ Дарфан, ТМ Амуаж, ТМ Менар, ТМ Мансера та фотозвіти.

Щодо взаємовідносин між TOB ПЛВ Сістемс та контрагентом-постачальником TOB Люкс Консоріс (код 40207026), то колегія суддів вказує на те, що TOB Люкс Консоріс на адресу TOB ПЛВ Сістемс був поставлений товар, смартфон 5С 8Gb, на загальну суму 7 995,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 332,50 грн.

Картка рахунку № 631 за січень 2016 року - грудень 2018 року по контрагенту TOB Люкс Консоріс наявна в матеріалах справи.

Факт здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами: рахунком на оплату № 246 від 24 травня 2016 року; видатковою накладною № 190 від 25 травня 2016 року; податковою накладною № 52505 від 25.05.2016 року.

Позивачем факт перерахування грошових коштів на користь TOB Люкс Консоріс підтверджується платіжним дорученням № 1040 від 25 травня 2016 року.

Суд першої інстанції вірно на думку колегії суддів зазначив, що первинні документи бухгалтерського обліку підписані директором TOB ПЛВ Сістемс Терещенко С.О..

У перевіряємий період послуги транспортно-експедиційного обслуговування та кур`єрської доставки відправлень на адресу TOB ПЛВ Сістемс надавались TOB ЕКСПРЕС МОТО Україна на підставі договору № 260911IEV-02 від 26/09/2011 року.

Також, факт надання послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №№: А 175220 від 30.06.2016 року про надані послуги у період з 01.06.2016 року по 30.06.2016 pоку; А 180782 від 30.11.2016 року про надані послуги у період з 01.11.2016 року по 30.11.2016 pоку; А 181371 від 16.12.2016 року про надані послуги у період з 01.12.2016 року по 16.12.2016 pоку; А 182323 від 31.12.2016 року про надані послуги у період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року.

Щодо взаємовідносин між TOB ПЛВ Сістемс та контрагентом-постачальником ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до укладеного 01 травня 2016 р. договору № 1 ФОП ОСОБА_1 , як Виконавцем, на адресу Позивача були надані послуги з розробки дизайну та макетування рекламної конструкції на загальну суму 600 000,00 грн. без ПДВ.

Факт надання послуг Позивачу підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 02 червня 2016 року.

Як зазначає позивач, грошові кошти за надані послуги в адресу ФОП ОСОБА_1 Позивачем не оплачені.

Разом з тим, картка рахунку 631 за січень 2016 року, грудень 2018 року контрагент ФОП ОСОБА_1 наявна в матеріалах справи.

Як визначено Відповідачем в порушення пп. підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за № 85/4306, Позивачем не задекларовано в складі інших доходів безнадійна кредиторська заборгованість на загальну суму 600 000,00 грн., що призвело до заниження рядку 01 Декларації з податку на прибуток підприємств та рядку 2240 Звіту про фінансові результати на загальну суму 600 000,00 грн., в тому числі: за 2018 рік на суму 600 000,00 грн.

Згідно з актом перевірки: відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю. Своєю чергою, кредиторська заборгованість у податковому обліку на дату списання (в періоді визнання заборгованості безнадійною) потрапить до складу інших доходів підприємства згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України. За своєю суттю така заборгованість є безповоротною фіндопомогою (пп. 14.1.257 ПК України) .

Відповідно до даних бухгалтерського обліку, а саме: картки рахунку № 631 Розрахунки з іншими кредиторами за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року у ТОВ ПЛВ Сістемс обліковується кредиторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) рахунок 441 у сумі 600 000 грн.

Як встановлено в акті та підтверджується Витягом, ФОП ОСОБА_1 має стан - припинено з 19.03.2018 року, банківські рахунки закриті.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 3 - річний строк позовної давності по зобов`язанню Позивача перед ФОП ОСОБА_1 минув.

Згідно п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , підприємство відображає зобов`язання, якщо його оцінка може бути достовірно визначена й існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення.

Відповідно до підпункту 14.1.11 статті 14 ПК України, безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, прострочена заборгованість, заборгованість, стягнення якої неможливо у зв`язку з дією форс-мажорних обставин, або заборгованість банкрутів та ліквідованих юридичних осіб.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV, (далі - Закон № 996) зобов`язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відтак, суд першої інстанції правомірно погодився з висновками податкового органу, що вказану суму по простроченій заборгованості перед ФОП ОСОБА_1 . Позивач мав вказати в дохід підприємства, з чим погоджується колегія суддів.

Отже, Відповідач дійшов вірного висновку в частині порушення Позивачем пп. підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за № 85/4306, а саме не задекларування Позивачем в складі інших доходів безнадійної кредиторська заборгованість на загальну суму 600 000,00 грн., що призвело до заниження рядку 01 Декларації з податку на прибуток підприємств та рядку 2240 Звіту про фінансові результати на загальну суму 600 000,00 грн., в тому числі: за 2018 рік на суму 600 000,00 грн.

Відтак, вказане призвело до заниження податку на прибуток за 2018 рік в сумі 108 000 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення № 00011341402 від 27.08.2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 1 397 295 грн., за податковими зобов`язаннями у розмірі 1 117 676 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 279 419 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, в іншій частині щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 - ППР підлягає залишенню без змін.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2019 року № 00011351402, на підставі якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1206375 грн. (один мільйон двісті шість тисяч триста сімдесят п`ять гривень), за податковими зобов`язаннями 965100 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 241275 грн., то суд першої інстанції встановив наступне.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2019 року № 00011351402 стали висновки Відповідача щодо встановлення порушення ТОВ ПЛВ Сістемс пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 034 884 грн., в тому числі за червень 2016 року в сумі 69 784 грн., за листопад 2016 року 403 990 грн., за грудень 2016 року в сумі 511 113 грн., за січень 2017 року в сумі 49 997 гривень

Як вказано в акті перевірки TOB ПЛВ Сістемс в порушення п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України включило до складу податкового кредиту суму у розмірі 1 034 884 грн., яка не є сумою податків нарахованих (сплачених).

Зокрема до складу податкового періоду по взаємовідносинах з TOB Геодез-Фарм задекларовано ПДВ в сумі 403 990 грн., у тому числі по періодах: за листопад 2016 року в сумі 403 990 грн.; до складу податкового періоду по взаємовідносинах з TOB Крок Актив задекларовано ПДВ в сумі 68 451 грн., у тому числі по періодах: за червень 2016 року в сумі 68 451 грн.; до складу податкового періоду по взаємовідносинах з TOB Люкс Консоріс задекларовано ПДВ в сумі 1 333 грн., у тому числі по періодах: за травень 2016 року в сумі 1 333 грн.; до складу податкового періоду по взаємовідносинах з TOB Танос Груп задекларовано ПДВ в сумі 561 110 грн., у тому числі по періодах: за грудень 2016 року в сумі 561 110 грн.

Як слідує з акту перевірки на думку контролюючого органу ...за операціями з TOB Геодез-Фарм (код 39539139), TOB Крок Актив (код 40207204), TOB Люкс Консоріс (код 40207026), TOB Танос Груп (код 40710090) оформлювались лише окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення господарській операцій та правомірності формування сум податкового кредиту та витрат, наслідком чого є отримання TOB ПЛВ Сістемс необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ... .

Проте, суд першої інстанції обґрунтовано на думку колегії суддів не погодився з даними висновками контролюючого органу, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно п.п. 200.1 і 200.2 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної") вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (далі - Закон № 996-ХІУ).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996 господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з наведеними вище нормами Податкового кодексу України.

Також виходячи з аналізу наведених норм Кодексу в сукупності можна дійти висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, як викладені у його постановах від 30 січня 2018 року № К/9901/2803/18 (у справі № 820/11856/13-а), від 31 січня 2018 року №К/9901/5557/18 (у справі № 826/245/14), від 06 лютого 2018 року № К/9901/7258/18 (у справі № 810/6695/14), 04 квітня 2018 року, № К/9901/27694/18 (у справі № 808/2519/15).

Також, на підтвердження реальності господарських операцій з Геодез-Фарм (код 39539139), TOB Крок Актив (код ЄДРПОУ: 40207204), TOB Люкс Консоріс (код 40207026), TOB Танос Груп (код 40710090) до перевірки Позивачем були надані: договори поставки, рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки по рахунку, що підтверджують факт здійснення оплати за надані послуги та товар.

Тобто, вказані документи, Позивачем були надані контролюючому органу під час проведення документальної планової виїзної перевірки та пояснення до переліку наданих документів, внаслідок чого такі документи повинні бути враховані Відповідачем під час розгляду ним питання про прийняття рішення, але не були враховані, що свідчить про ігнорування Відповідачем принципу презумпції правомірності рішень платника податку.

Наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Аналогічна правова позиція підтверджена постановами Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/11879/13-а, від 16 травня 2018 року у справі № 2а-0870/12052/11, від 05 червня 2018 року у справі № 2а-10089/11/1370, від 17 квітня 2018 року у справі № 816/1587/17.

Відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Аналогічна правова позиція підтверджена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 802/1155/17-а, від 11 червня 2018 року у справі № 826/4565/14, від 18 травня 2018 року у справі № П/811/1508/16, від 03 квітня 2018 року у справі № 2а-7462/10/2170, від 07 березня 2018 року у справі № 804/3420/16.

Крім того, суд першої інстанції критично сприйняв доводи контролюючого органу про податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій, враховуючи те, що контролюючим органом не надано суду будь-який належний та допустимий доказ на підтвердження цього посилання, зокрема і акт про неможливість проведення звірки, про який зазначено в акті перевірки, з чим погоджується колегія суддів.

Аналогічна правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/16272/13-а, від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція підтверджена постанова Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/11879/13-а.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання контролюючому органу в Єдиному державному реєстрі судових рішень про наявність інформації щодо розслідування в кримінальних провадженнях, передбачених ст. ст. 205, 212 КК України по контрагентахTOB Крок Актив (код ЄДРПОУ: 40207204), TOB Люкс Консоріс , з огляду на таке.

Верховний Суд у своєї постанові від 04 вересня 2018 року по справі № 826/18952/14 зазначив, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Також, Верховний Суд у своєї постанові від 15 травня 2018 року по справі № 822/2348/16, вказав на те, що "наявність кримінального провадження, що перебуває у правоохоронних органів, що здійснюють його розслідування ... може мати юридично-правове значення, але не виключно, у випадку наявності вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, як такі, що є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, частини першої ст. 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

За таких обставин, Відповідач не може надати оцінку законності чи незаконності, наявності підстав чи безпідставності формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємствами - контрагентами Позивача, оскільки б це привело до порушення загальних засад кримінального судочинства (ст. 129 Конституції України) таких як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України), забезпечення права на захист (п. 6 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 КК України з огляду на презумпцію невинуватості та індивідуальний характер юридичної відповідальності не призведе автоматично до встановлення фактів незаконності формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств контрагентами позивача.

Крім того, злочин, передбачений ст. 205 Кримінального кодексу України вважається закінченим з моменту державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності або набуття права власності на нього та не поширюється на подальшу діяльність фіктивно створеної юридичної особи.

Межі вказаного складу злочину не охоплюють подальші правові дії, вчинені від імені цієї юридичної особи після її створення (придбання) та подальшу господарську діяльність вказаного підприємства. Визначальною ознакою цього складу злочину є наявність спеціальної мети саме в момент створення (придбання) суб`єкта підприємницької діяльності - прикрити незаконну діяльність або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами Позивача, що він не знав та не міг знати про недоліки у господарській діяльності контрагентів, оскільки товар, як вбачається з наданих документів, поставлявся контрагентами в обумовленні строки та у повному обсязі, у зв`язку з чим у Позивача не виникало жодних сумнів щодо добропорядності контрагентів.

Відповідачем не було наведено доводів та надано доказів тому, що Позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентами певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності, оскільки, укладаючи угоду зі своїми контрагентами.

Позивач мав всі підтвердження господарської правосуб`єктності контрагента: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов`язання, нести за ними відповідальність тощо.

Також чинне законодавство України покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, і не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб`єкта господарювання.

У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява N 803/02). Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява N 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік. заява N 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України ),

Отже, платник податків не має повноважень та обов`язку відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання контрагентом його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, обов`язку сплати податку, а також вчинення інших дій, пов`язаних з провадженням господарської діяльності контрагента.

Якщо податковий орган володіє інформацією про такі зловживання зі сторони певної юридичної особи, він може вжити необхідних заходів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, такі заходи є неприпустимими за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь платника податків у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення.

Отже, операції Позивача з постачальниками: TOB Геодез-Фарм (код 39539139), TOB Крок Актив (код 40207204), TOB Люкс Консоріс (код 40207026), TOB Танос Груп (код 40710090), мають всі необхідні ознаки для визнання господарських операцій реальними, а саме:

1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (обидві сторони на момент здійснення операцій були зареєстровані як платники ПДВ);

2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця (факт подальшої поставки покупцям);

3) наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності (отримання прибутку від операції),

4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т. ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання (наявна первинна бухгалтерська документація, яка оформлена належним чином);

5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (наявні).

Таким чином, TOB ПЛВ Сістемс було правомірно віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1 034 884 грн., в тому числі за червень 2016 року в сумі 69 784 грн., за листопад 2016 року 403 990 грн., за грудень 2016 року в сумі 51113 грн., за січень 2017 року в сум 49 997 гривень та у відповідності до п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, Податкового Кодексу України.

Відтак, податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2019 року № 00011351402 діяв необґрунтовано, тому були наявні в суду першої інстанції підстави для його скасування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, в оскаржуваній частині.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління ДФС у м. Києві викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення в частині оскаржуваної частини постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в цій частині не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в зазначеній частині - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 10.02.2020 року.