Рішення

від 04.11.2019 по справі 127/22558/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/22558/19

Провадження № 2/127/3148/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2019 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Антонюка В.В.,

при секретарі Горденко Г.О.,

за участі: позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача: Мельничука С.О., та Дроздової А .А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Контроль" про стягнення заробітної плати,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ Енерго Контроль про стягнення заробітної плати.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 працювала в ТОВ Енерго Контороль на посаді заступника директора з комерційних питань до 31.05.2019 року з оплатою праці згідно штатного розпису підприємства.

В зв`язку з рішенням засновника ТОВ Енерго Контроль і згодою директора на звільнення, 28.02.2019 року чинного директора ОСОБА_3 було звільнено з займаної посади. Займати вакантну посаду було запропоновано позивачу на невизначений термін. Засновник оформив ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора з 01.03.2019 року. Позивач зазначає, що вона була не запекречувала на певний час виконувати покладені на неї обов`язки директора за умови, що все буде оформлено і оплачено згідно чинного законодавства України про працю, як це робилося на підприємстві зазвичай. Однак, після двох тижнів праці і отримання авансу вона виявила, що засновник поклав на неї обов`язки керівника, але не забезпечив її відповідною заробітною платою, що належить керівнику, згідно штатного розпису, в зв`язку із чим, вона звернулася до Засновника із заявою про неприпустимість її праці за вакантною посадою без підвищення їй заробітної плати. Оскільки переговори із Засновником, щодо приведення її заробітної плати у відповідність із штатним розпису виявилися безуспішними, вона попросила звільнити її за згодою сторін.

Засновник в телефонній розмові повідомив, що шукає варіанти вирішення ситуації і шукає людину, яка б прийняла на себе відповідальність і керівництво. Тільки після цього він згоден буде підписати позивачу заяву про звільнення за згодою сторін.

Позивач зазначає, що до середини квітня 2019 року вона чекала рішення з можливим переглядом оплати заробітної плати чи можливим звільненням. Але був лише організований частковий перерахунок.

Крім того, позивач зазначає, що їй стало відомо, що бухгалтеру підприємства заборонили виплачувати їй преміальні за її посадою. Хоча преміальні (30% від окладу) виплачувалися завжди і не вважалися одноразовою індивідуальною премією. Ця премія була частиною заробітної плати і платилася завжди, окрім тих випадків, коли підприємство не могло тимчасово забезпечити робітника роботою, але не хотіло звільняти.

Згідно окремого положення про преміювання працівників комерційного відділу позивач постійно отримувала індивідуальну премію за продаж готової продукції за період, коли такий продаж мав місце.

Дану премію їй теж припинили виплачувати, хоча продаж вона продовжувала робити вже самотужки, без наявності менеджерів з продажу, логістів і кур`єрів.

З 19.04.2019 року по 19.05.2019 року позивач перебувала в основній відпустці, а з 20.05.2019 року по 23.05.2019 року у додатковій відпустці по догляду за дитиною, але на момент виходу на роботу 24.05.19 року Засновник не представив їй нового керівника і не почав процедуру переоформлення керівника та звільнення її за згодою сторін. Оскільки Засновником здійснювалися різнопланові перевірки щодо організації її роботи, що відстрочило момент згоди звільнення її з посади за згодою сторін. Засновник так само відмовлявся переглядати розмір оплати праці позивача на посаді і доплати за виконання обов`язків директора.

30.05.2019 року позивачем написана заява про складання обов`язків керівника і заява про звільнення з роботи за згодою сторін . В цей же день вона отримала розрахункові, які були значно нижчі очікуваного заробітку навіть за основною її посадою.

Проаналізувавши заробітну плату на підприємстві і відповідну документацію, що регламентує даний процес. Позивач провела розрахунок недоплати заробітної плати з 01.03.2019 року по 30.05.2019 року.

Недоплата за березень склала : 76960,00 - 14907,70 = 62052,30 грн. (дані взято з штатного розпису та з довідки про фактично нараховану заробітну плату за березень 2019 року).

Недоплата за квітень-травень 2019 року (період відпустки з 19.04.2019 року по 23.05.2019 року ) склала: 28007,88 - 22527,39 = 5480,49 грн.

Недоплата за квітень ( період з 01.04.2019 року - 18.04.2019 року) склала: 76960,00/20 роб дні * 14 відпрацьованих роб днів - 9169,20 грн. нарахованої заробітної плати = 44 702,80 грн.

Недоплата за період 24.05.2019 року -30.05.2019 року склала : 76960,00/22 роб дня *5 відпрацьованих рою днів - 3749,95 грн. нарахованої заробітної плати = 13740,96 грн.

Загальна сума недоплати заробітку за період з 01.03.2019 року по 30.05.2019 року складає 62052,30+5480,49+44702,80+137740,96 = 125 976,55 грн.

У зв`язку із викладеним вище, позивач звернулась з даним позовом до суду про стягнення заробітної плати з ТОВ Енерго Контроль .

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала за обставин викладених в позовній заві та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечили щодо їх задоволення, посилаючись на обставини, зазначені в письмовому відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У справі Bellet v. France Європейський Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 14.03.2013 року прийнята на посаду менеджера з постачання ТОВ Енерго Контроль , 01.07.2014 року переведена на посаду заступника директора з комерційних питань, 01.03.2019 року призначена на посаду виконуючого обов`язки директора ТОВ Енерго Контроль , 30.05.2019 року припинено повноваження виконуючого обов`язки директора ТОВ Енерго Контроль та 31.05.2019 року звільнена з посади заступника директора з комерційних питань за згодою сторін. (а.с.4-7).

Як вбачається із наказу № 6-К від 01.03.2019 року позивач на підставі протоколу Загальних зборів учасників ТОВ "Енерго Контроль" від 28.02.2019 року, приступила до виконання обов`язків директора ТОВ Енерго Контроль на період з 01.03.2019 року до прийняття на роботу директора ТОВ "Енерго Контроль" (а.с.8).

Наказом №1-АГ від 04.01.2018 року про внесення змін до штатного розкладу, затверджено зміни до штатного розкладу ТОВ "Енерго Контроль" з 04.01.2018 року згідно з додатками. (а.с.9).

Як вбачається із штатного розкладу ТОВ "Енерго Контроль" на 2018 рік, заробітна плата директора ТОВ Енерго Контроль складає 76 960 грн., з яких: посадовий оклад - 59200 грн. та премія 30% - 17 760 грн. (а.с.10).

Відповідно до посадової інструкції заступника директора з комерційних питань ТОВ "Енерго Контроль", позивач була ознайомлена із зазначеною інструкцією, про що свідчить її підпис на інструкції (а.с.11-16).

Із розрахунку, проведеного позивачем вбачається, що їй нарахована відпустка з розрахунку середнього заробітку в сумі 28 007,88 року за період з 19.04.2019 року по 23.05.2019 року (а.с.17).

Довідкою від 24.06.2019 року за №00000000009, підтверджується, що ОСОБА_1 отрималасукупний дохід за період з березня 2019 року по травень 2019 року включно, в сумі 50 354,24 грн., в тому числі: відпускні - 22 527,39 грн., утримання - 9 819,09 грн., сума до виплати -0 40 535,15 грн. (а.с. 18-20).

Із протоколу загальних зборів учасників ТОВ Енерго Контроль від 28.04.2019 року вбачається, що на заступника директора з комерційних питань ТОВ Енерго Контроль -ОСОБА_1., з 01.03.2019 року покладено виконання обов`язків директора ТОВ Енерго Контроль (а.с.21-22).

Як вбачається із Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Енерго Контроль" від 29.05.2019 року, виконання заступником директора з комерційних питань ТОВ "Енерго Контроль" ОСОБА_1 . обов`язків директора ТОВ "Енерго Контроль" припинено з 30.05.2019 року (а.с.42-45).

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 43 Конституції України визначено, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Частиною першою ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ч.1ст.21 ЗУ Про оплату праці , працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст. 94, ч.5 ст. 95 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складноті та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, у разі призначення працівника виконуючим обов`язки за вакантною посадою, оплата праці проводиться за цією посадою (абзац 4 п.2 роз`яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 року № 30/39 "Про порядок оплати тимчасового заступництва", затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. № 820/39 (зі змінами та доповненнями, внесеними від 11.12.86 р. № 521/30-18).

Таку ж праваову позицію щодо спірних правовідносин займає Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 року прийнятій по справі № 755/19954/15-ц.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно заперечень ТОВ Енерго Контроль вбачається, що в період з 01.03.2019 року по 30.02.2019 року позивач одночасно суміщувала посади заступника директора з комерційних питань та директора ТОВ Енерго Контроль та відповідно такі правовідносини не регулюються роз`ясненнями на яке посилається позивач.

Однак, суд не бере до уваги дане твердження представників відповідача, оскільки останніми не надано належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 працювала на посаді заступника директора з комерційних питань та за сумісництвом на посаді директора ТОВ Енерго Контроль , а тому суд приходить до висновку що заявлені позовні вимоги підлягаютиь до повного задоволення.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у сумі 1 259, 77 грн.

Крім того, у відповідність до положень ч.1 п.2ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах виплати позивачу заробітної плати за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ЗУ Про оплату праці , ст.ст. 4, 47, 94, 115-117, 232, 233 КЗпП України, керуючись ст. ст. 13, 76-80, 133, 141, 263-265 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Контроль" про стягнення заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Контроль" на користь ОСОБА_1 125 976 (сто двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 55 копійок недоплаченої заробітної плати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Контроль" на користь держави 1 259 (одну тисячу двісті п`ятдесят дев`ять) гривень 77 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 06.11.2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Енерго Контроль", код ЄДРПОУ 38512048, адреса місця знаходження: м. Вінниця, вул. Енергетична,5.

Суддя: