Рішення

від 11.11.2019 по справі 640/1041/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2019 року № 640/1041/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю УКРМОСТОБУД До Третя особаДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельної контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 провизнання протиправними та скасування постанов В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю УКРМОСТОБУД (далі-позивач/ТОВ УКРМОСТОБУД ) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельної контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення в період з 26.09.2018 р. до 21.12.2018 р. планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті будівництва: Реконструкція приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення на вул. Сверстюка, 11 у Дніпровському районі м. Києва ; визнання протиправними та скасування постанов відповідача про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 04.01.2019 р. № 2/19/073-112, № 3/19/073-113, № 4/19/073-114 та скасування припису відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.12.2018 р.; визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 21.01.2019 р. № 18 Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації до обєкта .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2019 р. прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2019 р. залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 (далі-третя особа/ ОСОБА_2 ).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строку проведення перевірки, у зв`язку із чим рішення прийняті на підставі незаконно проведеної перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач у письмовому відзиві на позов вказав на правомірність своїх дій під час проведення перевірки та відповідності оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства.

Третя особа письмових пояснення з приводу заявлених позовних вимог до суду не направила.

За приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В силу приписів статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В клопотанні відповідача не наведені конкретні обставини, що ускладнюють розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Ознайомившись із матеріалами справи, враховуючи категорію справи та характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на підставі звернення ОСОБА_2 , наказу від 01.08.2018 р. № 557, направлень від 26.09.2018 р., 20.12.2018 р., посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті будівництва: Реконструкція приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення на вул. Сверстюка , 11 у Дніпровському районі м. Києва , замовник - ТОВ Укрмостобуд .

За результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, , будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, складено акт від 21.12.2018 р. № б/н (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що відповідачем виявлено порушення п. 4.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16-2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва , ст. 23, ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльнісь , ДБН А.2.2-3-2014 Склад і зміст проектної документації , ст. 31, п. 3 ч. 1 ст. 34, ч. 8 ст. 36, ч. 10 ст. 39 Про регулювання містобудівної діяльності .

З метою усунення виявлених порушень, відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, Департаментом видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.12.2018 р. для усунення допущених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

У зв`язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки Департаментом складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.12.2018 р. та прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

від 04.01.2019 р. № 2/19/073-112, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 69 156,00 грн.;

від 04.01.2019 р. № 3/19/073-113, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 710 770,00 грн.;

від 04.01.2019 р. № 4/19/073-114, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 69 156,00 грн.

При цьому, 21.01.2019 р. відповідачем винесено наказ № 18 Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації до обєкта , яким наказано:

скасувати право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Сверстюка , 11 від 04.09.2017 р. № КВ 061172470064, замовник - ТОВ Укрмостобуд .

скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Сверстюка, 11 від 02.10.2017 р. № КВ 141172750583, замовник - ТОВ Укрмостобуд ;

управлінню дозвільних процедур забезпечити невідкладне направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення з реєстру запису щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 04.09.2017 р. № КВ 061172470064 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 02.10.2017 р. № КВ 141172750583 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Не погоджуючись із діями відповідача по проведенню перевірки та рішеннями, прийнятими за наслідками проведеної перевірки, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до норм статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI) інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За нормами частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. № 294 визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (далі - Положення № 294).

Основними завданнями Державної архітектурно-будівельної інспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил (пункт 3 Положення № 294).

Пунктом 4 Положення № 294 визначено, що до покладених на Держархбудінспекцію завдань, окрім іншого, остання здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Водночас, пунктом 7 Положення №294 передбачено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, який забезпечує Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01 жовтня 2015 року №978 затверджено Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі - Положення), відповідно до п.п. 1-3 якого, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді.

Департамент, у межах делегованих Законом України Про регулювання містобудівної діяльності державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі - Держархбудінспекція).

Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Держархбудінспекції, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також цим Положенням.

Основним завданням органу Департаменту є: 1) здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва; 2) виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності; 3) реалізація державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Разом з тим, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V, (далі - Закон №877-V), відповідно до ст. 6 якого, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Разом з тим, процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, (далі - Порядок №553), відповідно до п. 7 якого підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, абз. 10 п. 7 Порядку№553, визначено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.09.2018 р. № б/н, направлено уповноважену особу останнього для здійснення позапланової перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті будівництва: Реконструкція приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення на вул. Сверстюка, 11 у Дніпровському районі м. Києва, замовник - ТОВ Укрмостобуд . Строк дії направлення з 26.09.2018 р. по 09.10.2018 р.

Під час виїзду на місце проведення перевірки 26.09.2018 р. посадовою особою Департаменту доступ до об`єкту будівництва не здійснено, з огляду на відсутність уповноважених осіб ТОВ УКРМОСТОБУД .

В подальшому, на підставі письмового рішення керівника, а саме службової записики, перевірку продовжено на два робочі дні з 20.12.2018 р. по 21.12.2018 р., згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 20.12.2018 р. № б/н.

Суд зауважує, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.02.2018 року у справі №757/40310/16-а (адміністративне провадження №К/9901/3013/17), продовження строку перевірки на підставі службової записки чи шляхом проставлення резолюції, у контексті предмету спору, може вважатися письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю, з огляду на що, судом не беруться до уваги доводи представників позивача в частині, що позапланову перевірку не може бути продовжено на підставі службової записки.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем враховуючи право суб`єкта державного нагляду, встановленого абзацом 10 пункту 7 Порядку №553, щодо продовження перевірки на два робочих дні, перевірку позивача продовжено з 20.12.2018 р., тобто, більше ніж через два місяці після встановлених строків проведення та закінчення позапланової перевірки.

Законодавством не визначено, чи можуть перериватися терміни проведення позапланової перевірки та продовжуватися через будь-який термін, коли суб`єктом господарської діяльності будуть надані відповідні документи, необхідні для перевірки, або коли державний інспектор буде вважати за потрібним, наприклад, через рік продовжити позапланову перевірку, водночас, державою має бути дотримано принцип правової визначеності, як елементу верховенства права.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейська Комісія за демократію через право (Венеційська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність: вона вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними.

Про те, що принцип правової визначеності є невід`ємним, внутрішньо притаманним елементом верховенства права, неодноразово наголошено Європейським судом з прав людини (далі також - ЄСПЛ) у своїх рішеннях, у тому числі і проти України. Визначеність при здійсненні правосуддя потребує однозначності правозастосування. Це, в свою чергу, вимагає забезпечення системності та послідовності у діяльності національних судів, адекватному адаптуванні останніми правових приписів до конкретних суспільних відносин, що виникають та розвиваються в державі.

Отже, правова визначеність є однією з умов ефективної дії принципу верховенства права, а забезпечення реалізації вимог принципу правової визначеності у його широкому розумінні є запорукою не лише ефективної реалізації та захисту прав людини, а й значного вдосконалення механізму держави.

При цьому, тлумачення правової визначеності у юридичній науці значною мірою співпадає з уявленнями про його зміст зарубіжних судових установ та правознавців. В юридичній літературі воно, переважно, визначається як правовий вплив на суспільні відносини, що структурно включають в себе дві основні стадії: створення оптимальних правових приписів та їхню безпосередню реалізацію.

Таким чином, вимоги, до нормативних актів, які випливають з принципу правової визначеності, стосуються не лише правотворчості, а проявляються також на етапі правозастосування. Інакше кажучи, ці вимоги стосуються: визначеності законодавства, визначеності повноважень та визначеності судових рішень.

Основною при цьому є вимога чіткого формулювання правової норми. Як зазначено ЄСПЛ у рішенні у справі Ольссон проти Швеції , норма національного закону не може розглядатися як право , якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки, що її може потягнути за собою вчинена дія .

Відповідно до частини сьомої статті 4 Закон №877-V, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

На думку суду, продовження відповідачем позапланового заходу після строку очікуваної позивачем дати закінчення позапланової перевірки є зловживанням відповідачем передбачених законодавством правами щодо здійснення відповідних заходів органом державного нагляду (контролю) у межах позапланової перевірки.

Крім іншого, суд бере до уваги, що право на продовження позапланової перевірки передбачено Порядком №553, тобто підзаконним нормативно правовим актом, в той час, як Законом України №877, який має вищу юридичну силу, такого права не передбачено.

Отже, на думку суду, у разі, якщо б строки проведення позапланової перевірки було продовжено відповідачем або під час проведення вказаної перевірки у межах з з 26.09.2018 р. по 09.10.2018 р., або було б прийнято рішення про продовження такого строку в останній день позапланової перевірки, тобто, 09.10.2018, за умови дотримання вимог оформлення як розпорядчого документу, так і направлення на перевірку, відповідачем не було б порушено встановленого Законом №877 строку проведення позапланової перевірки позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення в період з 26.09.2018 р. до 21.12.2018 р. планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті будівництва: Реконструкція приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення на вул. Сверстюка, 11 у Дніпровському районі м. Києва , у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині є обгрунтовними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас незаконно проведена перевірка не має правових наслідків, а тому рішення, прийняті за результатами такої перевірки, зокрема у формі припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.12.2018 р., постанов про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 04.01.2019 р. № 2/19/073-112, № 3/19/073-113, № 4/19/073-114 та наказу від 21.01.2019 р. № 18 Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації до обєкта , також є незаконними та підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №818/399/17 (провадження №К/9901/5514/17).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішенння. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю УКРМОСТОБУД (02002, м.Київ, вул. Євгена Сверстюка,11-А, код ЄДРПОУ 21653048) задовольнити.

Визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельної контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення в період з 26.09.2018 р. до 21.12.2018 р. планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті будівництва: Реконструкція приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення на вул. Сверстюка, 11 у Дніпровському районі м. Києва .

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельної контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.12.2018 р.

Визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту з питань державного архітектурно-будівельної контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 04.01.2019 р. № 2/19/073-112, № 3/19/073-113, № 4/19/073-114.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельної контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.01.2019 р. № 18 Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації до обєкта .

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРМОСТОБУД (02002, м.Київ, вул. Євгена Сверстюка,11-А, код ЄДРПОУ 21653048) судові витрати в сумі 11 526,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельної контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 40224921).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко