Рішення

від 11.11.2019 по справі 540/1930/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1930/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення заборговності по заробітній платі,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 р. по справі № 540/2272/18 позовні вимоги позивача задоволені, визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 та зобов`язано ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі поновити його на посаді. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 року підтримано рішення та зобов`язано відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді. Однак, з 04.01.2019 року й до теперішнього часу йому, як він сам вважає, безпідставно та незаконно не виплачується заробітна плата. Позивач зазначає, що рішенням Конституційного суду від 15.10.2013р. №8-рп/2013 визначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема, й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Позивач вказує, що розрахунок заборгованості по заробітній платі проводиться за період з 04.01.2019 року по дату винесення рішення.

Ухвалою суду від 24.09.2019 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 10.10.2019 року.

В судове засідання, призначене на вказану дату позивач не з`явився, подав до суду клопотання, в якому просив, в разі неможливості розгляду справи за допомогою засобів відеоконференцзв`язку, розглядати справу за його відсутності.

Від представника відповідача 10.10.2019 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справу у зв`язку з необхідністю надати додаткові докази по справі. Заявлене клопотання представник просив розглянути в письмовому провадженні.

Ухвалою від 10.10.2019 року розгляд справи відкладено, призначено наступне судове засідання на 24.10.2019 року.

У зазначену дату в судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі.

24.10.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 24528,20 грн. виконано 16.05.2019 року, що підтверджується платіжним дорученням про виплату коштів, які перераховувалися на картковий рахунок позивача. Також зазначає, що позивачем не вчинено жодних дій, які вказують на його бажання поновитися на роботі, не надано жодних доказів що він звертався до контролюючого органу з вимогою допустити його до робочого місця, або з заявою про поновлення на посаді, не вжито інших заходів щодо виконання рішення суду в частині поновлення на посаді шляхом направлення виконавчого листа до державної виконавчої служби. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що поновленню на посаді повинна передувати ініціатива поновленої особи перед працедавцем з цього питання, а визначене право працівника на поновлення не може бути реалізоване без волевиявлення цього працівника. Також, представником відповідача подане клопотання, в якому просить розгляд справи проводити без його участі. Заперечує проти позову з підстав визначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача та відповідь на нього, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 р. по справі № 540/2272/18 визнано протиправним та скасовано наказ Голови комісії з реорганізації Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області № 49-О від 11 жовтня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 11.10.2018 року, стягнуто з Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 24528,20 грн. (двадцять чотири тисячі п`ятсот двадцять вісім гривень 20 коп.), допущено негайне виконання постанови суду в частині нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 р. рішення Херсонського окружного адміністративного суду змінено, викладено третій та четвертий абзаци в наступній редакції: Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області з 11.10.2018 року; стягнути з Генічеської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (ЄДРПОУ 39471254) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 24528,20 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Так, згідно ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно п.2 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплат заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Частиною 2 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем рішення суду від 03.01.2019 р., яке набрала законної сили 03.04.2019 р., в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконано більш ніж через місяць, а саме 16.05.2019 р., про що свідчить копія платіжного доручення від 16.05.2019 р. № 977, а рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогізького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області з 11.10.2018 року не виконано до теперішнього часу.

У зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем судового рішення, ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Оскільки рішення суду про поновлення на посаді ОСОБА_1 після незаконного звільнення до теперішнього часу не виконано, то позивач має право відповідно до ст.236 КЗпП України на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач при зверненні до суду просив захистити його права шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі. Однак, з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення .

При цьому суд зазначає, що наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою для задоволення заявлених вимог, в даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили або підлягають негайному виконанню, повинні виконуватись державними органами добровільно, без відкриття виконавчого провадження.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, в редакції зі змінами, запропонованими судом, та, як наслідок, до необхідності їх задоволення шляхом стягнення з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення.

Середній заробіток за час затримки виконання судового рішення підлягає стягненню з 04.01.2019 р. (оскільки рішенням суду від 03.01.2019 р. по справі № 540/2272/18 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.10.2018 р. по 03.01.2019 р.) по 11.11.2019 р. включно (по день винесення рішення суду у справі).

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 року у справі №540/2272/18 встановлено, що згідно довідки про середню заробітну плату позивача, виданою Генічеською ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 20.11.2018 року, середня заробітна плата ОСОБА_1 становить 422,90 грн.

Відповідно до п. 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на зазначене середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 422,90грн.

Період затримки виконання судового рішення з 04.01.2019р. по 08.11.2019р. становить 213 робочих днів.

Розмір середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, який підлягає стягненню на користь позивача, складає 90077,70 грн. (422,90 грн. х 213 робочих днів).

Таким чином, сума стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04.01.2019 р. по 11.11.2019 р. становить 90077,70 грн.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність затримки виконання судового рішення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, в редакції зі змінами, запропонованими судом.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про стягнення заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, пр.-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання судового рішення за період з 04.01.2019 р. по 11.11.2019 р. включно у розмірі 90077 (дев`яносто тисяч сімдесят сім) грн. 70 коп. з відрахуванням податків та обов`язкових платежів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 106030000