Ухвала

від 07.11.2019 по справі 640/1636/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 листопада 2019 року м. Київ №640/1636/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А.., за участі представника позивача - Станицького О.Б., представника відповідача - Жуковського В.П., розглянувши у відкритому судовому заяву представника позивача про визнання протиправним рішення у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, скасування Наказу № 961 від 25.09.2018, зобов`язати вчинити дії, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, код ЄДРПОУ 26345558), в якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 ;

- скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 № 961 від 25.09.2018;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати громадянину України ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердити містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 відповідним наказом.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2019 позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 ;

- скасовано наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 № 961 від 25.09.2018;

- зобов`язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути заяву ОСОБА_1 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 відповідно до вимог законодавства, із врахуванням висновків, які викладені у мотивувальній частині даного рішення;

- встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати через двадцять днів після набрання даним рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

- стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 305, 20 грн. (дві тисячі триста п`ять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, код ЄДРПОУ 26345558).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2019 року - без змін.

01.11.2019 від представника позивача надійшла заява про визнання протиправними рішень відповідача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій позивач просить суд:

- постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України щодо неналежного виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва № 640/1636/19 від 03.06.2019 року;

- визнати рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), протиправними щодо неналежного виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/1636/19;

- визнати дії посадових осіб Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а саме ОСОБА_2 (директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)), як неналежне виконання професійних обов`язків;

- зобов`язати посадових осіб Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) дотримуватись положень Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час прийняття рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 .

Вказана заява обґрунтована тим, що 25.10.2019 позивач отримав від відповідача відмову у наданні йому містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 з аналогічних підстав, які були вказані у попередніх відмовах. Дана відмова була прийнята на заяву позивача про надання містобудівних умов та обмежень, яка була подана 11.10.2019, тобто, після набрання рішенням у справі №640/1636/19 законної сили.

Таким чином, рішення суду в адміністративній справі №640/1636/19, на переконання позивача, залишається невиконаним, а дії відповідача, які полягають у прийнятті вищевказаних рішень є протиправними.

Вказане зумовило підстави для звернення представника позивача до суду із відповідною заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2019 заяву представника позивача про визнання протиправним рішення в прядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України призначено до розгляду в судове засідання на 07.11.2019.

У судове засідання 07.11.2019 року прибули представник позивач та представник відповідача.

В судовому засіданні 07.11.2019 представник відповідача проти задоволення заяви представника позивача про визнання протиправним рішення в порядку ст. 383 КАС України заперечував та зазначив, що рішення суду від 03.06.2019 виконане належним чином, а саме, Департаментом скасовано наказ про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 № 961 від 25.09.2018, розглянуто повторно матеріали заяви про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 та прийнято рішення про відмову у наданні містобудівних умов, яке затверджене наказом від 18.10.2019 №1299 "Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень".

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2019 підтримав свою заяву про визнання протиправним рішення в порядку ст. 383 КАС України та наголосив, що рішення суду від 03.06.2019 залишається не виконаним, а відповідач відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень з тих самих підстав, які вже були досліджені судом під час винесення рішення у справі та їм було надано відповідну оцінку. Тобто, відповідачем, повторно відмовляючи у наданні містобудівних умов та обмежень, не було враховано жодних висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення від 03.06.2019. Таким чином, дії відповідача, які полягають у прийнятті рішення про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень, оформленого наказом від 18.10.2019 №1299 із зазначенням причин в листі від 23.10.2019 №1319 є протиправним, а рішення суду залишається невиконаним.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2019 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 ; скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 № 961 від 25.09.2018 та зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути заяву ОСОБА_1 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 відповідно до вимог законодавства, із врахуванням висновків, які викладені у мотивувальній частині даного рішення.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2019 року - без змін.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття (частина перша статті 325 КАС України).

Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 набрало законної сили 02.10.2019.

Як зазначено представником позивача в тексті заяви про визнання рішення протиправним, 11 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою та документами для отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 .

24 жовтня 2019 року позивач отримав від відповідача відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 , в якій йшлося про те, що Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2019 року у справі № 640/1636/19 було розглянуто заяву позивача про надання містобудівних умов та обмежень та прийнято рішення про відмову у їх наданні. Підставами для відмови відповідач зазначає:

- неподання повного пакету документів, а саме заявник не є замовником у розумінні ст. 1 Закону України Про архітектурну діяльність ;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки земельна ділянки за функціональним призначенням знаходиться в межах території вулиць і доріг, згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804.

При цьому, представник позивача наголошує, що відповідачем було розглянуто заяву позивача, на яку (заяву) він отримував відмову, і яку оскаржив в судовому порядку без наявного у нього пакету документів, який передбачений законодавством України для отримання містобудівних умов та обмежень, оскільки такий пакет було повернуто позивачу, тобто рішення було прийнято формально та необґрунтовано.

Дослідивши наказ відповідача від 18.10.2019 №1298 та причини, зазначені в листі-обґрунтуванні відмови у наданні позивачем містобудівних умов та обмежень, судом встановлено, що відповідач вдруге відмовив ОСОБА_1 у погодженні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 з аналогічних підстав, оцінку яким вже було надано в рішенні суду від 03.06.2019 та відповідно було зобов`язано відповідача прийняти рішення саме з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині, проте, зміст листа від 18.10.2019 №1299 який долучено відповідачем до матеріалів справи та листа від 23.10.2019 №1319, який було надіслано позивачеві свідчить, що відповідачем не було враховано висновки суду викладені в рішенні від 03.06.2019, яке набрало законної сили, та повторно винесено рішення із зазначенням тих самих причин для відмови, тобто, жодних висновків суду відповідачем враховано не було, що прямо суперечить резолютивній частині рішення від 03.06.2019 по справі №640/1636/19 та фактично винесено аналогічне рішення по відмову у наданні містобудівних умов, яке було предметом розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 .

Згідно ст. 129-1 Конституції України - судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як встановлено частинами 1, 2 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

На переконання суду, рішення в адміністративній справі №640/1636/19 станом на момент винесення даної ухвали є невиконаним, а рішення прийняте відповідачем на виконання рішення суду не відповідає його резолютивній частині, оскільки відповідачем не було взято до уваги висновки суду, викладені в мотивувальній частині такого рішення та відмовлено ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов з аналогічних підстав, які вже були предметом судового розгляду.

Відтак, суд дійшов висновку про протиправність рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.10.2019 №1299, вчинене на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2019 року у справі №640/1636/19.

Статтею 13 Конвенції з прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-ІУ від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді практику Суду як джерело права.

У "пілотному" рішенні Європейського Суду з прав людини від 15 жовтня 2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) зазначено, що Комітет Ради Європи висловлює особливу занепокоєність у зв`язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів. Стаття 13 Конвенції прямо виражає обов`язок держави, передбачений статтею 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи. Таким чином, ця стаття вимагає від держав національного засобу юридичного захисту, який би забезпечував вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги", та надання відповідного відшкодування (справа "Кудла проти Польщі" №30210/96, п. 152, ЕСНК 2000-ХІ). Зміст зобов`язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції залежить від характеру поданої заявником скарги; "ефективність" "засобу юридичного захисту" у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі "Лізанец проти України" від 31 травня 2007 року (заява N 6725/03) зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (рішення у справі "Метаксас проти Греції", N 8415/02, п. 19, від 27 травня 2004 року). У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання.

Отже, посилання відповідача на те, що фактично рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2019 виконана, суд вважає безпідставним.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої та шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Разом з тим, приписами статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм суд приходить до висновку, що в силу чинних положень Кодексу адміністративного судочинства України постановлення окремої ухвали є формою контролю за виконанням судового рішення.

З урахуванням встановлених обставин суд зазначає, що Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було допущено порушення вимог статтей 14, 370, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, яке полягає у невиконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року у справі №640/1636/19 .

Разом з тим, заява представника позивача про визнання протиправним рішення відповідача, вчиненого на виконання рішення суду від 03.06.2019 підлягає задоволенню частково, оскільки вимоги щодо визнання дій посадових осіб Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а саме ОСОБА_2 (директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)), як неналежне виконання професійних обов`язків та щодо зобов`язання посадових осіб Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) дотримуватись положень Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час прийняття рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 не підлягають розгляду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 249, 371, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника позивача про визнання протиправними рішень у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.10.2019 №1299, вчинене на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2019 року у справі №640/1636/19.

2. Винести окрему ухвалу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, код ЄДРПОУ 26345558) щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2019 року у справі №640/1636/19.

3. В іншій частині заяви - відмовити.

4. Направити дану окрему ухвалу Київській міській раді (Київській міській державній адміністрації) для відповідного реагування: вжиття заходів для виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2019 року у справі №640/1636/19.

5 Відповідальність за виконання вимог даної ухвали покласти на голову голову Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

6. Попередити голову Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про застосування штрафу за невиконання вимог даної ухвали відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України.

7. Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в місячний строк з моменту отримання даної окремої ухвали повідомити Окружний адміністративний суд міста Києва про результати вжитих заходів.

6. Копію даної ухвали направити учасникам справи та Київській міській раді (Київській міській державній адміністрації)

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.