Ухвала

від 11.11.2019 по справі 320/4651/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4651/19

УХВАЛА

11 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Губської Л.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Громадської організації Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року по справі за адміністративним позовом Громадської організації Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю до Бориспільської місткої ради, Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича про визнання протиправними та незаконними дій, скасування договору та рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України, а саме, до скарги не додано документ про сплату судового збору.

Апелянту надавався строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року апелянт отримав 26 жовтня 2019 року.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 05 листопада 2019 року.

У якості усунення недоліків апеляційної скарги, позивачем надано пояснення, із посиланням на постанову Верховного Суду від 18 червня 2018 року в справі № 804/927/17, в яких він вказує, що громадська організація Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю є неприбутковою організацією, немає особового рахунку та обігових коштів, відповідно не є платником судового збору в розумінні Закону України Про судовий збір .

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

В постанові Верховного Суду від 18 червня 2018 року в справі № 804/927/17, на яку посилається скаржник, предметом дослідження було віднесення громадських організацій, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, до платників судового збору.

Натомість, громадська організація Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована як юридична особа (ідентифікаційний код: 39385773).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про судовий збір платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому віднесення позивача до числа громадської неприбуткової організації не є підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду, який викладений в ухвалі від 15 лютого 2019 року в справі № 810/941/18.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, за приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суду з прав людини у рішеннях у справах: Креуз проти Польщі, зазначив про непропорційне обмеження доступу особи до суду в разі накладення на останню значних судових зборів; Жоффр де ля Прадель проти Франції, в якому зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух, разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Станом на 11 листопада 2019 року недоліки апеляційної скарги усунуті не були.

Відповідно до частини другої ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 169, 298, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року по справі за адміністративним позовом Громадської організації Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю до Бориспільської місткої ради, Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича про визнання протиправними та незаконними дій, скасування договору та рішення - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Губська

Судді О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк