Постанова

від 11.11.2019 по справі 904/1920/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1920/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Кощеєва І.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство", смт. Покровське Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019р. (повне рішення складено 01.07.2019,суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі №904/1920/19

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство", смт. Покровське Дніпропетровської області

про стягнення шкоди завданої внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у розмірі 29 122,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство" про стягнення шкоди завданої внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у розмірі 29 122,93 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані обставинами перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Покровського району Дніпропетровської області за результатами заходу державного контролю державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Васильковському, Межівському, Петропавлівському, Покровському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, якою встановлено факт використання ТОВ "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство", наданої в оренду частини земельної ділянки площею 62,5га не за цільовим призначенням.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Вказане рішення мотивоване тим, що проведеною Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідно до вимог ст. ст. 6,10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", перевіркою дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом, встановлено факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що є порушенням п. "а" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, відповідальність за що передбачена п. "ґ" ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 53 КУпАП . Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок використання земельної ділянки у розмірі 30122,93грн. виконано у відповідності до вимог чинного законодавства, отримано відповідачем. Жодних заперечень з приводу нарахованої суми відповідачем не зазначено, навпаки, відповідачем частково сплачена сума шкоди y розмірі 1 000,00грн. Оскільки факт використання не за цільовим призначенням земельної ділянки відповідачем є доведеним, наданий позивачем розрахунок - обґрунтованим, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, ТОВ "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство", повинен відшкодувати шкоду в розмірі 29 122,93 грн. завдану саме тим, що земельна ділянка площею 62,5га на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області використовується не за цільовим призначенням, чим було нанесено шкоду державі.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 у справі №904/1920/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Узагальнення доводів апеляційної скарги :

Відповідач посилається на порушення порядку проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, оскільки відсутні дані якою саме є перевірка плановою чи позаплановою.

За твердженням відповідача позивачем по справі порушені вимоги щодо повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позбавило відповідача подати певні докази на свій захист, а також порушено порядок територіальності розгляду справи, оскільки правопорушення нібито було вчинено на території Покровського району Дніпропетровської області, а справа про адміністративне правопорушення переглядалась у м. Дніпро.

Скаржник зазначає, що ст. 19, п. 4, п. 5 ст. 111 Земельного кодексу України не передбачено такого поняття цільового призначення земельної ділянки як рілля, що підлягає залуженню . Відсутні відомості про наявність будь-яких обмежень чи обтяжень у використанні земельної ділянки площею 144,1 га за кадастровим №1224255100:01:008:1441 на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області.

Відповідач вказує, що згідно інформації Державного земельного кадастру, земельна ділянка має цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і використовувалась ним чітко за своїм призначенням.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами апеляційної скарги не погоджується. Посилаючись на норми чинного законодавства і встановлені державним інспектором у сфері державного контролю за використанням і охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області обставини, які не заперечуються відповідачем, вважає факт порушення земельного законодавства ТОВ Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство доведеним.

Факт своєї вини було визнано директором товариства, що підтверджується сплатою адміністративного штрафу і частковою сплатою шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді :

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство", смт. Покровське Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019р. у справі №904/1920/19 Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Рішенням Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області від 21.0З.2001 №314-19/ХХШ вирішено надати в довгострокове користування земельні ділянки терміном на 25 років ТОВ Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство загальною площею 219,0 га, із них пасовища 117,3 га, рілля, що підлягає залуженню 62,5 га, під будівлями і дворами 1,9 га, водне дзеркало -24,9 га, під прияружно-балочним л/п-12,4 га.

30.05.2001 між Покровською селищною радою Покровського району Дніпропетровської області (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство"(Орендар), укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами п.п.1.1.,1.2., якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку із земель резервного фонду, яка розташована на території Покровської селищної ради. Загальна площа земельної ділянки складає 219,7га, в тому числі: 62,5 га рілля, що підлягає залуженню), пасовища 137,3га, прияружно-балочні лісополоси - 12,4 га, під будівлями і дворами - 1,9га, під господарськими шляхами 5,6га (кадастровий номер 1224255100:01:008:1441).

Земельна ділянка передана в оренду з метою сільськогосподарського використання терміном на 25 (двадцять п`ять) років, із земель резервного фонду та земель запасу на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту (п.2.1., 3.1. договору).

20 вересня 2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Васильківському, Межівському, Петропавлівському, Покровському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Морозовою О.І., на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.08.2017 №241-ДК, проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки за кадастровим номером 1224255100:01:008:1441 на території Покровського району Дніпропетровської області.

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №241-ДК/285/АП/09/01/17 від 20.09.2017.

В результаті перевірки встановлено, що на підставі розпорядження голови Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 21.0З.2001 №314-19/ХХШ та №359-20/ХХІП "Про надання в дострокове користування земельних ділянок ТОВ "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство" земельну ділянку площею 144,1 га кадастровий номер 1224255100:01:008:1441 (в тому числі 62,5 га рілля, що підлягає залуженню) було передано в оренду ТОВ "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство" для сільськогосподарського використання терміном на 25 (двадцять п`ять) років, із земель резервного фонду та земель запасу на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту. На час перевірки частина зазначеної земельної ділянки, а саме 62,5га (рілля, що підлягає залуженню) використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (засіяна соняшником).

Таким чином, ТОВ "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство" використовує частину земельної ділянки площею 62,5 га не за цільовим призначенням, що є порушенням пункту а) ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України, відповідальність за що передбачена пунктом "г" ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 53 КУпАП.

28.09.2017 складено Акт обстеження земельної ділянки №241-ДК/106/АО/10/01/17, а також складено протокол про адміністративне правопорушення №241-ДК/0118П/07/01/17 від 28.09.2017, яким встановлено, що ТОВ "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство" використовує частину земельної ділянки площею 62,5га не за цільовим призначенням.

Приписом від 28.09.2017 №241-ДК/0125Пр/03/01/17 було зобов`язано ОСОБА_1 у 30-денний термін усунути виявлене порушення згідно з чинним законодавством України.

Протокол про адміністративне правопорушення №241-ДК/0118П/07/01/17 від 28.09.2017 та припис від 28.09.2017 №241-ДК/0125Пр/03/01/17 були отримані особисто ОСОБА_1 , про що свідчить відмітка на вказаних документах.

У зв`язку з тим, що відповідачем не було усунуте виявлене правопорушення, 12.10.2019 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №241-ДК/01 ЮПо/08/01/17.

Постановою було встановлено, що ТОВ "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство" - ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку площею 62,5га - рілля, що підлягає залуженню на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (засіяна соняшником).

На підставі викладеного вище, державним, інспектором було проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної ТОВ "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство" внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, який складає 30 122,93 грн.

Встановлені державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області обставини не заперечуються відповідачем. Факт своєї вини було визнано директором ТОВ "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство", що підтверджується сплатою адміністративного штрафу у розмірі 340,00 грн. (докази сплати містяться в матеріалах справи).

Крім того, ТОВ "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство" 2 листопада 2017 року було частково у розмірі 1000,00грн. сплачено шкоду, заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Сума не сплаченої шкоди, заподіяної ТОВ "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство" внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, становить 29122,93 грн.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення на користь позивача збитків, заподіяних відповідачем внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у розмірі 29122,93 грн.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

За п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору до виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Вимогами ч.1, ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Умови використання та цільове призначення земельної ділянки є істотною умовою договору оренди (ст. 15 Закону України Про оренду землі).

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

В силу статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Пунктом 9.1.договору оренди земельної ділянки орендар земельної ділянки зобов`язаний використовувати земельну ділянку згідно умов цього договору та її цільового призначення, а також забезпечувати екологічну безпеку користування земельною ділянкою шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України є відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно з частиною 1 цієї статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, відповідно до частини 2 цієї статті, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

В матеріалах справи наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: факт наявності шкоди підтверджено розрахунком контролюючого органу розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, яка розташована на території Дніпропетровської області складає 30122,93 грн.; протиправна поведінка - актом обстеження земельної ділянки від 28.09.2017 № 241-ДК/106/АО/10/01/-17 і актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом -земельної ділянки від 28.09.2017 №241-ДК/285/АП/09/01/-17 та іншими матеріалами, які підтверджують використання частини орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням; про наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою свідчать матеріали справи, в тому числі і зазначені вище акти та розрахунок; вина - притягнення директора відповідача до адміністративної відповідальності (постанова про накладання адміністративного стягнення від 12.10.2017 № 241-ДК/0110 По/08/01-17), яку не оскаржено.

Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу здійснюється відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007 №963

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, розрахований позивачем відповідно до п.5 Методики склав 30122,93 грн..

Враховуючи часткову сплату відповідачем суму - 1 000,00 грн., що підтверджується платіжною квитанцією від 02.11.2017, відсутність заперечень відповідача, суд на підставі документів, які підтверджують факт вчинення ТОВ "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство", а саме: акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколу про адміністративне правопорушення, припису (з вимогою усунення порушення земельного законодавства), акту обстеження земельної ділянки, обґрунтовано дійшов висновку, про визнання відповідачем факту вчиненого ним правопорушення.

Відповідач вважає, що відсутність в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства даних якою саме була перевірка плановою чи позаплановою, позбавляє акт доказової сили.

Порядок проведення планових та позапланових перевірок регулюється Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Частиною 6 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип ззаходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акту органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акту відповідний запис.

Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзацу 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Абзацами 4, 5, 8,9 ч. 2 Закону встановлено, що з урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

- дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі (ч.4 ст. 5 Закону).

Статтею 6 Закону України "визначено підстави для здійснення позапланових заходів:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проаналізувавши зазначені вище норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", колегія суддів погоджується з відповідачем, що ні з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства№241-ДК/285/АП/09/01/-17, ні з матеріалів справи не вбачається яка саме перевірка здійснювалась (планова чи позапланова), відповідно, враховуючи норми зазначеного Закону, контролюючим органом не дотримано всіх вимог Закону для її проведення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність в акті типу заходу не впливають на встановлення порушень природоохоронного законодавства відповідачем, а тим більш, їх не спростовують. Крім того, суб`єкт господарської діяльності у випадку незгоди з актом перевірки не був позбавлений права внести до нього зауваження, натомість в акті, що міститься в матеріалах справи такі зауваження відсутні.

Судом апеляційної інстанції відхиляються також посилання відповідача щодо неповідомлення про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, та порушення порядку територіальності розгляду справи.

Відповідно до ч.1 Розділу ІІ Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 №6 у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення

Частинами 6, 7 Розділу ІІ Інструкції у протоколі обов`язково робиться відмітка про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав і обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а також про повідомлення її про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу їй обов`язково направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення (додаток 2) із зазначенням часу і місця розгляду справи.

Якщо державний інспектор під час складення протоколу не може визначити час і місце розгляду справи, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляється повідомлення про розгляд справи про адміністративні правопорушення не пізніш як за п`ять діб до дня розгляду справи.

Щодо порушення вимог до складання протоколу про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає, що складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а тому відповідність та законність дій щодо складання протоколу позивачем має оцінюватись судом, в провадженні якого знаходиться матеріал про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, у сукупності з іншими доказами відповідно до процесуального закону.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №760/9462/16-а

Отже, оцінка складеному протоколу про адміністративне правопорушення можлива у випадку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і розгляду справи в порядку адміністративного провадження. Натомість матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем постанови про накладання адміністративного стягнення №241-ДК/0110По//08/01/17 від 12.10.2017.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Протокол про адміністративне правопорушення №241-ДК/0118П/07/01/17 від 28.09.2017 та припис від 28.09.2017 №241-ДК/0125Пр/03/01/17 були отримані особисто ОСОБА_1 , про що свідчить відмітка на вказаних документах (а.с. 22-23).

Визначений постановою про накладення адміністративного стягнення від 12.10.2017р. штраф у розмірі 340 грн (а.с. 24-25) оплачено відповідачем 03.11.2017р. (а.с. 27).

Доводи скаржника щодо порушення порядку територіальності розгляду справи про адміністративне правопорушення також не приймаються судом в якості підстави скасування рішення місцевого господарського суду.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань відповідно до підп. 25 -7 ) п. 4 зазначеного Положення складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення;

Згідно Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане

За п. 3 Положення завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Дніпропетровської області.

Підпунктом 1 п. 6 Положення визначено, що посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

Пунктом1. Розділу ІІІ Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Спірна земельна ділянка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 581 Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру і Державного агентства земельних ресурсів за переліком згідно з додатком. До вказаного переліку увійшов і Відділ Держгеокадастру у Покровському районі. Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення на території Покровського району Дніпропетровської області Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснено з дотриманням порядку територіальності розгляду справи.

Щодо доводів відповідача про відсутність в земельному законодавстві такого поняття цільового призначення земельної ділянки як рілля, що підлягає залуженню , колегія суддів вважає необхідним вказати наступне:

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджено матеріалами справи відповідно до умов укладеного договору оренди земельної ділянки в оренду з метою сільськогосподарського використання, а саме для виробництва товарної сільськогосподарської продукції була передана земельна ділянка, до загальної площі якої входила рілля, що підлягає залуженню -62,5 га, тобто ця частина земельної ділянки також передана з цільовим призначенням землі сільськогосподарського використання.

Рілля - земельні ділянки, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари, площі парників і теплиць. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасу худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

Для відновлення родючості і інших позитивних властивостей ґрунтів використовується консервація земель. Відповідно до Порядку консервації земель, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 №283 консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення.

Цей Порядок поширюється на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність або користування відповідно до повноважень (далі - уповноважені органи), а також на власників земельних ділянок та землекористувачів. Цей Порядок є обов`язковим для виконання органами виконавчої влади, власниками земельних ділянок та землекористувачами…(п.1 Порядку).

Отже, засів соняшником частини вказаної земельної ділянки обгрунтовано визнано контролюючим органом порушенням земельного законодавства, а саме п. а ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов висновку про доведеність позивачем факту завдання відповідачем шкоди внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у зв`язку з чим обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення 29 122,93 грн. шкоди.

З огляду на викладене, доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275,276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство", смт. Покровське Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019р. у справі №904/1920/19 - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Покровське спеціалізоване рибогосподарське підприємство"

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя І.М. Кощеєв