Ухвала

від 08.11.2019 по справі 308/11862/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11862/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019070000000076 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 та ч.1, ч.2 ст. 240 КК України. Погоджене прокурором про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019070000000076 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 та ч.1, ч.2 ст. 240 КК України. Погоджене прокурором про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Клопотання мотивує тим, що як встановлено досудовим розслідуванням, службові особи фермерського господарства «Макош» (ЄДРПОУ 32651319), а саме директор ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , співзасновник вказаного господарства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з головою Новодавидківської сільської ради ОСОБА_6 організували злочинну схему отримання коштів шляхом реалізації незаконно видобутого піску на території Новодавидківської сільської ради без відповідних дозвільних документів на видобуток піску, залучивши до злочинної приватних підприємців - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом укладення договору підряду №б/н від 04.10.2018 року на виконання робіт по розчистці русла озера в с. Нове Давидково на земельній ділянці з кадастровим номером 2122785800:01:011:0001, в урочищі «Чонкаш» на території Новодавидківської сільської ради, площею 7,907 га, які в подальшому реалізують незаконно добутий пісок за ціною 5500 грн за 12 м. куб.

Окрім того встановлено, що незаконно добутий пісок розміщено на земельну ділянку кадастровим номером 2122785800:01:011:0011, в урочищі «Чонкаш» на території Новодавидківської сільської ради площею 1,1221 га, що знаходиться поряд з земельною ділянкою з кадастровим номером 2122785800:01:011:0001.

Слідчий зазначає, що 31.10.2019 року під час проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 2122785800:01:011:0011, в урочищі «Чонкаш» на території Новодавидківської сільської ради площею 1,1221 га. було виявлено та вилучено насип речовини схожої на пісок об`ємом 154, 98 м. куб.; насип піщаногравійної суміші об`ємом 217,60 метрів куб.; вантажний автомобіль самоскид марки «ТАТРА» днз НОМЕР_1 з насипом речовини схожої на пісок за кермом якого перебував ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешшк. АДРЕСА_1 та з сіткою для просіву на борту; екскаватор «JCB» днз НОМЕР_2 за кермом якого перебував ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешк. АДРЕСА_2 ; генератор сірого кольору та генератор «FORTE FGD6500E3».

Слідчий вказує, що проведеним оглядом встановлено, що вказані громадяни за допомогою описаної техніки здійснювали просіювання піщано-гравійної суміші яка була попередньо добута з суміжної земельної ділянки за кадастровим номером 2122785800:01:011:000101.11.2019 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду повернуто для доопрацювання клопотання про накладення арешту на вилучене майно в ході обшуку.

В клопотанні слідчий вказує, що згідно ст. 98 КПК України вилучені під час вищевказаного огляду насип речовини схожої на пісок об`ємом 154, 98 м. куб.; насип піщаногравійної суміші об`ємом 217,60 метрів куб.; являються предметом злочину передбаченого ст. 240 КК України, а тому з метою збереження речових доказів, тимчасового позбавлення права, можливості відчужити, розпоряджатися та будь яким чином їх використовувати та збереження речового доказу, на них у відповідності п.1 ч.2 ст. 170 КПК України необхідно накласти арешт.

Крім того, як зазначає слідчий вилучені під час вищевказаного огляду вантажний автомобіль самоскид марки «ТАТРА» днз НОМЕР_1 який належить гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешк. м. Яворів Турківського району Львівської області з насипом речовини схожої на пісок та з сіткою для просіву на борту; екскаватор «JCB» днз НОМЕР_2 ; генератор сірого кольору та генератор «FORTE FGD6500E3» якими користувалися ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та на які відсутні документи про їх власника є знаряддям злочину, а тому з метою збереження речових доказів тимчасового позбавлення права, можливості відчужити, розпоряджатися та будь яким чином використовувати дані предмети та збереження речового доказу, на них у відповідності п.1 ч.2 ст. 170 КПК України необхідно накласти арешт.

Слідчий вказує, що не застосувавши вказані заходи, можуть призвести до зникнення та навіть втрати слідів, речових доказів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

В свою чергу, ч. 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Приймаючи до уваги викладене, а також з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження та ефективного здійснення досудового розслідування, необхідності проведення ґрунтознавчої та інших експертиз, з метою збереження речових доказів забезпечення кримінального провадження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також зважаючи, що вилучені предмети можуть бути використані як доказ у вчиненні даного кримінального правопорушення, необхідно накласти на них арешт, а тому, керуючись ст. ст. 40,100,131,132,170,171,172 КПК України, слідчий просить: накласти арешт на предмети та речовини, вилучені в ході огляду 31.10.2019 року земельної ділянки з кадастровим номером 2122785800:01:011:0011, в урочищі «Чонкаш» на території Новодавидківської сільської ради площею 1,1221 га., яка належить на праві власності ОСОБА_14 , а саме: насип речовини схожої на пісок об`ємом 154, 98 м. куб.; насип піщаногравійної суміші об`ємом 217,60 метрів куб.; вантажний автомобіль самоскид марки «ТАТРА» днз НОМЕР_1 з насипом речовини схожої на пісок та з сіткою для просіву на борту; екскаватор «JCB» днз НОМЕР_2 ; генератор сірого кольору та генератор «FORTE FGD6500E3».

Слідчий в судове засідання не зявився, подав заяву, про розгляд клопотання без його участі, просив таке задоволити в повному обсязі.

Власник майна в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Однак його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 01 листопада 2019 року клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019070000000076 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 та ч.1, ч.2 ст. 240 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно було повернуто прокурору, та встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

07.11.2019 року слідчий повторно, після усунення недоліків вказаних в ухвалі слідчого судді від 01.11.2019 р. звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Як вбачається з матеріалів клопотання: в рамках даного кримінального провадження 31.10.2019 року під час проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 2122785800:01:011:0011, в урочищі «Чонкаш» на території Новодавидківської сільської ради площею 1,1221 га. було виявлено та вилучено насип речовини схожої на пісок об`ємом 154, 98 м. куб.; насип піщаногравійної суміші об`ємом 217,60 метрів куб.; вантажний автомобіль самоскид марки «ТАТРА» днз НОМЕР_1 з насипом речовини схожої на пісок за кермом якого перебував ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешк. АДРЕСА_1 та з сіткою для просіву на борту; екскаватор «JCB» днз НОМЕР_2 за кермом якого перебував ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешк. АДРЕСА_2 ; генератор сірого кольору та генератор «FORTE FGD6500E3».

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістомч.1ст.170КПК арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Так, згідно протоколу огляду місця події від 31.10.2019 року, копію якого додано до матеріалів клопотання, в ході огляду земельної ділянки з кадастровим номером 2122785800:01:011:0011, в урочищі «Чонкаш» на території Новодавидківської сільської ради площею 1,1221 га., яка належить на праві власності ОСОБА_14 , виявлено та вилучено: насип речовини схожої на пісок об`ємом 154, 98 м. куб.; насип піщаногравійної суміші об`ємом 217,60 метрів куб.; вантажний автомобіль самоскид марки «ТАТРА» днз НОМЕР_1 з насипом речовини схожої на пісок та з сіткою для просіву на борту; екскаватор «JCB» днз НОМЕР_2 ; генератор сірого кольору та генератор «FORTE FGD6500E3».

Проведеним оглядом встановлено, що вказані громадяни за допомогою описаної техніки здійснювали просіювання піщано-гравійної суміші яка була попередньо добута з суміжної земельної ділянки за кадастровим номером 2122785800:01:011:00010.

Згідно відповідіГоловного УправлінняДержпродспоживслужби вЗакарпатській областівід 07.11.2019 року екскаватор-навантажувач марки і моделі «JCB» 3СХ днз НОМЕР_2 від 02.05.2019 року зареєстрований за ОСОБА_15 .

Згідно копії довіреності від 12.02.2007 року вантажний автомобіль самоскид марки «ТАТРА» днз НОМЕР_1 знаходиться у володінні, користування та розпорядженні ОСОБА_16 .

Як передбачено п. 1 та п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, в тому числі, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально - протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддявважає,доведеним,що вилучені згідно протоколу огляду місця події від 31.10.2019 року насип речовини схожої на пісок об`ємом 154, 98 м. куб.; насип піщаногравійної суміші об`ємом 217,60 метрів куб.; вантажний автомобіль самоскид марки «ТАТРА» днз НОМЕР_1 з насипом речовини схожої на пісок та з сіткою для просіву на борту; екскаватор «JCB» днз НОМЕР_2 ; генератор сірого кольору та генератор «FORTE FGD6500E3», могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, можуть бути знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що наявні достатні правові підстави для арешту майна, оскільки враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, необхідність проведення експертного дослідження, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Разом із тим в частині накладення арешту на транспортні засоби слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З огляду на положення ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який непризведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, з метою забезпечення можливості органам досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 2 ст. КПК України, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту транспортних засобів, а саме вантажний автомобіль самоскид марки «ТАТРА» днз НОМЕР_1 та екскаватор «JCB» днз НОМЕР_2 , генератор сірого кольору та генератор «FORTE FGD6500E3», для власників або володільців, та враховуючи потреби досудового розслідування щодо втручання у права та інтереси власників майна на даному етапі кримінального провадження, слідчий суддя вважає вірним застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, та вважає, що заборона розпорядження та відчужування вказаним рухомим майном забезпечить збереження речових доказів та не призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження останніх, без позбавлення права користування ними.

За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту вилученого майна.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз, встановлення осіб винних у вчиненні кримінального правопорушення, та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово розпоряджатися вказаним майном.

Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, а також зважаючи на те, що вилучені вищевказані предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, та незастосування арешту щодо цього майна може призвести до зникнення, втрати або його пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає що клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст.170-173,175,309,394,395 КПК України,слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019070000000076 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 та ч.1, ч.2 ст. 240 КК України. Погоджене прокурором про накладення арешту на тимчасово вилучене майно задовольнити частково.

Накласти арешт на предмети та речовини, вилучені в ході огляду 31.10.2019 року земельної ділянки з кадастровим номером 2122785800:01:011:0011, в урочищі «Чонкаш» на території Новодавидківської сільської ради площею 1,1221 га., яка належить на праві власності ОСОБА_14 , а саме: насип речовини схожої на пісок об`ємом 154, 98 м. куб.; насип піщаногравійної суміші об`ємом 217,60 метрів куб.; насип речовини схожої на пісок та сітку для просіву (що знаходяться на борту вантажного автомобіля самоскид марки «ТАТРА» днз НОМЕР_1 ).

Накласти арешт на вилучені в ході огляду 31.10.2019 року земельної ділянки з кадастровим номером 2122785800:01:011:0011, в урочищі «Чонкаш» на території Новодавидківської сільської ради площею 1,1221 га., яка належить на праві власності ОСОБА_14 , а саме: вантажний автомобіль самоскид марки «ТАТРА» днз НОМЕР_1 ; екскаватор «JCB» днз НОМЕР_2 , генератор сірого кольору та генератор «FORTE FGD6500E3», без заборони власників або володільців майна права користування вказаним майном до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1