Рішення

від 07.11.2019 по справі 756/12626/18

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

07.11.2019 Справа № 756/12626/18

Провадження № 2/756/1918/19

Справа № 756/12626/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Луценко О.М.,

при секретарі Пляса Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Полімагніт , Приватна компанія з обмеженою відповідальністю Ей Ем Ті Енд Сі Груп ЛТД про визнання трудового договору фактично розірваним та стягнення вихідної допомоги,

в с т а н о в и в:

У жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ Полімагніт , Приватна компанія з обмеженою відповідальністю Ей Ем Ті Енд Сі Груп ЛТД про визнання трудового договору фактично розірваним та стягнення вихідної допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з листопада 2006 року позивач обіймав посаду Генерального директора ТОВ Полімагінт . Приблизно 9-10 вересня 2015 року позивачу стало відомо, що до ЄДР внесено запис щодо нового керівника товариством. Позивачу не відомі підстави його звільнення із займаної посади, у зв`язку з чим позивач звернувся до товариства з проханням надати документ про підстави його звільнення. Окрім того позивачу було надано рішення зборів учасників ТОВ Полімагінт від 31.08.2015р., яким було звільнено позивача з посади генерального директора і призначено на цю посаду іншу особу. Законність цього рішення зборів учасників ТОВ Полімагінт від 31.08.2015р., підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 17.12.2015р. За таких обставин, позивач вважає фактичною підставою свого звільнення: розірвання трудового договору (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України). Відповідно до ст. 44 КЗпП України відповідач при звільненні позивача з посади директора повинен був виплатити йому вихідну допомогу у розмірі не менш ніж шестимісячний середній заробіток.

За таких обставин, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить визнати. що трудовий договір між ОСОБА_1 і ТОВ Полімагінт було фактично розірвано на підставі п.5 ч.1ст.41 КЗПП та стягнути з ТОВ Полімагніт на свою користь вихідну допомогу у сумі 526608,00 грн. (а.с. 37).

Представник позивача та позивач у судовому засіданнв підтримали позовні вимоги, та просили суд постановити рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог, зазначив, що позивач вже звертався до суду з позовом про стягнення компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, компенсації за затримку при звільненні. Окрім того Приватна компанія з обмеженою відповідальністю Ей Ем Ті Енд Сі Груп ЛТД була ліквідована без правонаступників 01.03.2015р., що підтверджується копією повідомлення про ліквідацію від уповноваженого органу у державній реєстрації, таким чином наразі вони не є суб`єктом права до якого можуть бути заявлені будь які вимоги. Окрім того докази ліквідації були надані самим позивачем до Господарського суду м. Києва та зазначено, що позивачу було відомо про процедуру ліквідації ще в грудні 2015року.Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, просила у їх задоволенні відмовити з підстав, зазначених у відзиві( а.с. 91-95).

Відповідач до судового засідання не з`явився про дату, місце та час повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду генерального директора ТОВ Полімагніт , починаючи з 30 листопада 2006 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та не заперечувалося представниками сторін.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Полімагніт від 31 серпня 2015 року зборами учасниками прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора з 31 серпня 2015 року та призначено на цю посаду ОСОБА_2 (а.с. 8-11).

Згідно з ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Рішенням зборів учасників ТОВ Полімагінт від 31.08.2015р., яким було звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора і призначено на цю посаду іншу особу.

Відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 18.09.2018р. в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Полімагінт , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним і скасування рішення зборів учасників( а.с.112-121).

Докази ліквідації були надані самим ОСОБА_1 до Господарського суду м. Києва та зазначено, що позивачу було відомо про процедуру ліквідації ще в грудні 2015року.

Положеннями Кодексу законів про працю України встановлені підстави припинення трудового договору (ст. 36), передбачено розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (ст. 38), розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника (ст. 39), розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 40), а також визначені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов (ст. 41).

У відповідності до положень ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи, позивач працював на посаді генерального директора товариства відповідача.

За рішенням зборів учасників ТОВ Полімагніт від 31 серпня 2015 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади.

Разом з тим твердження позивача, що останнього було звільнено у зв`язку з припиненням повноважень на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, також не підтверджено жодними доказами та є лише думкою позивача.

Крім того, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20.10.2016року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Полімагніт про стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку та за затримку розрахунків при звільненні, в поновлені на роботі та стягнення оплати за час вимушеного прогулу.

Даним судовим рішенням, встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку з припиненням повноважень на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, також не підтверджено жодними доказами та є лише думкою позивача( а.с.48).

Інші вимоги, які стосуються стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку, за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, є похідними та залежать від встановлення обставин, пов`язаних з підставами звільнення позивача.

За таких обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовів ОСОБА_1 про стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку та за затримку розрахунків при звільненні та про поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу у зв`язку з необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Згідно з вимогами ст. 82 ЦПК України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги про визнання трудового договору фактично розірваним та стягнення вихідної допомоги були предметом розгляду та встановлені рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20.10.2016року, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09.02.2017рокута ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.10.2017року, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовів ОСОБА_1 про визнання трудового договору фактично розірваним та стягнення вихідної допомоги.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 5, 10-13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Полімагніт , Приватна компанія з обмеженою відповідальністю Ей Ем Ті Енд Сі Груп ЛТД про визнання трудового договору фактично розірваним та стягнення вихідної допомоги - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Луценко