Постанова

від 30.10.2019 по справі 611/306/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 611/306/16-ц

провадження № 61-20921св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю Дмитрівка , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 03 травня 2017 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Кругової С. С., Піддубного Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Дмитрівка (далі - ТОВ Дмитрівка ), ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у зв`язку із самовільно зайнятою земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки площею 7,89 га, розташованої на території Іванівської другої сільської ради Барвінківського району Харківської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 02 грудня 2008 року державним нотаріусом Барвінківської державної нотаріальної контори Харківської області Захаровою Н. В. за реєстровим № 4607.

Після відкриття спадщини він дізнався, що вказану земельну ділянку самовільно використовує ТОВ Дмитрівка , головою якого є ОСОБА_2 , чим його позбавлено можливості одержувати доходи від ведення сільськогосподарського виробництва.

За цим фактом за його заявою про вчинення злочину за ознаками частини першої статті 197-1 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості за № 12012220200000080 від 29 грудня

2012 року. Під час проведення слідчих дій в рамках досудового розслідування постановами заступника начальника слідчого відділу Барвінківського районного відділу головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - СВ Барвінківського РВ ГУ МВС України в Харківській області) майора міліції Карпенко М. А.

від 15 січня 2015 року призначалася бухгалтерська ревізія щодо встановлення матеріальної шкоди.

Висновком спеціаліста-бухгалтера ОСОБА_3 від 22 січня 2015 року встановлено, що внаслідок незаконного зайняття ОСОБА_4 земельної ділянки (паю), яка належить ОСОБА_1 , та без будь-якого дозволу використання зазначеної земельної ділянки у власних цілях у період

2008-2013 роки ОСОБА_1 було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 191 624 грн 33 коп.

Посилаючись на вказані обставини та з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ Дмитрівка та ОСОБА_2 на його користь заподіяну шкоду у розмірі 364 982 грн 64 коп. у солідарному порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області

від 24 листопада 2016 року у складі судді Андросова О. М. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано розрахунку у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України

від 25 липня 2007 року № 963 Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - Методика), а вина відповідачів у самовільному зайнятті земельної ділянки не доведена вироком у кримінальному провадженні чи постановою у справі про адміністративне правопорушення, які набрали чинності.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 03 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування збитків, слід встановити наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення. При цьому для наявності такого елементу цивільно-правової відповідальності, як протиправна поведінка, достатньо лише факту такої без притягнення винної особи до адміністративної або кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження триває, а в суді апеляційної інстанції відповідачі, заперечуючи проти позову, пояснили, що спірну земельну ділянку ніколи не обробляли.

Доказів на підтвердження наявності у діях відповідачів усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції, а тому підстав для задоволення позову немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У червні 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року справу за позовом

ОСОБА_1 до ТОВ Дмитрівка , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у зв`язку із самовільно зайнятою земельною ділянкою призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що факт самовільного використання належної йому земельної ділянки підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які судом до уваги не було взято; розмір шкоди підтверджується розрахунками спеціаліста-бухгалтера

ОСОБА_3 , які є належними доказами вини відповідачів.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Земельна ділянка площею 7,89 га, розташована на території Іванівської другої сільської ради Барвінківського району Харківської області належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 грудня 2008 року, виданого державним нотаріусом Барвінківської державної нотаріальної контори Харківської області Захаровою Н. В. за реєстровим № 4607 (а. с. 11-12, 187, т. 1).

Договору оренди між ОСОБА_1 та ТОВ Дмитрівка укладено не було.

За заявою ОСОБА_1 29 грудня 2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення злочину за ознаками частини першою 197-1 статті КК України, за № 12012220200000080 (а. с. 92, т. 1).

Під час проведення слідчих дій в рамках досудового розслідування постановами заступника начальника СВ Барвінкіського РВ ГУ МВС України в Харківській області майора міліції Карпенко М. А. від 15 січня 2015 року та від 06 серпня 2015 року призначалися бухгалтерська ревізія щодо встановлення матеріальної шкоди та судова економічна експертиза

(а. с. 97-98, т. 1).

Згідно з висновком спеціаліста-бухгалтера ОСОБА_3 від 22 січня 2015 року розрахункова вартість зібраного врожаю зернових культур з земельної ділянки ОСОБА_1 за період 2008-2013 роки складає 191 624 грн 33 коп. (а. с. 13-15, т. 1).

Відповідно до висновку судової економічної експертизи № 8036, складеного

24 вересня 2015 року судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса Чумаченко Н. Л., оскільки розрахунок матеріальної шкоди у розмірі 191 624 грн 33 коп. від незаконного зайняття ОСОБА_4 земельної ділянки (паю) в період

2008-2013 року, який наведено у висновку спеціаліста-бухгалтера ОСОБА_3 від 22 січня 2015 року, не передбачено Методикою, в межах компетенції судового експерта-економіста підтвердити цей висновок не надається можливим (а. с. 99-104, т. 1).

З урахуванням даних, наведених в постанові заступника начальника СВ Барвінкіського РВ ГУ МВС України в Харківській області про призначення бухгалтерської ревізії на встановлення матеріальної шкоди від 15 січня 2015 року щодо незаконного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки (паю), яка належить ОСОБА_1 , та без будь-якого дозволу використання зазначеної земельної ділянки у власних цілях в період 2008-2013 роки ОСОБА_1 нанесено матеріальну шкоду у розмірі 191 624 грн 33 коп.

З метою з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 15 червня 2016 року у справі призначалася економічна експертиза.

Згідно з висновком судової економічної експертизи № 6951, складеного

14 липня 2016 року судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса Хомутенко О. В., розрахунок шкоди, заподіяної ОСОБА_1 шляхом незаконного зайняття його земельної ділянки, зроблений спеціалістом-бухгалтером ОСОБА_3 у висновку від 22 січня 2015 року, виходячи з зазначених у ньому даних щодо власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, листів Управління агропромислового розвитку Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області щодо середньої урожайності сільськогосподарських культур по господарствах Барвінківського району Харківської області

№ 69/6233 від 14 жовтня 2014 року та № 367 від 15 жовтня 2014 року, листа Харківської торгово-промислової палати від 19 січня 2015 року щодо вартості насіння соняшнику на ринку України на умовах постачання ЕXW арифметично підтверджується в сумі 191 624 грн 33 коп. (а. с. 142-146, т. 1).

Постановою оперуповноваженого Барвінківського РВ ГУ МВС України в Харківській області Ващенко В . В . від 29 серпня 2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого статтею 197-1 КК України.

Постановою судді Бавінківського районного суду Харківської області Коптєва Ю. А. від 29 жовтня 2012 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Постанову оперуповноваженого Барвінківського РВ ГУ МВС України в Харківській області Ващенко В. В. від 29 серпня 2012 року скасовано, матеріали надіслано для проведення додаткової перевірки.

Постановою заступника начальника СВ Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області майора міліції Карпенко М. А. від 30 серпня 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувано за № 12012220200000080 від 29 грудня 2012 року за частиною першою статті 197-1 КК України закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а. с. 175, т. 1).

Однак, постановою слідчого судді Бавінківського районного суду Харківської області Андросова О. М. від 14 березня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову заступника начальника СВ Барвінківського ВП Балаклійськоо ВП ГУ НП в Харківській області майора міліції Карпенко М. А. про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України, скасовано (а. с. 48, т. 2).

Вказане кримінальне провадження триває.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України.

За змістом частин першої, другої статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодуванням завданих збитків.

Водночас відповідно до пункту статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначенні та відшкодування збитків власникам землі і землекористувача встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за завдані збитки може настати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність збитків, протиправну поведінку заподіювача, причинний зв`язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування збитків, слід встановити наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення.

При цьому для наявності такого елементу цивільно-правової відповідальності, як протиправна поведінка, достатньо лише факту такої без притягнення винної особи до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК України 2004 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадів, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 10 ЦПК України 2004 року цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених

статтею 61 цього Кодексу (стаття 60 ЦПК України 2004 року).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, на підставі належно оцінених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що безспірних доказів на підтвердження наявності у діях відповідачів усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення матеріали справи не містять, а тому підстав для задоволення позову немає. Крім того, триває кримінальне провадження за заявою позивача щодо вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 197-1 КК України.

Доводи касаційної скарги були предметом дослідження судом апеляційної інстанції і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом дотримано норми матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, і на законність рішення суду апеляційної інстанції не впливають.

Отже, рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Харківської області від 03 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович