Ухвала

від 04.11.2019 по справі 374/274/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 374/274/18-ц

провадження № 61-13082св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Центру захисту дітей Наші діти про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до центру захисту дітей Наші діти (далі - центр) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 10 травня 2018 року її прийнято на роботу до відповідача на посаду вихователя з іспитовим строком.

31 липня 2018 року її звільнено з роботи на підставі пункту 11 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку із встановленою невідповідністю займаній посаді протягом іспитового строку.

Позивач вважала своє звільнення незаконним, оскільки вона є внутрішньо переміщеною особою, отже, іспитовий строк на неї не повинен розповсюджуватись.

Крім того, її не поставили до відома, що вона приймається на роботу з іспитовим строком.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати наказ центру від 25 липня 2018 року № 44-К про її звільнення з посади вихователя центру згідно з пунктом 11 частини першої статті 40 КЗпП України; поновити її на посаду вихователя центру; стягнути з Центру середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 серпня 2018 року до дня ухвалення судом рішення, виходячи із середньоденного розміру - 509,19 грн; стягнути з центру моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн, яка спричинена незаконним звільненням.

Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 20 грудня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ центру від 25 липня 2018 року № 44-к про звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя центру захисту дітей Наші діти згідно з пунктом 11 частини першої статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді вихователя центру.

Стягнуто з центру на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає виплаті (після відрахувань ПДФО та військового збору), починаючи з 01 серпня 2018 року до дня ухвалення рішення, виходячи з розміру середньоденного заробітку в сумі 509,19 грн, що становить 49 900,62 грн.

Стягнуто з центру на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. Стягнуто з центру в дохід держави судовий збір у розмірі 1 879,47 грн. У решті позову відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді вихователя центру захисту дітей Наші діти та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 10 692,99 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року рішення Ржищівського міського суду Київської області від 20 грудня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у липні 2019 року, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У серпні 2019 рокудо Верховного Суду надійшов відзив центру захисту дітей Наші діти на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

У жовтні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло пояснення на відзив, в якому заявник вказує, що не приховувала від роботодавця свій статус внутрішньо переміщеної особи та надавала копію відповідної довідки при прийнятті на роботу.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу

№ 374/274/18-ц із Ржищівського міського суду Київської області.

Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Підстави для виклику сторін відсутні.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

справу за позовом ОСОБА_1 до Центру захисту дітей Наші діти про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська