Ухвала

від 06.11.2019 по справі 472/77/18

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/77/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2019 р. смт.Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

при секретарі Тарєлкіной Н.М.,

представника позивача ОСОБА_1 А. ОСОБА_2 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, ОСОБА_4 , третіх осіб: Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області, Приватного підприємства "Коренковська", Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання незаконним та скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2019 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшла заява ОСОБА_4 про винесення додаткового рішення у цивільній справі № 472/77/18 за позовом ОСОБА_3 до Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, ОСОБА_4 , третіх осіб: Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області, Приватного підприємства "Коренковська", Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання незаконним та скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності та вирішити питання про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме, витрат понесених на оплату професійної правничої допомоги в сумі 7446,00 грн.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку з тим, що сторони в судове засідання не з`явились, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 01.02.2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, ОСОБА_4 , третіх осіб: Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області, ПП "Коренковська", Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання незаконним та скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності.

Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 28.08.2019 року за заявою представника позивача Чабанової ОСОБА_5 . зазначену позовну заяву ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності було залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Частина 9 статті 141 ЦПК України визначає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

У відповідності до п.38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Згідно п. 41 даної Постанови, якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.

Матеріалами цивільної справи встановлено, що при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду від 28.08.2019 року, відповідач ОСОБА_4 вимоги про компенсацію здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи не заявляла, а тому судом це питання не вирішувалось.

Разом з тим, зазначена вимога про компенсацію здійснених витрат заявлена відповідачем ОСОБА_4 з порушенням строків встановлених ч. 6 ст. 142 ЦПК України.

Крім того, пред`являючи вимогу про компенсацію витрат відповідач ОСОБА_4 жодним чином не обґрунтовує необґрунтованість дій позивача при зверненні до суду з позовом, а саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Отже, оскільки у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише внаслідок необґрунтованих дій позивача (ч.5 ст.142 ЦПК України), а суд не вважає підстав для визнання дій позивача під час розгляду справи необґрунтованими, тому витрати відповідача на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 141, 142, 246, 258, 260, 270, 353, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В ухваленні додаткового рішення у справі № 472/77/18 за позовом ОСОБА_3 до Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, ОСОБА_4 , третіх осіб: Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області, Приватного підприємства "Коренковська", Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання незаконним та скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіА. О. Тустановський