Постанова

від 09.11.2019 по справі 540/1170/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/1170/19 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Пиво" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Пиво" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2019 року № 00651405, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Пиво" звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 01.03.2019 року № 00651405.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Юг-Пиво" зазначає, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням до підприємства застосовано на підставі підпункту 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України та абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95 (далі - Указ №436/95) штрафні санкції в сумі 136 717,65 грн. Відповідне рішення позивач вважає протиправним, оскільки, на його думку, контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем законодавства у сфері обігу готівки. На думку позивача, підприємством оприбуткування готівкових коштів здійснювалось у відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі - Положення №637), вчасно та у повному обсязі шляхом обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Зазначену правову позицію підприємство додатково підкріплює податковою консультацією від 25.03.2019 року №1245/6/99-99-14-05-01-15/іпк.

На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 12.06.2019 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

24.06.2019 року до суду надійшов відзив ГУ ДФС, у якому відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки згідно чинного законодавства уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повному обсязі оприбутковуватись. Однак, проведеною фактичною перевіркою встановлено, що позивачем несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти на загальну суму 27 343,53 грн., за що чинним законодавством передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у п`ятикратному розмірі суми, що оприбуткована несвоєчасно. Позивач під час здійснення торгівельної діяльності мав використовувати належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій та своєчасно оприбутковувати усю готівку, що надходить до каси. Також, відповідач стверджує, що ТОВ "Юг-Пиво" будує свої пояснення на нормах Постанови Національного Банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" №148 в редакції від 12.02.2019 року, тоді як в період, що перевірявся, чинною була редакція зазначеної постанови від 29.12.2017 року.

Тому ГУ ДФС вважає застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 136 717,65 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням від 01.03.2019 року № 00651405 правомірним, а позовні вимоги необґрунтованими. Просить відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.

В судове засідання призначене на 11.07.2019 року сторони з`явились.

Представники позивача на задоволенні позовних вимог наполягали з підстав, заявлених в позові.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував посилаючись на доводи, викладені в відзиві на позов.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

На вказане рішення суду товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Пиво" подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, у зв`язку з чим, на думку апелянта, рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

ТОВ "Юг-Пиво" зареєстровано 22.10.2015 року за №1 499 102 0000 018597. Основним видом діяльності є оптова торгівля напоями.

На підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 31.01.2019 року №193 "Про проведення фактичних перевірок" та переліку суб`єктів та/або об`єктів, які перевіряються шляхом проведення фактичних перевірок, затвердженого відповідним наказом та направлень на проведення перевірок від 18.02.2019 року №0121 та №0120 від 18.02.2019 року за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: м. Херсон, вул. Залізнична, 3.

В ході перевірки встановлено несвоєчасне (не у день фактичного надходження) оприбуткування готівкових коштів, які надійшли до каси. Перелік дат, номерів звітів, сум розрахунків зазначена в додатку до акту перевірки (а.с.60).

Згідно додатку до акту несвоєчасне, на думку податкового органу, оприбуткування готівкових коштів мало місце 20.12.2018 року, 21.11.2018 року, 20.03.2018 року.

Загальна сума несвоєчасно оприбуткованих коштів згідно баз даних ГУ ДФС у Херсонській області (Z-звітів) та почекової передачі склала 27 343,53 грн.

Результати перевірки оформлено актом (довідкою) фактичної перевірки від 18.02.2019 року, реєстраційний №0048/21/22/РРО/40078402, на підставі висновків якого контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2019 року №00651405, яким нараховані позивачу штрафні санкції в сумі 136 717,65 грн. за порушення пункту 11 розділу 2 Постанови "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України" №148 від 29.12.2017 року.

В акті перевірки встановлено, що ТОВ "Юг-Пиво" 20.12.2018 року, 21.11.2018 року та 20.03.2018 року порушено вимоги щодо організації готівкових розрахунків, а саме, готівкові кошти, які не оприбутковані у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (роздруковуються підприємством в кінці робочого дня), чим порушено пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, п.11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (далі - Положення №148).

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Згідно п.5 Р. ІІ Положення №148 суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Суб`єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідачем встановлено порушення норм Порядку №148 під час дії двох його різних редакцій. В період з 29.12.2017 року по 01.06.2018 року та в період з 01.06.2018 року по 15.02.2019 року. Тому, в подальшому норми Положення №148 будуть наведені судом в двох редакціях.

Відповідно до вимог п.11 Р. ІІ Положення №148 (в редакції до 01.06.2018 року) готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

Згідно п.п.23, 24 Р.ІІІ Положення №148 (в редакції, що не зазнавала змін в період спірних правовідносин) касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Установа/підприємство в разі наявності сертифіката відкритого/посиленого ключа застосовує електронний цифровий підпис юридичної особи під час надання послуг в електронній формі або під час здійснення інформаційного обміну з іншими суб`єктами електронної взаємодії.

Касові документи можуть бути паперовими або електронними. Електронні касові документи повинні бути оформлені відповідно до вимог законодавства України у сфері електронного документообігу.

Розрахункові операції, що проводяться відповідно до Закону про застосування реєстраторів, оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг закріплені в Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 №266/95-ВР (далі - Закон України від 06.07.1995 №266/95-ВР).

Згідно до вимог п.п. 1,2,9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №266/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Абзацом двадцять першим статті 2 Закону України від 06.07.1995 №266/95-ВР встановлено, що фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам`яті.

На час виникнення спірних правовідносин, реєстрація та застосування РРО регулювалась Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 (далі - Порядок №547).

Згідно п.3 розділу І Порядку №547, фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам`яті.

Згідно п.п.6, 8 Р. 4 Порядку №547 (в редакції до 01.10.2018 року) використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО;

щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони вклеюються у відповідну книгу ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, графи 3, 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

Пунктами 3 розділу І Порядку №547 визначено, що Z-звіт - денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам`яті та занесенням її до фіскальної пам`яті РРО.

Тобто Z-звіт передбачає визначення обсягів отриманої готівки за робочу зміну використання реєстратора розрахункових операцій, обнуління інформації за цей період, а тому має бути виконаним після завершення робочої зміни використання РРО. Щоденне друкування Z-звіту є обов`язком суб`єкта господарювання, передбаченим п.9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №266/95-ВР.

Також, з урахуванням наведеного визначення поняття Z-звіту він є саме тим фіскальним звітним чеком, який згідно п.6 Р. 4 Порядку №547 підклеюється до відповідних сторінок книги ОРО та є підставою для здійснення записів в відповідній книзі.

Абзацом третім статті 1 Указу №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт оприбуткування готівки підприємством ТОВ "Юг-Пиво" шляхом внесення відомостей до касової книги (після 01.06.2018 року) позивачем не доведено: касова книга на момент перевірки не надавалась, як і не надано порядку оприбуткування готівки в касі установи/підприємства.

Отже, таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Висновки акту (довідки) фактичної перевірки від 18.02.2019 року про несвоєчасність оприбуткування позивачем грошових коштів, що надійшли 20.03.2018 року, 21.11.2018 року, 20.12.2018 року ґрунтуються на відомостях баз даних ГУ ДФС у Херсонській області (Z-звітів) та даних КОРО.

Разом з тим, позивач стверджує, що за вказані дати оприбуткуванням готівки за 20.03.2018 року, 21.11.2018 року, 20.12.2018 року було здійснено шляхом оформлення її касовими ордерами і внесенням відповідних записів до касової книги, що також, на його думку, є оприбуткуванням готівки відповідно п.11 розділу 2 Положення №148.

Як вже зазначалось вище, контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що ТОВ "Юг-Пиво" 20.12.2018 року, 21.11.2018 року та 20.03.2018 року порушено вимоги щодо організації готівкових розрахунків, а саме, готівкові кошти, які не оприбутковані у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (роздруковуються підприємством в кінці робочого дня), чим порушено пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, п.11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (далі - Положення №148).

Однак, колегія суддів зазначає, що посилання контролюючого органу в акті перевірки (акт від 18.02.2019 року) на порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, п.11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (далі - Положення №148) є помилковим, тому що 05.01.2018 року втратила чинність зазначена постанова Правління НБУ Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 р. № 637 та одночасно Постанова № 148 набрала чинності 5 січня 2018 року.

Таким чином, оцінюючи дії щодо оформлення результатів перевірки, колегія суддів зазначає, що акт перевірки було складено 18.02.2019 року, тому колегія суддів застосовує для оцінки правомірності дій контролюючого органу Головного управління ДФС в Одеській області ті акти, що були чинні та таку дату. Оскільки 18.02.2019 року Постанова Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року вже не діяла, оцінювати дії контролюючого органу на її підставі колегія суддів не може.

Таким чином, на момент проведення перевірки та складання акту перевірки Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не може посилатися в Акті на порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

Абзацом 3 ч.1 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (надалі - Указ №436/95), який прийнятий згідно зі статтею 25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 року та діє до прийняття відповідного закону, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій у день їх надходження. Не відображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після проведення розрахункової операції із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена Указом №436/95.

Контроль за додержанням суб`єктами господарювання норм з регулювання обігу готівки здійснюють органи Державної фіскальної служби.

08.06.1995 року між Верховною Радою України та Президентом України укладено Конституційний Договір № 1к/95-ВР (надалі - Конституційний Договір) про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Змістом ст.25 Конституційного Договору передбачено, що Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Зміст вказаних вище положень, з врахуванням суспільно-політичних передумов їх прийняття, дозволяє прийти до висновку, що Укази Президента України з питань економічної реформи, не врегульованих чинним на той час законодавством України, видані у відповідності до Конституційного Договору, є обов`язковими для виконання на всій території України до прийняття відповідних законів.

12.06.1995р. Президент України видав Указ №436/95, яким, зокрема, врегулював питання відповідальності суб`єктів господарювання за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах.

Метою прийняття Указу №436/95 є поліпшення стану готівкового обігу, визначення єдиних підходів до встановлення відповідальності за порушення суб`єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки та запобігання зловживанням під час здійснення операцій з готівкою, приховуванню доходів.

Згідно з нормами Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , так само як і положень інших законів України, законодавцем не визначено серед правопорушень не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах та не встановлена відповідальність за таке діяння.

З прийняттям 28.06.1996 року Верховною радою України Конституції України Указ № 436/95 скасовано не було та інших законів, сфера дії яких би охоплювала відносини, регламентовані вищезазначеним указом, прийнято не було.

Отже, Указ №436/95, який прийнятий в період дії Конституційного Договору, має юридичну силу Закону України.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що Указом Президента від 20.06.2019 року №418/2019 було скасовано низку Указів Президента, зокрема, Указ Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

Згідно відомостей офіційного веб-ресурсу Верховної Ради України Законодавство України Указ №436/95 втратив чинність 23.06.2019 року, оскільки 22 червня 2019 року його було опубліковано в "Урядовому кур`єрі" №116/2019.

Відповідно до вимог ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на час ухвалення рішення (11.07.2019 року) мав можливість застосувати Указ Президента від 20.06.2019 року №418/2019, врахувавши положення ст.58 Конституції України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У п.110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податного управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Згідно до положень ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Пиво" задовольнити, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року - скасувати, ухвалити у справі №540/1170/19 нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Пиво".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 01.03.2019 року № 00651405.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.