ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 916/688/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегія суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
секретар судового засідання: Клименко О.В.
за участю
прокурора: Коломійчук І.О., посвідчення;
представників учасників справи:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 про залишення позову без розгляду, постановлену суддею Степановою Л.В. у м. Одеса, повний текст якої підписано 14.05.2019
у справі №916/688/19
за позовом: Першого заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Першотравневої сільської ради Лиманського району Одеської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Укргес
про: стягнення 365 469, 40 грн.
В С Т А Н О В И В:
В березні 2019 року Перший заступник керівника Комінтернівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Першотравневої сільської ради Лиманського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Укргес про стягнення збитків у розмірі 365469,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/688/19; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 позов Першого заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Першотравневої сільської ради Лиманського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Укргес про стягнення 365 469,40грн. залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Судове рішення мотивовано недоведеністю прокурором обставин, які підтверджують невиконання або неналежне виконання Першотравневою сільською радою Лиманського району Одеської області, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо забезпечення надходження коштів за користування земельними ділянками до місцевого бюджету та виконання земельного законодавства.
Не погодившись з означеною ухвалою суду, Заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, згідно якої просив прийняти апеляційну скаргу до розгляду; ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції; стягнути з позивача на користь прокуратури Одеської області судовий збір за зверненням з апеляційною скаргою у даній справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невірне застосування положень ст. 23 Закону України Про Прокуратуру та ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи, що:
- у розумінні ст. 23 Закону України Про прокуратуру нездійснення захисту в даному випадку, полягає в тому, що уповноважений суб`єкт - Першотравнева сільська рада Лиманського району Одеської області, за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернулась;
- правовідносини, пов`язані з земельними ділянками, що перебувають у державній чи комунальній власності, становлять суспільний , публічний інтерес. Прокурор в даному випадку захищає право не однієї юридичної особи - Першотравневої сільської ради, а територіальної громади в цілому, інтереси якої неналежно представляє орган місцевого самоврядування;
- невжиття Першотравневою сільською радою Лиманського району Одеської області відповідних заходів представницького характеру, спрямованих на захист державних інтересів, упродовж більше трьох років, обумовило необхідність звернення Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області з даним позовом на підставі ст. 23 Закону України Про прокуратуру ;
- наведення причин не вжиття позивачем заходів до поновлення порушених інтересів держави не передбачено жодною нормою діючого законодавства, яке регулює порядок звернення прокурора до суду;
- встановлений процесуальними нормами статус прокурора у господарському процесі не надає останньому будь-яких переваг чи привілеїв порівняно з іншими учасниками справи, а передбачена можливість прокурора вступити у справу на будь-якій стадії передбачена законом.
У відповідності до вимог ст. 32 та ч. 1 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України для розгляду вказаної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Богацька Н.С., судді: Діброва Г.І., Принцевська Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2019 апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 у справі № 916/688/19 залишено без руху; скаржнику встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн., протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
07.06.2019 до суду апеляційної інстанції надійшов лист Заступника прокурора Одеської області, до якого додано оригінал платіжного доручення №811 від 24.05.2019 про сплату судового збору на суму 1921,00 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 у справі №916/688/19 відкрито апеляційне провадження; встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення учасникам справи) до 25.06.2019 та роз`яснено про їх право у визначений строк подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст.170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 розгляд справи №916/688/19 призначено на 10.07.2019 о 15:30 год.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді Богацької Н.С. у відрядженні з 10.07.2019 по 11.07.2019, ухвалою суду від 08.07.2019, розгляд справи призначено на 17.07.2019 о 15:30 год.
15.07.2019 від Першотравневої сільської ради надійшов лист, в якому остання повідомила, що до судових органів з приводу стягнення в примусовому порядку орендної плати не зверталась, через відсутність коштів для сплати судових витрат; просила суд визнати органи прокуратури представником інтересів територіальної громади Першотравневої сільської ради у питаннях стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Укргес .
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 про залишення позову без розгляду у справі №916/688/19 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у справі №587/430/16-ц (виготовлення та офіційного оприлюднення повного тексту постанови).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 про залишення позову без розгляду у справі №916/688/19 поновлено з 21.10.2019; справу №916/688/19 призначено до розгляду на 21.10.2019 о 15:00 год.
У зв`язку з перебуванням судді Принцевської Н.М. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду №671 від 17.10.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/688/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 для розгляду справи №916/688/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Богацька Н.С., судді Діброва Г.І., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 справу №916/688/19 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 про залишення позову без розгляду прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
В судовому засіданні 17.10.2019 згідно ст. ст. 216, 233, 270 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 04.11.2019 о 14:30 год., про що учасників справи повідомлено ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019.
В судовому засіданні 04.11.2019 прокурор підтримав доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, наполягав на скасуванні оскаржуваного судового рішення та просив направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Представники сторін в судове засідання не з`явилися, що у світлі приписів ст.ст. 263, 270 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи їх належне повідомлення про час, дату та місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Перший заступник керівника Комінтернівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом в інтересах держави в особі Першотравневої сільської ради Лиманського району Одеської області.
Питання участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб унормовано ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
Передумовою участі органів та осіб, передбачених ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, в господарському процесі в будь-якій із п`яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
Так, відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .
Так, згідно з ч. 1, абз. 1 ч. 3 та абз. 1 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
У Рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави , висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Оскільки інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).
Аналіз положень ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Нездійснення захисту має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф. В. проти Франції (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
Водночас є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .
ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
Підстави представництва Прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.
Залишаючи позов прокурора без розгляду місцевий господарський суд виходив з того, що прокурором не було надано доказів, як б підтверджували невиконання або неналежне виконання Першотравневою сільською радою Лиманського району Одеської області, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо забезпечення надходження коштів за користування земельними ділянками до місцевого бюджету та виконання земельного законодавства.
Ухвала про залишення позову Першого заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Першотравневої сільської ради Лиманського району Одеської області без розгляду постановлена судом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Положення застосованої судом процесуальної норми врегульовують питання залишення судом позову без розгляду у випадку, коли позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що визначені ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру підстави здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, у розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, опосередковують його процесуальну дієздатність, у зв`язку з чим залишення позову без розгляду з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України підстав є помилковим.
В свою чергу, оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм процесуального законодавства в межах наведених скаржником в апеляційній скарзі доводів та вимог, колегія суддів зазначає наступне.
Загальні вимоги щодо форми і змісту позовної заяви встановлені ст. ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Наведені положення кореспондуються з приписами ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку прокурора, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтувати, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та відповідають загальним положенням ст. 23 Закону України Про прокуратуру щодо підстав здійснення прокурором представницький функцій в суді.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В свою чергу, п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України визначено спеціальні наслідки невиконання прокурором вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у вигляді повернення позовної заяви і доданих до неї документів: Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи .
Звертаючись до суду з даним позовом Прокурор зазначив про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді з огляду на те, що звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільного значимого питання недопустимості безоплатного використання земельними ділянками; компетентним суб`єктом, який має здійснювати захист зазначених інтересів держави, є Першотравнева сільська рада, однак орган уповноважений державою на здійснення відповідних повноважень належним чином їх не виконує; Першотравнева сільська рада з моменту оформлення відповідачем права власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на території Першотравневої сільської ради Лиманського району Одеської області, і понад трьох років поспіль не ініціює питання захисту своїх інтересів, шляхом звернення до суду з позовом про стягнення плати за користування земельними ділянками.
Невжиття позивачем заходів цивільно-правового характеру до захисту економічних інтересів територіальної громади, на думку прокурора, обумовлює наявність підстав для захисту цих прав органами прокуратури шляхом представництва інтересів у судів.
При цьому, прокурором до матеріалів позовної заяви, у тому числі, було додано:
лист № 16-5500-18вих від 30.08.2018 на ім`я Голови Першотравневої сільської ради Лиманського району Одеської області, в якому Комінтернівська місцева прокуратура в порядку ч. 4 ст. 23, п. 1 розділу 13 Закону України Про прокуратуру просила надати відомості щодо наявності договорів оренди земельної ділянки під належним Товариству з обмеженою відповідальністю Укргес об`єктом нерухомості та відповідні рішення сільської ради;
лист № 194/02-15/274/1327 від 11.09.2018 на ім`я Виконувача обов`язків керівника Комінтенівської місцевої прокуратури, в якому Першотравнева сільська рада Лиманського району Одеської області повідомляла про відсутність рішень з питання передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Укргес земельних ділянок в межах села та обставини звернення до Товариства з листами про необхідність оформлення договорів оренди землі та сплати орендної плати, які залишені без відповіді;
листи № 16-420-19вих та № 16-419-19вих від 22.01.2019 на ім`я Голови Першотравневої сільської ради Лиманського району Одеської області, в яких Комінтернівська місцева прокуратура з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави просила надати інформацію стосовно перебування спірних земельних ділянок в комунальній власності Першотравневої сільської ради, припинення права користування земельними ділянками колишньому землекористувачу, документи, які підтверджували право користування земельними ділянками колишньої птахофабрики; копії рішень сесії про припинення права користування та переведення земель до комунальної власності сільської ради, а також інформацію стосовно сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Укргес боргу та здійснення щодо цього претензійно-позовної роботи;
лист № 16/02-15/27/113 від 23.01.2019, на ім`я Першого заступника Комінтернівської місцевої прокуратури, в якому Першотравнева сільська рада повідомляла про звернення в 2017 році до керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю Укргес з листами щодо вирішення питання укладення договорів оренди земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти нерухомості, розташовані в межах с. Першотравневе, прийняття відповідного рішення та сплати орендної плати, які були залишені без відповіді. Додатково Рада також повідомляла, що до судових органів з приводу примусової сплати орендної плати не зверталась, так як є дотаційною і не має коштів для сплати судових витрат;
лист № 16-1723-19вих від 13.03.2019, яким Комінтернівська місцева прокуратура в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру повідомила Голову Першотравневої сільської ради Лиманського району Одеської області про прийняте рішення звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.
Отже, в даному випадку, прокурором на виконання ч. 4 ст. 53, ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру наведено обґрунтування наявності порушеного інтересу держави, необхідності його захисту, підстав для звернення до суду прокурора, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Колегія суддів враховує, що згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18: сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини .
З представлених прокурором на виконання вимог ст. ст. 53, 162 Господарського процесуального кодексу України доказів вбачається, що позивачем у спірних правовідносинах не здійснювався судовий захист порушених прав через відсутність коштів для сплати судових витрат.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності передбачених п. 2 ч. 1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України підстав залишення позову без розгляду.
Приписами ст. 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Заступника прокурора Одеської області підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 у справі №916/688/19 скасуванню з передачею справи для подальшого розгляду до Господарського суду Одеської області.
При цьому, у зв`язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 про залишення позову без розгляду у справі №916/688/19 скасувати.
Матеріали справи №916/688/19 передати для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 11.11.2019.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Г.І. Діброва
А.І. Ярош
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2019 |
Оприлюднено | 13.11.2019 |
Номер документу | 85548564 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Богацька Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні