Рішення

від 30.10.2019 по справі 460/1880/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2019 року м. Рівне №460/1880/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Клочек Г.В.,

відповідача: представник Олас Т.І. в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - ГУ ДФС у Закарпатській області, відповідач), та просив:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №578/1-5613-0715 від 21.02.2019, №578/2-5613-0715 від 21.02.2019, податкову вимогу №220589-56 від 21.05.2019.

Позов обґрунтовано тим, що оспорювані рішення контролюючого органу не ґрунтуються на достовірних, об`єктивних та належним чином встановлених даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству. Як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 21.02.2019, податковий період, за який нараховано орендну плату з фізичних осіб ОСОБА_1 , - 2016 рік. Податковим повідомленням-рішенням №578/1/5613-0715 нараховано 176 863,34 грн орендної плати з фізичних осіб. Проте, у відповідності до наданих відповідачем розрахунків орендної плати за землю у відповіді на адвокатський запит, позивачу нараховано: 2013 рік - 5 225,91 грн; 2014 рік - 45886,14 грн; рік - 57311,79 грн; 2016 рік - 82127,76 грн (68439,80 грн за січень - жовтень 2016 року; 13687,96 грн за листопад - грудень 2016 року). Також в розрахунку орендної плати за землю до податкового повідомлення-рішення №578/1-5613-0715 від 21.02.2019 вказано, що сума нарахованої орендної плати ОСОБА_1 нарахована згідно з ухвалою суду за період з 19.11.2013 по 31.10.2016. Так, рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.02.2017 у справі №302/1124/16-ц за позовом Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Синевирсько-Полянської сільської ради Міжгірського району до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за орендну плату земельної ділянки, що набрало законної сили 10.10.2017 (ухвала Апеляційного суду Закарпатської області від 10.10.2017), стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за оренду земельної ділянки площею 0,38 га кадастровий номер 2122487200:01:002:0006, ур. Красний , розташовану в с. Син.Поляна, Міжгірський район, Закарпатська область, нараховану згідно з договором оренди від 19.11.2013 станом на 01.11.2016 в сумі 169062,94 грн. Вказаним судовим рішенням встановлено розмір заборгованості ОСОБА_1 по орендній платі за користування вказаною земельною ділянкою: у 2013 році - 5225,91 грн; у 2014 році - 38085,44 грн; у 2015 році - 57311,79 грн; у 2016 році (станом на 01.11.2016) - 68439,80 грн. Всього сума заборгованості становить станом на 01.11.2016 - 169062,94 грн. Постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №56034586 від 29.11.2018 державним виконавцем Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області виконавче провадження за виконавчим листом, виданим Міжгірським районним судом Закарпатської області 21.02.2017 у справі №302-1124-16-ц про стягнення 169062,94 грн, закрито в зв`язку з погашенням боргу боржником в повному обсязі. Тобто, за період 2013 - 2016 роки у Позивача відсутній борг з орендної плати за вищевказану земельну ділянку, яка використовується платником на підставі договору оренди землі від 19.11.2013. Жодних підтверджень нарахованої суми в розмірі 190551,60 грн за 2016 рік податковим органом не надано. Відтак, оспорювані рішення винесені контролюючим органом з порушенням норм чинного податкового законодавства України, а тому підлягають скасуванню. Окрім цього, позивач вказував про відсутність податкового боргу, а тому вимогу про його сплату вважає протиправною.

Ухвалою суду від 14.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог повністю. Зокрема, зазначив, що Синевирсько-Полянська сільська рада надіслала до Хустського управління ГУ ДФС у Закарпатській області лист від 21.02.2019 №02-05/19, в якому зазначила, що враховуючи надіслані копії документів (ухвали судів, договір оренди, додаткову угоду та ін.) просить провести нарахування орендної плати громадянину ОСОБА_1 (мешканцю АДРЕСА_1 ) за період дії договору оренди землі від 19.11.2013 (з 19.11.2013 по 19.11.2018) та додаткової угоди до договору оренди землі від 19.11.2018 (з 19.11.2018 по 19.03.2019). В тому числі: за 2013 рік - 5225,91 грн; за 2014 рік - 45886,14 грн; за 2015 рік - 57311,79 грн; за січень 2016 року - 68439,80 грн; за листопад - грудень 2016 року - 13687,96 грн; за листопад - грудень 2018 року - 9602,24 грн; за січень - лютий - березень 2019 року - 17604,10 грн. Згідно з вимогами Податкового кодексу України, на підставі наданих документів, ГУ ДФС у Закарпатській області нараховано ОСОБА_1 суму орендної плати з фізичних осіб та винесено податкові повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578-5613-0715 на суму 7604,10 грн, №578/1-5613-0715 на суму 176863,64 грн, №578/2-5613-0715 на суму 13687,96 грн, №578/3-5613-0715 на суму 9602,24 грн. Всього позивачу визначено зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 378659,16 грн, а також нараховано пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за землю у розмірі 12201,99 грн. Всього - 390861,15 грн. Згідно з даними інтегрованої картки платника податків АІС Податковий блок ОСОБА_1 (за період з 19.11.2013 по 21.05.2019) сплатив орендної плати за землю на суму 378659,26 грн, в тому числі: 25.04.2014 - 3938,60 грн; 15.05.2014 - 3862,10 грн; 11.06.2018 - 1881,57 грн; 17.07.2018 - 3582,87 грн; 28.09.2018 - 4655,98 грн; 02.10.2018 - 2054,11 грн; 12.11.2018 - 148165,37 грн; 20.11.2018 - 5000,00 грн; 29.11.2018 - 3723,04 грн; 12.12.2018 - 13908,00 грн; 13.12.2018 - 13908,00 грн; 07.02.2019 - 7080,00 грн; 28.02.2019 - 6828,00 грн; 18.03.2019 - 160071,62 грн. Враховуючи те, що розмір визначеного податкового зобов`язання та нарахованої пені з орендної плати за землю з фізичних осіб ОСОБА_1 за 2013-2019 роки склав 390861,15 грн, а сплачена сума податку - 378659,26 грн, то у позивача виникла заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 12201,89 грн, а саме: 2599,65 грн. - згідно з податковим повідомленням - рішенням від 21.02.2019 №578/1-5613-0715; 9602,24 грн. - згідно з податковим повідомленням - рішенням від 21.02.2019 №578/3-5613-0715. Наявність податкового боргу по орендній платі за землю з фізичних осіб у розмірі 12201,89 грн стало підставою для формування та направлення позивачу податкової вимоги від 21.05.2019 №220589-56. Відповідач вважає, що оспорювані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Протокольною ухвалою від 09.09.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 10.09.2019 відповідача викликано у підготовче засідання в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою від 30.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою від 16.10.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 30.10.2019.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позов заперечив з мотивів, викладених у відзиві, та просив у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши доводи та аргументи учасників справи, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив та врахував такі обставини справи.

19.11.2013 між ОСОБА_1 (Орендар) та Синевирсько-Полянською сільською радою Закарпатської області (Орендодавець) було укладено договір оренди землі, яка розташована в с. Синевирська Поляна, ур. Красний , площею 0,38 га, з терміном оренди - п`ять років (з 19.11.2013 по 18.11.2018) (а.с.122-126). Згідно з п.8 даного договору орендна плата сплачується Орендарем щороку у розмірі 9 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що складає 134,17 грн за один кв.м землі комерційного використання. Загальна плата 45886,14 грн за рік. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 3823,85 грн не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем (п.10). У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожний день прострочення (п.11). За змістом п.12 розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, передбачених законом.

Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.11.2013 за №8103166 (а.с.12-129).

Крім того, 19.11.2018 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди від 19.11.2013 (а.с.130), згідно з якою до основного договору оренди землі внесено зміни: продовжено термін дії договору оренди строком на 4 місяці до 19.03.2019; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 927200,0 гривень; орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 9 відсотків від нормативної грошової оцінки землі. Загальна орендна плата 83448,00 грн за рік; орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 6954,0 грн не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем; зобов`язано гр. ОСОБА_1 внести заборгованість до 19.03.2019 по орендній платі за земельну ділянку.

Синевирсько-Полянська сільська рада Закарпатської області листом від 21.02.2019 №02-05/19 (а.с.121) звернулася до Хустського управління ГУ ДФС у Закарпатській області, в якому зазначила, що враховуючи надіслані копії документів (ухвали судів, договір оренди, додаткову угоду та ін.) просить провести нарахування орендної плати громадянину ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , за період дії договору оренди землі від 19.11.2013 (з 19.11.2013 по 19.11.2018) та додаткової угоди до договору оренди землі від 19.11.2018 (з 19.11.2018 по 19.03.2019). В тому числі: за 2013 рік - 5225,91 грн; за 2014 рік - 45886,14 грн; за 2015 рік - 57311,79 грн; за січень 2016 року - 68439,80 грн; за листопад - грудень 2016 року - 13687,96 грн; за листопад - грудень 2018 року - 9602,24 грн; за січень - лютий - березень 2019 року - 17604,10 грн.

Суд встановив, що 21.02.2019 ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми Ф :

№ 578-5613-0715, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за період з 01.01.2019 по 18.03.2019 в сумі 7604,10 грн (а.с.79);

№ 578/1-5613-0715, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік сумі 176863,64 грн (а.с.80);

№ 578/2-5613-0715, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 13687,96 грн (а.с.81);

№578/3-5613-0715, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за період з 19.11.2018 по 31.12.2018 в сумі 9602,24грн (а.с.82).

З метою погашення податкового боргу ГУ ДФС у Закарпатській області для Сухляка В . О. було сформовано та надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 21.05.2019 №220580-56 на суму 12201,89 грн (а.с.17).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 21.02.2019 №578/1-5613-0715, №578/2-5613-0715 та податковою вимогою від 21.05.2019 №220580-56, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує таке.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 1.1 статті 1 ПК України визначено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Положеннями пункту 10.1 та 10.2-1 статті 10, підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 ПК України визначено, що податок на майно, складовою якого є плата за землю, відноситься до місцевих податків. Специфіка місцевих податків полягає в тому, що їх встановлюють місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення, зокрема, податку на майно (в частині плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Так, статтями 269, 270 ПК України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України регламентовано, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Порядок сплати орендної плати визначено статтею 288 ПК України, згідно з пунктами 288.2 та 288.3 якої платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Стаття 1 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 №161-XIV (далі - Закон №161-XIV) визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону №161-XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону №161-XIV регламентовано, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

За змістом статтей 125 і 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV.

Відтак, моментом укладення договору оренди земельної ділянки є державна реєстрація права оренди земельної ділянки.

Водночас, згідно з пунктом 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За змістом пункту 288.7 статті 288 ПК України порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285-287 цього розділу.

Так, пунктом 286.5 статті 286 ПК України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Тобто, податковим законодавством регламентовано, що повідомлення фізичних осіб щодо визначення їм грошового зобов`язання з плати за землю здійснюється контролюючим органом шляхом надсилання (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкового повідомлення-рішення, яке є підставою для сплати такого податкового зобов`язання.

Так, на виконання вищевказаних вимог податкового законодавства ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення форми Ф від 21.02.2019 №578/1-5613-0715, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 176863,64 грн (а.с.80).

Разом з тим, дослідженням розрахунку до податкового повідомлення-рішення встановлено, що вищевказане податкове зобов`язання визначене за період з 19.11.2013 по 31.12.2013 в сумі 5225,91 грн, за 2014 рік - 45886,14 грн, за 2015 рік - 57311,79 грн, за період січень - жовтень 2016 року - 68439,80 грн (а.с.84).

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, грошове зобов`язання позивача з плати за землю визначене відповідачем у податковому повідомленні-рішенні від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 за період з 2013 по 2015 роки без врахування положень статі 102 ПК України, тобто поза межами 1095 днів.

Крім того, у розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 зазначено, що сума 176863,64 грн визначена згідно із судовим рішенням за період з 19.11.2013 по 31.10.2016.

Як встановлено судом з матеріалів справи, заочним рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.02.2017 у справі №302/1124/16-ц за позовом Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Синевирсько-Полянської сільської ради Міжгірського району до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оренду земельної ділянки, позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за оренду земельної ділянки площею 0,38 га кадастровий номер 2122487200:01:002:0006, ур."Красний ", розташовану в с.Син.Поляна Міжгірський район Закарпатська область нараховану згідно договору оренди від 19.11.2013 станом на 01.11.2016 в сумі 169062,94 грн на користь Син.Полянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.132-136).

Вказаним судовим рішенням встановлено розмір заборгованості ОСОБА_1 по орендній платі за користування вказаною земельною ділянкою: у 2013 році - 5225,91 грн; у 2014 році - 38085,44 грн; у 2015 році - 57311,79 грн; у 2016 році (станом на 01.11.2016) - 68439,80 грн. Всього сума заборгованості становить станом на 01.11.2016 - 169062,94 грн.

Отже, визначені відповідачем суми орендної плати в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 за 2013, 2015 та 2016 роки повністю відповідають сумам заборгованості з орендної плати, стягнутої з ОСОБА_1 судовим рішенням у справі №302/1124/16-ц. Відмінність складає лише сума, визначена відповідачем за 2014 рік (45886,14 грн), яка є більшою на 7800,70 грн від встановленої вказаним судовим рішенням (38085,44 грн).

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 10.10.2017 залишено без змін заочне рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.02.2017 у справі №302/1124/16-ц (а.с.137-140). Відтак, вказане судове рішення набрало законної сили 10.10.2017.

За даним судовим рішенням видано виконавчий лист, з виконання якого 28.03.2018 державним виконавцем Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56034586 (а.с.48).

Постановою державного виконавця від 29.11.2018 виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 169062,94 грн закінчено з підстав погашення боргу в повному обсязі (а.с.50).

Дослідженням інтегрованої картки платника (а.с.88-96) суд встановив, що у 2018 році за період з 01.01.2018 по 30.11.2018 ОСОБА_1 сплачено орендної плати з фізичних осіб в сумі 169062,94 грн, а саме: 11.06.2018 - 1881,57 грн; 17.07.2018 - 3582,87 грн; 28.09.2018 - 4655,98 грн; 02.10.2018 - 2054,11 грн; 12.11.2018 - 148165,37 грн; 20.11.2018 - 5000,00 грн; 29.11.2018 - 3723,04 грн.

Відтак, грошове зобов`язання з орендної плати за землю за період з 19.11.2013 по 31.10.2016 в сумі 169062,94 грн, стягнуте судовим рішенням у справі №302/1124/16-ц, повністю сплачене ОСОБА_1 у 2018 році.

Крім того, за даними інтегрованої картки платника суд встановив, що за 2013 рік у позивача відсутні нарахування податкових зобов`язань та відсутня сплата орендної плати за землю; за 2014 рік відсутні нарахування податкових зобов`язань, проте сплачено орендної плати за землю 25.04.2014 - 3938,60 грн; 15,05.2014 - 3862,10 грн, всього - 7800,70 грн; за 2015, 2016 рік відсутні нарахування податкових зобов`язань та відсутня сплата орендної плати; обліковується переплата у сумі 7800,70 грн.

Таким чином, сума грошового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку 176863,64 грн, визначена позивачу до сплати податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 за період з 19.11.2013 по 31.10.2016, фактично була сплачена платником у 2014 році та у 2018 році (7800,70 + 169062,94 = 176863,64), що не заперечує відповідач. Представник відповідача ненарахування податкових зобов`язань у встановленому порядку пояснив несвоєчасним отриманням необхідної інформації від орендодавця земельної ділянки.

Суд не приймає доводи представника відповідача про необхідність прийняття податкового повідомлення-рішення про сплату грошового зобов`язання в сумі 176863,64 грн для усунення переплати по інтегрованій картці платника податків. Суд підкреслює, що податкове повідомлення-рішення визначає суму грошового зобов`язання, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету в порядку та у строки, встановлені Податковим кодексом України, про що зазначено безпосередньо в податковому повідомленні-рішення, а не з метою приведення у відповідність даних податкового обліку контролюючого органу.

З огляду на викладене, суд вважає, що нарахування грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 21.02.2019 №578/1-5613-0715, здійснювалося відповідачем не у спосіб, встановлений податковим законодавством, а тому таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/2-5613-0715, суд зазначає таке.

Оспорюваним рішенням позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 13687,96 грн (а.с.81).

Зі змісту розрахунку до вказаного податкового повідомлення-рішення (а.с.85) встановлено, що таке зобов`язання визначене за листопад - грудень 2016 року - 13687,96 грн.

Разом з тим, окреслений період не охоплений судовим рішенням від 21.02.2017 у справі №302/1124/16-ц чи іншим податковим повідомленням-рішенням, розрахунок зобов`язання узгоджується з матеріалами судової справи та не заперечується позивачем.

В ході судового розгляду справи представником позивача не наведено суду жодних обґрунтувань протиправності податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/2-5613-0715 та не надано доказів погашення грошового зобов`язання, визначеного таким рішенням контролюючого органу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що відповідач повинен доводити правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності. Водночас, позивач не позбавлений обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Тобто обов`язок доказування в адміністративному процесі не покладено виключно на суб`єкта владних повноважень, а розподілений в залежності від вимог та заперечень учасників справи.

У даному випадку обов`язок доказування правомірності оспорюваних рішень належить відповідачу, в той час як позивач зобов`язаний підтвердити належними та допустимими доказами обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

В ході судового розгляду позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/2-5613-0715, в той час як відповідачем правомірність такого рішення підтверджено належними та допустимими доказами, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 21.05.2019 №220589-56, суд зазначає таке.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як стверджує відповідач, підставою для формування оспорюваної податкової вимоги стала наявність у позивача станом на день її формування податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку в сумі 12201,98 грн.

За даними інтегрованої картки позивача судом встановлено, що 11.05.2019 контролюючим органом відображено нарахування суми 176863,64 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/1-5613-0715, що мало наслідком визначення суми недоїмки в розмірі 12201,89 грн станом на 31.05.2019 (а.с.96).

Як зазначено вище по тексту судового рішення, сума 176863,64 грн визначена позивачу податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 неправомірно, позаяк до моменту такого визначення була сплачена до бюджету, у тому числі на виконання судового рішення.

Зазначені обставини з урахуванням фактично сплачених позивачем коштів з орендної плати за змелю, об`єктивно свідчать на користь висновку про відсутність у позивача заборгованості з відповідного зобов`язання в сумі 12201,89 грн.

Оскільки в ході судового розгляду податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 визнано судом протиправним, то вимога від 21.05.2019 №220589-56 також підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За приписами ч.3 ст.139 КАС України суд присуджує судові витрати на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000 м. Ужгород, вул. Волошина,52, ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 176863,64 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 21.05.2019 № 220589-56 на суму податкового боргу в розмірі 12201,89 грн.

В позові в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 № 578/2-5613-0715 відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000 м. Ужгород, вул. Волошина,52, ЄДРПОУ 39393632) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1890,68 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 01 листопада 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.