Рішення

від 05.11.2019 по справі 912/1966/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 рокуСправа № 912/1966/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1966/19

за позовом: Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей-ГМБХ", 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 19

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцукор-Експорт", 25014, м. Кропивницький, вул. Ярослава Мудрого, 213

про розірвання договору та стягнення 323 501,89 грн

Представники:

від позивача - Стовповий С.Г., посвідчення адвоката №125 від 04.08.1994, ордер №051728 від 21.08.19;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Українсько-німецьке спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей-ГМБХ" (далі - УН СП ТОВ "Апогей -ГМБХ", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцукор-Експорт" (далі - ТОВ "Укрцукор-Експорт", відповідач) про наступне:

- достроково розірвати договір № 045-02/19 від 04.02.2019 між Українсько - німецьким спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей -ГМБХ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрцукор-Експорт";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцукор-Експорт" заборгованість в сумі 323 501,89 грн, з яких: 175 250,00 грн основного боргу, 134 942,50 грн пені та 13 309,39 грн відсотків, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 045-02/19 від 04.02.2019 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 25.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/1966/19, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.08.2019, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи; від позивача витребувано письмові пояснення з наведенням обґрунтування та правових підстав розірвання договору, з доказами на підтвердження наведених в поясненнях обставин, крім уже доданих до позову.

21.08.2019 суд розпочав підготовче засідання.

Представником позивача в підготовчому засіданні 21.08.2019 заявлено усне клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні для надання витребуваних судом пояснень.

Враховуючи викладене, суд ухвалою від 21.08.2019 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 17.09.2019.

Протокольною ухвалою від 17.09.2019 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні до 26.09.2019.

17.09.2019 та 24.09.2019 позивачем надано додаткові письмові пояснення щодо правових підстав розірвання договору (а.с. 84-85,110-111).

26.09.2019 на адресу суду надійшла заява Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей -ГМБХ" від 19.09.2019 про виправлення помилки у тексті позовної заяви, відповідно до якої позивач вказує, що відповідно до тексту договору поставки № 045-02/19 від 04.02.2019 Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 1% (один відсоток) від простроченої суми за кожен день прострочення оплати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тобто штраф становить - 134 942,5 грн, пеня складає - 13 309,39 грн.

Ухвалою від 26.09.2019 суд прийняв заяву Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей-ГМБХ" від 19.09.2019 про виправлення помилки у тексті позовної заяви як заяву про зміну предмета позову в частині стягнення штрафу в розмірі 134 942,50 грн та постановив здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням зміненого предмету. Позовні вимоги поставновлено розглядати у наступній редакції: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцукор-Експорт" заборгованість в сумі 323 501,89 грн, з яких: 175 250,00 грн основного боргу, 13 309,39 грн пені та 134 942,50 грн штрафу.

Ухвалою від 26.09.2019 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 912/1966/19 до судового розгляду по суті на 21.10.2019.

21.10.2019 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою від 21.10.2019 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні по розгляду справи № 912/1966/19 до 05.11.2019.

05.11.2019 суд продовжив розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 05.11.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав.

Суд враховує, що до матеріалів справи (до позовної заяви) долучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 Господарського процесуального кодексу України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 25014, м. Кропивницький, вул. Ярослава Мудрого, 213-А (а.с. 61).

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статі 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначені засідання суду - відповідні ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 25014, м. Кропивницький, вул. Ярослава Мудрого, 213-А.

Ухвали суду у даній справі надсилались відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням.

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали від 25.07.2019, від 15.07.2019, від 21.08.2019, від 05.08.2019, від 17.09.2019, від 26.09.2019) з відміткою "За закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній".

Згідно ч. 7 ст. 120 , п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка"; з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 05.11.2019 за відсутності представника відповідача.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 05.11.2019 судом досліджено докази.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.02.2019 між Українсько-німецьким спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей-ГМБХ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрцукор-Експорт" (Покупець) укладено договір поставки №045-02/19 (далі - Договір) (а.с. 11-12), за умовами п. 2.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором поставки, Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця водонагрівачі електричні накопичувальні бойлери BOSCH ємкістю 80 літрів (далі -Товар), а Покупець зобов`язується здійснити оплату згідно п. 4.2., шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та загальна ціна яких визначена в таблиці договору, а саме:

- BOSCH з сухим теном у кількості 40 шт., ціна за одиницю - 4 458,33 грн, всього на суму 178 333,20 грн;

- BOSCH з мокрим теном у кількості 60 шт., ціна за одиницю - 2 708,33 грн, всього на суму 162 499,80 грн,

всього на суму 409 000,00 грн з ПДВ.

Пунктом 2.3.Договору передбачено, що разом з Товаром Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні оригінали документів: рахунок-фактуру, видаткову накладену, посвідчення якості та /або сертифікат відповідності, інші письмові додаткові угоди сторін до Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору, ціна одиниці виміру Товару та загальна вартість Товару визначаються сторонами в рахунках, накладних та замовленнях, які є невід`ємною частиною Договору поставки.

В розділі 4 Договору сторонами погоджено строки поставки Товару та порядок розрахунків за Договором.

Так, пунктом 4.1. Договору визначено, що Постачальник зобов`язаний з моменту отримання від Покупця замовлення та підписання даного Договору на протязі 5-ти календарних днів поставити Товар (позиція №2) за адресою: Ін тайм, відділення №1, м. Кропивницький). Доставка до відділення № 1 Ін Тайм, м. Кропивницький за рахунок Покупця. Позиція № 1 - строк поставки на протязі 50 днів.

Покупець зобов`язаний протягом 1-го банківського дня з моменту фактичного отримання Товару на товарному складі м. Кропивницький відповідно попереднього замовлення відповідного рахунку-фактури від Постачальника на Товар, що постачається, здійснити авансовий платіж у розмірі 10% від загальної вартості Товару, за цінами вказаними у замовленні, рахунку та видатковій накладній.

Остаточна оплата відповідно фактично поставленого Товару здійснюється покупцем протягом 2 банківських днів з моменту фактичного отримання Товару на товарному складі м. Кропивницький, за кількістю та цінами, вказаними у рахунку та видатковій накладній.

Всі розрахунки за даним Договором здійснюються сторонами у безготівковій формі в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в реквізитах Постачальника у цьому Договорі (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору поставка (передача) Постачальником у власність Покупця водонагрівачів електричних накопичувальних бойлерів BOSCH ємкістю 80 літрів здійснюється на підставі належним чином оформлених додатків, які сторони погоджують згідно п. 2.3. Договору.

Право власності на Товар та ризики випадкового його пошкодження, переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару, що посвідчується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Підписання Покупцем видаткової накладної свідчить про те, що Покупець згоден з ціною на Товар, вказаною у видатковій накладній, перевірив кількість, якість, асортимент, упаковку (тару) та погоджується на прийняття всього поставленого Товару як належно поставленого згідно цього Договору з дотриманням строків постачання (п.6.1. Договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2019. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 рік кожен, якщо жодна з Сторін не повідомить іншу сторону за 30 днів до закінчення кожного періоду дії цього Договору про намір припинити його дію, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно умов даного Договору (п. 9.1. Договору).

Договір поставки № 045-02/19 від 04.02.2019 підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Товар (BOSCH з мокрим теном у кількості 60 шт.) позиція № 2 на загальну суму 194 999,76 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № АП-000027 від 08.02.2019 (а.с. 13).

Вказана видаткова накладна підписана представниками обох сторін.

Як вказує позивач, відповідач за поставлений Товар розрахувався частково, а саме 11.02.2019 на його рахунок надійшла оплата у розмірі 19 499,76 грн, що становить 10% від загальної вартості Товару.

Однак, остаточної оплати поставленого товару, протягом 2-х банківських днів, як передбачено п. 4.2 Договору, відповідач не здійснив.

Отже, заборгованість відповідача становила 175 500,00 грн (194 999,76 грн (вартість Товару) - 19 499,76 грн. (оплата)).

Наявність вказаної заборгованості відповідачем не заперечено, що підтверджується взаєморозрахунком з контрагентом з 01.01.2019 по 22.02.2019, підписаним сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с.19).

У зв`язку з викладеними обставинами та з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до директора ТОВ "Укрцукор-Експорт" з листом з вимогою сплатити у 2-х денний термін заборгованість по Договору поставки № 045-02/19 від 04.02.2019 року в сумі 175 500 грн. за отримані водонагрівачі електричні накопичувальні бойлери В08СН ємкістю 80 літрів з мокрим теном у кількості 60 штук (а.с. 14).

04.03.2019 за вих.№ 075-03/19 від ТОВ "Укрцукор-Експорт" отримано листа в якому вказано, що СП ТОВ "Апогей-ГМБХ" порушило свої зобов`язання відповідно п.4.1 Договору поставки № 045-02/19 від 04.02.2019, де Постачальник зобов`язаний поставити на протязі 5-ти календарних днів Товар (в кількості 100 штук) на загальну суму 409 000,00 грн, який зазначено в п. 2.1 Договору поставки № 045-02/19, а не партію товару в кількості 60 штук на загальну суму 194 999,76 грн, але, згідно з договором, остаточна оплата відповідно поставленого товару здійснюється Покупцем протягом 2 (двох) банківських днів з моменту фактичного отримання, тобто 13.02.2019 (а.с. 15-16).

Позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 26/1 від 26.03.2019 про сплату боргу та в якому також повідомив останнього про те, що представник виробника В0SСН на Україні відмовився у поставці водонагрівачів з сухим теном в адресу ТОВ "Апогей-ГМБХ" у зв`язку з неотриманням від нього коштів, які в свою чергу не надійшли від ТОВ "Укрцукор-Експорт". Крім того позивачем пропонувалось припинити дії цього договору у зв`язку з істотним порушенням відповідачем обов`язку з оплати вартості поставленого Товару (а.с. 18).

Станом на 01.05.2019 від відповідача в рахунок погашення заборгованості після 13.02.2019 надійшло лише 250 грн. Таким чином, станом на час подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становила 175 250,00 грн (175 500,00 грн - 250,00 грн).

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по оплаті товару, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

За договором поставки, згідно приписів ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно положень ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України про договір купівлі- продажу продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позивач свої обов`язки за Договором виконав належним чином, здійснивши поставку обумовленого Товару відповідачеві, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати Товару не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 175 250,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки, а також приписи ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованими.

Разом з цим, в матеріалах справи містяться банківські виписки по рахунку позивача за період з 15.05.2019 по 11.09.2019 з яких вбачається, що відповідачем до вирішення спору було сплачено 525,00 грн основного боргу (а.с.88-99).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене та наявні докази, суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі № 912/1966/19 в частині стягнення 525,00 грн основного боргу.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 174 725,00 грн.

Суд роз`яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

З приводу вимог позивача про стягнення 13 309,39 грн пені та 134 942,50 грн штрафу господарський суд зазначає, що за правилами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по даному Договору винна сторона несе господарсько-правову відповідальність згідно цивільного та господарського законодавства України. У випадку прострочення оплати за Товар, що відвантажується Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення оплати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати вартості товару є доведеним, тобто мало місце порушення відповідачем строків оплати, врахувавши, що сторони в Договорі передбачили відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені заявлені правомірно та підлягають стягненню з відповідача, однак частково.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до вказаних норм закону, здійснивши власний розрахунок пені, суд встановив, що пеня за заявлений період (з 13.02.2019 по 01.05.2019) становить 13 285,39 грн.

Оцінюючи п. 7.1. Договору в частині стягнення штрафу суд враховує наступне.

Як вбачається з даного пункту договору, штраф визначений сторонами як відсоток від суми простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Разом із цим згідно з визначенням поняття неустойки, що закріплено в статті 549 Цивільного кодексу України, грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов`язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, є пеня.

Отже, штраф, який за умовами пункту 7.1. укладеного між сторонами Договору нараховується за кожен день прострочення виконання зобов`язання з оплати, за своєю правовою природою, враховуючи спосіб його обчислення за кожен день прострочення та вид порушення - грошове зобов`язання, підпадає під визначення пені, яка також була нарахована позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої заборгованості за поставлений товар за кожен день прострочення.

Вказане не узгоджується з положеннями ст. 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення штраф у сумі 134 942,50 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 174 725,00 грн заборгованості за поставлений товар та 13 285,39 грн пені. У задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 134 942,50 грн господарський суд відмовляє.

Щодо вимог про розірвання Договору поставки № 045-02/19 від 04.02.2019 суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач, згідно поданих суду пояснень, ст. 652 ЦК України прямо передбачає, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Інакше, істотним порушенням законодавець називає ситуацію, коли одна сторона може понести таку шкоду, при якому може позбутися всього, що планувала отримати при здійсненні угоди.

Позивач поставив товар на загальну суму 194 780,96 грн, не отримав зазначену суму за його поставку від відповідача і товар не був йому повернений відповідачем, в зв`язку з неможливістю його оплати.

Тобто, відповідач фактично безоплатно заволодів товаром позивача без сплати його вартості, що свідчить про нанесення значної шкоди позивачеві і позбавляє позивача отримати те, що він розраховував отримати при укладанні даного договору поставки, а саме в отриманні доходу в розмірі 409 000,00 грн.

Позивач вважає, що несплата заборгованості відповідачем по Договору поставки № 045-02/19 від 04.02.2019 за поставлені водонагрівачі електричні накопичувальні бойлери у кількості 60 штук в встановленні строки є істотним порушенням договору, а вказані дії відповідача відповідно до ст. 610 ЦК України є порушенням зобов`язання/його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Згідно положень ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно позиції позивача, в даному випадку, при укладенні Договору поставки №045-02/19 від 04.02.2019 сторони виходили з того, що позивачем буде здійснено поставку товару, а відповідач здійснить розрахунки за отриманий товар, однак фактично позивач виконав свій обов`язок щодо поставки товару, в свою чергу відповідач ухилився від виконання взятих на себе зобов`язань та не здійснив повної оплати отриманого товару.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Істотними у договорі поставки є умови, що стосуються його предмета, ціни та строку виконання. Саме вони визначають зміст договору поставки та його особливості.

Суд погоджується із доводами позивача, що неотримання плати за поставлений Товар у встановлений договором строк є істотним порушенням умов договору і позбавленням позивача значною мірою того, на що він розраховував за результатами виконання договору.

До закінчення терміну дії договору позивач має обґрунтоване право ставити питання про розірвання договору між сторонами за наслідками порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, а відтак наявні правові підстави для розірвання Договору в судовому порядку на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про розірвання Договору №045-02/19 від 04.02.2019 доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а отже заявлені вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 231, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати договір поставки № 045-02/19 від 04.02.2019, укладений між Українсько-німецьким спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "АПОГЕЙ-ГМБХ" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 19, ідентифікаційний код 20035383) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрцукор-Експорт" (25014, м. Кропивницький, вул. Ярослава Мудрого, 213, ідентифікаційний код 41346218).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцукор-Експорт" (25014, м. Кропивницький, вул. Ярослава Мудрого, 213, ідентифікаційний код 41346218) на користь Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей-ГМБХ" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 19, ідентифікаційний код 20035383) 174 725,00 грн основного боргу та 13 285,39 грн пені, а також 4 741,16 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі № 912/1966/19 в частині стягнення 525,00 грн основного боргу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити Українсько-німецькому спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "АПОГЕЙ-ГМБХ" за адресою: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 19 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрцукор-Експорт" за адресою: 25014, м. Кропивницький, вул. Ярослава Мудрого (Руслана Слободянюка), 213А.

Повне рішення складено 08.11.2019.

Суддя В.В.Тимошевська