Постанова

від 06.11.2019 по справі 761/35709/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 761/35709/15-ц

провадження № 61-18273св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю Голденбрідж , ОСОБА_3 ,

третя особа - ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року у складі судді Осаулова А. А. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Махлай Л. Д., Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон України № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 12 листопада 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю. В., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Голденбрідж (далі - ТОВ Голденбрідж ) та ОСОБА_3

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ Голденбрідж набуло право власності на квартиру на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року у справі № 761/21019/14-ц, за її апеляційною скаргою 10 листопада 2015 року Апеляційний суд міста Києва відкрив провадження, крім того, вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру. 12 листопада 2015 року ТОВ Голденбрідж та ОСОБА_3 усупереч судової заборони уклали спірний договір купівлі-продажу. Позивач вважала, що вказані дії відповідачів дають підстави для визнання договору купівлі-договору недійсним на підставі статті 228 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 у позові; скасовано заходи забезпечення позову, які вживалися згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірний договір купівлі-продажу за формою та змістом відповідає вимогам закону та дійсному наміру сторін, посвідчений нотаріально після перевірки відповідного реєстру нерухомого майна на наявність заборон, який не містив відомостей про наявність ухвали про забезпечення позову, що вживалися у справі № 761/21019/14-ц. Позивач не підтвердила доказами, що відповідачі та/або нотаріус на момент укладення договору купівлі-продажу знали про вжиття судом заходів забезпечення позову.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу існувала заборона на відчуження квартири, проте за результатами перегляду справи № 761/21019/14-ц Апеляційний суд міста Києва залишив без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року, відповідно до якого квартиру було витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та повернено у власність ТОВ Голденбрідж . Суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи спірний договір купівлі-продажу не порушує прав та інтересів ОСОБА_1 . Крім того, позивач не надала доказів на підтвердження наміру сторін правочину на порушення публічного порядку.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року, задовольнити позов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 січня 2017 року поновлено строк касаційного оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу з Шевченківського районного суду м. Києва.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції.

У квітні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року у справі № 761/21019/14-ц про витребування у неї квартири переглядалося судом касаційної інстанції. Суд апеляційної інстанції встановив обставину наявності заборони на відчуження квартири; відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів на підтвердження наявності родинних відносин між сторонами спірного договору купівлі-продажу, що, на думку позивача, може свідчити про порушення публічного порядку при укладенні цього договору.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2015 року у справі № 761/21019/14-ц визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 19 липня 2013 року між ТОВ Голденбрідж та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В., зареєстрований у реєстрі за № 532; витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , повернено квартиру ТОВ Голденбрідж .

08 жовтня 2015 року ТОВ Голденбрідж зареєструвало право власності на квартиру.

10 листопада 2015 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва у справі № 761/21019/14-ц вжито заходи забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 до вирішення справи в суді апеляційної інстанції.

12 листопада 2015 року ТОВ Голденбрідж та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу зазначеної квартири.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного судочинства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).

Заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження, копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Така ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень (стаття 153 ЦПК України 2004 року).

Згідно з частиною восьмою статті 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якими встановлено обтяження, особи в інтересах якої встановлено обтяження, уповноваженої ним особи.

Разом з тим, правочин щодо відчуження майна, яке перебуває під арештом, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи, незалежно від того, чи було зареєстроване таке обтяження відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на час його укладення, якщо про встановлену заборону сторонам правочину було відомо.

До таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постановах від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16, від 24 травня 2017 року у справі № 6-640цс17 та від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552цс16 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18).

Пред`являючи позов ОСОБА_1 вважала, що договір купівлі-продажу від 12 листопада 2015 року підлягає визнанню недійсним, оскільки був укладений відповідачами за наявності обмеження, яке вживалося судом 10 листопада 2015 року у порядку забезпечення позову у цивільній справі № 761/21019/14-ц.

На 12 листопада 2015 року запис про арешт квартири АДРЕСА_1 до відповідного державного реєстру не вносився.

Установивши, що ТОВ Голденбрідж набуло право власності на спірну квартиру 08 жовтня 2015 року на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, оскільки на той момент не було оскаржено у апеляційному порядку, за відсутності належного підтвердження того, що сторонам договору купівлі-продажу на день його укладення (12 листопада 2015 року) було достеменно відомо про встановлену судом заборону відчужувати спірну квартиру, суди в цій справі дійшли правильного висновку, що ТОВ Голденбрідж мало право вільно розпоряджатися нерухомим майном, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Верховний Суд вважає неприйнятними доводи касаційної скарги щодо вирішення в іншій цивільній справі спору про право власності на квартиру, оскільки з урахуванням того, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2015 року у справі № 761/21019/14-ц скасовано і на цей момент остаточного судового рішення у справі не ухвалено, зазначене не позбавляє права ОСОБА_1 відповідно до статей 16, 387 ЦК України за наявності для цього підстав звернутися у майбутньому до суду з віндикаційним позовом про витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Доводи касаційної скарги щодо невитребування судом апеляційної інстанції доказів виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, оскільки питання про достатність доказів, їх взаємний зв`язок у сукупності для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до статті 212 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи у судах попередніх інстанцій, вирішувалося судами відповідно до свого внутрішнього переконання, при цьому, у силу статті 400 ЦПК України Верховний Суд не вправі досліджувати та переоцінювати докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року - без змін.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. М. Сімоненко Судді:А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик