Рішення
від 06.11.2019 по справі 127/22375/19
ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/22375/19

Провадження № 2/127/3130/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2019 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Антонюка В.В.

при секретарі Горденко Г.О.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Марценюка В.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янка до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Амаст , Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось МП ТОВ Слов`янка з позовом до ОСОБА_3 , ТОВ Амаст , Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, приватного нотаріуса Вінницького міського нотарівального округу Скутельник І.А. про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що МП ТОВ Слов`янка відповідно до свідоцтва про право власності на вбудоване приміщення №485 від 08.06.2005 р. є власником приміщень, позначених: літерою А - І поверх - пр.№ 247 : № 1-№ 24, загальною площею 367,1 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вказане свідоцтво про право власності було зареєстровано КП ВООБТІ 14.07.2005 р., що підтверджується реєстраційним посвідченням.

08.02.2017 року учасник МП ТОВ Слов`янка - Погребняк В.М. від імені МП ТОВ Слов`янка звернувся із заявою про злочин до в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Педоса ОСОБА_4 . щодо незаконного заволодіння нерухомим майном МП ТОВ Слов`янка , а саме: комерційного приміщення, яке складається з приміщень, позначених: літерою А - І поверх - пр. № 247 : № 1-№ 24, загальною площею 367,1 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

09.02.2017 р. заява про злочин була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201702001000570, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 61568815 від 16.06.2016 р. державним реєстратором ВК ВМР Левчук І.В. - 07.06.2016 р. зареєстровано за ОСОБА_5 право приватної власності на нежитлове приміщення № 247 загальною площею 367,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності виникло у ОСОБА_2 на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/9622/15-ц від 02.11.2015 р.

Позивач зазначає, що Богунський районний суд м. Житомира 22.03.2017 р. повідомив, що відповідно до документообігу суду Д-3 , цивільна справа за № 295/9622/15-ц не була зареєстрована та на розгляді не перебувала, більш того за результатами судово-технічної експертизи документів від 17.05.2017 за № 2516/17-21 експертом надано висновок про те, що відтиск печатки Богунський районний суд міста Житомира, ідентифікаційний код 02895981 , який стоїть на документі Рішення іменем України від 02.11.2015, нанесений не зразками печатки, які надані в якості порівняльного матеріалу та відтиск печатки Богунський районний суд міста Житомира Україна, ідентифікаційний код 02895981 , який стоїть на документі Рішення іменем України від 20.12.2015, нанесені не зразками печатки, які надані в якості порівняльного матеріалу.

Крім того, позивач зазначає, що на підставі підробленого рішення Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/9622/15-ц від 02.11.2015 р. в рамках неіснуюючої судової справи, державним реєстратором ВК ВМР Левчук І.В. - 07.06.2016 р. було зареєстровано за ОСОБА_5 право приватної власності на нежитлове приміщення № 247 загальною площею 367,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , а отже, зазначене рішення суду першої інстанції не може бути документом, на підставі якого державний реєстратор має право вчиняти реєстраційні дії в порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

23.07.2016 р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. прийнято рішення про державну реєстрацію за ТОВ Амаст права власності на нежитлове приміщення №247, загальною площею 367,1 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі: акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданого 22.07.2016.

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 22.07.2016 р. вбачається, що ОСОБА_6 , на виконання протоколу № 1 від 22.07.2016 р., з метою формування Статутного капіталу ТОВ Амаст передав ТОВ Амаст - приміщення № 247 за адресою: м. Вінниця, вул. АДРЕСА_1 , 53.

Таким чином Позивач вважає, що державним реєстратором ОСОБА_7 І.В. на підставі підробленого рішення суду першої інстанції в рамках неіснуючої судової справи було проведено державну реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно за ОСОБА_5 , тобто зареєстровано право приватної власності на підставі документу, який не породжує жодних правових наслідків. За таких обставин, реєстраційна дія вчинена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. є похідною від реєстрації, проведеної ОСОБА_8 , а тому теж має бути скасована.

Представник МП ТОВ Слов`янка - адвокат Шиманський В.М. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити. Судові витрати просив залишит за позивачем.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був належним чином повідомлений, шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади. Відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду не надав.

Представник ТОВ Амаст в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив хоча про дату та час судового засідання був належним чином повідомлений, шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади.

Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. в судове засідання не з не з`явилась, до суду подала заяву згідно якої просить суд проводити розгляд даної справи у її відсутність, заявлені позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення.

Представник департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради - Марценюк В. С., в судовому засіданні зазначив, що проти задоволення позову не заперечує, оскільки дійсно право власності за ОСОБА_10 було зареєстровано на підставі неіснуючого судового рішення, відтак і подальша реєстрація права власності за ТОВ Амаст є такою, що підлягає скасуванню.

Суд враховує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97- ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ ( рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Окрім того, роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, № 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (рішення Суду у справі Білий проти України, № 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового слухання.

З урахуванням неявки відповідачів ОСОБА_3 , представника ТОВ Амаст , суд зважає на положення ч.1 ст. 222 ЦПК України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що МП ТОВ Слов`янка є власником вбудованого приміщення, позначеного під літерою А - І поверх - пр. № 247 : № 1-№ 24, загальною площею 367,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на вбудоване приміщення №485 від 08.06.2005 року, яке 14.07.2005 року було зареєстровано в КП ВООБТІ , що підтверджується реєстраційним посвідченням від 14.07.2005 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 61568815 від 16.06.2016 року, державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради Левчук І.В. 07.06.2016 року було прийнято рішення індексний номер 29948770 про реєстрацію за ОСОБА_5 права приватної власності на нежитлове приміщення № 247, загальною площею 367,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою винекнення права власності зазначено рішення Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/9622/15-ц від 02.11.2015 року.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 64312989 від 26.07.2016 року вбачається, що 23.07.2016 р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. було прийнято рішення індексний номер 30628233 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ Амаст права власності на нежитлове приміщення №247, загальною площею 367,1 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для винекнення права власності зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 22.07.2016, видавник: Узгоджено між сторонами; інформаційної довідки, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 16.06.2016, видавник: Вінницька міська рада; звіту про оцінку нерухомого майна, серія та номер:VS-26116, виданий 20.07.2016, видавник ЕЦ Поділля .

09.02.2017 року Вінницьким відділом поліції ГУНП у Вінницькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено запис №12017020010000570 щодо незаконної перереєстрації права власності на приміщення, що належить МП ТОВ Слов`янка .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.02.2017 року у справі № 127/3816/17 надано слідчому Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - СУ ГУНП у Вінницькій області) Карпенку Є.О. дозвіл на тимчасовий доступ до документів, на підставі яких 26.07.2016 року до реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про те, що ТОВ Амаст (код ЄДРПОУ: 40683188) є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , які зберігаються у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., можливість ознайомитися з ними та вилучити їх (провести виїмку).

02.03.2017 року приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. повідомила, що надати доступ до вищезазначених документів не має змоги, так-як 26.07.2016 року вони були надіслані на зберігання до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.03.2017 року у справі № 127/4194/17 надано слідчому СУ ГУНП у Вінницькій області Карпенку Є.О. дозвіл на тимчасовий доступ до документів реєстраційної справи ТОВ Амаст (код ЄДРПОУ: 40683188), які перебувають у володінні Виконавчого комітету Вінницької міської ради.

Відповідно до протоколу загальних зборів засновників ТОВ Амаст № 1 від 22.07.2016 р., дане Товариство створене громадянином ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт В НОМЕР_2 , виданий ДП ЦДІР РЕГІСТРУ , 17.04.2014 р., ідентифікаційний код 2001032013052, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

28.03.2017 року управління Державної Міграційної Служби у Вінницькій області повідомило, що громадянин ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , по їх обліках не значиться, з питань набуття громадянства України, надання дозволу на імміграцію в Україну та оформлення тимчасового проживання не звертався, посвідкою на тимчасове та постійне проживання документований не був.

Слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області Карпенком О.Є. 13.02.2017 року було здійснено запит до Начальника УІПКП 102 ГУНП у Вінницькій області про надання інформації чи перетинав державний кордон України ОСОБА_6 з 01.01.2015 по 13.03.2017 року.

У відповідь на запит начальник відділу УІПКП 102 ГУ НП у Вінницькій області листом від 30.03.2017 року повідомив, що запитувані відомості, щодо перетину державного кордону ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ) - відсутні.

Головне управління ДФС України у Вінницькій області 05.04.2017 р. повідомило, що 10.05.2016 р. ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_1 надано реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_3 . Згідно даних облікової картки та паспорта числовий ідентифікатор 2001032013052 є податковим номером ОСОБА_2 в країні громадянства.

Згідно повідомлення ГУНП у Вінницькій області (підрозділ інтерполу та Європолу) від 24.04.2017 року перевіркою НЦБ Інтерполу в Республіці Молдова громадянина Республіки Молдови ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що особа за вказаними ідентифікаційними ознаками не значиться за їхніми обліками (обліки населення, прикордонні обліки, кримінальні обліки), а паспорт НОМЕР_4 та ідентифікаційна картка В27011488 належать двом різним громадянам Республіки Молдова; персональний ідентифікаційний №2001032013052 не значиться в їхніх реєстрах населення.

Як вбачається із листа Богунського районного суду м. Житомира від 22.03.2017 року, відповідно до документообігу суду Д-3 , цивільна справа за № 295/9622/15-ц не була зареєстрована та на розгляді не перебувала.

Згідно висновку судово-технічної експертизи документів від 17.05.2017 року за № 2516/17-21, відтиск печатки Богунський районний суд міста Житомира, ідентифікаційний код 02895981 , який стоїть на документі Рішення іменем України від 02.11.2015, нанесений не зразками печатки, які надані в якості порівняльного матеріалу та відтиск печатки Богунський районний суд міста Житомира Україна, ідентифікаційний код 02895981 , який стоїть на документі Рішення іменем України від 20.12.2015, нанесені не зразками печатки, які надані в якості порівняльного матеріалу.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

Відповідно до приписів ст. ст. 6, 13 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 р. у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав про те, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. У рішенні Європейського суду з прав людини наголошується, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини зазначив, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. За змістом положень ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України власник має право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

У рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ Торговий Дім Кампус Коттон клаб щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України наголошується, що кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист. Юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на судовий захист безпосередньо на підставі Конституції України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 182 ЦК України встановлює державну реєстрацію прав на нерухомість, в якій зазначається про те, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127, Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав; 7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі. Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.12, ч. 3 ст. 13 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, речові права на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, мають відповідати даним реєстраційної справи у паперовій формі, що містить документовані записи щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи у паперовій формі. Невід`ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних заяв та реєстраційні справи.

На підставі ч. 1 ст. 18 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, у тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5 для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Пункт 2.6. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5 встановлює, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Пункти 2.10. та 2.11. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5 передбачають, що за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав. Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.

Оскільки під час розгляду даної справи судом було встановлено, що реєстраційні дії були вчинені за заявами неіснуючої особи - ОСОБА_2 та ТОВ Амаст , керівником якого являється також ОСОБА_6 , який на підставі сфальсифікованого рішення суду зареєстрував на себе право власності на майно, яке йому не належить та згодом перереєстрував дане майно на ТОВ Амаст , суд приходить до висновку, що рішення про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 і ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, заслухавши пояснення, надані представником позивача, представником департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради в судовому засіданні, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає до повного задоволення.

Враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради Левчук Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29948740 від 08.06.2016 року та рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30628233 від 26.07.2016 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, судом прийнято до уваги клопотання представника позивача про залишення за позивачем судових витрат, заявлене в підготовчому судовому засіданні. Таким чином, судовий збір в сумі 3842,60 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду із позовом, слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 182, 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 10, 12, 18, 24, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст.2, 4, 5, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 315, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янка до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Амаст , Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни про визнання протиправними та скасування рішень - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради Левчук Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та обтяжень №29948740 від 08.06.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни про державну реєстрацію прав та обтяжень №30628233 від 26.07.2016 року.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текс рішення виготовлено 08.11.2019 року.

Позивач : Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янка", ЄДРПОУ 23102619, місце знаходження: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 53, адреса для листування: м. Бар, вул. М. Туніка, 14, Вінницька область.

Відповідач: ОСОБА_6 - дані про особу суду не відомі.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Асмат", ЄДРПОУ 40683122, місце знаходження: вул. Промислова, буд. 4, м. Вінниця.

Відповідач: Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради, ЄДРПОУ 25512617, місце знаходження: вул. Соборна, буд.59, м. Вінниця.

Відповідач: Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інна Анатоліївна, місце знаходження: просп. Коцюбинського, буд. 78, корп.В, м. Вінниця.

Суддя:

Дата ухвалення рішення06.11.2019
Оприлюднено12.11.2019
Номер документу85504868
СудочинствоЦивільне
Сутьвизнання протиправними та скасування рішень

Судовий реєстр по справі —127/22375/19

Ухвала від 12.11.2019

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

Рішення від 06.11.2019

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

Рішення від 06.11.2019

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

Ухвала від 16.10.2019

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

Ухвала від 29.08.2019

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні