Рішення

від 18.10.2019 по справі 308/10480/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10480/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючої-судді - Бенца К.К.,

при секретарі - Вереш А.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 до Пацканівської сільської ради Ужгородського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Пацканівської сільської ради Ужгородського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Мотивуючи свої позовні вимоги вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після смерті останнього відкрилася спадщина. За життя ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив заповіт, яким заповів все належне йому майно племіннику - позивачу ОСОБА_2 Поважними причинами пропуску ним строку для прийняття спадщини зазначає незадовільний фінансовий стан, який не дозволяв виділити кошти на оформлення спадщини.

Оскільки з поважних причин не звернувся у визначений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, просить cуд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без їх участі , проти задоволення позову не заперечують.

Визнання позову відповідачем , на думку суду, суперечить закону, тому наявні підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позовних вимог.

06.03.2019 року представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

13.06.2019 року представником позивача долучено документи до матеріалів справи.

У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не засто-совувалися.

Провадження у справі ухвалою суду не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пацканьово, Ужгородського району, Закарпатської області помер ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.05.2011 року, виданим Виконкомом Пацканівської сільської ради Ужгородського району, копія якого долучена до матеріалів справи.

За життя ОСОБА_4 залишив на ім`я ОСОБА_2 заповіт посвідчений 16.03.2004 року секретарем Пацканівської сільської ради Ужгородського району, що стверджується даними заповіту від 16.03.2004 року, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Як встановлено судом, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за заповітом.

Як встановлено судом, на день смерті ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в дворогосподарстві за вищевказаною адресою ніхто не був зареєстрований, що стверджується даними довідки № 280 від 09.08.2018 року.

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру № 55056217 від 08.02.2019 року, інформація у спадковому реєстрі за померлим ОСОБА_4 відсутня.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Із змісту ст. ст. 1223,1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, на день смерті ОСОБА_4 в будинку за адресою АДРЕСА_2 ніхто не проживав і не був зареєстрований, що стверджується даними довідки виконавчого комітету Пацканівської сільської ради № 280 від 09.08.2018 року.

У встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса Гузинець В.І. не звернувся.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язуєспадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкоємців та успадковане майно, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Саме, до викладеного вище, зводяться правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України у справі № 6-85цс12 від 26.09.2012 року та у справі 6-1486 цс 15 від 04.11.2015 року.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Саме, до викладеного вище, зводяться правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 565/1145/17 від 26.06.2019 року .

Варто також зазначити, що згідно п. 24 Постанови Пленуму №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування Верховний Суд України роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд має враховувати тривалість пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини (Постанова Верховного Суду від 13.05.2019 року № 639/2082/17|61-25267св 18).

Обставини наведені позивачем , щодо незадовільного фінансового стану не є такими поважними причинами, у розумінні ч.1 ст. 1272 ЦК України, тому вказані обставини без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку. Окрім того, судом враховано і тривалість пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини. Пропущений строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини складає 6 років і 10 місяців.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, оскільки позивач не довів перед судом ті обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог з огляду на те, що жодних доказів про наявність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви до нотаріуса у шестимісячний строк позивачем не надано, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача. Оскільки в позові відмовлено, підстав для присудження на користь позивача з відповідача судових витрат суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1269, 1270,1272 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 81, 141, 259 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України ,суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_3 ) поданого в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 до Пацканівської сільської ради (місце знаходження с. Пацканьово, 161 б, Ужгородський район, 89451, код ЄДРПОУ 04349811) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняттяпостанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_3 );

Відповідач - Пацканівська сільська рада (місце знаходження с. Пацканьово, 161 б, Ужгородський район, 89451, код ЄДРПОУ 04349811);

Дата складання повного судового рішення - 28.10.2019 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца