Ухвала

від 07.11.2019 по справі 502/1614/17

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/1614/17

УХВАЛА

07 листопада 2019 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання - Скрипкіної А.Ю.

представника стягувача - Бурлаченка Д.В.

представників боржника: Строкової А.Г., Шидера І.І.

державного виконавця - Білогаш-Позднякової К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю Південне-1

про

визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Південне-1 звернувся до суду з заявою, в якій просив визнати виконавчий лист № 506/1614/17, виданий 11.07.2019 р. про витребування у ТОВ Південне-1 земельної ділянки, площею 3,8855 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий № 5122310100:01:001:0140, зобов`язавши повернути її ОСОБА_1 таким, шо не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви представники боржника в судовому засіданні зазначили, що Кілійським районним судом Одеської області 26.04.2018 р. було ухвалено рішення у справі № 502/1614/17 про відмову у задоволенні позову ТОВ Південне-1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Кілійської міської ради, Кілійська районна державна адміністрація Одеської області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі з попереднім орендарем.

Задоволено зустрічний позов ОСОБА_4 в інтересах відповідача ОСОБА_1 до ТОВ Південне-1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кілійська районна державна адміністрація Одеської області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про витребування безпідставно набутого майна - земельної ділянки та її повернення. Витребувано у ТОВ Південне-1 земельну ділянку площею 3,8855 гектарів цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська АДРЕСА_1 Кілія, (за межами населеного пункту), кадастровий номер 5122310100:01:001:0140, зобов`язавши його повернути її ОСОБА_1 .

Не погодившись із зазначеним рішенням ТОВ Південне-1 звернулось до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, який своєю постановою від 27.03.2019 р. залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Кілійського районного суду Одеської області без змін. На даний час Верховним Судом відкрито касаційне провадження у даній справі.

16.07.2019 р. ТОВ Південне-1 отримало постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2019 р. за виконавчими листом № 502/1614/17, виданим 11.07.2019 р. про витребування у ТОВ Південне-1 земельної ділянки площею 3,8855 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий № 5122310100: 01:001:0140.

19.07.2019 р. керівник ТОВ Південне-1 з`явився до державного виконавця Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Білогаш-Позднякової К.Є. та письмово повідомив, що у ТОВ Південне-1 відсутнє визначене виконавчим документом майно та відповідна земельна ділянка товариством не використовується.

Крім того, відповідним судовим рішенням встановлено, що володільцем вищезазначеної земельної ділянки є ОСОБА_1 , а не ТОВ Південне-1 .

Враховуючи викладене, представники боржника просили суд визнати виконавчий лист № 506/1614/17, виданий 111.07.2019 р. про витребування у ТОВ Південне-1 земельної ділянки площею 3,8855 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5122310100:01:001:0140, зобов`язавши повернути її ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню.

Представник стягувача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви представника боржника, оскільки на даний час рішення суду не виконане, земельна ділянка ОСОБА_1 не передана.

Державний виконавець в судовому засіданні пояснив, що у відповідь на отриману копію постанови про відкриття виконавчого провадження боржник надав листа, що відповідна земельна ділянка не перебуває у його володінні. На пропозицію державного виконавця уточнити обставини вибуття вказаної земельної ділянки з володіння боржника та надати підтвердження цьому, боржником нічого надано не було, тому на даний час виконавче провадження не закінчено і державним виконавцем будуть вживатись заходи, спрямовані на виконання виконавчого документа та передачу земельної ділянки стягувачу за актом прийому-передачі.

Заслухавши пояснення представників стягувача і боржника та державного виконавця, перевіривши матеріали виконавчого провадження та проаналізувавши відповідні положення законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У відповідності до положень ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно з ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Згідно зі ст. 63 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

З наданих державним виконавцем та досліджених в ході розгляду заяви матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що у зв`язку з невиконанням відповідного виконавчого документа боржником, державним виконавцем на нього було накладено штраф, суму якого вже стягнуто, проте на даний час виконавче провадження не закінчено, оскільки боржником вимоги державного виконавця щодо вчинення дій або надання документів (письмових пояснень) на підтвердження виконання відповідного виконавчого документа ігноруються.

Разом з тим, під час судового розгляду відповідної справи представник боржника виступаючи в якості відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 сам визнав факт володіння відповідною земельною ділянкою ТОВ Південне-1 , що встановлено судовим рішенням від 26.04.2018 р. , яке набрало законної сили.

Крім того, під час розгляду даної заяви представник ТОВ Південне-1 Шидер І.І. пояснив, що товариство не бажає підписувати акт прийому-передачі відповідних земельної ділянки зі стягувачем через наявні у нього припущення щодо пред`явлення у майбутньому ОСОБА_1 вимог про стягнення відшкодування шкоди з товариства з посиланням в якості доказу на відповідний акт.

Відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України однією з засад цивільного законодавства є добросовісність, тобто певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Враховуючи, що ТОВ Південне-1 не виконує вимоги виконавчого документа, виданого за судовим рішенням, у зв`язку з чим його поведінка суперечить попередній поведінці під час судового розгляду щодо визнання факту володіння спірною земельною ділянкою, і його представниками не доведено визначених законом підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, беручи до уваги, що зареєстроване за ОСОБА_1 право оренди не свідчить про фізичну можливість використовувати відповідну земельну ділянку на даний час, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви боржника слід відмовити.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, ст. 63 Закону України Про виконавче провадження, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Південне-1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников