Ухвала

від 08.11.2019 по справі 910/10970/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

08.11.2019Справа № 910/10970/19

Суддя Господарського суду міста Києва М.О. Лиськов , розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

За позовом ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія"Терра "

(вул. Пост-Волинська, буд. 5, м. Київ, 03061)

про стягнення 780 171 грн. 00 коп.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

13.08.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія"Терра " (далі - відповідач) про стягнення 780 171 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на його думку відповідач має сплатити на користь позивача кошти в сумі 780 171 грн. 00 коп., вартість частки учасника товариства, у зв`язку із його виходам із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія"Терра ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/10970/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.09.2019.

02.09.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову, а також до відзиву було додано клопотання про забезпечення судових витрат та клопотання про витребування доказів.

09.09.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи.

10.09.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення співвідповідачів.

11.09.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.10.2019.

18.09.2019 в судове засідання з`явились представники учасників судового процесу. В підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.10.2019.

30.09.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли відповідь на відзив та заперечення щодо клопотань відповідача.

02.10.2019 в судове засідання з`явились представники учасників судового процесу. В підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.10.2019.

15.10.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли доповнення до клопотання про призначення експертизи та заперечення на відповідь на відзив.

23.10.2019 в судове засідання з`явились представники учасників судового процесу. Протокольною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення судових витрат. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 задоволено клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Терра" про витребування доказів та зобов`язано ОСОБА_1 надати суду у строк до 06.11.2019 належним чином засвідчені копію документу (квитанція, платіжне доручення), який підтверджував би факт внесення вкладу до статутного капіталу Товариства Позивачем в розмірі 875 000 грн.

05.11.2019 від представника відповідача надійшла заява про уточнення клопотання про проведення експертизи.

В судове засідання, призначене на 06.11.2019 з`явилися представники сторін, надали пояснення по справі.

06.11.2019 представником позивача подано клопотання про застосування заходів забезпечення позову.

Розглянувши заяву Київської міської ради про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення. При цьому, суд виходить з наступного.

За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною 5 ст.136 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.07.2018р. по справі №910/1354/18.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018р. по справі №910/361/18.

Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.

В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник вказує, оскільки предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів - вартості частини майна відповідача, пропорційну частці в статутному капіталі позивача, проте відповідач в добровільному порядку зазначені грошові кошти сплачувати позивачу відмовляється. Більш того, за твердженням позивача, всіляко затягує розгляд даної справи, заявляє ряд необґрунтованих клопотань, в тому числі і про проведення експертизи.

Отже, як стверджує позивач, відповідач не бажає та не має наміру вчиняти дії щодо погашення зазначеної заборгованості перед позивачем зважаючи на ігнорування неодноразових вимог позивача.

Така поведінка відповідача, на думку позивача вказує на можливість вчиненні ним дій, що в подальшому призведуть до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до порушення інтересів позивача.

Також як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на ту обставину, що у відповідача наявна заборгованість перед іншими контрагентами у великих розмірах, що за переконанням заявника доводить вірогідність утруднення виконання рішення суду.

Таким чином, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову, що складає 780 171,00 грн. 00 коп., на майно та грошові кошти Товариства обмеженою відповідальністю Автомобільна компанія ТЕРРА .

Проте, за висновками суду, позивачем не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні ст.ст.76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України доказів вчинення відповідачами на теперішній час дій, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі.

Одночасно, судом вказувалось, що одним з критеріїв, який оцінюються судом у разі вирішення питання про забезпечення позову є наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, встановлення чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Крім того, судом визначено, що умовою забезпечення позову є наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тоді як, позивачем належним чином не доведено того, що забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову, що складає 780 171,00 грн. 00 коп., на майно та грошові кошти Товариства обмеженою відповідальністю Автомобільна компанія ТЕРРА забезпечить виконання судового рішення та відновлення прав позивача у разі задоволення позову, а незастосування вказаного заходу - ускладнить його виконання.

До того ж, за висновками суду, заявником не було представлено суду належних доказів того, що застосування обраних останнім заходів забезпечення позову дійсно призведе до ефективного захисту прав та законних інтересів позивача у разі задоволення майбутніх позовних вимог про стягнення вартості частини майна відповідача, пропорційну частці в статутному капіталі позивача.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що саме лише посилання позивача на той факт, що відповідач не бажає та не має наміру вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед позивачем, зважаючи на ігнорування неодноразових вимог позивача, а також на той факт, що позивачу стали відомі факт наявності у відповідача заборгованості перед іншими контрагентами у великих розмірах, не є беззаперечним свідченням наявності підстав для забезпечення позову. В контексті цього судом враховано, що відповідач не заперечує свого обов`язку із виплати позивачу - ОСОБА_1 , вартість частки учасника товариства, у зв`язку із його виходам із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Терра", що підтверджується матеріалами справи, проте предметом спору у справі №910/10970/19 є саме визначення обґрунтованого розміру такої частки, що належить до виплати.

Суд приходить до висновку, що у даному випадку, забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову, що складає 780 171,00 грн. 00 коп., на майно та грошові кошти Товариства обмеженою відповідальністю Автомобільна компанія ТЕРРА - не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

Суд звертає увагу на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Однак, саме лише посилання заявника на потенційну можливість заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Окрім того, суд вважає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не забезпечать виконання у подальшому судового рішення у випадку задоволення позову, його незастосування не може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано будь-яких належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, отже, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного, з огляду на безпідставність та необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.

За таких обставин, керуючись ст.136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

2. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (08.11.2019) та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені положеннями ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.О. Лиськов