Рішення

від 28.10.2019 по справі 907/650/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.2019 м. Ужгород Справа № 907/650/18

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю Оптимакс , м. Ужгород

про стягнення 640386,45 грн.

представники:

позивача - Баняс В ОСОБА_1 , представник за довіреністю

відповідача - Дрюченко О.С., адвокат

Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми 640386,45 грн., вважаючи зазначену суму збитками, зокрема, неодержаним доходом (упущеною вигодою) за користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності у період з грудня 2015р. по грудень 2017р. відповідно до приписів ст. 22 ЦК України та ст. 157 ЗК України. Посилається при цьому на те, що зазначена земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 1,2995 га відведена відповідачеві згідно рішення Ужгородської міської ради від 9.11.15 за № 1882 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та використовується відповідачем на протязі зазначеного спірного періоду без оформлення правовстановлюючих документів на право користування землею та без сплати орендної плати.

Представник позивача у ході судового розгляду справи наполягає на задоволенні позовних вимог та стягненні зазначеної суми розрахованої як сума неодержаної орендної плати за користування земельною ділянкою у спірному періоді, визначеної у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі у 2015-2017рр., посилаючись на обґрунтованість вимог долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач письмовим відзивом на позов, усними поясненнями представника у ході судового розгляду справи проти позову заперечує. Посилається, зокрема, на те, що рішення органу місцевого самоврядування № 1882 не містить обов`язку відповідача щодо строків його виконання шляхом укладення договору оренди, на безпідставність визначення спірного періоду з грудня 2015р., з огляду на те, що акт обстеження умов використання земельної ділянки комісією позивача здійснено в січні 2017р., зазначена комісія позивача діяла незаконним складом, оскільки до неї не були включені представники, зокрема, відповідача; вважає відсутніми докази вини відповідача як складової правопорушення, за наявності якої наступає відповідальність щодо відшкодування збитків.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду справи пояснення представників сторін, встановив наступне:

Рішенням Ужгородської міської ради від 9.11.15 № 1882 Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (п. 1.56) на підставі клопотання - відповідача у даній справі - вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення останньому земельної ділянки кадастровим номером 2110100000:23:001:0057 площею 1,2995 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 та передати її в оренду строком на 3 роки (до 09.11.2018 року).

25.08.16 позивач на виконання зазначеного рішення надіслав відповідачеві проект договору оренди землі з пропозицією підписання такого у 20-ти денний строк.

22.11.17 позивач у зв`язку з тим, що відповідачем не підписано договір оренди землі та не надано відповіді на наведену пропозицію позивача, комісією у складі визначеному розпорядженням міського голови від 17.02.17 здійснив обстеження умов використання зазначеної земельної ділянки, встановив, що така використовується відповідачем без правовстановлюючих документів та без належної оплати орендної плати впродовж грудня 2015р. - жовтня 2017р.; рекомендував департаменту міського господарства провести орієнтовний розрахунок збитків з поданням відповідних пропозицій на розгляд виконкому міської ради.

25.01.18 протоколом засідання комісії Ужгородської міської ради з визначення та відшкодування збитків за користування земельними ділянками комунальної власності без належного оформлення правовстановлюючих документів за результатами розгляду матеріалів вирішено визначити розмір збитків за використання земельних ділянок, що перебували в оренді та/або щодо яких Ужгородською міською радою прийнято рішення про надання їх у користування (однак угоду не підписано), за період використання їх без належного оформлення правовстановлюючих документів на землю, виходячи з граничних розмірів суми орендної плати, визначеної Податковим кодексом України. Зокрема, пунктом 6 протоколу комісія вирішила рекомендувати виконкому міської ради розглянути питання затвердження розміру збитків завданих місцевому бюджету неправомірними діями ТОВ Оптимакс (за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів у період з грудня 2015р. по грудень 2017р.) у розмірі 640386,45 грн.

Рішенню комісії передувало складення нею акту про визначення розміру збитків завданих відповідачем за період 2015-2017рр. у сумі 640386,45 грн. При цьому, було враховано нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за 2015-2017рр., що становила у 2015р. - 7032634,10 грн., 2016р. - 10077752,45 грн., 2017р. - 10682409,80 грн.

25.04.18 рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 112 Про затвердження розміру збитків зазначений вище протокол засідання комісії затверджено; департаменту міського господарства доручено повідомити, зокрема, ТОВ Оптимакс про необхідність відшкодування збитків завданих територіальній громаді.

15.05.18 департаментом міського господарства Ужгородської міської ради надіслано відповідачеві лист-повідомлення про нарахування збитків з долученням копій протоколу, акту та рішення виконкому та запропоновано у 10-денний строк визначитися з добровільним відшкодуванням збитків і оскільки відповіді від відповідача не надійшло, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, вирішуючи даний спір, виходить з наступного.

Статтею 13 Конституції України проголошено, що земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією; держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень, зокрема, міських рад у галузі земельних відносин на території міст віднесено надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу

Згідно ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Громадяни та юридичні особи, відповідно до ст. 116 ЗК України, набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами ст. 122 ЗК України, зокрема, міські ради передають земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування та в оренду врегульовано нормами ст.ст. 123, 124 ЗКУ. Так, надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування; передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування згідно з його повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право на земельну ділянку, в т.ч. право оренди земельної ділянки, згідно ст. 125 ЗК України виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право користування земельною ділянкою згідно ст.126 ЗК України оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Використання землі в Україні, відповідно до ст. 206 ЗК України, є платним; об`єктом плати за землю є земельна ділянка, плата за землю справляється відповідно до закону.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що спірні відносини виникли у зв`язку з тим, що відповідач після затвердження рішенням Ужгородської міської ради від 9.11.15 за № 1882 проекту землеустрою щодо відведення йому спірної земельної ділянки, яка є комунальною власністю і повноваження щодо розпорядження якою належать позивачу, та передачу її в оренду ухилився від оформлення правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, хоча користується нею, оскільки на ній розташоване належне йому нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки - у даній справі - територіальна громада м. Ужгорода, повноваження від імені якої за законом здійснює позивач, - може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. "д" ч. 1 ст. 156 ЗК України).

За змістом ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993р. з наступними змінами, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

За змістом положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Наведене кореспондується з приписами ст. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, у даному випадку відповідач, використовуючи земельну ділянку комунальної власності без правовстановлюючих документів, призвів до недоодержання територіальною громадою м. Ужгорода доходів, які вона могла одержати передавши в оренду зазначену земельну ділянку, виходячи з її встановленої нормативної грошової оцінки.

За таких обставин суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні справі докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, дійшов висновку про правомірність вимог позивача.

Суд, перевіряючи обґрунтованість розрахунку позовних вимог на суму 640386,45 грн., констатує, що такі нараховані позивачем як неодержана орендна плата в розмірі 3 % від встановленої нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за період з грудня 2015р. по грудень 2017рр., що становить відповідно - 17581,59 грн., 302332,57 грн., 320472,29 грн.

Разом з тим, оскільки матеріалами справи встановлено, що позивач на виконання рішення № 1882 лише 25.08.16 надіслав відповідачеві проект договору оренди землі з пропозицією підписання такого у 20-ти денний строк, то саме зі спливом зазначеного строку - 17.09.16 - належить вважати, що користування спірною земельною ділянкою здійснюється без правовстановлюючих документів, а відтак - з цього часу і по грудень 2017р. правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача неодержаної орендної плати, що становить суму 408652,62 грн. виходячи із розміру 3 % від встановленої нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у 2016, 2017рр.

Таким чином, судом встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими належними та допустимими доказами на суму 408652,62 грн., тому підлягають задоволенню судом та стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині вимог - належить відмовити за необґрунтованістю.

Наведені у відзиві та в описовій частині даного рішення інші заперечення відповідача проти позову судом до уваги не можуть бути прийняті як не доведені належним чином (в частині незаконності складу комісії позивача) та з огляду на наведені вище приписи законодавства, які належить застосовувати у даних спірних відносинах (щодо відсутності вини відповідача як підстави звільнення такого від відповідальності).

За змістом ст. 129 ГПК України судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору належить відшкодувати за рахунок відповідача відповідно до присудженої суми стягнення.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Оптимакс (88015, м. Ужгород, вул. Капушанська, 168, код ЄДРПОУ 38898618) на користь Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924) неодержані доходи за користування землею без правовстановлюючих документів на суму 408652,62 грн. (чотириста вісім тисяч шістсот п`ятдесят дві грн. 62 коп.) та 6129,80 грн. (шість тисяч сто двадцять дев`ять грн. 80 коп.) у відшкодування сплаченого судового збору.

2. В іншій частині позовних вимог - відмовити, поклавши судові витрати в цій частині на позивача.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 11.11.19

Суддя Ушак І.Г.