Постанова

від 21.04.2020 по справі 360/4153/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року справа №360/4153/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року (повне судове рішення складено 27 грудня 2019 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/4153/19 (суддя в І інстанції Кисельова Є.О.) за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, третя особа - Комунальне підприємство Єдина аварійно-диспетчерська служба м. Сєвєродонецька про визнання незаконним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сєвєродонецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство Єдина аварійно-диспетчерська служба м. Сєвєродонецька (далі - КП Єдина аварійна-диспетчерська служба ), в якому позивач просив визнати незаконним та скасувати рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 05.09.2019 № 988 Про демонтаж тимчасової споруди, в якій здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (далі - Спірне рішення).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 25.05.2009 є користувачем земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана земельна ділянка була передана позивачу актом приймання-передачі 25.06.2009. Кадастровий номер земельної ділянки: 4412900000:09:006:0078. Дана земельна ділянка використовується позивачем для здійснення підприємницької діяльності, роздрібної торгівлі продуктами харчування, яка здійснюється в торгівельному павільйоні, що перебуває на орендованій позивачем земельній ділянці. Позивач сплачує всі відповідні платежі щодо користування земельною ділянкою, а Сєвєродонецька міська рада дані платежі приймає, чим фактично визнає законність перебування торгівельного павільйону позивача.

Як стало відомо позивачу з сайту Сєвєродонецької міської ради, 05.09.2019 виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради прийнято Спірне рішення, яким доручено КП Єдина аварійна-диспетчерська служба провести роботи з демонтажу тимчасової споруди належної позивачу. Щодо підстав прийняття рішення, то відповідач посилається на рішення комісії з питань демонтажу тимчасових споруд на території м. Сєвєродонецька від 13.08.2019, на статті 30, 31, 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР), наказ Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ України від 21.10.2011 № 244 Порядок демонтажу тимчасових споруд та засобів пересувної мережі для провадження підприємницької діяльності , затверджених рішенням виконкому від 16.11.2018 № 857 (далі - Порядок № 857). При цьому, відповідач згідно Спірного рішення ніяким чином не обґрунтував свою позицію із посиланням на Земельний кодекс України (далі - ЗК України), саме який є спеціальнім нормативним актом відносно регулювання земельних відносин, до яких відноситься право користування земельними ділянками, що знаходяться у комунальної власності.

Також позивач наголосив, що Спірне рішення відповідача було прийнято з порушенням самого Порядку № 857, без обговорення в належний спосіб питання здійснення демонтажу у відповідній комісії, таким чином, на думку ОСОБА_2 , всупереч вимогам чинного законодавства, було видано спірне розпорядження щодо здійснення демонтажу тимчасової споруди належної позивачу, яка розташована на земельній ділянці, кадастровий номер якої 4412900000:09:006:0078. Крім того, 13.08.2019 в приміщенні Сєвєродонецької міської ради під головуванням ОСОБА_3 повинно було відбутись засідання комісії з питань демонтажу тимчасових споруд на території м. Сєвєродонецька. За повісткою дня повинні були бути розглянуті питання щодо рекомендування виконкому Сєвєродонецької міської ради прийняти рішення про демонтаж тимчасових споруд належних ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , які розташовані за наступними адресами: АДРЕСА_1 . Однак, у зв`язку із відсутністю кворуму на цьому засіданні згідно пункту 6.6 Положення про комісію, всі рішення, які розглядались та по яким приймались рішення, в тому числі і щодо рекомендації виконкому прийняти рішення про демонтаж тимчасової споруди, власником якої є позивач, є непогодженими та нерозглянутими. Зазначене, на думку позивача, також свідчить про протиправність Спірного рішення.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спірних правовідносин.

Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з 29.05.1997 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.12.2019 № 1006142677 та копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В00 №025164. Основним видом підприємницької діяльності є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (т.1 а.с.64, 279-280).

Позивач згідно договору оренди землі від 25.05.2009 № 040941900202 є користувачем земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4412900000:09:006:0078 (т.1 а.с.6-7). Вказаний факт підтверджується актом передачі-прийняття земельної ділянки в натурі від 25.06.2009, яка використовується позивачем для здійснення підприємницької діяльності, роздрібної торгівлі продуктами харчування, що здійснюється в торгівельному павільйоні (т.1 а.с.8).

23.09.2013 рішенням Сєвєродонецької міської ради № 3106 Про поновлення договору оренди землі громадянину ОСОБА_1 поновлено ОСОБА_1 договір оренди землі від 25.05.2009 № 040941900202 на земельну ділянку площею 0,0040 га (40 кв.м.), під існуючий кіоск з продажу хлібобулочних виробів, за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 01.03.2014 (т.1 а.с.12).

23.10.2013 на виконання рішення міської ради від 23.09.2013 № 3106 Про поновлення договору оренди землі громадянину ОСОБА_1 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 25.05.2009 № 040941900202. Так, згідно пункту 2 даного договору визначено, що договір укладено строком до 01.03.2014. Після закінчення дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір поновити його дію (т.1 а.с.9-10).

Таким чином, даним договором чітко визначено строк дії договору оренди вказаної земельної ділянки.

Позивачем в підтвердження факту сплати орендної плати за вказану вище надано платіжні доручення за період: жовтень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень-серпень 2019 року (т.1 а.с.41-63).

В ході розгляду справи представником відповідача до матеріалів справи надано рішення Сєвєродонецької міської ради від 26.01.2017 № 1055 Про припинення права оренди на земельні ділянки під тимчасовими спорудами та зупиночними комплексами, на які сплинув строк дії договорів оренди землі , оглядом якого встановлено, що міська рада вирішила припинити право оренди на земельну ділянку (кадастровий номер: 4412900000:09:006:0078), під торговий кіоск (реконструкція існуючого кіоску з продажу хлібобулочних виробів), за адресою: АДРЕСА_2 (пункт 1.5) (т.1 а.с.271).

16.11.2018 з метою впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Сєвєродонецька та врегулювання питання демонтажу тимчасових споруд, запобігання їх самовільного розміщення на території міста Сєвєродонецька, виконкомом Сєвєродонецької міської ради було прийнято рішення № 857, яким внесено зміни в Додаток 1 до рішення виконавчого комітету № 409 від 25.06.2018 Про затвердження Порядку демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Сєвєродонецьку , виклавши його в новій редакції.

Цей Порядок передбачає механізм, підстави, строки і порядок проведення демонтажу тимчасових споруд та засобів пересувної мережі для провадження підприємницької діяльності (далі - ТС), що розташовані на території міста Сєвєродонецька з порушенням вимог чинного законодавства України, а також виявлення та документування порушень за фактами незаконно встановлених ТС та засобів пересувної мережі (т. 1 а.с.121-129).

Вказаний Порядок відноситься до регуляторних актів, станом на час розгляду даної справи є чинним.

07.05.2019 спеціалістом 1 категорії відділу по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста ОСОБА_6 та провідним спеціалістом відділу по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста ОСОБА_7 здійснено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудування та благоустрою на території міста Сєвєродонецька щодо розміщення тимчасовою споруди торгівельного призначення в районі будинку АДРЕСА_1 . За результатами перевірки встановлено, що тимчасова споруда встановлена самовільно, має форму прямокутника, фасад викрашений в жовтий колір з орнаментом української вишиванки, без улаштування фундаменту; під час проведення перевірки власник був відсутній, про що вказаними вище особами був складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування та благоустрою на території міста Сєвєродонецька та припис про усунення порушень при розміщені тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.111-116).

В приписі встановлено, що тимчасова споруда торгівельного призначення в районі будинку АДРЕСА_1 розміщена в порушення Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, а саме: паспорту прив`язки та інших дозвільних документів відсутні, що є порушенням вимог Закону України від 17 лютого 2011 року Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI), Закону України від 6 вересня 2005 року № 2807-IV Про благоустрій населених пунктів (далі - Закон № 2807-IV), Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок № 244), Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд у м. Сєвєродонецьку, затвердженої рішенням виконкому міської ради від 11.06.2013 № 490.

В приписі зазначено вимогу в строк до 22.05.2019 здійснити демонтаж тимчасової споруди. Про виконання припису повідомити до 23.05.2019. При невиконанні припису тимчасова споруда буде демонтована відповідно до Порядку демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Сєвєродонецьку зі стягненням в подальшому витрат за демонтаж та відновлення благоустрою. Припис розміщено на фасаді.

13.08.2019 за результатами роботи комісії з питань демонтажу тимчасових споруд на території міста Сєвєродонецька було розглянуто питання про незаконне розміщення тимчасової споруди в районі будинку АДРЕСА_1 та прийнято протокольне рішення про доручення Відділу по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста міської ради в 15-денний термін підготувати проект рішення виконавчого комітету щодо демонтажу тимчасової споруди, розташованої в районі будинку АДРЕСА_1 , в якій здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_4 на розгляд виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради (т.1 а.с.117-119).

Судами також встановлено, що Сєвєродонецькою міською радою від 05.09.2019 № 988 прийнято Спірне рішення про демонтаж споруди, в якій здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , розміщеної з порушенням Порядку № 244 (т.1 а.с.110).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, апеляційний суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Закон № 280/97-ВР відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Частинами першою, третьою статті 24 Закону № 280/97-ВР передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно частин першої та другої статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів визначені також статтею 10 Закону № 2807-IV, згідно частини другої якої до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; 3) організація місць відпочинку для населення; 4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; 6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою; 7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; 8) визначення на об`єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; 9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою; 11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; 12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку"; 14) видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Статтею 28 Закону № 3038-VІ передбачено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону № 2807-IV. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно статті 14 Закону № 2807-IV об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пункт 2.1 Порядку № 244 передбачає що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (пункт 2.2 Порядку № 244).

До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним (пункт 2.3 Порядку № 244).

Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви (абзац перший пункту п.2.4. Порядку № 244).

Пунктом 2.30 Порядку № 244 передбачено, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорту прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу.

Згідно пункту 2.31 Порядку № 244 розміщення ТС самовільно забороняється.

Як вже зазначалося судом раніше, 16.11.2018 з метою впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Сєвєродонецька та врегулювання питання демонтажу тимчасових споруд, запобігання їх самовільного розміщення на території міста Сєвєродонецька, виконкомом Сєвєродонецької міської ради прийнято рішення № 857, яким внесено зміни в Додаток 1 до рішення виконавчого комітету від 25.06.2018 № 409 Про затвердження Порядку демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Сєвєродонецьку , виклавши його в новій редакції (Додаток 1) (далі - Порядок демонтажу тимчасових споруд).

Цей Порядок передбачає механізм, підстави, строки і порядок проведення демонтажу тимчасових споруд та засобів пересувної мережі для провадження підприємницької діяльності (далі - ТС), що розташовані на території міста Сєвєродонецька з порушенням вимог чинного законодавства України, а також виявлення та документування порушень за фактами незаконно встановлених ТС та засобів пересувної мережі.

Згідно пункту 1.3 Порядку демонтажу тимчасових споруд демонтажу (знесенню) підлягають ТС та засоби пересувної мережі, встановлені на території міста Сєвєродонецька з порушенням вимог чинного законодавства України у разі:

1) відсутності паспорта прив`язки ТС, інших дозвільних документів;

2) анулювання паспорта прив`язки, закінчення терміну його дії;

3) самовільного розміщення ТС та засобів пересувної мережі;

4) невідповідності розташування ТС паспорту прив`язки;

5) невідповідність місця розташування ТС/засобів пересувної мережі Комплексній схемі розміщення тимчасових споруд у м. Сєвєродонецьку, затвердженій рішенням виконавчого комітету міської ради та локальним схемам розміщення тимчасових споруд, затверджених рішеннями виконкому міської ради;

6) в інших випадках, передбачених чинним законодавством України;

7) відсутності договору сумісної діяльності про надання послуг з утримання та облаштування місця торгівлі;

8) невиконання вимог договору сумісної діяльності.

Пунктом 1.4 Порядку демонтажу тимчасових споруд передбачено, що для демонтажу (знесення) ТС та засобів пересувної мережі достатньо однієї із підстав передбаченої цим Порядком та/або чинним законодавством України.

Пунктами 3.1-3.5 Порядку демонтажу тимчасових споруд встановлено, що моніторинг порушень щодо розміщення ТС та засобів пересувної мережі здійснюють:

- по всій території міста - виконавчі органи Сєвєродонецької міської ради, зокрема: Відділ по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста, Відділ містобудування та архітектури, Відділ торгівлі та захисту прав споживачів, Управління житлово-комунального господарства, комунальні підприємства;

- в зоні багатоповерхової забудови на прибудинкових територіях - балансоутримувачі, експлуатуючі організації та управителі багатоквартирних будинків;

- в парках, скверах, на територіях зелених насаджень, площах, тротуарах і дорогах - експлуатуючі організації та органи самоорганізації населення;

- в садибній забудові - обслуговуючі організації та органи самоорганізації населення.

У разі виявлення за результатами моніторингу ТС та засобів пересувної мережі, яка розміщена та/або використовується з порушенням Порядку № 244, іншого чинного законодавства Україна, положень цього Порядку, відділ по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста складає відповідний акт (Додаток 1 до Порядку) та припис (Додаток 2 до Порядку), які вручаються особисто (або надсилається рекомендованим листом з повідомленням) власнику (користувачу), у разі наявності відомостей щодо такої особи, з вимогою демонтувати незаконно встановлену ТС/ засіб пересувної мережі у термін, встановлений у приписі, який не повинен перевищувати 15 календарних днів. Припис може здійснюватись шляхом наклеювання його примірника на фронтальній частині ТС/засобу пересувної мережі. Таким чином власник ТС/засобу пересувної мережі вважається належним чином повідомлений про направлення припису. Власник ТС/засобу пересувної мережі за свій рахунок зобов`язаний демонтувати ТС/засіб пересувної мережі та повідомити відділ по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста про виконання припису не пізніше дати закінчення строку його виконання. У разі відсутності інформації щодо власника (користувача) тимчасової споруди/засобу пересувної мережі, припис може здійснюватись шляхом наклеювання його примірника на фронтальній частині тимчасової споруди/засобу пересувної мережі та публікації у міській газеті Сєвєродонецькі вісті або на офіційному сайті Сєвєродонецької міської ради.

У разі невиконання власником ТС/засобу пересувної мережі припису у зазначений у ньому строк та/або неповідомлення згідно п.3.2 цього Порядку про його виконання, Відділ по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста направляє інформацію про невиконання припису разом із усіма матеріалами на розгляд до Комісії з питань демонтажу ТС та засобів пересувної мережі на території міста Сєвєродонецька (далі - Комісія), склад та положення якої затверджується рішенням виконкому міської ради. Комісія вивчає надану інформацію та надає доручення Відділу по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста про підготовку проекту рішення щодо демонтажу ТС/засобу пересувної мережі та винесення його на розгляд Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради.

У разі прийняття виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради відповідного рішення, демонтаж ТС/засобу пересувної мережі здійснює Уповноважена особа за визначеною цим Порядком процедурою.

Відмовою добровільно демонтувати ТС/засіб пересувної мережі вважаються не тільки дії, які свідчать про відмову добровільно виконати вимоги припису, а і бездіяльність власника (користувача) по виконанню вимог припису.

Прийняте виконкомом міської ради рішення про демонтаж ТС/засобу пересувної мережі є підставою для проведення робіт по демонтажу (пункт 5.1 Порядку демонтажу тимчасових споруд).

Рішення виконкому про демонтаж ТС/засобу пересувної мережі публікується на офіційному сайті міської ради та в міській газеті та направляється до Уповноваженої особи для здійснення робіт з демонтажу ТС/засобу пересувної мережі (пункт 5.2 Порядку демонтажу тимчасових споруд).

З аналізу наведених норми слідує, що підставою для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності є паспорт прив`язки, розміщення тимчасових споруд самочинно, тобто без паспорта прив`язки, заборонено. У випадку розміщення тимчасової споруди з порушенням наведеного вище законодавства, ця споруда має бути демонтована.

Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що паспорт прив`язки на тимчасову споруду, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у позивача відсутній. Як зазначив місцевий суд в своєму рішенні, і представником позивача вказаний факт в судовому засіданні не заперечувався.

При цьому, представником відповідача надано суду довідку Департаменту землеустрою, містобудування та архітектури від 30.10.2019 № 537, в якій зазначено, що на час прийняття Спірного рішення ОСОБА_1 в Департамент землеустрою, містобудування та архітектури за отриманням паспорта прив`язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , не звертався (т.1 а.с.120).

Оскільки з матеріалів справи достовірно встановлено, що на час прийняття Спірного рішення у позивача був відсутній паспорт прив`язки тимчасової споруди, який є обов`язковим при встановлені таких тимчасових споруд, місцевий суд дійшов правильного висновку, що у відповідача були всі законні підстави для прийняття такого рішення.

Посилання позивача на те, що оскаржуване рішення від 05.09.2019 № 988 не містить належного обґрунтування порушень, вчинених останнім, місцевим судом обґрунтовано визнано незмістовними, з огляду на таке.

Оглядом Спірного рішення (т.1 а.с.110) встановлено, що це рішення прийнято з метою впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Сєвєродонецька, запобігання їх самовільного розміщення на території міста Сєвєродонецька, на підставі рішення комісії з питань демонтажу тимчасових споруд на території міста Сєвєродонецька від 13.08.2019, відповідно до статей 30, 31, 33 Закону № 280/97-ВР, Порядку № 244, Порядку демонтажу тимчасових споруд.

Зі змісту протоколу засідання тимчасової комісії з питань демонтажу тимчасових споруд на території міста Сєвєродонецька від 13.08.2019 № 6, наданого представником відповідача до матеріалів справи, вбачається, що на засіданні даної комісії був присутній представник позивача, який був обізнаний з яких підстав начальником відділу по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста, заступником голови комісії Комишан Д.В. пропонувалося здійснення демонтажу тимчасової споруди, де здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.117-119).

Таким чином, у протоколі засідання тимчасової комісії з питань демонтажу тимчасових споруд на території міста Сєвєродонецька від 13.08.2019 № 6 та Спірному рішенні чітко зазначено нормативне обґрунтування та підстави прийняття оскаржуваного рішення.

Доводи позивача про те, що питання щодо демонтажу тимчасової споруди повинно вирішуватись виключно у судовому порядку, як це передбачено пунктом 3.6 Порядку демонтажу тимчасових споруд, також визнаються судом незмістовними, оскільки вказаний пункт не поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами.

Так, пункт 3.6 Порядку демонтажу тимчасових споруд передбачає, що у випадку незаконного встановлення ТС/засобу пересувної мережі з порушеннями, визначеними в п. 1.3 Порядку на приватній земельній ділянці, акт Комісії з матеріалами перевірки передається до відділу з юридичних та правових питань для підготовки та подання позову до суду про демонтаж цієї ТС/засобу пересувної мережі в порядку, визначеному чинним законодавством.

Отже, вказаний пункт застосовується виключно у випадку розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності.

Жодних доказів того, що вказана земельна ділянка перебуває у приватній власності, позивачем суду не надано.

Посилання позивача на норми ЗК України місцевим судом також обґрунтовано не взято до уваги, оскільки дані норми також не поширюються на спірні правовідносини і жодним чином не регулюють питання щодо розміщення та демонтажу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

Доводи позивача про те, що він продовжує бути користувачем земельної ділянки, на якій розташована тимчасова споруда, і це було відомо відповідачу, спростовуються матеріалами справи, оскільки строк дії договору оренди сплив ще 01.03.2014 (т.1 а.с.9).

Жодних доказів, які б свідчили про пролонгування дії договору або укладання нового договору оренди, позивач суду не надав. Крім того, як вже зазначалося судом раніше, рішенням Сєвєродонецької міської ради від 26.01.2017 № 1055 Про припинення права оренди на земельні ділянки під тимчасовими спорудами та зупиночними комплексами, на які сплинув строк дії договорів оренди землі , оглядом якого встановлено, що міська рада вирішила припинити право оренди на земельну ділянку (кадастровий номер: 4412900000:09:006:0078), під торговий кіоск (реконструкція існуючого кіоску з продажу хлібобулочних виробів), за адресою: АДРЕСА_2 (пункт 1.5) (т.1 а.с.271).

Твердження позивача про те, що у зв`язку з відсутністю кворуму на засіданні комісії з питань демонтажу тимчасових споруд на території м. Сєвєродонецька, всі питання, які розглядались та по яким приймались рішення, в тому числі і щодо рекомендації виконкому прийняти рішення про демонтаж тимчасової споруди, є непогодженими та нерозглянутими, як наслідок прийняте виконкомом оскаржуване рішення також незаконне, апеляційним судом як і місцевим судом вважаються неприйнятними, з огляду на таке.

Розділом 4 Порядку демонтажу тимчасових споруд передбачено порядок роботи Комісії з питань демонтажу ТС та засобів пересувної мережі на території міста Сєвєродонецька, які закріплені в пунктах 4.1-4.5.

Так, комісія здійснює свою діяльність у формі засідань. Організаційне і документальне забезпечення роботи комісії здійснює секретар Комісії.

Голова комісії, після надходження матеріалів, які комісії надаються відділом по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста, скликає комісію, на розгляд якої виносяться зазначені матеріали.

На засідання комісії запрошується власник ТС/засобу пересувної мережі, щодо розміщення якої розглядаються матеріали.

Не прибуття на засідання комісії повідомленого власника (користувача) ТС/засобу пересувної мережі не перешкоджає роботі комісії та розгляду по суті винесеного питання.

Результати роботи комісії оформляються протоколом.

При прийнятті комісією рішення про наявність підстав для демонтажу ТС/засобу пересувної мережі, комісія надає протокольне доручення відділу по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста, який в 15 денний термін готує і подає на розгляд виконавчого комітету міської ради проект рішення про демонтаж ТС/засобу пересувної мережі.

Тобто, єдиною правовою підставою, що надає право на демонтаж є прийняте виконкомом міської ради рішення про демонтаж тимчасової споруди (пункт 5.1. Порядку демонтажу тимчасових споруд).

З аналізу наведених пунктів Порядку демонтажу тимчасових споруд слідує, що прийняте протокольне рішення комісії з питань демонтажу ТС та засобів пересувної мережі на території міста Сєвєродонецька на засіданні, яке відбулось 13.08.2019, носить лише рекомендаційний характер, а процедура його прийняття при наявності підстав для демонтажу, жодним чином не впливає на законність прийнятого відповідачем Спірного рішення.

Згідно із статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частин першої-третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід врахувати також положення висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Судами також враховано позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи положення чинного законодавства України, встановлені обставити та докази надані учасниками справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відповідач під час прийняття Спірного рішення діяв у спосіб та в межах повноважень, наданих законом, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи апеляційної скарги, які ґрунтуються на неправильному трактуванні норм матеріального права, не спростовують висновків місцевого суду, який надав їм належну оцінку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 360/4153/19 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 21 квітня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук