Постанова

від 07.11.2019 по справі 910/17819/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/17819/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.,

за участю помічника судді Гетьман Т.М., яка за дорученням судді виконує обов`язки секретаря судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді: Ващенко Т.М.

від 30.08.2018

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мальченко А.О., Пономаренка Є.Ю., Жук Г.А.

від 23.05.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід

до 1) Компанії TACTICAL BUSINESS LLP , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України ,

про стягнення 150 000,00 грн

за участю представників:

позивача: Ткаченко К.В.

відповідача-1: не з`явилися

відповідача-2: не з`явилися

відповідача-3: не з`явилися

третьої особи: Тарасенков В.В.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому з урахуванням заяви про залучення співвідповідача та зміну предмета позову від 22.11.2016 просило стягнути з Компанії TACTICAL BUSINESS LLP , Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс та Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика 150 000,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 - Компанія TACTICAL BUSINESS LLP як покупець та другий і третій відповідачі як поручителі в порушення умов укладених з позивачем договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства та договорів поруки не виконали взятих на себе зобов`язань з оплати вартості отриманої у власність за договором частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика у розмірі 75%, що складає 1 500 000,00 грн, внаслідок чого у позивача наявні правові підстави для стягнення з відповідачів солідарно вартості продажу відповідної частки в сумі 1 500 000,00 грн та штрафу в розмірі 5 000 000 доларів США за невиконання відповідачем-1 грошового зобов`язання. Однак, в прохальній частині позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід просить стягнути солідарно з відповідачів лише 150 000,00 грн боргу, посилаючись на відсутність грошових коштів на оплату суми судового збору за подання заяви про стягнення 1 500 000,00 грн боргу та 5 000 000 доларів США штрафу.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

08.07.2016 громадянка України ОСОБА_1 прийняла рішення, оформлене протоколом № 1/16, про створення та реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід (т.1 а.с.27).

07.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід внесло до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика 1 500 000,00 грн, що підтверджується випискою за особовим рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика .

08.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід (продавець, позивач) та Компанією TACTICAL BUSINESS LLP (покупець, відповідач-1) був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець - прийняти у власність частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика у розмірі 75%, що складає 1 500 000,00 грн і оплатити вартість частки на умовах та у порядку, встановленому цим договором.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. договору продавець продає частку за її номінальною вартістю. Відповідно вартість частки становить 1 500 000,00 грн. Оплата вартості частки здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з дня укладення (підписання) цього договору.

У пункті 4.1 договору зазначається, що право власності на частку переходить від продавця до покупця в момент укладення (підписання) цього договору.

За змістом пунктів 5.1., 5.2. договору набуття покупцем права власності на частку не має наслідком автоматичного набуття статусу учасника товариства та набуття прав і обов`язків учасника товариства. З моменту набуття права власності на частку покупець набуває право вступу до товариства. З моменту набрання чинності рішенням загальних зборів учасників товариства про прийняття покупця до складу учасників товариства: покупець набуває статусу учасника товариства та права і обов`язки учасника товариства; продавець втрачає статус учасника товариства та усі права і обов`язки учасника товариства, які продавець мав у зв`язку з володінням часткою.

Відповідно до пункту 8.1. договору договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

На виконання умов договору з моменту його підписання до покупця перейшло право власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика та на підставі договору покупець набув статусу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика з відповідними правами і обов`язками, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За умовами пункту 2.2. договору Компанія TACTICAL BUSINESS LLP зобов`язана перерахувати продавцю обумовлену договором суму до 13.09.2016.

08.09.2016 сторони підписали між собою додаткову угоду № 1 до договору з метою визначення відповідальності покупця у випадку несплати вартості частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика , а саме: у випадку несплати покупцем 1 500 000,00 грн він зобов`язаний сплатити на користь позивача штраф в розмірі 5 000 000 доларів США, що еквівалентно 133 374 430,00 грн.

Також 08.09.2016 в якості забезпечення виконання зобов`язань Компанії TACTICAL BUSINESS LLP за договором купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід як кредитор уклало два договори поруки, а саме: з Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс (поручитель-1, відповідач-2) (далі по тексту - договір поруки-1) та з Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика (поручитель-2) (далі по тексту - договір поруки-2), предметами яких є надання поруки поручителями перед кредитором за виконання Компанією TACTICAL BUSINESS LLP (боржник) своїх зобов`язань за договором, а саме, з оплати вартості придбаної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика у розмірі 75%, що складає 1 500 000,00 грн, на умовах та в терміни, відповідно до договору.

У пунктах 2, 3, 8 договорів поруки сторони погодили, що поручителі відповідають перед кредитором за виконання обов`язку боржника за договором з оплати вартості частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика на умовах та в терміни, визначені в договорах. У випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники в сумі заборгованості з оплати вартості частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика на умовах, визначених договором. Договори поруки набувають чинності з моменту підписання представниками та скріплення печатками сторін і діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ними.

У зв`язку з тим, що покупець за договором - Компанія TACTICAL BUSINESS LLP не виконав перед продавцем свої зобов`язання з оплати вартості отриманої у власність частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика за договором купівлі-продажу частки від 08.09.2016 продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід звернулося до господарського суду з позовом до боржника - Компанії TACTICAL BUSINESS LLP та поручителів - Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс і Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика про стягнення з відповідачів як солідарних боржників 150 000,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика .

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд міста Києва рішенням від 30.08.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019, позовні вимоги задовольнив. Стягнув солідарно з Компанії TACTICAL BUSINESS LLP , Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс та Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід 150 000,00 грн заборгованості та судовий збір по 750,00 грн з кожного відповідача.

Суди попередніх інстанцій визнали доведеними обставини не виконання відповідачем-1 як боржником своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу частки від 08.09.2016 щодо сплати 1 500 000,00 грн боргу та дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача-1 як боржника та відповідачів-2, 3 як поручителів зазначеної суми боргу та 5 000 000 доларів США штрафу, однак, врахувавши відсутність у суду прав для виходу за межі позовних вимог задовольнили позовні вимоги в заявленому позивачем до стягнення розмірі, стягнувши з відповідачів заборгованість солідарно.

Суди відхилили твердження Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України про недійсність додаткової угоди від 08.09.2016 №1 до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, в якій сторони визначили відповідальність покупця за невиконання зобов`язання з оплати частки у вигляді штрафу в розмірі 5 000 000,00 доларів США, з огляду на презумпцію чинності правочину до моменту визнання його недійсним в судовому порядку.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі третя особа - Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України просить скасувати заходи до забезпечення позову, а саме: арешт, накладений ухвалою Господарського суду міста Києва 25.11.2016, визнати підстави заявленого 05.07.2018 Акціонерним товариством Ощадбанк відводу судді Ващенко Т.М. від розгляду справи № 910/17819/16 обґрунтованими, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

На думку скаржника вжиті місцевий господарським судом заходи забезпечення позову у вигляду арешту на належне відповідачу-3 нерухоме майно підлягають скасуванню, як такі, що були вжиті неправильно, щодо майна, яке відповідачу-3 не належить, та з порушенням норм процесуального права.

Скаржник зазначає про те, що місцевий господарський суд розглянув справу у складі суддів, яким заявлявся відвід, підстави якого на думку скаржника є обґрунтованими, оскільки при розподілі справи між суддями був порушений порядок визначення судді для розгляду справи, що є безумовною підставою для відводу складу суду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Визначення судді для розгляду справи відбулось внаслідок неправомірних дій позивача, який зловживаючи своїми процесуальними правами, здійснив маніпулювання автоматизованим способом розподілу справ між суддями.

За твердженням скаржника суди попередніх інстанцій:

- неправильно застосували статті 541 та 554 Цивільного кодексу України, не врахували, що норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, не врахували правову позицію, викладену Верховним Судом України в постановах від 01.03.2017 у справі № 6-923цс16 та від 30.09.2015 у справі № 6-1348 цс15, відповідно до якої у разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на забезпечення виконання одного й того самого зобов`язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою, не встановили, чи несуть поручителі солідарну відповідальність між собою.

- залишили поза увагою доводи третьої особи про штучний характер спору у цій справі, спрямований на встановлення судом обставин, що є взаємовигідними для сторін спору.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач та відповідачі відзиви на касаційну скаргу не надали.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Касаційний господарський суд, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що предметом укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору купівлі-продажу є частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика у розмірі 75%, що складає 1 500 000,00 грн, право власності на яку покупець за умовами договору набуває з моменту підписання договору,

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу-1 спірну частку, внаслідок чого покупець частки - Компанія TACTICAL BUSINESS LLP в подальшому реалізував відповідні права шляхом вступу до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика , що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами договору купівлі-продажу (пункти 2.1., 2.2. договору) продавець продає частку за її номінальною вартістю - 1 500 000,00 грн. Оплата вартості частки здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з дня укладення (підписання) цього договору.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, порукою.

Згідно з статтями 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановили суди попередніх інстанцій зобов`язання Компанії TACTICAL BUSINESS LLP (боржника) за договором купівлі-продажу частки з оплати вартості придбаної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика були забезпечені порукою Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс (поручитель-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика (поручитель-2) на підставі укладених позивачем із зазначеними Товариствами двох договорів поруки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Статті 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, зобов`язання за договором купівлі-продажу з оплати отриманої у власність частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика не були виконані ні відповідачем-1 як покупцем за договором, ні відповідачами-2 та -3 як поручителями відповідача-1, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилась заборгованість за договором купівлі-продажу частки в розмірі 1 500 000,00 грн. Доказів сплати відповідачами позивачу зазначеної суми боргу в добровільному порядку матеріали справи не містять. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність у позивача підстав вимагати від відповідачів як солідарних боржників сплати 1 500 000,00 грн.

Разом з цим, суди, врахувавши те, що позивачем заявлено до стягнення лише 150 000,00 грн, а у суду відсутні правові підстави для виходу за межі позовних вимог, правильно задовольнили позовні вимоги у заявленому до стягнення розмірі, стягнувши заявлену до стягнення заборгованість солідарно з відповідачів.

Разом з цим, cтягнувши з боржника (відповідача-1) та поручителів (відповідачів-2, та -3) як солідарних боржників на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу частки, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми статей 541 та 554 Цивільного кодексу України, про що правильно зазначив скаржник.

За своєю юридичною природою порука є договірним зобов`язанням, адже виникає на підставі договору.

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, у разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов`язання, виникає кілька самостійних зобов`язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов`язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є. Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов`язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов`язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 01.03.2017 у справі № 6-923цс16, від 30.09.2015 у справі № 6-1348 цс15, постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 905/2475/15.

У спірних правовідносинах порука другого та третього відповідачів виникла на підставі різних самостійних договорів поруки, за якими кожен з поручителів окремо поручився відповідати перед кредитором (позивачем) разом з основним боржиком як солідарний боржник у разі невиконання боржником умов договору купівлі-продажу частки. При цьому умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 Цивільного кодексу України, має право на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі або частково, але поручитель, що виконав зобов`язання, не має права пред`явити вимогу до іншого поручителя щодо розподілу відповідальності перед кредитором.

З огляду на викладене, а також те, що нормами закону (як і умовами договорів поруки) не допускається солідарної відповідальності поручителів між собою, підстави для стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу частки солідарно з поручителів згідно з вимогами частини 3 статті 554 Цивільного кодексу України відсутні.

Отже, суди попередніх інстанцій, cтягнувши з боржника (відповідача-1) та поручителів (відповідачів-2, та -3) як солідарних боржників на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу частки, неправильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, зокрема статті 541 та 554 Цивільного кодексу України, та не прийняли до уваги те, що кожний з поручителів окремо несе солідарну з боржником відповідальність.

У касаційній скарзі третя особа посилається на те, що рішення місцевого господарського суду у цій справі було ухвалено суддею, якому був заявлений відвід і підстави такого відводу є обґрунтованими. Як на обґрунтовану підставу заявленого в суді першої інстанції відводу судді третя особа посилається на те, що суддя місцевого господарського суду був визначений для розгляду цієї справи з порушенням порядку автоматизованого розподілу справи, порушення якого полягає у поданні Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід десяти ідентичних позовів та доданні після визначення судді для їх розгляду доказів сплати судового збору і надіслання копій позову відповідачам лише до одного поданого позову у цій справі.

Однак, Верховний Суд не бере до уваги ці посилання скаржника, оскільки заява про відвід судді, заявлена третьою особою в суді першої інстанції, була розглянута судом першої інстанції, підставі відводу визнані необґрунтованими та Господарський суд міста Києва від 12.07.2018 ухвалою відмовив у її задоволенні, зазначені скаржником обставини як обґрунтовані підставі відводу не свідчать про те, що визначення судді для розгляду цієї справи було здійснене з порушенням порядку автоматизованого розподілу справи між суддями. Наведені третьою особою обставини стосуються лише дій позивача, його волевиявлення при реалізації своїх процесуальних прав та не є доказом упередженості судді у розгляді відповідної справи.

Крім того, доводи скаржника про те, що вжиті Господарським судом міста Києва за ухвалою від 25.11.2016 заходи забезпечення позову у вигляду арешту на належне відповідачу-3 нерухоме майно були вжиті безпідставно, з порушенням норм процесуального права зводяться до незгоди із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, яка заявником касаційної скарги не оскаржується у цій касаційній скарзі, відповідно до вимог касаційної скарги не є предметом касаційного перегляду та судом касаційної інстанції не переглядається. При цьому, виходячи з вимог статті 308 Господарського процесуального кодексу України скасування заходів забезпечення позову не належить до повноважень суду касаційної інстанції, з огляду на що вимога заявника касаційної скарги про скасування заходів забезпечення позову судом касаційної інстанції не розглядається.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, зокрема статті 541 та 554 Цивільного кодексу України, рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають зміні з викладенням пункту другого резолютивної частини рішення в іншій редакції.

9. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що Касаційний господарський суд змінює рішення місцевого господарського та постанову суду апеляційної інстанції, однак внаслідок такої зміни не змінюється розмір задоволених позовних вимог, то підстави для здійснення перерозподілу судових витрат відсутні, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 в частині стягнення з кожного відповідача в рівних частинах судового збору підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 у справі № 910/17819/16 змінити в частині стягнення солідарно з Компанії TACTICAL BUSINESS LLP , Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс та Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід заборгованість у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.

3. Викласти пункт другий резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі № 910/17819/16 в наступній редакції: "Стягнути солідарно з боржника - Компанії TACTICAL BUSINESS LLP (Великобританія, W1T 1DG, м. Лондон, Фіцровія, вул. Персі, 5, каб. 1 (United Kingdom, W1T 1DG, London, Fitzrovia, 5 Percy Street, suite 1); реєстраційний номер в Англії та Уельсі ОС411675) та поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 4; ідентифікаційний код 40650283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 4; ідентифікаційний код 40655669) заборгованість у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.

Стягнути солідарно з боржника - Компанії TACTICAL BUSINESS LLP (Великобританія, W1T 1DG, м. Лондон, Фіцровія, вул. Персі, 5, каб. 1 (United Kingdom, W1T 1DG, London, Fitzrovia, 5 Percy Street, suite 1); реєстраційний номер в Англії та Уельсі ОС411675) та поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика (04086, м. Київ, вул. О. Теліги, 41; ідентифікаційний код 37075024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 4; ідентифікаційний код 40655669) заборгованість у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. .

4. В інших частинах Рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 у справі № 910/17819/16 залишити без змін.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

О. Мамалуй