Постанова

від 29.10.2019 по справі 460/458/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/8341/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі № 460/458/19 (головуючий суддя Дорошенко Н.О., час ухвалення 14:01 год., м. Рівне повний текст рішення складений 10 травня 2019 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Парк Дистрибьюшн» до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

28 лютого 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Парк Дистрибьюшн» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: а) визнати протиправними та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у Рівненській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.12.2018 №1033179/41136894, №1033185/41136894 про відмову в реєстрації податкових накладних ТзОВ ,,Парк Дистрибьюшн» від 30.11.2018 №95 та №76;

б) визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 11.01.2019 №2152/41136894/2 та №2151/41136894/2;

в) зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладні ТзОВ ,,Парк Дистрибьюшн» від 30.11.2018 №95 та №76.

Рішенням від 06 травня 2019 року Рівненський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково.

Визнав протиправними та скасував рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.12.2018 №1033179/41136894 та №1033185/41136894 про відмову в реєстрації податкових накладних №95 від 30.11.2018 та №76 від 30.11.2018.

Зобов`язав Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №95 від 30.11.2018 та №76 від 30.11.2018 товариства з обмеженою відповідальністю ,,Парк Дистрибьюшн» .

В задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 11.01.2019 №2152/41136894/2 та № 2151/41136894/2 суд відмовив.

Також суд стягнув на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Парк Дистрибьюшн» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі по 3842,00 грн. з кожного.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державна фіскальна служба України та Головне управління ДФС у Рівненській області подали апеляційну скаргу, оскільки вважають, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідачі зазначають, що реєстрація податкових накладних товариства позивача від 30.11.2018 №76 та №95 була зупинена, оскільки ці накладні відповідали критеріям ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій.

Тому, на думку контролюючого органу, є безпідставним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства твердження позивача про те, що контролюючий орган не зазначив конкретного переліку документів, які мають бути подані.

В оскаржених позивачем рішеннях чітко зазначено, яких саме документів, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 № 117, ТзОВ ,,Парк Дистрибьюшн» не надало, а саме: відсутні доведені плани для розрахунку винагороди.

Таким чином, на думку відповідачів, позивач до повідомлень надав не всі передбачені чинним законодавством документи, а тому рішення комісії є правомірними та обґрунтованими.

З огляду на викладене, відповідачі просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ТзОВ ,,Парк Дистрибьюшн» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи відповідача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені в установленому порядку. Відтак, враховуючи приписи ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ ,,Парк Дистрибьюшн» (ЄДРПОУ 41136894) зареєстроване як юридична особа з 08.02.2017 та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Рівне Головного управління ДФС у Рівненській області. Основний вид діяльності за КВЕД 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг (а.с.19-23 т.1).

Товариство є платником податку на додану вартість з 01.03.2017, що підтверджується витягом №1717164500072, дата формування витягу 10.02.2017 (а.с.24 т.1).

20.06.2018 ТзОВ ,,Інтертелеком» (Оператор) та ТзОВ ,,Парк Дистрибьюшн» (Ексклюзивний дилер) укладено договір №ЭВ/20/18 (далі - Договір №ЭВ/20/18), предметом якого є надання послуг фіксованого міського і міжміського зв`язку з використанням технології СDMA (а.с.42-54 т.1).

У пункті 2.1 Розділу 2 Договору №ЭВ/20/18 визначено, що на умовах цього договору, додатків та додаткових угод до нього оператор доручає, а ексклюзивний дилер зобов`язуєтеся здійснювати від імені та за дорученням оператора за винагороду такі фактичні і юридичні дії, зокрема, пошук потенційних абонентів для оператора (послуг оператора), документальне оформлення Абонентських договорів між абонентами та ТзОВ ,,Інтертелеком» .

За змістом підпункту 3.2.2 п. 3.2 Розділу 3 Договору №ЭВ/20/18 оператор зобов`язаний виплачувати ексклюзивному дилеру винагороду за надані послуги відповідно до умов, визначених оператором, і на основі отриманих від ексклюзивного дилера актів виконаних робіт по даному Договору і додатковому до нього Звіту про контрактні підключення ексклюзивного дилера на звітний період (при умові відповідності даних Акта і Звіту з даними білінгової системи оператора). Оплата здійснюється в національній валюті України. Фактичні витрати, понесені ексклюзивним дилером у зв`язку з виконанням доручень згідно з дійсним Договором, компенсації оператора не підлягають. Забезпечення ексклюзивного дилера засобами, необхідними для виконання доручень згідно з дійсним Договором, здійснюється за рахунок ексклюзивного дилера.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 07.06.2019 (пункт 9.1 Розділу 9 Договору №ЭВ/20/18).

Додатком №3 до договору з ексклюзивним дилером №ЭВ/20/18 від 20.06.2018 (а.с.61-64 т.1) визначено розміри винагороди дилера, яка складається із: компенсації оренди за ексклюзивність; фіксована компенсації заробітної плати одному співробітнику дилера за обслуговування абонентської бази ТзОВ ,,Інтертелеком» основної винагороди за підключення (Rebenue sharing). Виконання дилером дійсного Договору оплачується Т ТзОВ ,,Інтертелеком» за результатом виконаної роботи за минулий календарний місяць.

Винагорода ексклюзивного дилера розраховується і виплачується дилеру впродовж календарного місця, наступного за звітним періодом.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 Додатку №3 до договору з ексклюзивним дилером №ЭВ/20/18 від 20.06.2018 фіксована ставка винагороди для голосових тарифних планів складає 50%. Винагорода виплачується щомісяця впродовж 12 місяців, включаючи місяць підключення. Фіксована ставка винагороди для інтернет тарифних планів складає 60%. Винагорода виплачується щомісячно впродовж 12 місяців, включаючи місяць підключення.

Фіксована ставка обчислюється від суми, витраченої абонентом на оплату телекомунікаційних послуг за винятком: переказу балансу; послуги контент-провайдерів; оплати послуги ,,тимчасове припинення договору» ; суми ,,зовнішніх» поповнень; суми грошових коштів, нарахованих ТзОВ ,,Інтертелеком» на абонентський номер (бонусний рахунок), при активації чи/або підключення, відповідно з умовами тарифу і/або акції.

Пунктом 4.1 Додатку №8 до договору з ексклюзивним дилером №ЭВ/20/18 від 20.06.2018 (а.с.71-73 т.1) визначено, що за кожний факт не складення/не надання/не реєстрації/порушень оформлення чи порушень реєстрації податкової накладної або ж не складання/не реєстрації розрахунку коригування (якщо обов`язок по складанню/реєстрації розрахунку коригування покладається на Дилера) в ЄРПН, Дилер сплачує ТзОВ ,,Інтертелеком» штраф в розмірі 25% від вартості операції по договору. При цьому, право вимоги штрафу виникає у ТзОВ ,,Інтертелеком» на 181 день з дня виникнення податкових обов`язків по податку на додану вартість по даній операції, якщо податкову накладну/розрахунок коригування не було зареєстровано. Вказаний в цьому пункті штраф підлягає оплати Дилеру впродовж 5-ти банківських днів з дня отримання відповідної вимоги.

За результатами наданих позивачем послуг для ТзОВ ,,Інтертелеком» складено Акт наданих послуг від 30.11.2018 №ЭВ/11 18 за договором ЭВ 20/18 від 20.06.2018 (далі - Акт наданих послуг №1), за змістом якого підтверджується, що ексклюзивним дилером у листопаді 2018 року було зроблено 2059 підключень. Нарахована винагорода складає: додаткова винагорода за підключення абонентів 1000000,00 грн та ПДВ 200000,00 грн на загальну суму 1200000,00 грн (а.с.128 т.1).

На підтвердження вартості наданих позивачем послуг складено розрахунок винагороди дилера за підключення абонентів з Акту надання послуг №ЭВ/11 18 від 30.11.2018, яким встановлено підключення 2059,00 абонентів та визначено суму нарахованої винагороди - 1200000,00 грн, в тому числі ПДВ 200000,00 грн. Окрім цього, у додатках №1 та №2 до розрахунку винагороди дилера за підключення абонентів містяться відомості щодо: переліку особових рахунків абонентів, наданих послуг, тарифних планів, дати підключення та регіону підключення (а.с.129-130, 131-168, 169-250 т.1, 1-49 т.2).

Окрім цього, за результатами наданих позивачем послуг для ТзОВ ,,Інтертелеком» складено Акт наданих послуг від 30.11.2018 №ЭВ/11 18 за договором ЭВ 20/18 від 20.06.2018 (далі - Акт наданих послуг №2), за змістом якого підтверджується, що ексклюзивним дилером у листопаді 2018 року було зроблено 1618 підключень. Нарахована винагорода складає: додаткова винагорода за підключення абонентів 757571,70 грн та ПДВ 151514,34 грн, на загальну суму 909086,04 грн (а.с.50 т.2).

На підтвердження вартості наданих позивачем послуг складено розрахунок винагороди дилера за підключення абонентів з Акту надання послуг №ЭВ/11 18 від 30.11.2018, яким встановлено підключення 1618,00 абонентів та визначено суму нарахованої винагороди - 909086,04 грн, в тому числі ПДВ 151514,34 грн. Окрім цього, у додатках №1, №2, №3 та №4 до розрахунку винагороди дилера за підключення абонентів містяться відомості щодо: переліку особових рахунків абонентів, наданих послуг, тарифних планів, дати підключення та регіону підключення (а.с.51-52, 53-84, 85-186, 187, 188-191 т.2).

Факт оплати наданих позивачем послуг по договірних відносинах з ТзОВ ,,Інтертелеком» підтверджено наданою ТзОВ ,,Парк Дистрибьюшн» банківською випискою АТ ,,УкрСиббанк» , сформовану станом на 22.01.2019 за період з 01.01.2018 до 22.01.2019 (а.с.203-204 т.2).

Суд першої інстанції також встановив, що ТзОВ ,,Парк Дистрибьюшн» на господарські операції з надання послуг для ТзОВ ,,Інтертелеком» виписало податкову накладну №76 від 30.11.2018 на загальну суму 1200000,00 грн, в тому числі ПДВ 200000,00 грн, яка 11.12.2018 подана для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, та податкову накладну №95 від 30.11.2018 на загальну суму 909086,04 грн, в тому числі ПДВ 151514,34 грн, яка 14.12.2018 подана для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.112, 115 т.1).

Згідно з квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2018, реєстраційний номер в ЄРПН 9275312352 та від 14.12.2018 реєстраційний номер в ЄРПН 9280768835, документ прийнято, реєстрація зупинена.

Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РВ від 30.11.2018 №76 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РВ відповідає вимогам пп.1.6 п.1 ,,Критеріїв ризиковості платника податку» . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.114, 117 т.1).

Позивач надіслав до ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області повідомлення від 21.12.2018 №2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.

При цьому позивач надав пояснення, що податкові накладені №95 №76 складені за фактом надання послуг з підключення абонентів (Акти №№ЭВ/11 18, ЭВ/11 18 від 30.11.2018), послуги надавались у відповідності до договору ЭВ 20/18 від 20.06.2018. За умовами договору, оплата здійснюється протягом календарного місяця, наступного за звітним. Послуги за Договором надаються на постійній основі. Заборгованість за послуги, що надані у попередніх періодах відсутня, що підтверджується випискою від 17.12.2018 та Актами. Окрім цього, для підтвердження реальності господарських операцій, позивач надав контролюючому органу письмові додатки в кількості 15 одиниць (а.с.118 т.1).

Відповідно до Квитанції №2 від 21.12.2018, реєстраційний номер 9286086993, документ доставлено до районного рівня 1716 Державна податкова інспекція у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області. Документ прийнято (а.с.119 т.1).

22.12.2018 Комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1033185/41136894 та рішення №1033179/41136894, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних №95, №76 від 30.11.2018 з підстав: ,,надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додаткова інформація: надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Зокрема, відсутні доведені плани для розрахунку винагороди» (а.с.120-121, 122-123 т.1).

02.01.2019 позивач подав до Державної фіскальної служби України скарги на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1033185/41136894 та №1033179/41136894, з вимогами скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Рівненській області та зареєструвати ПН/РК (а.с.124-125,126-127 т.1), за результатами розгляду яких Комісія ДФС з питань розгляду скарг прийняла Рішення №2151/41136894/2 від 11.01.2019 та №2152/41136894/2 від 11.01.2019, якими згідно з пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України скарги залишені без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (а.с.239, 240 т.2).

Незгода позивача з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних №95 №76 від 30.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішеннями Комісії ДФС з питань розгляду скарг зумовила його звернення до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містить загальну фразу про те, що причиною їх прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Тобто, в рішеннях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржені рішення є необґрунтованими, оскільки платник податків надав всі необхідні документи для реєстрації податкових накладних, у реєстрації яких відмовлено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскарженому рішенню суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу (ПК) України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що позивач у відповідності до зазначених норм виписав та надіслав у визначенні законодавством строки податковому органу податкову накладну № 83 від 24.10.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (підпункт 201.16.1).

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.2).

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (підпункт 201.16.3).

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вбачає, що позивач надав пояснення та копії документів, що підтверджують факт господарської операції.

Відповідно до пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 № 117 (далі -Порядок № 117), який набрав чинності 22.03.2018, тобто, був уже чинним на час прийняття комісією оскарженого рішення, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 21 Порядку № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку, що однією із підстав для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку.

А підпункт 4 пункту 13 Порядку № 117 містить вимоги до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, в якій зазначаються копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, колегія суддів вважає, що контролюючий орган може прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів лише у тому випадку, якщо платник податків не надав конкретного документа, який був вказаний у квитанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем документи повністю підтверджують факт господарської операції, а тому рішення комісії щодо відмови у реєстрації податкової накладної є протиправним, оскільки комісія не досліджувала факт реального здійснення господарської операції, а обмежилась лише формальними підставами для відмови у реєстрації податкової накладної.

Доводи податкового органу про те, що платник податків зобов`язаний подати усі документи відповідно до приписів пункту 14 Порядку № 117, який містить перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки пункт 21 Порядку не містить такої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної як ненадання платником податку копій документів, визначених пунктом 14.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

За змістом пункту 27 Порядку № 117 рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що згідно змісту квитанцій від 11.12.2018, реєстраційний номер в ЄРПН 9275312352 та від 14.12.2018, реєстраційний номер в ЄРПН 9280768835 встановлено, що реєстрація податкових накладних ТзОВ ,,Парк Дистрибьюшн» №76 та №95 від 30.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з покликанням на те, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 ,,Критеріїв ризиковості платника податку» .

При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС №4065/99-99-07-05-0.11.2018, не затверджені у встановленому законодавством порядку, слід зауважити, що підпункт 1.6. пункту 1 не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Відповідачі не надали суду жодного належного і допустимого доказу того, що Комісієя Головного управління ДФС в Рівненській області приймала рішення про віднесення ТзОВ ,,Парк Дистрибьюшн» до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних від 30.11.2018 №76 та №95 даних про розрахунковий показник критерія (їв) ризиковості платника податку немає.

Також, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних від 30.11.2018 №76 та №95 не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.

При цьому можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (ії) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що нечітке формулювання органом ДФС у квитанціях від 11.12.2018, реєстраційний номер в ЄРПН 9275312352 та від 14.12.2018 реєстраційний номер в ЄРПН 9280768835 підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, а саме з вказівкою про те, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 ,,Критеріїв ризиковості платника податку» , зумовило необхідність подання позивачем до ДПІ у м. Рівне Головного управління ДФС у Рівненській області повідомлення про подання пояснень та копій документів, якими він підтверджував реальність господарських операцій із ТзОВ ,,Інтертелеком» .

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності у ТзОВ ,,Парк Дистрибьюшн» усіх правових підстав для реєстрації податкових накладних від 30.11.2018 №95 та №76, виходячи з належного підтвердження первинними документами фактичного виконання господарських операцій.

За таких обставин колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що наявність досліджених в судовому засіданні доказів - первинних документів у своєму взаємозв`язку із іншими документами виключає визначені законодавством передумови, встановлені для ризиковості операцій та визначені органом ДФС України в якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних від 30.11.2018 №95 та №76 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи повністю підтверджують реальність господарських операцій з надання послуг товариством позивача для ТзОВ ,,Інтертелеком» , а тому рішення комісії щодо відмови у реєстрації податкових накладних є протиправними.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі № 460/458/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 07.11.2019.