Ухвала
від 24.02.2020 по справі 127/22558/19
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 127/22558/19

провадження № 61-3224ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Енерго Контроль ,

вирішуючи питання відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Медвецького С. К., Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Контроль (далі - ТОВ Енерго Контроль ) про стягнення заробітної плати.

Позов мотивовано тим, що з 01 липня 2014 року до 31 травня 2019 року вона обіймала посаду заступника директора з комерційних питань ТОВ Енерго Контроль з оплатою праці згідно з штатним розписом підприємства.

Рішенням засновника ТОВ Енерго Контроль із 01 березня до 30 травня 2019 року вона виконувала обов`язки директора вказаного товариства, оскільки не заперечувала на певний час виконувати покладені на неї обов`язки директора за умови, що все буде оформлено і оплачено відповідно до чинного законодавства України про працю, як це робилося товариством зазвичай. Оплата праці за вказаний період проводилася відповідно до штатного розпису за окладом заступника директора, а не окладом директора. Отже засновник, поклавши не неї обов`язки керівника, не забезпечив її відповідною заробітною платою, що належить керівнику, згідно з штатним розписом.

30 травня 2019 року погоджено як кінцевий термін виконання нею обов`язків директора ТОВ Енерго Контроль . Того ж дня вона звільнена з посади заступника директора з комерційних питань за угодою сторін.

Посилаючись на викладене, позивач просила стягнути із ТОВ Енерго Контроль на свою користь суму недоплаченої їй заробітної плати за період із 01 березня по 30 травня 2019 року, яка становить 125 976,55 грн, з яких: недоплата за березень - 62 052, 30 грн; недоплата за квітень-травень 2019 року - 5 480, 49 грн; недоплата за квітень - 44 702,80 грн; недоплата за період 24 травня до 30 травня 2019 року - 13 740,96 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року позов задоволено.Стягнуто з ТОВ Енерго Контроль на користь ОСОБА_1 125 976,55 грн недоплаченої заробітної плати. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем порушено права ОСОБА_1 на отримання належної їй, але невиплаченої заробітної плати відповідно до суміщення посад заступника директора з комерційних питань та директора ТОВ Енерго Контроль .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 лютого 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Енерго Контроль задоволено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що між сторонами не було передбачено доплату за суміщення посад внутрішніми договорами, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

15 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон № 460-ІХ).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи те, що касаційна скарга подана 15 лютого 2020 року, тому вона підлягає розгляду відповідно до положень ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо : касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення заробітної плати у загальному розмірі 125 976,55 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 100,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

При цьому Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Касаційна скарга містить посилання на те, що рішення у цій малозначній справі оскаржується до суду касаційної інстанції на підставі підпункту а , в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, є необґрунтованими з урахуванням того, що практика розгляду судами таких спорів є усталеною, заявником не наведено прикладів протилежної судової практики.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що справа має для неї виняткове значення, є безпідставним, оскільки нічим не обґрунтоване. Формальне посилання у касаційній скарзі на зазначений пункт, без наведення відповідного обґрунтування, не може бути підставою для висновків суду касаційної інстанції, що у цій справі наявні обставини, за яких рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки, касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягаєть касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, відсутні правові підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Контроль про стягнення заробітної плати відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення24.02.2020
Оприлюднено05.03.2020
Номер документу88016671
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —127/22558/19

Ухвала від 24.02.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ступак Ольга В`ячеславівна

Постанова від 06.02.2020

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Медвецький С. К.

Ухвала від 14.01.2020

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Медвецький С. К.

Ухвала від 27.12.2019

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Медвецький С. К.

Ухвала від 20.12.2019

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Медвецький С. К.

Ухвала від 09.12.2019

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Голота Л. О.

Рішення від 04.11.2019

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

Рішення від 04.11.2019

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

Ухвала від 16.08.2019

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні