Рішення

від 01.11.2019 по справі 916/1522/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1522/19

Господарський суд Одеської області у складі: головуючий суддя Мостепаненко Ю.І., судді: Лічман Л.В., Гут С.Ф.,

секретар судового засідання Тіщенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Карпенко А.А. (ордер №595506 від 20.05.2019р.);

від відповідача - не з`явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1522/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВДС Фарма» (01011, м.Київ, вул. Арсенальна, буд.1/14, код ЄДРПОУ 37506672)

до відповідача: приватного підприємства «Андако Юг» (65039, м.Одеса, вул. Середньофонтанська, буд.19-В, нежиле приміщення першого поверху №307, код ЄДРПОУ 38296960)

про стягнення 258 954,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

31.05.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю «ВДС Фарма» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до приватного підприємства «Андаго Юг» про стягнення 258 954,84 грн., в тому числі 191 791,88 грн. - основного боргу, 61 946,46 грн. - пені, 5 216,50 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами дистриб`юторського договору № 01/01/17-5 від 01.01.2017р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Крім того, в позовній заяві, ТОВ «ВДС Фарма» в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, зазначив товариство з обмеженою відповідальністю «Логістік -Плюс» та приватне підприємство «Торгівельна фірма "Антошка".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2019р. позовну заяву ТОВ «ВДС Фарма» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1522/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено до розгляду у засіданні суду 27.06.2019р. об 14:00 та запропоновано позивачу, зокрема, надати письмові обґрунтування залучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік -Плюс» та приватного підприємства "Торгівельна фірма "Антошка", в якості третіх осіб.

03.06.2019р. канцелярією суду було зареєстровано заяву ТОВ «ВДС Фарма» про забезпечення доказів (вх.№ 2-2630/19), згідно якої товариство просило суд витребувати у Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області офіційну інформацію щодо віднесення приватним підприємством «АНДАКО ЮГ» (код ЄДРПОУ 38296960, ІПН 382969615537) до податкового кредиту сум податку на додану вартість за отримані товари, відповідно до податкових накладних, які складені та зареєстровані на його користь товариством з обмеженою відповідальністю «ВДС ФАРМА» (код ЄДРПОУ 37506672, ІПН 375066726551), а саме: від 05.04.2018 року № 355 на загальну суму 20 761,20 грн.; від 05.04.2018 року; № 356 на загальну суму 14 785,78 грн.; від 19.04.2018 рову № 402 на загальну суму 34 721,28 грн.; від 19.04.2018 року № 404 на загальну суму 48 213,65 грн.; від 26.04.2018 року № 428 на загальну суму 26 617,25 грн.; від 26.04.2018 року № 429 на загальну суму 46 692,72 грн.

05.06.2019р. ТОВ «ВДС Фарма» до канцелярії суду було подано клопотання (вх.№ 11218/19), в якому останнє просило суд здійснити розгляд заяви про забезпечення доказів без повідомлення інших осіб по справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2019р. заяву ТОВ «ВДС Фарма» призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.06.2019р. о 14:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.06.2019р. у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ВДС Фарма» про забезпечення доказів шляхом їх витребування (вх.№2- 2630/19 від 03.06.2019р.) відмовлено.

11.06.2019р. до Господарського суду Одеської області від ТОВ «ВДС Фарма» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 2-2784/19), в якому товариство просило суд визначити відповідальним за проведення відеоконференції під час судового засідання 27.06.2019р. о 14:00, одному з судів, що знаходяться у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2019р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВДС Фарма» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№2-2784/19 від 11.06.2019р.) задоволено та доручено Дарницькому районному суду м. Києва проведення відеоконференції, з метою забезпечення участі представника ТОВ «ВДС Фарма» у судовому засіданні при розгляді справи № 916/1522/19, яке призначене Господарським судом Одеської області на 27.06.2019р. об 14 год.00 хв.

18.06.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про витребування доказів судом, згідно якого останній просив суд, витребувати у Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області офіційну інформацію щодо віднесення приватним підприємством «АНДАКО ЮГ» (код ЄДРПОУ 38296960, ІПН 382969615537) до податкового кредиту сум податку на додану вартість за отримані товари, відповідно до податкових накладних, які складені та зареєстровані на його користь товариством з обмеженою відповідальністю «ВДС ФАРМА» (код ЄДРПОУ 37506672, ІПН 375066726551), а саме: від 05.04.2018 року № 355 на загальну суму 20 761,20 грн.; від 05.04.2018 року; № 356 на загальну суму 14 785,78 грн.; від 19.04.2018 рову № 402 на загальну суму 34 721,28 грн.; від 19.04.2018 року № 404 на загальну суму 48 213,65 грн.; від 26.04.2018 року № 428 на загальну суму 26 617,25 грн.; від 26.04.2018 року № 429 на загальну суму 46 692,72 грн.

В обґрунтування заяви про витребування доказів ТОВ «ВДС Фарма» зазначило, що на виконання дистриб`юторського договору № 01/01/17-5 від 01.01.2017р. товариство здійснило відповідачу поставку товару на загальну суму 191 791,88 грн., однак відповідач відмовлявся підписувати видаткові накладні та акт звірки взаєморозрахунків за другий квартал 2018р., чим позбавляє заявника надати до суду первинні документи, які б підтвердили господарські операції з продажу непродовольчих товарів.

26.06.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 12738/19), відповідно до якого відповідач зазначає, що товар за спірними видатковими накладними не отримував, як і поштових відправлень з боку позивача, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що 20 квітня 2018 року позивач направив відповідачу листа про розірвання договору, і не вказував в ньому на наявність заборгованості, навпаки послався на розірвання договору за ініціативою постачальника, відповідно п.8.2. Договору, хоча за наявності заборгованості міг би послатися на п. 8.3. Договору, що передбачає розірвання договору в разі наявності порушень вимог договору з боку дистриб`ютора, тобто відповідача. В результаті такого розірвання договору у відповідача залишилися складські запаси товару, які наразі є нерозпроданими, а строки придатності товару вже пройшли, тобто відповідач зазнав збитків.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.06.2019р. поновлено строк товариству з обмеженою відповідальністю «ВДС Фарма» на звернення з клопотанням (вх. № 2-2872/19 від 18.06.2019р.), клопотання ТОВ «ВДС Фарма» про витребування доказів задоволено та витребувано у Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області запитувану інформацію, згідно ст. 81 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.06.2019р. строк підготовчого провадження у справі №916/1522/19 продовжено до "03" вересня 2019р., відкладено підготовче засідання у справі №916/1522/19 на "29" серпня 2019 р. о 12:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2019р., з огляду на категорію та складність справи, обсяг доказів та документів, призначено справу № 916/1522/19 до колегіального розгляду.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.08.2019р. справу №916/1522/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Мостепаненко Ю.І., суддя Лічман Л.В., суддя Гут С.Ф.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2019р. прийнято справу №916/1522/19 до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя головуючий суддя Мостепаненко Ю.І., судді Лічман Л.В., Гут С.Ф., розгляд справи почато спочатку та призначено підготовче засідання на "24" вересня 2019 р. о 15:00.

11.09.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№ 18353/19), відповідно до якої позивач виклав свої доводи щодо відзиву на позов, зокрема, зазначив, що інформація, наведена у відзиві на позов, є такою, що не відповідає дійсності та звернув увагу суду на те, що:

- позивач на прохання дистриб`ютора здійснив три поставки товару через перевізника ТОВ НОВА ПОШТА в м. Одесу, на вул. Дальницьку, 25, де контактною особою зазначив ОСОБА_1 та три поставки товару безпосередньо до покупця Дистриб`ютора - Приватне Підприємство ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АНТОШКА" .Такі обставини зумовлені тим, що в сторін договору склалися довірчі відносини і як того передбачають умови діючого Договору (п. 5.6. в редакції Протоколу розбіжностей), інколи змінювалися адреси поставок партій Товару, про що Дистриб`ютор прямо зазначав у своїх замовленнях електронною поштою (п.5.1. в редакції Протоколу розбіжностей), при цьому, Дистриб`ютор інколи просив направляти Товар Новою Поштою на адресу: м. Одеса, вул. Дальницька, 25, де контактною особою зазначати свого співробітника ОСОБА_1 , а також одразу на покупців товару, який він купує у ТОВ ВДС ФАРМА та вторинно реалізує, зокрема, приватне підприємство ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АНТОШКА» є покупцем товару у дистриб`ютора ПП Андако Юг - відповідача по справі, про що прямо зазначено у додатку № 3 до дистриб`юторського договору № 11/02/13-1 (зі змінами), який був підписаний 11 лютого 2013 року між Позивачем та Відповідачем. Доставка замовленого відповідачем у позивача товару здійснювалась із залученням третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю Логістик плюс , яке надавало складські та логістичні послуги, а також здійснювало перевезення вантажів ТОВ ВДС ФАРМА ;

- між сторонами при підписанні договору був підписаний протокол розбіжностей, який додавався до позовної заяви і згідно якого п. 5.6., щодо доставки товару був погоджений сторонами в новій редакції і в якому чітко зазначено, що постачальник (ТОВ ВДС ФАРМА ) зобов`язується прийняти замовлення на поставку товару і здійснити поставку своїми силами і за свій рахунок до місця призначення (доставки), вказаного в замовленні, Місцем призначення (доставки) товару являється склад дистриб`ютора за адресою: м. Одеса. вул. Дальницька, 25 (якщо інше не погоджено сторонами).

Також, 11.09.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі третіх осіб (вх.№ 2-4378/19), відповідно до якої останній просив суд залучити до участі у справі №916/1522/19 товариство з обмеженою відповідальністю Логістик- Плюс та приватне підприємство Торгівельна фірма Антошка .

24.09.2019р. до Господарського суду Одеської області від Головного управління ДПС в Одеській області надійшла запитувана інформація, витребувана Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.06.2019р.

24.09.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява (вх.№ 19470/19), відповідно до якої останній просив суд перенести судове засідання на іншу дату.

24.09.2019р. в судовому засіданні представником позивача надано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (вх.№ 19473/19).

В судовому засіданні 24.09.2019р. колегією суддів відмовлено в задоволенні заяви позивача про залучення до участі у справі третіх осіб (вх.№ 2-4378/19 від 11.09.2019р.), оскільки позивачем не доведено, яким чином рішення у справі №916/1522/19 вплине на права та обов`язки ТОВ "Логістик "Плюс" та ТОВ "ТФ" Антошка", а також відмовлено в задоволенні клопотання відповідача (вх.№ 19470/19 від 24.10.2019р.) про перенесення розгляду справи, з огляду на ненадання доказів підтвердження поважності причин відсутності, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2019р. закрито підготовче провадження у справі №916/1522/19 та призначено справу до розгляду по суті на 01.11.2019р. о 11:00.

В судовому засіданні 01.11.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з`явився, при цьому, надав до суду відзив на позов, про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про поважність причин відсутності не повідомляв.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що ухвали суду відповідачем було отримано, окрім, судового відправлення ухвали суду від 24.09.2019р., яке повернуто поштою із відміткою у довідці поштової установи «за закінченням встановленого строку зберігання» , про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

В судовому засіданні 01.11.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01 січня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю ВДС ФАРМА (Постачальник) та приватним підприємством АНДАКО ЮГ (дистриб`ютор) було укладено дистриб`юторський договір № 01/01/17-5

Також, 01.01.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю ВДС ФАРМА (Постачальник) та приватним підприємством АНДАКО ЮГ (дистриб`ютор) було підписано протокол розбіжностей № 1 до Дистриб`юторського договору № 01/01/17-5 від 01 січня 2017 року, який є невід`ємним додатком до Договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник зобов'язався передати товар у власність дистриб`ютора, а дистриб`ютор зобов`язався своєчасно прийняти і оплатити товар згідно умов даного договору, а також виконувати інші обов`язки, що передбачені даним договором.

Згідно п. 2.2 договору, кількість товару, що поставляється, його вид, асортимент сторони узгоджують в замовленнях до даного договору.

Дистриб`ютор оплачує вартість поставленого товару на умовах відстрочення платежу - 60 днів з дати поставки товару постачальником (п.4.5 договору).

Відповідно до п.5.1 договору, підставою для здійснення кожної поставки товару є замовлення, направлене постачальнику в будь-якому вигляді, що дозволяє його ідентифікувати (в тому числі, але виключно: по електронній пошті, по факсу, рекомендованим листом, кур`єрською службою и т.п.), постачальник повинен повідомити дистриб`ютору про отримання і погодження замовлення протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання замовлення шляхом відправлення підтвердження по факсу або в електронному вигляді. Дистриб`ютор повинен оформляти замовлення по формі Бланку-замовлення Постачальника (додаток № 4 до даного Договору).

Згідно п.5.3 договору, при замовленні товару дистриб`ютор зобов`язаний надати всю необхідну інформацію постачальнику для здійснення передачі товару.

Право власності на товар, а також ризик випадкового псування чи втрати товару переходить від постачальника до дистриб`ютора з моменту передачі відповідної партії товару постачальником дистриб`ютору (перевізнику дистриб`ютора). Факт передання товару підтверджують супроводжуючі документи з підписом уповноваженої (відповідальної) особи дистриб`ютора і печаткою Дистриб`ютора та/або з підписом представника дистриб`ютора (водія Перевізника) з одночасним переданням постачальнику (його представнику) оригіналу довіреності, що підтверджує повноваження представника дистриб`ютора (водія Перевізника) прийняти товар у Постачальника (п.5.5 договору).

Пунктом 5.6 договору, з урахуванням протоколу розбіжностей № 1 передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP зі складу постачальника, в місце призначення, вказане дистриб`ютором в замовленні, відповідно до Міжнародних правил торгівлі Інкотермс - 2010 . Тобто постачальник зобов`язується прийняти від дистриб`ютора замовлення на поставку товару і здійснити поставку своїми силами і за свій рахунок до місця призначення (доставки), вказаного в замовленні. Місцем призначення (доставки) Товару являється склад Дистриб`ютора за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 25 (якщо інше не погоджено сторонами). Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін.

Відповідно до п. 7.2 договору, у випадку прострочення дистриб`ютором виконання обов`язків по сплаті товару за даним договором, яка відбувається в порядку відстрочення платежу, дистриб`ютор зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу перед постачальником. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення платежу Дистриб`ютором без обмеження строку її нарахування, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно п. 7.3. договору, з урахуванням протоколу розбіжностей №1, дистриб`ютор, у випадку порушення строків оплати товару, здійсненої в порядку відстрочення платежу, на основі письмової вимоги Постачальника, зобов`язаний сплатити 3% (три відсотки) річних від простроченої суми за весь час прострочення платежу.

Даний договір набирає законної сили з дня його підписання між сторонами та діє до дня його розірвання в порядку передбаченому п. п. 8.2, 8.3 договору, або додатковою угодою до договору або в порядку, передбаченому законодавством України (п.8.1 договору).

Всі додатки та додаткові угоди до договору є його невід`ємними частинами, в разі їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін (в разі їх використання) (п.10.2 договору).

В обґрунтування позовних вимоги, позивач зазначає, що між сторонами договору склалися довірчі відносини, протягом довгого часу, ще з 2013 року вони співпрацювали за іншим Дистриб`юторським договором № 11/02/13-1, який між ними був підписаний 11 лютого 2013 року та інколи змінювалися адреси поставок партій товару, про що дистриб`ютор прямо зазначав у своїх замовленнях, при цьому дистриб`ютор інколи просив направляти товар Новою поштою на ім`я свого співробітника ОСОБА_1 , а також одразу на покупців товару, який він купує у ТОВ ВДС ФАРМА та вторинно реалізує, зокрема, на адресу приватного підприємства ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА АНТОШКА , яке є покупцем товару ПП Андако Юг , про що прямо зазначено у Додатку № 3 до Дистриб`юторського договору № 11/02/13-1 (зі змінами), який був підписаний 11 лютого 2013 року між Позивачем та Відповідачем.

Так, позивач зазначає, що відповідач замовив у позивача 6 партій товару, відповідно до бланків-замовлень шляхом надсилання поштових повідомлень та завантажених до них вкладень із відмітками про кількість екземплярів продукції, яка замовляється, при цьому, три партії із них просив направити на Антошку , тобто одразу на адресу покупця дистриб`ютора - приватне підприємство ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АНТОШКА" , а три партії - на Одесу , малося на увазі через підприємство Нова пошта на отримувача, який є співробітником ПП Андако Юг

На виконання умов дистриб`юторського договору № 01/01/17-5 від 01.01.2017р., позивачем в квітні 2018р. було поставлено відповідачу товару на загальну суму 191 791,88 грн., відповідно до видаткових накладних: № 334 від 05.04.2018р. на суму 20 761,20 грн.; № 335 від 05.04.2018р. на суму 14 785,78 грн.; № 380 від 19.04.2018р. на суму 34 721,28 грн.; №382 від 19.04.2018р. на суму 48 213,65 грн.; №403 від 26.04.2018р. на суму 26 617,25 грн.; №404 від 26.04.2018р. на суму 46 692,72 грн. При цьому, відповідач за отриманий товар не розрахувався, видаткові накладні не підписав, на підставі чого позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до приватного підприємства «Андаго Юг» про стягнення 258 954,84 грн., в тому числі 191 791,88 грн. - основного боргу, 61 946,46 грн. - пені, 5 216,50 грн. - 3% річних.

Разом з тим, позивач зазначає, що на даний час дистриб`юторський договір № 01/01/17-5 від 01.01.2017р. є розірваним із огляду на те 20.04.2018р. направив відповідачу повідомлення №20/04/18-01 про розірвання зазначеного договору.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю ВДС ФАРМА (Постачальник) та приватним підприємством АНДАКО ЮГ (дистриб`ютор) було укладено дистриб`юторський договір № 01/01/17-5, відповідно до п. 2.1 якого, постачальник зобов'язався передати товар у власність дистриб`ютора, а дистриб`ютор зобов`язався своєчасно прийняти і оплатити товар згідно умов даного договору, а також виконувати інші обов`язки, що передбачені даним договором.

Згідно п. 4.5 договору, дистриб`ютор оплачує вартість поставленого товару на умовах відстрочення платежу - 60 днів з дати поставки товару постачальником.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На підтвердження належного виконання умов дистриб`юторського договору № 01/01/17-5 від 01.01.2017р., позивачем в якості підтвердження поставки в квітні 2018р. відповідачу товару на загальну суму 191 791,88 грн., надано видаткові накладні: № 334 від 05.04.2018р. на суму 20 761,20 грн.; № 335 від 05.04.2018р. на суму 14 785,78 грн.; № 380 від 19.04.2018р. на суму 34 721,28 грн.; №382 від 19.04.2018р. на суму 48 213,65 грн.; №403 від 26.04.2018р. на суму 26 617,25 грн.; №404 від 26.04.2018р. на суму 46 692,72 грн.,

Згідно приписів п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", за якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Тобто факт проведення сторонами у справі господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов`язань за правочинами, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Нормою, запровадженою статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до п.2.4 вищезазначеного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ці положення щодо обов`язкових реквізитів первинного документа зазначені і в ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Разом з тим, як встановлено судом, у вищевказаних видаткових накладних в графі „Отримав (ла) » відсутні підписи відповідних осіб відповідача.

При цьому, на підтвердження своїх вимог позивачем було надано до матеріалів справи копії податкових накладних, що складені ним на спірну господарську операцію за договором, а саме: від 05.04.2018 року № 355 на загальну суму 20 761,20 грн.; від 05.04.2018 року № 356 на загальну суму 14 785,78 грн.; від 19.04.2018 рову № 402 на загальну суму 34 721,28 грн.; від 19.04.2018 року; № 404 на загальну суму 48 213,65 грн.; від 26.04.2018 року; № 428 на загальну суму 26 617,25 грн.; від 26.04.2018 року № 429 на загальну суму 46 692,72 грн.

Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.178. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до частин 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В свою чергу, судом з метою встановлення дійсного отримання ПП «Андако Юг» товару на вказану суму у Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області було витребувано інформацію щодо віднесення ПП «АНДАКО ЮГ» до податкового кредиту сум податку на додану вартість за отримані товари, відповідно до податкових накладних, які складені та зареєстровані на його користь товариством з обмеженою відповідальністю «ВДС ФАРМА» , а саме: від 05.04.2018 року № 355 на загальну суму 20 761,20 грн.; від 05.04.2018 року; № 356 на загальну суму 14 785,78 грн.; від 19.04.2018 рову № 402 на загальну суму 34 721,28 грн.; від 19.04.2018 року № 404 на загальну суму 48 213,65 грн.; від 26.04.2018 року № 428 на загальну суму 26 617,25 грн.; від 26.04.2018 року № 429 на загальну суму 46 692,72 грн.

Головним управлінням ДПС в Одеській області надано відповідь №321/9/15-32-50-08-09 від 13.09.2019р, відповідно до якої зазначено, що згідно даних ЄРПН встановлено наявність взаємовідносин ПП Андако Юг з ТОВ ВДС ФАРМ по зареєстрованим податковим накладним у квітні 2018р. на загальну суму 191 791,88 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 31 965,32 грн.; згідно додатку №5 Розділ ІІ Податковий кредит до декларації за квітень 2018р. ПП Андако Юг (код ЄДРПОУ 38296960) відображено операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основою ставкою по постачальнику з індивідуальним податковим номером 375066726551 по податковим накладним за квітень 2018р., а саме: обсяг постачання (без податку на додану вартість) - 159 826,56 грн., ПДВ за основною ставкою - 31 965,28 грн. та згідно аналітичної системи щодо результатів автоматизованого співставлення розбіжності за квітень 2018 р. між сумами податкового кредиту ПП Андако Юг (код ЄДРПОУ 38296960) та податкових зобов`язань ТОВ ВДС ФАРМ (код ЄДРПОУ 37506672) - відсутні.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд доходить висновку, що ПП Андако Юг отримало товар від позивача на загальну суму 191791,88 грн., за видатковими накладними № 334 від 05.04.2018р. на суму 20 761,20 грн.; № 335 від 05.04.2018р. на суму 14 785,78 грн.; № 380 від 19.04.2018р. на суму 34 721,28 грн.; №382 від 19.04.2018р. на суму 48 213,65 грн.; №403 від 26.04.2018р. на суму 26 617,25 грн.; №404 від 26.04.2018р. на суму 46 692,72 грн. та, в порушення умов укладеного дистриб`юторського договору, не здійснило оплату за отриманий товар на зазначену суму.

Таким чином, на даний час у відповідача існує перед позивачем заборгованість у розмірі 191791,88 грн.

При цьому, суд критично відноситься до посилань відповідача, викладених у відзиві на позов, та вважає за необхідне окремо наголосити, що добросовісність у правовідносинах означає здійснення сторонами заходів, спрямованих на уникнення правопорушення.

Враховуючи, що наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача про її стягнення.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені та 3% річнику, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до 7.2 дистриб`юторського договору №01/01/17-5 від 01.01.2017р., сторони узгодили, що, у випадку прострочення дистриб`ютором виконання обов`язків по сплаті товару за даним договором, яка відбувається в порядку відстрочення платежу, дистриб`ютор зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу перед постачальником. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення платежу Дистриб`ютором без обмеження строку її нарахування, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за дистриб`юторським договором № 01/01/17-5 від 01.01.2017р. щодо здійснення оплати за поставлений товар , позивачем нараховано відповідачу пеню, за загальний період з 05.06.2018р. по 15.05.2019р. на загальну суму 61 946,46 грн. та 3% річних за загальний період з 05.06.2018р. по 15.05.2019р. на загальну суму 5216,50 грн.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування відповідачу пені та 3% річних, вважає їх вірними та здійсненими відповідно до умов договору та законодавства, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 61 946,46 грн. та 3% річних у сумі 5216,50 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищевикладене, суд не дає правову оцінку іншим доводам та запереченням учасників справи, оскільки вони не впливають на вирішення справи по суті.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 28 000,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду договір №10104-19 про надання правої допомоги від 10.04.2019р., додаток №1 до Договору №10104-19 від 10.04.2019р., ордер серії КС №595506 від 20.05.2019р., детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійсненим ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги згідно договору №10/04-19 від 10.04.2019р. та платіжне доручення №408 від „16» квітня 2019 року на суму 28 000,00 грн. із призначенням платежу згідно договору №10104-19 про надання правої допомоги від 10.04.2019р.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВДС Фарма» до приватного підприємства «Андако Юг» про стягнення - задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Андако Юг» (65039, м.Одеса, вул. Середньофонтанська, буд.19-В, нежиле приміщення першого поверху №307, код ЄДРПОУ 38296960) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВДС Фарма» (01011, м.Київ, вул. Арсенальна, буд.1/14, код ЄДРПОУ 37506672) 191 791 (сто дев`яносто одну тисячу сімсот дев`яносто одну) грн. 88 коп. - основного боргу, 61 946 (шістдесят одну тисячу дев`ятсот сорок шість) грн. 46 коп. - пені, 5 216 (п`ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 50 коп. - 3% річних, 3 884 (три тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 31 коп. - витрат по сплаті судового збору та 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн. - витрат на правову допомогу.

Рішення Господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 11 листопада 2019 р.

Головуючий суддя Мостепаненко Ю.І.

Суддя Лічман Л.В.

Суддя Гут С.Ф.