Рішення

від 05.11.2019 по справі 344/6825/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/6825/18

Провадження № 2/344/1179/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків за період з 20.09.2014 року по 20.09.2017 року в розмірі 39 000,40 грн., стягнення 1 762,00 грн. витрат по оплаті судового збору,-

В С Т А Н О В И В :

Представник Івано-Франківської міської ради звернувся до Івано-Франківського міського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків за період з 20.09.2014 року по 20.09.2017 року в розмірі 39 000,40 грн., стягнення 1 762,00 грн. витрат по оплаті судового збору, в обґрунтування якого зазначив, що 14.02.2017 року інспекторами самоврядного контролю управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на предмет дотримання вимог земельного законодавства - наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, у відповідності до вимог ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Івано-Франківську, затвердженого рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 28.08.2014 року № 1508-47. В процесі підготовки документів до обстеження, збору необхідної інформації та проведення обстеження земельної ділянки, встановлено наступне: земельна ділянка використовується для обслуговування нежитлових та виробничих приміщень. Земельна ділянка не сформована кадастровий номер не присвоєно. Відповідно до план-схеми земельної ділянки, виконаної ТОВ "НВП "ГІС", площа земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості становить 0,2987 га., має форму трикутника та межує з двома суміжними між собою земельними ділянками, які знаходяться в користуванні ДТГО "Львівської залізниці" кадастровий номер 2610100000:07:002:0019 та ВАТ "Залізобетон" кадастровий номер 2610100000:20:003:0065.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданим 20.12.2006 року, зареєстрованого в Івано-Франківському ОБТІ згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13029396, виданим 23.12.2006 року за реєстраційним №12407353 ОСОБА_1 належить 35/100 ідеальних часток виробничих приміщень по АДРЕСА_2. Площа нерухомого майна ОСОБА_1 становить 188,3 кв.м.

Загальна площа нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 становить 978 кв . м . частка ОСОБА_1 усього нерухомого майна становить 0, 193 кв.м.

На день проведення обстеження відсутня інформація про наявність документів у відповідача на право користування земельною ділянкою, зокрема, що стосується укладених договорів оренди.

23.02.2017 року Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради надіслано відповідачу клопотання з вимогою укласти договір оренди земельної ділянки між Івано-Франківською міською радою та ОСОБА_1 та здійснити сплату за користування земельною ділянкою за минулий період із розрахунку договору оренди, який мав би бути укладений на час користування, проте таке звернення було проігноровано.

Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради неодноразово надсилалось відповідачу повідомлення для участі у засіданні комісії для визначення збитків власникам землі, землекористувачам, проте таке повідомлення залишалось проігнорованим, що і зумовило затвердити 20.09.2017 року акт про визначення збитків власнику землі.

Згідно з даним актом, затвердженим рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.10.2017 року №871, сума неодержаного територіальною громадою м. Івано-Франківська доходу визначається збитками, які нанесені міській раді за час фактичного використання земельної ділянки ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 площею 0,02987 га (частка 0,193) становить 39 000,40 грн. Розрахунок суми зроблено за період з 20.09.2014 року по 20.09.2017 року.

24.10.2017 року відповідачу було надіслано лист-претензію № 124/01-18/19-в та із вимогою добровільного відшкодування збитків шляхом укладення договору про відшкодування територіальній громаді збитків за минулий період.

Відповідач у добровільному порядку не сплатив зазначеної суми. Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. ОСОБА_1 набувши право власності на об"єкт нерухомості, розташованого на спірній ділянці, належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою.

Представник позивача зазначає, що протиправна поведінка відповідача виражається у користуванні земельною ділянкою без належних правовстановлюючих документів та не внесення плати за таке використання, що має наслідком неотримання цієї плати міською радою, оскільки розмір збитків, нарахований як орендна плата, могла би бути отримана Івано-Франківською міською радою при передачі земельної ділянки в оренду. У зв"язку з цим міська рада як власник позбавлена права користуватись земельною ділянкою через протиправну поведінку відповідача. На підставі наведеного просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської міської ради кошти в сумі 39 000,40 грн. та 1762 грн. судового збору.

Відповідачем було надано до суду відзив на позовну заяву та пояснення, в яких він зазначив, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які підтверджували площу земельної ділянки, яка перебуває в користуванні відповідача, а також документи які б підтверджували правовий статус, належність такої земельної ділянки з вказаною загальною площею конкретній особі, а також існування сформованої земельної ділянки. Позивачем також не доведено, що саме така площа земельної ділянки відповідає площі набутого відповідачем майна (будівель), яке розташоване на такій земельній ділянці, а також земельній ділянці, необхідній для обслуговування таких будівель. Також в основі розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивачем було використано дані технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста Івано-Франківська, рішення про затвердження якої було визнано незаконним та скасовано у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в заяві, просив позов задоволити в повному обсязі (а.с.122).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні позову (а.с.124).

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник спір та склалися правовідносини з приводу відшкодування шкоди, завданої використанням землі без правовстановлюючих документів.

Земельні правовідносини, зокрема пов`язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України,Земельним кодексом України,Законом України "Про оренду землі",Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом, а також договором оренди землі.Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. В силу приписівстатті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". При цьому, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.Відповідно до частини другоїстатті 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, єЗакон України "Про оренду землі" від 06.10.1998 р. з наступними змінами (далі -Закон № 161-XIV).

Відповідно до вимог ст. 34 Закону № 161-XIV у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

За приписами ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до законує правомірними.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідосини.

Актом № 83 обстеження земельної ділянки від 14.02.2017 року встановлено, повідомлення про проведення обстеження в період з 13.02.2017 року по 23.02.2017 року направлялось землекористувачам, зокрема ОСОБА_1 (а.с.10-12).

В процесі підготовки документів до обстеження, збору необхідної інформації та проведення обстеження встановлено наступне. На підставі п. 9. рішення Івано-Франківської міської ради від 25.02.2009 року було вилучено, за згодою, частину земельної ділянки площею 0,1899 га, яка знаходилась в постійному користуванні у ВАТ "Залізобетон" відповідно до державного акту на право постійного користування землею ІФ №0005777 15/04-000249 від 26.12.1996 року, з передачею її в оренду кооперативу "Карпати" для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень за адресою АДРЕСА_5 . Цим же рішенням зобов`язано кооператив "Карпати" укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,1899 га., відповідно ВАТ "Залізобетон" було зобов`язано внести зміни в державний акт на право постійного користування землею. Кооператив "Карпати" договір оренди земельної ділянки не уклав.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0.0523 га. для обслуговування виробничого приміщення викупленого у ВАТ "Залізобетон". Форма та площа обстежуваної земельної ділянки орієнтовно становить 0,3 га. На території знаходяться три одноповерхові цегляні будівлі, в двох з яких знаходиться устаткування та обладнання, різноманітні станки. Третя будівля під час обстеження була зачинена, тому, як вона використовується встановити не вдалося.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (№79406184 від 02.02.2017 року) нежитлові приміщення які належать ОСОБА_2 та виробничі приміщення, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 знаходяться в третій будівлі.

Відповідно до договору про виділення майна в натурі від 24.04.2007 року зареєстрованого в реєстрі за №272-Д ОСОБА_1 належить частина приміщень в розмірі 168,5 м2 (в тому числі цех. майстерня) (а.с.30).

Відповідно до наданої виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є виробництво інших видів меблів.

Земельна ділянка орієнтовною площею 0,3 га, на якій розташоване майно вищевказаних осіб має форму трикутника, огорожена частково бетонними плитами, частково металевою сіткою, знаходиться в східній частині міста, в промисловому районі та межує з двома суміжними між собою земельними ділянками, які знаходяться в користуванні ДТГО Львівської залізниці , кадастровий номер 2610100000:07:002:0019 та ВАТ Залізобетон кадастровий номер 2610100000:20:003:0065(а.с.35.

Згідно листа ДПІ в м.Івано-Франківську №1465/10/09-15-13-03/9411 від 16.02.2017 року землекористувачі, зокрема ОСОБА_1 протягом 2014-2016 років не здійснював плати за користування земельною ділянкою на АДРЕСА_2 (а.с.15).

23.02.2017 року Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради на адресу відповідача було надіслано клопотання з вимогою укласти договір оренди земельної ділянки та здійснення плати за користування земельною ділянкою за минулий період з розрахунку договору оренди, який мав бути укладений на час користування (а.с.8-9).

Крім цього листами Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради від 12.09.2017 року, 07.08.2017 року, відповідач неодноразово запрошувався на засідання комісії з визначення та відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства для надання пояснень щодо оформлення права землекористування, добровільне відшкодування збитків та вжиття заходів щодо оформлення орендних відносин з міською радою (а.с.16, 18).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом д частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Про це, зокрема, зазначено у висновку, сформульованому Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15).

Такі ж правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц.

Як вбачається з інформації ДПІ в м. Івано-Франківську, ОСОБА_1 протягом 2014-2016 років не здійснював плати за користування земельною ділянкою на АДРЕСА_2 (а.с.15).

Відповідно до Акту про визначення збитків власнику землі від 20.09.2017 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.10.2017 року №871 та розрахунку збитків заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства, використання суб`єктом господарювання, сума недоодержаного територіальною громадою м. Івано-Франківська доходу визначається збитками, які нанесені міській раді за час фактичного використання земельної ділянки ОСОБА_1 (інд.к. НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2987 га та становить 39 000,40 грн. (а.с.24-28).

Аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та з відповідача ОСОБА_1 , як користувача земельної ділянки, на користь Івано-Франківської міської ради, як власника земельної ділянки, в порядку ст.1212 ЦК України підлягають стягненню кошти за користування земельною ділянкою в сумі 39 000 гривень 40 копійок за період з 20.09.2014 року по 20.09.2017 року.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн., понесені позивачем при подачі позову до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 ЦК України, ст.ст. 125, 126, 152,157, 206 Земельного Кодексу України, ст.1212 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 77-82, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків за період з 20.09.2014 року по 20.09.2017 року в розмірі 39 000,40 грн., стягнення 1 762,00 грн. витрат по оплаті судового збору - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 на користь Івано-Франківської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, код ЄДРПОУ 33644700, збитки в розмірі 39 000 (тридцять дев"ять тисяч) гривень 40 копійок за період з 20.09.2014 року по 20.09.2017 року, та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. витрат по оплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 12.11.2019 року.

Суддя Пастернак І.А.