Постанова

від 06.11.2019 по справі 360/4153/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року справа № 360/4153/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдар А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року (повний текст складено 19 вересня 2019 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 360/4153/19 (суддя в 1 інстанції - Кисельова Є.О.) за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області в особі Сєвєродонецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунальне підприємство Єдина аварійно - диспетчерська служба м. Сєвєродонецька про визнання незаконним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2019 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 (далі - позивач) до виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області в особі Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунальне підприємство Єдина аварійно - диспетчерська служба м. Сєвєродонецька про визнання незаконним та скасування рішення, відповідно до якої заявник просив суд забезпечити позов шляхом: зупинення дії індивідуального акта - рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 05.09.2019 № 988 та заборони іншим особам, в тому числі і комунальному підприємству Єдина аварійно - диспетчерська служба м. Сєвєродонецька , вчиняти певні дії, а саме: роботи з демонтажу, що стосуються предмета спору, саме тимчасової споруди (торгівельний павільйон), в якому здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову зазначено, що до Луганського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 подано позов про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 05.09.2019 № 988 Про демонтаж тимчасової споруди, в якій здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , розміщеної з порушенням Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 .

Вважає, що існують очевидні ознаки протиправності рішень відповідача, оскільки комунальне підприємство Єдина аварійно - диспетчерська служба м. Сєвєродонецька , виконуючи оскаржуване рішення виконавчого комітету, може здійснити незаконний демонтаж майна, що належить позивачу, а саме: тимчасової споруди (торгівельний павільйон), в якому здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та у разі невжиття заходів забезпечення позову вказані дії по демонтажу тимчасової споруди можуть потягнути за собою більшу шкоду, ніж їх застосування, оскільки на даний час наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 360/4153/19 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області в особі Сєвєродонецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунальне підприємство Єдина аварійно - диспетчерська служба м. Сєвєродонецька , про визнання незаконним та скасування рішення - було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно частини третьої цієї статті не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

З аналізу наведених норм слідує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, проте не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

При цьому, в даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення , може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачем самостійно заявлені позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 05.09.2019 № 988 Про демонтаж тимчасової споруди, в якій здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , м. Сєвєродонецьк, розміщеної з порушенням Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 .

Оскільки, предметом позову є саме оскарження правомірності прийняття рішення виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради від 05.09.2019 № 988 Про демонтаж тимчасової споруди, в якій здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , розміщеної з порушенням Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 , тому забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення (розпорядження), за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, у випадку звернення сторони з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, заявником не наведено та не надано жодних доказів існування очевидної небезпеки його правам, свободам та інтересам, неможливості або ускладнення їх захисту без вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову до моменту набрання рішення суду законної сили.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у відокремленому матеріалі № 360/4153/19 взагалі відсутня копія оскаржуваного рішення від 05.09.2019 № 988, яка не додавалась ані до позову, ані до заяви про забезпечення позову, що унеможливлює надання оцінки можливості застосування заходів забезпечення позову з урахуванням фактичних даних та вимог, які містяться в спірному рішення органу та визначення кола осіб, яких стосується спірне рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 360/4153/19 - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 360/4153/19 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 06 листопада 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць