РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2019 року
м. Рівне
Справа № 569/4513/18
Провадження № 22-ц/4815/1267/19
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Ковальчук Н. М.
суддів: Бондаренко Н. В., Боймиструка С. В.
секретар судового засідання - Пиляй І. С.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Норд Груп Плюс ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Вест Строй Груп ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
відповідач - Державний реєстратор Комунального підприємства Реєстраційний офіс
Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області
Власенко Володимир Іванович,
відповідач - Комунальне підприємство Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради
Гощанського району Рівненської області,
відповідач - Державний реєстратор - приватний нотаріус Рівненського міського
нотаріального округу Філіпов Микола Михайлович,
відповідач - Державний реєстратор - Управління забезпечення надання адміністративних
послуг Рівненської міської ради Данилевич Ірина Євгенівна,
відповідач - Управління забезпечення надання адміністративних послуг
Рівненської міської ради,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Строй Груп на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2019 року у складі судді Тимощука О.Я., ухвалене в м. Рівне о 14 год. 45 хв., повний текст судового рішення складено 29 липня 2019 року,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ТзОВ Норд Груп Плюс , ТзОВ Вест Строй Груп , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що вона являється власником нежитлового приміщення кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальною площею 524,4 кв.м., що розташоване за адресою : АДРЕСА_1 , яке всупереч вимог Закону України Про іпотеку було зареєстроване за ОСОБА_2 та в подальшому відчужене для відповідачів. Ухвалою Рівненського міського суду від 10.04.2019 року до участі у справі було залучено співвідповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Власенко В. І., Комунальне підприємство Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області, державного реєстратора - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Філіпова М. М., державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Данилевич І. Є., Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради.
В подальшому позивачем було подано заяву в порядку ст. 49 ЦПК України, яку було прийнято до розгляду із первісним позовом, в якій вона просила скасувати рішення (індексний номер 39721334 від 16.02.2018р 14:04:37) про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором Власенко В. І. Комунального підприємства Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальною площею 524,4 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1487742056101, номер запису про право власності 24876724); скасувати рішення індексний номер 39729445 від 16.02.2018р. 18:24:09 про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором Власенко В. І. Комунального підприємства Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області (номер запису про право власності 24884380); скасувати рішення індексний номер 39729554 від 16.02.2018р 18:36:09 про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором Власенко В. І. Комунального підприємства Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області (номер запису про право власності 24884455); скасувати рішення індексний номер 39740948 від 19.02.2018р 11:08:37 про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Філіповим М. М., номер запису про право власності: 24895275; скасувати рішення індексний номер 39740475 від 19.02.2018р 10:58:45 про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Філіповим М. М., номер запису про право власності:24894813; скасувати рішення індексний номер 39950985 від 02.03.2018р 09:15:48 про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Данилевич І. Є. номер запису про право власності:25089971; скасувати рішення індексний номер 39952134 від 02.03.2018р 09:45:09 про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Данилевич І. Є. номер запису про право власності:25091018; витребувати з володіння ТзОВ Вест Строй Груп (ідентифікаційний код юридичної особи 41971760, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 2) нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 329,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1488121756101), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 шляхом зобов`язання ТзОВ Вест Строй Груп (ідентифікаційний код юридичної особи 41971760, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 2) передати для ОСОБА_1 нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 329,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1488121756101, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати з володіння ТзОВ Норд Груп Плюс (ідентифікаційний код юридичної особи 41971740, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 2) нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 195 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1488117956101), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 шляхом зобов`язання ТзОВ Норд Груп Плюс (ідентифікаційний код юридичної особи 41971740, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 2) передати для ОСОБА_1 нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 195 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1488117956101, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач покликався на порушення при вчиненні реєстраційних дій щодо спірного майна ст. ст. 35-37 Закону України Про іпотеку , ст. ст. 10, 11, 18, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ №1127 від 25.12.2015, ст. ст. 3, 9, 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, та Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442.
Із наведених підстав просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Скасовано рішення (індексний номер 39721334 від 16.02.2018 року 14:04:37) про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором Власенко В. І. Комунального підприємства Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальною площею 524,4 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1487742056101, номер запису про право власності 24876724).
Скасовано рішення індексний номер 39729445 від 16.02.2018 року 18:24:09 про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором Власенко В. І. Комунального підприємства Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області (номер запису про право власності 24884380).
Скасовано рішення індексний номер 39729554 від 16.02.2018 року 18:36:09 про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором Власенко В.І. Комунального підприємства Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області (номер запису про право власності 24884455).
Скасовано рішення індексний номер 39740948 від 19.02.2018 року 11:08:37 про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Філіповим М. М., номер запису про право власності: 24895275.
Скасовано рішення індексний номер 39740475 від 19.02.2018 року 10:58:45 про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Філіповим М.М., номер запису про право власності: 24894813.
Скасовано рішення індексний номер 39950985 від 02.03.2018 року 09:15:48 про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Данилевич І. Є. номер запису про право власності: 25089971.
Скасовано рішення індексний номер 39952134 від 02.03.2018 року 09:45:09 про державну реєстрацію прийняте державним реєстратором управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Данилевич І. Є. номер запису про право власності: 25091018.
Витребувано з володіння ТзОВ Вест Строй Груп (ідентифікаційний код юридичної особи 41971760, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 2) нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 329,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1488121756101), що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Д. Галицького, 2 на користь ОСОБА_1 шляхом зобов`язання ТзОВ Вест Строй Груп (ідентифікаційний код юридичної особи 41971760, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 2) передати для ОСОБА_1 нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 329,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1488121756101, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувано з володіння ТзОВ Норд Груп Плюс (ідентифікаційний код юридичної особи 41971740, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 2) нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 195 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1488117956101), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 шляхом зобов`язання ТзОВ НОРД ГРУП ПЛЮС (ідентифікаційний код юридичної особи 41971740, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 2) передати для ОСОБА_1 нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 195 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1488117956101, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 ( Поштова адреса: АДРЕСА_4 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 096 гривень 35 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_3 ( Поштова адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 096 гривень 35 копійок.
Стягнуто з державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Власенко В. І. (Поштова адреса: 35431, Рівненська область, Гощанський район, с. Бабин , вул . Незалежності, 1) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 096 гривень 35 копійок.
Стягнуто з Комунального підприємства Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області (Поштова адреса: 35431, Рівненська область, Гощанський район, с. Бабин, вул. Незалежності, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40438519) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 096 гривень 35 копійок.
Стягнуто з державного реєстратора - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Філіпова М. М. (Поштова адреса: 33028, м. Рівне, вул. Набережна, буд. 28) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 096 гривень 35 копійок.
Стягнуто з державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Данилевич І. Є. (Поштова адреса: 33028, м. Рівне, майдан Просвіти , 2) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 096 гривень 35 копійок.
Стягнуто з Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (Поштова адреса: 33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 39111404) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 096 гривень 35 копійок.
Стягнуто з ТзОВ Вест Строй Груп (Поштова адреса: 33018, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 41971760) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 096 гривень 35 копійок.
Стягнуто з ТзОВ Норд Груп Плюс (Поштова адреса: 33018, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 41971740) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 096 гривень 35 копійок.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване відсутністю належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження законності перереєстрації права власності на спірне майно за іпотекодержателем ОСОБА_2 та його подальших відчужень, а також тим, що аргументи, яким обгрунтовуються позовні вимоги про скасування рішень і витребування майна з чужого незаконного володіння, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ТзОВ Вест Строй Груп оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що позивачем одночасно було змінено предмет та підстави позову, а також сплату судового збору було здійснено в меншому розмірі, на що судом не було звернуто уваги. Додає, що судовий розгляд справи відбувався без належного повідомлення всіх учасників справи, а саме: не повернулися суду повідомлення про вручення повісток відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про судовий розгляд 22.07.2019 року. В матеріалах справи наявні відомості про реєстрацію їх місця проживання, а тому їх виклик повинен був здійснюватися завчасно виключно повістками. Вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 не заявляла таку підставу для задоволення позову, як відсутність у ОСОБА_2 статусу спеціального суб`єкта для укладення договору про відступлення права вимоги, також в позові відсутня вимога про оскарження договору про відступлення права вимоги. Судове засідання 22.07.2019 року відбувалося в кабінеті судді, який не пристосований для судового розгляду справи (за наявності 11 осіб присутніх). Вважає, що мало місце порушення таємниці нарадчої кімнати, а саме в кабінеті судді, який перебував в нарадчій кімнаті, весь період знаходилися секретар судового засідання та помічник. Звертає увагу, що суд прийняв рішення про свободи та права особи, яка не була учасником засновника відповідачів ТзОВ Вест Строй Груп та ТзОВ Норд Груп Плюс - ОСОБА_5 , чим було порушено майнові та корпоративні права останнього. Вказує, що відсутність електронних копій в реєстрі не є підставою для скасування реєстрації. За наявності документів у паперовій формі реєстратор може без порушення законодавства долучити електронні копії документів. Відсутність електронних копій документів не впливає на рішення реєстратора і на обсяг зареєстрованих прав заявника. Суд у своєму рішенні вказав, що погоджується із твердженням позивача, дублюючи в оскаржуваному рішенні сторінки із заяв по суті дослівно. Державним реєстратором при реєстрації за ОСОБА_2 іпотечного майна дотримано вимоги ч. 8 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і відповідно 16.02.2018 року о 11:09:53 вчинено запис про припиненння іпотеки і зареєстроване право власності 16.02.2018 року о 11:36:57. Не взято до уваги судом норми ст. 17 Закону України "Про іпотеку", де зазначено, що іпотека припиняється в разі набуття іпотекодержателемп права власності на предмет іпотеки. Суд дійшов помилкового висновку, що правовстановлюючим документом за ТзОВ Вест Строй Груп та ТзОВ Норд Груп Плюс на спірне майно є акт приймання-передачі. Доводить, що право власності на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону. Юридичні особи ТзОВ Вест Строй Груп та ТзОВ Норд Груп Плюс були зареєстровані 01.03.2018 року, а право власності на об`єкти нерухомого майна за вказаними товариствами були зареєстровані відповідно до матеріалів реєстраційної справи № 1488117956101 - 02.03.2018 року. Робить висновок про те, що спочатку було створене товариство, потім воно отримало у власність майно, при чому, жодного порушення законодавства не було. В матеріалах реєстраційної справи № 1488117956101 на арк. 26 міститься акт №1 приймання-передачі майнового вкладу учасника до статутного капіталу ТзОВ Норд Груп Плюс від 27.02.2018 року, що співпадає з датою протоколу №1 Установчих Зборів засновників (учасників) ТзОВ Норд Груп Плюс . В матеріалах реєстраційної справи № 1488121756101 на арк. 33 міститься акт №1 приймання-передачі майнового вкладу учасника до статутного капіталу ТзОВ Вест Строй Груп від 22.02.2018 року, а датою протоколу №1 Установчих Зборів засновників (учасників) ТзОВ Норд Груп Плюс 27.02.2018 року. Дата протоколу вказана 22 замість 27 , у зв`язку з технічною помилкою і це достовірно доведено в суді. Товариство може вчиняти правочини до моменту реєстрації, і статут формується до реєстрації, тому, відповідно, майно передається по акту раніше реєстрації. На зворотній стороні актів міститься посвідчувальний напис приватного нотаріуса Прокопчук О.П. від 01.03.2018 року, тобто саме 01.03.2018 року акти було підписано в присутності нотаріуса. Відповідно спірне майно було передано 01.03.2018 року, а не тоді коли складено акт. Також вважає, що відсутні підстави для застосування ст. 388 ЦК України. 18.01.2007 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 03Кл-07 з АТ Брокбізнесбанк у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 150 800 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору 18.01.2007 року було укладено іпотечний договір № 03 Кл-07/і, предметом якого було спірне майно. Умови договору іпотеки свідчать, що при укладенні цього договору ОСОБА_1 надала свою згоду на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку . 15.02.2018 року Банк повідомив ОСОБА_1 про укладення договорів про відступлення права вимоги по кредитному договору та договору іпотеки. До вказаної дати боржнику неодноразово надсилалися вимоги про усунення порушень кредитного договору, тому ОСОБА_1 була обізнана з наявністю боргу. У витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 114298992 від 16.02.2018 року вказано, що ОСОБА_2 став власником спірного майна на підставі іпотечного договору № 03 Кл-07/і від 18.01.2007 року. Вказана обставина свідчить про наявність волі ОСОБА_1 (яка міститься у підписі в договорі іпотеки, згідно якого позивачка свідомо надає згоду на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності за іпотеко держателем у разі порушення умов договору), а також про те, що майно вибуло від позивача по договору, що виключає застосування норм ст. 388 ЦК України. Вимога ОСОБА_2 відповідає змісту ст. 35 Закону України Про іпотеку . Реєстратору було надано документи, з яких цілком вірно можна встановити, що ОСОБА_1 отримувала вимогу 20.11.2017 року, а саме лист її представника, який згідно угоди-доручення мав право виконувати всі юридично значимі дії та підписувати будь-які документи. ОСОБА_1 жодним чином не зверталася до компетентних органів з приводу перевищення повноважень її представником. ОСОБА_1 не заперечує факт укладення угоди-доручення з адвокатом Лук`яновою М.Л. 10 березня 2017 року на термін до 31 грудня 2010 року, не заперечує свій підпис на даній угоді, не оспорює що вона була позивачем у справі № 569/19359/17. Всі листи від банку про зміну кредитора та вимога ОСОБА_2 направлялися на поштову адресу ОСОБА_1 , а не адвоката, відповідно ОСОБА_1 отримувала вимогу і вирішила її оскаржити в судовому порядку. Також вказує, що жодних порушень законодавства під час здійснення оцінки майна 15.02.2018 року допущено не було. ОСОБА_1 не оскаржувала даний висновок, не просила здійснити його рецензію, а лише шляхом припущень вказує на можливість його недостовірності. Вважає безпідставним посилання суду на експертний висновок здійснений на замовлення ОСОБА_1 14.02.2018 року, оскільки з моменту укладення договору іпотеки не проводилося жодних поліпшень, які могли б в шість разів збільшити вартість предмета іпотеки. Також безпідставними є твердження суду щодо порушення реєстраторами порядку визначеного законодавством під час реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_2 , за ОСОБА_3 та товариствами. Адже час реєстрації це час подання заяви, який встановлюється автоматично програмним забезпеченням після прийняття рішення. Суд жодним чином не наводить порушень в діях приватного нотаріуса Філіпова М М. під час реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_3 і водночас скасовує їх. Суд, скасувавши запис про державну реєстрацію права власності на спірне майно за товариствами, лише в силу ч. 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень надав можливість ці відомості використовувати у спорах з третіми особами. Але судом не було скасовано рішення зборів про створення товариства та про формування статутного капіталу, а також акт приймання-передачі майна до статутного капіталу. Відповідно спірне майно залишається внеском до статутного капіталу навіть при скасованій реєстрації права власності відповідно витребувати це майно немає жодних юридичних підстав. Застосовуючи ст. 388 Цивільного кодексу України, суд не встановив обставин, за якими майно вибуло від власника. Спірне майно. відповідно до договору іпотеки, передано в забезпечення зобов"язань за кредитним договором. При укладенні іпотечного договору ОСОБА_1 надала згоду про передачу у власність іпотекодержателю майна в разі порушень зобов"язань за кредитом. 17.11.2017 року ОСОБА_1 направлена вимога про необхідність погашення заборгованості в сумі 502 542,12 гривні і в разі непогашення якої у ОСОБА_2 виникає право на звернення стягнення на предмет іпотеки. Наявність боргу за кредитом ОСОБА_1 жодним документом не спростувала. Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не отримувала вимоги ОСОБА_2 , на підставі недоведених обставин, які суд вважав встановленими. Висновок суду спростовується наявними в матеріалах справи документами, з яких встановлено, листи позивачці направлялись на її адресу, а не на адресу представника Лук"янової М. Л. В рішенні у справі № 569/19359/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження вимоги про усунення порушень кредитного зобов"язання встановлено, що ОСОБА_2 17.11.2017 року на адресу боржника ОСОБА_1 направлена вимога про усунення порушень основного зобов"язання. Такий висновок у вказаній справі суд зробив на підставі заяви ОСОБА_1 . Суд дійшов помилкового висновку, що наявний в матеріалах справи Висновок про вартість майна не створює юридичних наслідків і надає оцінку спірному майну. Суд до спірних правовідносин неправильно застосував п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та невірно витлумачив норми Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . З наведених міркувань просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною. Заперечує про порушення судом норм процесуального права щодо зміни предмета та підстав позову під час провадження справи в суді, неналежного повідомлення відповідачів, виходу поза межі позовних вимог та порушення порядку прийняття судом рішення. Суд вірно зазначив про незаконність дій реєстратора, оскільки не всі документи, які були долучені до заяви про реєстрацію спірного майна, мають електронні копії. Судом вірно зазначено, що на момент реєстрації права на іпотечне майно за ОСОБА_2 іпотека була припинена за рішенням реєстратора. Аргументи про заперечення доводів апеляційної скарги, наведені у відзиві, узагальнюють висновки оскаржуваного рішення суду першої інстанції, з якими позивач повністю погоджується, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено: між АТ Брокбізнесбанк та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №03КЛ-07 від 18.01.2007, за яким позичальник отримала кредит в сумі 150 800 доларів США зі строком погашення кредиту до 17 січня 2010 року.
В забезпечення зобов"язань за кредитом між АТ Брокбізнесбанк та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір №03Кл-07/і від 18.01.2007 року, за яким іпотекодавець ОСОБА_1 передала в іпотеку приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", площею 524 кв. м. за адресою : АДРЕСА_1 .
15 листопада 2017 року між ПАТ Брокбізнесбанк та ОСОБА_2 було укладено Договір №196 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - основні договори , надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та порядку, визначених цим Договором. Сторони домовились, що відступлення Банком Новому кредитору прав вимоги за договором іпотеки (застави), що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань Боржників Основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між Сторонами одночасно із укладенням цього Договору, та підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно із Додатком №1 до Договору №196 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 15.11.2017 року Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами , до таких договорів, за якими відступаються права вимоги, є:
-Кредитний договір №03КЛ-07 від 18.01.2007, що укладений між АТ Брокбізнесбанк та громадянкою України ОСОБА_1 , та додаткові угоди і додатки до нього, що є його невідємною частиною, за наявності таких;
-Іпотечний договір №03Кл-07/і, що укладений між АТ Брокбізнесбанк та фізичною особою-резидентом України ОСОБА_1 . , який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С. 18.01.2007 за реєстровим №147, та додаткові угоди і додатки до нього, що є його невідємною частиною, за наявності таких;
-Договір поруки №03КЛ-07/п від 18.01.2007, що укладений між АТ Брокбізнесбанк та фізичною особою-резидентом України ОСОБА_1 , та фізичною особою-резидентом України ОСОБА_11 , та додаткові угоди і додатки до нього, що є його невідємною частиною, за наявності таких;
-Договір поруки №03КЛ-07/п1 від 24.02.2010, що укладений між АТ Брокбізнесбанк та фізичною особою-резидентом України ОСОБА_1 , та фізичною особою-резидентом України ОСОБА_12 , та додаткові угоди і додатки до нього, що є його невідємною частиною, за наявності таких.
У зв`язку із укладенням Сторонами Договору №196 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 15.11.2017 року за кредитним договором №03Кл-07 від 18.01.2007 року, що укладений між Первісним кредитором та Позичальником - ОСОБА_1 , Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв права вимоги за Іпотечним договором №03Кл-07/і, укладеним між Первісним кредитором (як Іпотекодержателем) і Боржником (як Іпотекодавцем), посвідченим Матвійчуком О.С., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу від 18.01.2007 за реєстровим №147, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, про що між ПАТ Брокбізнесбанк та ОСОБА_2 було укладено Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідчений 16.11.2017 року Кисельовою Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за №1881.
Відповідно до п. 5.1.1 Договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на передмет іпотеки, якщо при настанні строку виконання Основного зобов"язання або його частини, воно не буде виконане.
Даним договором сторони обумовили позасудовий порядок задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі права власності на передмет іпотеки іпотекодежржателю в рахунок виконання основного зобов"язання та порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку"( п.7.1, 7.4). Пункт 7.5 Договору іпотеки встановлює право Іпотекодержателя на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на Предмет іпотеки в межах п. 7.4. цього Договору.
Пунктом 7.6. Договору іпотеки №03 Кл-07/і від 18.01.2007р. передбачено, що за рішенням Іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися у позасудовому порядку, передбаченому цим Застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке визнається сторонами договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, та чинним законодавством України:
-Шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов`язання відповідно до наведених нижче умов.
У випадку набуття Іпотекодержателем права звернення стягнення на Предмет іпотеки Іпотекодавець цим Договором підтверджує свою згоду на передачу у власність Іпотекодержателю Предмета іпотеки. При цьому вартість набуття у власність Предмета іпотеки визначається на підставі оцінки Предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.
Іпотекодавець підписанням цього Договору засвідчує, що наявності будь-яких інших документів, крім цього Договору, для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки не вимагається.
Цей Договір має силу правовстановлювального документу та засвідчує права власності на Предмет іпотеки від Іпотекодавця до Іпотекодержателя (п. 7.6.1).
Після завершення процедури позасудового врегулювання, передбаченої п. 7.6.1.-7.6.2., будь-які наступні вимоги Іпотекодержателя щодо виконання Іпотекодавцем Основного зобов`язання є недійсними (п. 7.6.3).
Іпотечний договір є чинним, сторонами не оспорений, його умови додатковими угодами не змінені.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Тобто сторони, підписавши іпотечний договір, обумовили всі його положення, у тому числі вирішили питання щодо позасудового врегулювання спору про визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
У статті 12 Закону України "Про іпотеку" вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 33 цього Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.
При цьому згідно із частиною першою статті 37 Закону України "Про іпотеку" правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.
Щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц зазначила таке.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.
Згідно зі статтею 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.
Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
З моменту укладення Договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 196 від 15.11.2017р. ОСОБА_2 набув статус Іпотекодержателя за Іпотечним договором
В матеріалах справи (т. І, а.с. 23) міститься письмова вимога про усунення порушення основного зобов`язання та іпотечного договору, надіслана ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 , у якій чітко вказана вимога нового іпотекодержателя про повне виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором в цілому, тобто сплату заборгованості в сумі 502 542,12 грн. у тридцяти денний строк, та вказано про право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Викладені в позовній заяві заперечення ОСОБА_1 щодо наявності такої заборгованості та її розміру не підтверджені жодними належними та достатніми доказами в розумінні ст.ст. 77, 80 ЦПК України, а тому апеляційним судом не беруться до уваги.
Доводи про те, що вищевказана письмова вимога не була отримана ОСОБА_1 спростовується наявними в матеріалах справи доказами. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 долучила до позовної заяву письмову вимогу ОСОБА_2 від 17.11.2017 року і в позовній заяві зазначила, що 20.11.2017 року позивач отримала від ОСОБА_2 письмову вимогу про усунення порушень основного забов"язання.
На а.с. 24, т. І справи міститься лист Про відхилення Вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та іпотечного договору від імені ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 , підписаний її представником - адвокатом Лук`яновою М.Л.. У цьому документі також зазначено, що ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 20.11.2017р. Вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та іпотечного договору від 17.11.2017р..
Окрім того, повноваження адвоката Лук`янової М.Л. діяти в інтересах та від імені ОСОБА_1 підтверджені ордером серії РН-610 № 030 від 10.11.2017р. на представництво інтересів останньої в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції (т. І, а.с. 54).
Відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Статтею 239 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припинає цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.
ОСОБА_1 не заперечила та не спростувала факту укладення угоди-доручення з адвокатом Лук`яновою М.Л., не заперечила свій підпис на вказаній угоді, а також не заявляла про перевищення її представником своїх повноважень.
Апеляційний суд також враховує, що усі листи від Банку про зміну кредитора та вимога від ОСОБА_2 направлялися на поштову адресу саме ОСОБА_1 , а не її представника, а тому лише вона могла отримати письмову вимогу, заперечення на котру підписала її представник адвокат Лук`янова М.Л. у межах своїх повноважень.
Судом достовірно встановлено, що на момент пред"явлення вимоги іпотекодержателем ОСОБА_1 допустила порушення зобов"язань за кредитним договором, за умовами якого вона зобов"язувалась погашати кредит щомісячними платежами і повністю повернути кредит до 17 січня 2010 року. У грудні 2016 року ПАТ "Брокбізнесбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості, а 15 листопада 2017 року ПАТ Брокбізнесбанк відступив ОСОБА_2 . право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором і борг на час відступлення становив 502 542,12 грн.
Жодними належними та допустимими доказами позивачка не спростувала порушення нею зобов"язань за кредитним договором та відсутність заборгованості.
Порядок реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачений у Законі України від 07 липня 2004 року № 1953-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації, а в ст.18 Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та процедура державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав. Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який установлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями. За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав.
Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя в разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем. Тобто для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля іпотекодержателя та вчинення ним дій, передбачених законом.
Зазначені висновки містить постанова Великої палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 520/6819/14-ц.
Враховуючи вказане, доводи сторони позивача про те, що в даному спорі має місце порушення вимог закону при реєстрації права власності на предмет іпотеки, і що таке право власності за ОСОБА_2 було зареєстроване після припинення іпотеки, спростовуються обставинами справи та нормами закону, що регулює дані правовідносини.
Так, відповідно до ст. 17 Закону України Про іпотеку , іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження. Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше. Черговість розгляду заяв щодо одного об`єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 лютого 2018 року ОСОБА_2 було подано реєстратору заяву про скасування обтяження та про реєстрацію права власності. Відповідно реєстратор здійснював реєстрацію в порядку надходження заяв. Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав. В матеріалах реєстраційної справи № 1487742056101, яка міститься в матеріалах справи № 569/4513/18, наявна квитанція № 36 та № 37 про оплату надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, де часом вказано 10:29:41 16 лютого 2018 року. Вказане свідчить, що процес реєстрації права власності на об`єкт спірного майна в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки розпочався до припинення іпотеки. Тобто, вчинення послідовних дій реєстратором 16.02.2018 року о 11:09:53 про припиненння іпотеки та реєстрація права власності на це майно 16.02.2018 року о 11:36:57 не суперечить Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державному реєстратору для реєстрації права на спірне іпотечне майно ОСОБА_2 було подано пакет документів у відповідності до положень, закріплених у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстраційних справ.
Покликання позивача на відсутість електронних копій в реєстрі як на підставу для скасування реєстрації речових прав, апеляційним судом оцінюються критично, а висновок місцевого суду про порушення реєстратором положень ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п. 10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в частині виготовлення електронних копій, що є однією з підстав для скасування реєстрації, є неправомірним.
Листом Міністерства юстиції щодо деяких актуальних питань у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 18.06.2018 року було роз`яснено, що відповідно до положень статей 16 та 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , при прийнятті заяв у паперовій формі обов`язково виготовляються електронні копії документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування з подальшим їх розміщенням у Державному реєстрі прав. Документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії та які підлягають поверненню заявнику, зберігаються у реєстраційній справі у формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій. Отже, за наявності документів у паперовій формі реєстратор може без порушення законодавства долучити електронні копії документів. Відсутність електронних копій документів не впливає на рішення реєстратора та на обсяг зареєстрованих прав заявника.
Недоведено будь-яких обставин щодо порушення передачі спірного майна юридичним особам, які в своєму рішенні суд першої інстанції вважав встановленими.
Державна реєстрація юридичних осіб здійснюється в порядку встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з врахуванням положень Закону України Про господарські товариства (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).
Вказаними документами визначено наступний порядок створення юридичної особи:
- прийняття учасниками рішення про створення юридичної особи із формуванням статутного капіталу шляхом внесення прав; здійснення грошової оцінки прав, що вносяться до статутного капіталу; приймання-передавання прав, що вносяться до статутного капіталу;
- державна реєстрація юридичної особи відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Статтею 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи це - заява про державну реєстрацію створення юридичної особи, примірник рішення засновників про створення, установчий документ та інше.
Відповідно до ст. 4 Закону України Про господарські товариства установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.Зважаючи на те, що для реєстрації необхідно надати статут в якому повинна міститися інформація про розміри внесків засновків то цілком логічно що формування статутного капіталу відбувається до моменту державної реєстрації юридичної особи.
Статтею 8 Закону України Про господарські товариства визначено, що товариство може відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки у банках, а також укладати договори та інші угоди тільки після його реєстрації. Угоди, укладені від імені товариства до моменту реєстрації, визнаються такими, що укладеш з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством. Угоди, укладені засновниками до моменту реєстрації товариства і надалі не схвалені товариством, тягнуть за собою правові наслідки лише для засновників. З вказаного вбачається що формування статутного капіталу (а саме передання його по акту приймання-передачі) до моменту реєстрації юридичної особи не є порушенням законодавства, а навпаки вчиняється з метою його дотримання. Прийняття майна по акту приймання передачі від 22.02.2018 року було схвалено ТОВ Вест Строй Груп та ТОВ Норд Груп Плюс в подальшому.
За ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону. Юридичні особи ТОВ Вест Строй Груп та ТОВ Норд Груп Плюс були зареєстровані 01.03.2018 року, а право власності на об`єкти нерухомого майна за вказаними товариствами були зареєстровані, відповідно до матеріалів реєстраційної справи № 1488117956101, 02.03.2018 року. Акт приймання-передачі від 22.02.2018 року не є документом, що посвідчує право власності.
В п. 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вказано, що для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються: 1)документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2)акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна. Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України Про нотаріат ; 3)рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою); 4)письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).
В матеріалах реєстраційної справи № 1488117956101 на аркуші 26 міститься акт № 1 приймання-передачі майнового вкладу учасника до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Норд Груп Плюс від 27.02.2018 року, що співпадає з датою протоколу № 1 Установчих Зборів засновників (учасників) ТОВ Норд Груп Плюс . На аркуші 33 міститься акт № 1 приймання-передачі майнового вкладу учасника до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Строй Груп від 22.02.2018 року, а протоколу № 1 Установчих Зборів засновників (учасників) ТОВ Норд Груп Плюс датований 27.02.2018 року. Дата протоколу вказана 22 замість 27 у зв`язку з технічною помилкою, проте як вказувалося вище товариство може вчиняти правочини і до моменту реєстрації, і статут формується до реєстрації тому відповідно, що майно передаються по акту раніше реєстрації. На звороті актів, на виконання вимоги закону, міститься посвідчувальний напис , підпис та печатка нотаріуса. Таке нотаріальне посвідчення вказує, що акти було підписано саме 01 березня 2018 року, а відтак і спірне майно було передано 01.03.2018 року.
Відповідно до статей 317, 319 Цивільного кодексу України власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Статтею 387 ЦК України власнику надане право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлено позов, пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом статті 388 Цивільного кодексу України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.
Вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України, зокрема, чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.
За умовами договору іпотеки від 18 січня 2007 року № 03Кл-07/і ОСОБА_1 надала свою згоду на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку . В п.7.6.1 сторони зазначили, що
іпотекодавець підписанням цього Договору засвідчує, що наявності будь-яких інших документів, крім цього Договору, для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки не вимагається. Цей Договір має силу правовстановлювального документу та засвідчує права власності на Предмет іпотеки від Іпотекодавця до Іпотекодержателя. Вказана обставина свідчить про наявність волі ОСОБА_1 , яку вона підтвердила своїм підписом в договорі іпотеки, згідно якого позивачка свідомо надає згоду на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем у разі порушення умов договору, а також про те, що майно вибуло від позивача за умовами договору, що, в свою чергу, виключає застосування норм ст. 388 Цивільного процесуального кодексу України.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
У зв`язку з наведеним, апеляційний суд приходить до переконання, що місцевим судом було неповно встановлено обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють правовідносини в сфері іпотечного майна та переходу права вимоги на нього, порядок та підстави витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішень органів державної реєстрації прав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови про відмову в позові.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з наведеним з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Строй Груп підлягають до стягнення судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 14 271,00 грн, сплачених за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Строй Груп задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2019 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Норд Груп Плюс , Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Стой Груп , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Власенка Володимира Івановича, Комунального підприємства Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Філіпова Миколи Михайловича, Державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Данилевич Ірини Євгенівни, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про скасування рішень і витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Строй Груп судові витрати у вигляді судового збору в сумі 14 271 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят одну) гривню 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 листопада 2019 року.
Головуючий суддя підпис Ковальчук Н. М.
Судді: підпис Боймиструк С. В.
підпис Бондаренко Н. В.
Копія вірна: суддя
Рівненського апеляційного суду Ковальчук Н. М.
Суд | Рівненський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2019 |
Оприлюднено | 12.11.2019 |
Номер документу | 85525604 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Рівненський апеляційний суд
Ковальчук Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні