Ухвала

від 07.11.2019 по справі 917/1201/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.11.19 Справа № 917/1201/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пирятин" № 77 від 28.10.2019 року (вхід. №11681 від 28.10.2019 року) про відстрочку виконання рішення по справі № 917/1201/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Неофіт-Ко", вул.Ковельська, 47, кв.5, м.Луцьк, Волинська область, 43016

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пирятин", вул.Івана Франка, 9б, с.Повстин, Пирятинський район, Полтавська область, 37053

про стягнення 352633,25 грн.

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

Представники сторін:

від заявника (боржника): відсутні

від позивача (стягувача): відсутні

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пирятин" звернулося до Господарського суду Полтавської області з заявою № 77 від 28.10.2019 року (вхід. №11681 від 28.10.2019 року) про відстрочку виконання рішення суду від 29.11.2018р. у цій справі до 29.11.2019р.

В обґрунтування заяви відповідач (боржник) посилається на наявність обставин, що утруднюють виконання судового рішення, а саме, тяжкий фінансовий стан, збитковість підприємства в період з другого кварталу 2019 року та на момент подання заяви та наявність у зв`язку з цим непогашеної заборгованості перед юридичними та фізичними особами у сумі близько 30 тис. грн. Заявник зазначає, що причиною, що обумовила таке становище підприємства це фінансові взаємовідносини з контрагентами та укладеними з ними договорами.

Стягувач відзиву на заяву про відстрочку виконання рішення не надав.

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені шляхом надсилання ухвали суду від 29.10.2019р. на їх юридичні адреси.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Господарським судом Полтавської області по справі № 917/1201/19 було прийнято рішення від 29.11.2019. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пирятин" (вул.Івана Франка, 9б, с.Повстин, Пирятинський район, Полтавська область, 37053, код ЄДРПОУ 36814431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Неофіт-Ко" (вул.Ковельська, 47, кв.5, м.Луцьк, Волинська область, 43016, код ЄДРПОУ 38592469) - 165 000,00грн. - суми основного боргу, 14375,34грн. - 3% річних, 60472,50грн. - інфляційних втрат, а також 3597,72грн. - витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом Полтавської області був виданий відповідний наказ від 26.02.2019 р.

На даний час рішення суду боржником не виконано.

Боржник звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду до 29.11.2019 р.

За ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" встановлено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характерну обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, повинні враховуватися інтереси обох сторін.

В ст. 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 червня 2013року в справі №5-рп/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судових захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012року № 18-рп/2012)4 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012року № 11-рп/2012).

У рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року в справі № 5-рп/2013 зазначено, що аналіз положень ст. 121 ГПК України дає підстави вважати, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Судом враховано, що пункт 1 статті 6 §1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п.1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Відповідно до статті 42 та абз. 5 статті 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Посилання боржника на скрутне фінансове становище також не може прийматись до уваги, оскільки за змістом ст. 331 ГПК України тяжкий фінансовий стан відповідача не є підставою для відстрочки виконання рішення суду, оскільки не є винятковою і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер.

Боржником не додано до заяви належних доказів того, що він матиме можливість виконати рішення протягом заявленого періоду відстрочки та після нього.

Крім того, як зазначає сам заявник, він має виконувати рішення Господарського суду Полтавської області №917/395/18 від 18.10.2019 року. Тому надання відстрочки виконання рішення по даній справі та зупинення виконавчого провадження на цей строк у ній, може призвести до ситуації, коли стягнуті кошти підуть на погашення заборгованості іншим кредиторам боржника, без врахування вимог даного стягувача. Суд зазначає, що прохання боржника надати саме відстрочку виконання рішення, може призвести до порушення інтересів стягувача та поставлення останнього у нерівні умови в порівнянні з іншими кредиторами боржника, оскільки у період відстрочки рішення не буде виконуватися.

Присуджена до стягнення за рішенням суду у цій справі заборгованість виникла за товар, який повинен згідно умов договору бути оплаченим у жовтні 2015 р. Тобто, боржник вже більше чотирьох років не оплачує отриманий товар.

З огляду на викладене, відсутні підстави для надання відстрочки виконання судового рішення у даній справі. У задоволені заяви про відстрочку виконання рішення по справі слід відмовити.

Крім того, заявником разом із заявою про відстрочку виконання рішення подано заяву про забезпечення позову №76 від 28.10.2019 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 331 ГПК України при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Враховуючи, що суд відмовляє в задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення, заява про забезпечення позову №76 від 28.10.2019 р. залишається судом без розгляду.

Керуючись ст. ст. 331, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пирятин" № 77 від 28.10.2019 року (вхід. №11681 від 28.10.2019 року) про відстрочку виконання рішення по справі № 917/1201/18 - відхилити.

2. Відмовити у відстрочці виконання рішення суду від 29.11.2018р. у справі № 917/1201/18.

3. Заяву про забезпечення позову №76 від 28.10.2019 р. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги через відповідний суд згідно з підп.17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Паламарчук