Єдиний унікальний номер 725/6115/14-ц
Номер провадження 2/725/1411/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2019 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Войтуна О.Б.
при секретарях Бідней А.І., Дудка К.І.,
за участю
позивача: ОСОБА_1
представників позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: КП МТК Калинівський ринок , ОСОБА_7 , товарна біржа Центральна українська біржа , про визнання недійсними біржових контрактів купівлі-продажу майна та поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , про поділ спільного майна подружжя,-
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання недійсними біржових контрактів купівлі-продажу майна та поділ спільного майна подружжя. З урахуванням уточнення позовних вимог (т. 6 а.с. 187-191) просила суд: визнати недійсними біржові контракти купівлі-продажу майна, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за участю товарної біржі Центральна українська біржа : серії ЧРВ № 270914/97 ЧН від 27.09.2014 р. про купівлю-продаж 20-тонного контейнера, розташованого на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці № НОМЕР_16 в торговому секторі № 4, площею 19,60 кв.м; серії ЧРВ 270914/98 ЧН від 27.09.2014 р. про купівлю-продаж 20-тонного контейнера, розташованого на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_17 в торговому секторі № 1, площею 19,60 кв.м та серії ЧРВ 270914/99 ЧН від 27.09.2014 р. про купівлю-продаж 20-тонного контейнера, розташованого на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_18 в торговому секторі № 1, площею 19,60 кв.м, визнавши зазначені контейнери спільною сумісною власністю подружжя.
Крім того, просила суд визнати спільною сумісною власністю подружжя рухоме майно, а саме: меблевий гарнітур, який складається з 7 секцій та журнального столу, вартістю 3 889,00 грн.; м`яку меблеву частину, яка складається з дивану та двох розкладних крісел, вартістю 3 770,00 грн.; телевізор Alpari 21GA02NF, вартістю 461,00 грн.; кухонний меблевий набір, вартістю 2 579,00 грн.; газову плиту Gorenie GIN4355W, вартістю 1 633,00 грн.; витяжку Pyramida WH20-60, вартістю 349,00 грн.; котел навісний двоконтурний марки Radiant RBC 24, вартістю 5 016,00 грн.; стабілізатор напруги Luxeon AVR-500D, вартістю 192,00 грн.; холодильник Indezit двокамерний ST-167028, вартістю 1 502,00 грн.; пральну машину Wirlpol модель AWG400, вартістю 1 519,00 грн.; тумбу під взуття Коридор Nova , вартістю 360,00 грн., загальною вартістю 21 270,00 грн., а також визнати спільною сумісною власністю подружжя автомобіль Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , вартістю 314 737,56 грн.; автомобіль Opel Omega , VIN: НОМЕР_3 , 1987 року випуску, вартістю 55 718,91 грн.; 1/2 частину житлового будинку з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами і земельними ділянками, що розташовані в АДРЕСА_1 , вартістю 610 345,00 грн.
Також з урахуванням доводів викладених у позові, з підстав того, що відповідач ОСОБА_5 не дбав належним чином про матеріальне забезпечення сім`ї та своєї дитини-інваліда, витрачав матеріальні активи сім`ї на її шкоду, приховав частину спільного сумісного майна подружжя (автомобілі), самовільно відчужив спірні контейнери, які знаходяться на торгівельних місцях № НОМЕР_16, НОМЕР_19 , НОМЕР_20 на території КП МТК Калинівський ринок , що з нею проживає ОСОБА_9 - недієздатна донька відповідача, інвалід з дитинства, що відповідач повністю ігнорує свій обов`язок приймати участь в її утриманні, а розмір присуджених аліментів недостатній для забезпечення належного та повноцінного її утримання, посилаючись на ч. 2, 3 ст. 70 СК України просила суд відступити від засад рівності часток у спільному майні, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, присудивши ОСОБА_1 3/5 ідеальної частки спільного майна, а відповідачу ОСОБА_5 2/5 ідеальної частки спільного майна відповідно, та здійснити реальний поділ вищевказаного спільного майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, з урахуванням зазначеного відступу від засад рівності часток наступним чином:
їй, позивачу ОСОБА_1 виділити у власність 20-тонні контейнери розташовані на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_17 та НОМЕР_18 в торговому секторі № 1, площею 19,60 кв.м кожен, загальною вартістю 28 750,00 грн.; виділити їй у власність рухоме майно, а саме: меблевий гарнітур, який складається з 7 секцій та журнального столу, вартістю 3 889,00 грн.; м`яку меблеву частину, яка складається з дивану та двох розкладних крісел, вартістю 3 770,00 грн.; телевізор Alpari 21GA02NF, вартістю 461,00 грн.; кухонний меблевий набір, вартістю 2 579,00 грн.; газову плиту Gorenie GIN4355W, вартістю 1 633,00 грн.; витяжку Pyramida WH20-60, вартістю 349,00 грн.; котел навісний двоконтурний марки Radiant RBC 24, вартістю 5 016,00 грн.; стабілізатор напруги Luxeon AVR-500D, вартістю 192,00 грн.; холодильник Indezit двокамерний ST-167028, вартістю 1 502,00 грн.; пральну машину Wirlpol модель AWG400, вартістю 1 519,00 грн.; тумбу під взуття Коридор Nova , вартістю 360,00 грн., загальною вартістю 21 270,00 грн.; та визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами і земельними ділянками, що розташовані в АДРЕСА_1 , загальною вартістю 610 345,00 грн., виділивши позивачу ОСОБА_1 майна на загальну суму 660 365,00 грн. та стягнути з неї на користь відповідача ОСОБА_5 грошову компенсацію за різницю в частках в сумі 27 601,12 грн.
Відповідачу ОСОБА_5 просила суд при поділі врахувати вартість автомобіля марки Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , вартість якого складає 314 737,56 грн.; вартість автомобіля марки Opel Omega , 1987 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , вартість якого складає 55 718,91 грн.
Крім того просила суд виділити відповідачу ОСОБА_5 у власність 20-тонний контейнер, розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці № НОМЕР_16 в торговому секторі № 4, площею 19,60 кв.м, вартістю 23 785,00 грн.
Право спільної сумісної власності подружжя на вказане майно просила припинити.
Позивачка ОСОБА_1 в позові посилається на те, що 23.12.1993 р. між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб. У шлюбі у них народилася донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом з дитинства, визнана у встановленому порядку недієздатною, над нею встановлено опіку, опікуном призначена позивачка ОСОБА_1 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.07.2014 р. (Т. 1 а.с. 26), яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 10.09.2014 р. (Т. 1 а.с. 27-28), шлюб між ними було розірвано. Позивачка стверджує, що майно, яке вона просить визнати спільною сумісною власністю та поділити його, придбане під час перебування у шлюбі за спільні гроші подружжя, а отже є спільною сумісною власністю подружжя, просить при поділі майна відступити від засад рівності часток в сторону збільшення до 3/5 часток на її користь з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 70 СК України.
Представник відповідача ОСОБА_5 в листопаді 2014 року звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою суду від 24.11.2014 р. (Т. 1 а.с. 259-260) зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом.
З урахуванням уточнення позовних вимог зустрічного позову (Т. 6 а.с. 131-135) позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 просив суд визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне майно, а саме: 1/2 частину житлового будинку площею 60,30 кв.м, житлова площа 36,00 кв.м, літ. А-1 , розташованого по АДРЕСА_2 , згідно договору довічного утримання від 22.03.1994 р., посвідченого державним нотаріусом Першої Чернівецької державної нотаріальної контори реєстровий №1-471, і складається з: перший поверх -кухня - 14,60 кв.м, кімната - 20,10 кв.м, комора - 1,80 кв.м, коридор - 4,00 кв.м, мансардний поверх - кімната - 15,90 кв.м, у спільному користуванні коридор І - 1,05 кв.м, коридор ІІ - 2,85 кв.м, всього - 3,90 кв.м., вартістю 610 345,00 грн.; земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1 площею 0,0430 га для обслуговування житлового будинку, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю І-ЧВ №017534, кадастровий номер не сформований, про що зроблено запис у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Л № 2483 від 15.03.1999 р., вартістю 127 865,00 грн.; земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1 площею 0,0124 га (спільне користування), що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю І-ЧВ № 017534, кадастровий номер не сформований, про що зроблено запис в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Л № 2483 від 15.03.1999 р., вартістю 17 559,00 грн.; 1/2 незавершеного будівництва двоповерхової житлової будівлі, ступінь будівельної готовності 7 %, вартістю 92 409,00 грн.; земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_3 , площею 0,0617 га, кадастровий номер: 7310136300:15:004:0041, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЧВ № 093511, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010580900152 від 25.05.2005 р., вартістю 157 619,00 грн.
Також, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 просив суд здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . наступним чином, а саме: визнати за ним, ОСОБА_5 , та відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 право власності, за кожним по 1/4 частині житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, розташованого в АДРЕСА_1 який складається з: перший поверх -кухня - 14,60 кв.м, кімната - 20,10 кв.м, комора - 1,80 кв.м, коридор - 4 кв.м, мансардний поверх - кімната - 15,90 кв.м, у спільному користуванні коридор І - 1,05 кв.м, коридор ІІ - 2,85 кв.м., всього - 3,90 кв.м., вартістю 305 172,50 грн.; по 1/2 частці земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,0430 га (обслуговування житлового будинку), вартістю 63 932,50 грн.; по 1/4 частці земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,0124 га (спільне користування), вартістю 8 779,50 грн.; по 1/2 частці незавершеного будівництва двоповерхової житлової будівлі, ступінь будівельної готовності - 7 %, вартістю 46 204,50 грн.; по 1/2 частці земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_3 , площею 0,0617 га, кадастровий номер: 7310136300:15:004:0041, вартістю 78 809,50 грн., виділивши позивачу та відповідачу майна на загальну суму по 502 898,50 грн. кожному та право спільної сумісної власності припинити.
У зустрічному позові представник ОСОБА_5 посилається на те, що 23.12.1993 між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб, який рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.07.2014 (Т. 1 а.с. 26), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 10.09.2014 (Т. 1 а.с. 27-28), був розірваний. Вказує, що 1/2 частина житлового будинку площею 60,30 кв.м., розташованого в АДРЕСА_2 , була набута на підставі договору довічного утримання від 22.03.1994 (Т. 1 а.с. 202), а отже є спільною сумісною власністю подружжя. Посилаючись на положення ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України позивач за зустрічним позовом зазначає, що ОСОБА_5 набув права на земельні ділянки, які розташована у АДРЕСА_1 . Крім цього, у зустрічній позовній заяві, представник ОСОБА_5 посилається на те, що ним було проведено але не завершено будівництво двоповерхової житлової будівлі, ступінь будівельної готовності якої 7 %, на земельній ділянці, яка розташована в АДРЕСА_3 , площею 0,0617 га, кадастровий номер: 7310136300:15:004:0041.
Представник ОСОБА_5 подав до суду письмові запереченнями (Т. 1 а.с. 181-184) на позов ОСОБА_1 , просив суд у задоволенні первинного позову відмовити з тих підстав, що контейнери № № НОМЕР_16, НОМЕР_21 та НОМЕР_22 є його приватною власністю, як фізичної особи-підприємця, вказував на те, що спірний автомобіль SSANG YONG KYRON M200 , 2010 року випуску, знятий з обліку (Т. 1 а.с. 187) у зв`язку з тим, що він був пошкоджений внаслідок пожежі та відновленню не підлягає, залишки було здано на металобрухт, що підтверджується Актом приймання металобрухту № 23 від 13.10.2014 (Т. 1 а.с. 186).
Відповідач ОСОБА_6 в листопаді 2014 року звернулася до суду із запереченнями на позов ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 166-170), просила суд відмовити в позові в частині визнання недійсними біржових контрактів купівлі-продажу контейнерів № № НОМЕР_16, НОМЕР_21 та НОМЕР_22 з тих підстав, що спірні контейнери не є спільною сумісною власністю, а є приватною власністю ОСОБА_5 , як фізичної особи-підприємця.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представники уточнені позовні вимоги за первісним позовом підтримали та просили їх задовольнити, позовні вимоги зустрічного позову з урахуванням їх уточнень не визнали з підстав викладених у первісному позові, а також з підстав часткової однаковості позовних вимог зустрічного позову із вимогами первісного позову, не зазначення в зустрічному позові вимог про реальний поділ спільного майна, а лише визначення часток у спільному майні, тому просили у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позовні вимоги первісного позову визнав частково, лише в частині рухомого майна, яке є предметом поділу, не заперечував залишення цього майна ОСОБА_1 , просив зустрічний позов задовольнити, а первісний задовольнити часткового.
Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
Треті особи КП МТК Калинівський ринок , ОСОБА_7 , товарна біржа Центральна українська біржа та/або їх представники в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
Суд заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків та дослідивши письмові докази по справі, висновки експертиз, приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка закріплені у статті 57 СК України.
За положеннями ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У відповідності до ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Верховний Суд України у мотивувальній частині Постанови від 11.03.2015 року (справа № 6-21цс15) зазначив, що - згідно зі статтею 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме йому при поділі цього майна.
Отже, майно фізичної особи-підприємця (яке використовується для господарської діяльності фізичною особою-підприємцем) вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.
Використання одним із подружжя зазначеного майна для здійснення підприємницької діяльності може бути враховано при обранні способу поділу цього майна.
Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що майно фізичної особи-підприємця може бути об`єктом спільної власності подружжя і предметом поділу між ними з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення спільного майна подружжя та способів поділу його між ними .
Аналогічні висновки сформульовані Верховним Судом України у Постанові від 13.06.2016 (справа № 6-1752цс15). До таких же висновків прийшов і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зазначивши їх в ухвалі від 01.11.2017 по справі № 361/8273/16-ц.
У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Допитана у якості свідка позивачка ОСОБА_1 , в судовому засіданні, надала суду покази згідно яких пояснила, що в 1994 році вона звільнилася з роботи та почала працювати (торгувати) на Калинівському ринку , ОСОБА_5 на ринку не торгував, торгувала лише вона, ОСОБА_5 лише закуповував товар, у 2004-2005 роках за гроші сімейного бюджету купили спірні контейнери.
Свідок ОСОБА_12 , в судовому засіданні, пояснив суду, що коли одружилися ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_5 забрав ОСОБА_1 з роботи і послав торгувати на Калинівський ринок , сам при цьому ніде не працював, ОСОБА_12 вказував, що це відбувалося у 90-х роках.
Свідок ОСОБА_13 , в судовому засіданні, пояснила суду, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_5 , ОСОБА_1 торгувала на Калинівському ринку , а ОСОБА_5 лише їздив за товаром, крім цього ОСОБА_1 доглядала за своєю хворою донькою ОСОБА_9
Свідок ОСОБА_14 , яка є матір`ю відповідача, в судовому засіданні, пояснила суду, що в 90-х роках ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 ходила торгувати на Калинівський ринок .
Судом встановлено, що позивачка доглядала та піклувалася за спільною з відповідачем донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була інвалідом з дитинства підгрупи А (Т. 1 а.с. 83).
Судом встановлено, що контейнери придбані під час перебування у зареєстрованому шлюбі (Т. 1 а.с. 62, 72).
Конституційний Суд України у п. 2.1 Рішення від 19.09.2012 у справі № 1-8/2012 за конституційним зверненням приватного підприємства „ІКІО" щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України зазначив, що - основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя .
У відповідності до ст. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Між тим, положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України Про Конституційний Суд України передбачено, що Конституційний Суд здійснює свою діяльність на засадах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, відкритості, повного і всебічного розгляду справ, обґрунтованості та обов`язковості ухвалених ним рішень і висновків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України).
Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Фізична особа-підприємець повинна довести, що джерело коштів отриманих для здійснення підприємницької діяльності підтверджує належність цих коштів до особистої приватної власності одного з подружжя.
Натомість в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували придбання спірних торгівельних об`єктів, що є предметом спору, за рахунок коштів відповідача ОСОБА_5 , тобто за особисті кошти позивача за зустрічним позовом, розмір цих коштів та джерело їх походження, із матеріалів справи вбачається, що спірне майно було придбане сторонами в період шлюбу і є їх спільною сумісною власністю.
На підставі встановленого суд приходить до висновку про недоведення відповідачами за первісним позовом обставин ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , передбачених диспозицією п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України.
Згідно Висновку СП Західно-український експертно-консультативний центр № 362 від 26.04.2017 року судової інженерно-технічної експертизи (Т. 3 а.с. 203-261), ринкова вартість рухомого майна - 20-тонного металевого контейнера (без урахування вартості права користування торгівельним місцем), що розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці № НОМЕР_16 в торговому секторі № 4, площею 19,60 кв.м, складає 23 785 грн. 00 коп.
В свою чергу загальна ринкова вартість рухомого майна - 20-тонного металевого контейнера (без урахування вартості права користування торгівельним місцем), розташованого на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_17 в торговому секторі № 1, площею 19,60 кв.м та 20-тонного металевого контейнера (без урахування вартості права користування торгівельним місцем), розташованого на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_23 (другий поверх) в торговому секторі № 1, площею 19,60 кв.м, складає 28 750 грн. 00 коп.
З огляду на вищезазначене суд не приймає до уваги доводи відповідачів за первісним позовом в частині твердження, що спірні контейнери є особистою приватною власністю відповідача ОСОБА_5 , визнаючи при цьому контейнери № НОМЕР_16, НОМЕР_21 та НОМЕР_22 спільною сумісною власністю подружжя.
Судом також встановлено, що під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за спільні кошти придбано:
- автомобіль марки SSANG YONG KYRON M200 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , що підтверджується: листом УДАІ УМВС України в Чернівецькій області № 8/3362 від 15.09.2014 (Т. 1 а.с. 69); довідкою - рахунком серії КІМ № 221176 (Т. 3 а.с. 122); свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (Т. 3 а.с. 131).
Згідно Висновку експерта № 26-03-19 по визначенню ринкової вартості автомобіля від 13.03.2019 року судового експерта (Т.6 а.с. 202-210), середня ринкова вартість автомобіля марки SSANG YONG KYRON M200 , ідентифікаційний номер VIN : НОМЕР_2 , станом на момент виконання експертизи складає 314 737 грн. 56 коп.;
- автомобіль марки OPEL OMEGA , 1987 року випуску, білого кольору, VIN: НОМЕР_3 , що підтверджується: листом УДАІ УМВС України в Чернівецькій області № 8/3302 від 01.09.2014 (Т. 1 а.с. 71); свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (Т. 1 а.с. 70).
Згідно Висновку експерта № 25-03-19 по визначенню ринкової вартості автомобіля від 13.03.2019 року судового експерта (Т.6 а.с. 192-201), середня ринкова вартість автомобіля марки OPEL OMEGA , ідентифікаційний номер VIN : НОМЕР_3 , станом на момент виконання експертизи складає 55 818 грн. 91 коп.;
- рухоме майно, а саме: меблевий гарнітур, який складається з 7 секцій та журнального столу, вартістю 3889,00 грн.; м`яка меблева частина, яка складається з дивану та двох розкладних крісел, вартістю 3770,00 грн.; телевізор ALPARI 21GA02NF, вартістю 461,00 грн.; кухонний меблевий набір, вартістю 2 579,00 грн.; газова плита Gorenie GIN4355W, вартістю 1 633,00 грн.; витяжка PYRAMIDA WH20-60, вартістю 349,00 грн.; котел навісний двоконтурний марки RADIANT RBC 24, вартістю 5 016,00 грн.; стабілізатор напруги LUXEON AVR-500D, вартістю 192,00 грн.; холодильник INDEZIT 2-х камерний ST-167028, вартістю 1 502,00 грн.; пральна машина WIRLPOL модель AWG400, вартістю 1 519,00 грн.; тумба під взуття Коридор NOVA , вартістю 360,00 грн., що підтверджується матеріалами справи (Т. 3 а.с. 18-36).
Стосовно вказаного рухомого майна сторони не заперечували факту спільного набуття вказаного майна під час шлюбу та за спільні кошти подружжя. Крім того представник відповідача ОСОБА_5 не заперечував того, що при здійсненні поділу вказаного рухомого майна залишити його у власності позивача за первісним позовом ОСОБА_1 .
Згідно Звіту про оцінку рухомого майна від 30.12.2014 року, розробленого суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_15 (Т. 2 а.с. 185-241), загальна ринкова вартість вищевказаного рухомого майна складає 21 270 грн.
Судом також встановлено, що 1/2 частина житлового будинку літ. А-І , загальною площею 60,30 кв.м, житловою площею 36,00 кв.м, з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами: гараж літ. Д , криниця літ. К , вбиральня літ. Е та огорожа № 1,2, що розташовані по АДРЕСА_1 набута у власність на підставі Договору довічного утримання від 22.03.1994 року, посвідченого державним нотаріусом першої Чернівецької державної нотаріальної контори (Т.1 а.с. 202 - 203).
Вказана обставина не заперечувалася сторонами під час розгляду справи.
Згідно Висновку СП Західно-український експертно-консультативний центр № 362 від 26.04.2017 року судової інженерно-технічної експертизи (Т. 3 а.с. 203-261), ринкова вартість вказаного будинковолодіння з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами і земельними ділянками, що розташовані в АДРЕСА_1 складає 610 345 грн. 00 коп.
При цьому, згідно цього ж Висновку експертизи, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0430 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель , на якій розташовані вказаний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І- ЧВ № 017534 від 15.03.1999 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за АДРЕСА_1 , складає 127 865 грн. 00 коп., а вартість 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0124 га (0,0062 га), яка перебуває в спільному користуванні та яка розташована по АДРЕСА_1 , згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧВ № 017534 від 15.03.1999 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Л № 2483, складає 17 559 грн. 00 коп.
Відтак, суд приходить до висновку, що ринкова вартість 1/2 частини житлового будинку літ. А-І , загальною площею 60,30 кв.м, житловою площею 36,00 кв.м, з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами: гараж літ. Д , криниця літ. К , вбиральня літ. Е та огорожа № 1,2, що розташовані по АДРЕСА_1 без урахування вартості земельних ділянок складає (610 345,00 - 127 865,00 - 17 559,00) = 464 921 грн. 00 коп.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що 1/2 частину житлового будинку літ. А-І , загальною площею 60,30 кв.м, житловою площею 36,00 кв.м, з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами: гараж літ. Д , криниця літ. К , вбиральня літ. Е та огорожа № 1,2, що розташовані по АДРЕСА_1 , ринковою вартістю 464 921 грн. 00 коп. (без урахування вартості земельних ділянок), слід визнати спільною сумісною власністю подружжя.
Судом також встановлено, що земельна ділянка площею 0,0430 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, на якій розташовані вказаний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І- ЧВ № 017534 від 15.03.1999 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за АДРЕСА_1 , також є спільною сумісною власністю подружжя з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Частиною 4 ст. 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч. 4 ст. 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди, стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
При цьому при застосуванні положень ст. 120 ЗК України у поєднанні з нормою ст. 125 ЗК України необхідно виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11.02.2015 року (справа № 6-2цс15), яка в силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом.
Більш того, як роз`яснив Верховний Суд України у п. 18-2 Постанови Пленуму № 7 від 16.04.2004 року (зі змінами) Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ : Відповідно до положень статей 81, 116 ЗК (2768-14) окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК (435-15) .
Вказана Постанова Пленуму Верховного Суду України також враховується судом при розгляді даної справи.
Між тим, суд звертає увагу, що вказані обставини щодо спільного набуття у власність подружжям вказаної земельної ділянки не заперечувалось і сторонами.
Згідно Висновку СП Західно-український експертно-консультативний центр № 362 від 26.04.2017 року судової інженерно-технічної експертизи (Т. 3 а.с. 203-261), ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0430 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель , на якій розташовані вказаний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І- ЧВ № 017534 від 15.03.1999 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за АДРЕСА_1 , складає 127 865 грн. 00 коп.
Крім того, суд не приймає доводи сторін про необхідність поділу як спільного майна подружжя 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0124 га (0,0062 га), яка перебуває в спільному користуванні та яка розташована по АДРЕСА_1 , згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧВ № 017534 від 15.03.1999 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Л № 2483, ринкова вартість які складає 17 559 грн. 00 коп. з огляду на наступне.
Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю серії І- ЧВ № 017534 від 15.03.1999 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Л № 2483 (Т. 1 а.с. 144), земельна ділянка площею 0,0124 га, яка розташована по АДРЕСА_1 перебуває в спільному користуванні в тому числі власників іншого сусіднього будинковолодіння, які до участі у справі не були залучені.
Крім того, знаходження вказаної земельної ділянки площею 0,0124 га, яка розташована по АДРЕСА_1 у спільному користуванні в тому числі власників іншого сусіднього будинковолодіння, підтверджується також рішеннями виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 878/27 від 12.12.1995 року та № 230/7 від 07.07.1998 року (Т. 7 а.с. 113-114) а також Державним актом на право приватної власності на землю від 22.08.1996 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Л № 0094, що був виданий на ім`я попереднього власника ОСОБА_16 (Т. 7 а.с. 115).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0124 га (0,0062 га), яка розташована по АДРЕСА_1 та знаходиться у спільному користуванні, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І- ЧВ № 017534 від 15.03.1999 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Л № 2483, ринковою вартістю 17 559 грн. 00 коп. не може бути об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а відповідно і не підлягає поділу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Також судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 093511 від 25.02.2005 (Т. 1 а.с. 200) ОСОБА_1 , на підставі рішення 28 сесії IV скликання Чернівецької міської ради № 595 від 02.12.2004 року, є власником земельної ділянки площею 0,0617 га, яка розташована в АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 7310136300:15:004:0041.
Рішенням 28 сесії IV скликання Чернівецької міської ради № 595 від 02.12.2004 (Т. 2 а.с. 76) передано ОСОБА_17 безоплатно у власність земельну ділянку по АДРЕСА_3 , площею 0,0617 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
Згідно Висновку СП Західно-український експертно-консультативний центр № 362 від 26.04.2017 року судової інженерно-технічної експертизи (Т. 3 а.с. 203-261), ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0617 га, кадастровий номер: 7310136300:15:004:0041, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель , яка розташована по АДРЕСА_3 , складає 157 619 грн. 00 коп.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Також судом встановлено, що товарною накладною № 221376 від 03.06.1993 року (Т. 2 а.с. 61) підтверджується придбання будівельних фундаментних блоків ФБС-5, Рахунком - фактурою № 115 від 30.06.1993 року (Т. 2 а.с. 62) підтверджується придбання плит перекриття ПК розмірами 6,0 м х 1,5 м, квитанціями до прибуткового касового ордера № 78, № 154 від 03.06.1993 року (Т. 2 а.с. 63) підтверджується факт оплати будівельних матеріалів ОСОБА_18 , транспортною накладною № 435132 від 23.08.1991 року (Т. 2 а.с. 64) підтверджується факт придбання та перевезення ОСОБА_19 (колишнім чоловіком ОСОБА_20 (Т. 1 а.с. 91, 147; Т. 2 а.с. 70, Т. 7 а.с. 112) пиломатеріалів, квитанцією № 435132 від 23.08.1991 року (Т. 2 а.с. 65) підтверджується факт оплати ОСОБА_19 (колишнім чоловіком позивача) вартості перевезення пиломатеріалів з м. Антипаюта Тазовського району Тюменської області до м. Чернівці, дозволом на вивіз обрізної дошки № 62 від 01.08.1991 року (Т. 2 а.с. 66) ОСОБА_19 дозволяється вивіз дошки в об`ємі 6 м.куб. для будівництва індивідуального будинку в м. Чернівці, квитанцією № 221 від 07.02.1991 року (Т. 2 а.с. 66) підтверджується факт оплати ОСОБА_19 дошки в об`ємі 6 м.куб., переліком на відправку вантажів (Т. 2 а.с. 67-68) підтверджується відправка пиломатеріалів в об`ємі 6 м.куб.
Вищезазначеними доказами підтверджується обставина придбання будівельних матеріалів до укладання шлюбу з відповідачем ОСОБА_5 за кошти ОСОБА_1 та її колишнього чоловіка ОСОБА_19 .
У Висновку судової інженерно-технічної експертизи № 362 від 26.04.2017 року (Т. 3 а.с. 204 - 261) судовий експерт СП Західно-Український експертно-консультативний центр Юзвенко Р.В. зазначає, що обстеженням незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_3 встановлено, що збудований фундамент має прямокутну форму, розмірами 11,7 м х 9,0 м. та виконаний із стінових бетонних блоків марки ФБС-5 (Т. 3 а.с. 234). Вид блоків використаних при будівництві фундаменту (ФБС-5) збігається із видом блоків (ФБС-5) придбаних ОСОБА_1 за товарною накладною № 221376 від 03.06.1993 року (Т. 2 а.с. 61).
Телеграмою № 25301 від 18.07.1991 року (Т. 2 а.с. 69) та витягом з Рішення Чернівецької міської ради (№ 388/24) від 24.09.91р. (Т. 2 а.с. 71) підтверджується, що ОСОБА_21 станом на 1991 рік була індивідуальним забудовником.
Допитана у якості свідка ОСОБА_1 , в судовому засіданні, надала суду покази згідно яких пояснила, що елементи конструкції фундаменту по АДРЕСА_3 - бетонні блоки, плити вона закуповувала, привозила, розвантажувала сама та до вступу у шлюб з відповідачем ОСОБА_5 , допомагав їй її двоюрідний брат ОСОБА_12 , будівельні роботи, у тому числі риття котловану по будівництву фундаменту були виконані влітку 1993 року до вступу в шлюб з відповідачем, з яким шлюб укладено в грудні 1993 року взимку. Під час допиту ОСОБА_1 також пояснила, що фундамент складається із стрічкових блоків, зазначала, що відповідач ОСОБА_5 частину закуплених нею будівельних матеріалів, а саме залізобетонні плити перекриття продав, без її відома, коли вона разом з донькою перебувала на лікуванні. Позивач при допиті вказувала, що починала будівництво вона разом зі своїм першим чоловіком ОСОБА_19 з яким працювала на крайній півночі Росії звідки привозили дерево для будівництва, разом з ОСОБА_19 робили план будинку, оформлювали документи на будівництво.
Свідок ОСОБА_12 , в судовому засіданні, пояснив суду, що він у 1992-1993 році безпосередньо приймав участь у розвантаженні будівельних матеріалів по АДРЕСА_3 , будівельні матеріали були придбані ОСОБА_1 , на цей момент ОСОБА_1 ще не перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 і навіть не зустрічалась з ним так само на той час вже не перебувала і у шлюбі з ОСОБА_19
Свідок ОСОБА_13 , в судовому засіданні, пояснила суду, що з 1991 року ОСОБА_1 користується земельною ділянкою по АДРЕСА_3 , вказувала на те, що будівельні матеріали, які були використані для будівництва фундаменту, були придбані до вступу у шлюб з ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_14 , яка є матір`ю позивача, в судовому засіданні, пояснила суду, що в 1992 році ОСОБА_1 розпочала підготовку до будівництва, вирила фундамент, завезла блоки та все що треба для будівництва і почала будувати, свідок вказувала, що на той момент ОСОБА_1 взагалі ще навіть не була знайомою з ОСОБА_5 .
При цьому суд зауважує, що позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_5 не надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували його особисту участь у придбанні будівельних матеріалів та будівництві об`єкта незавершеного будівництва в АДРЕСА_3 , не надано доказів про період в часі коли здійснювалось таке будівництво, не надано квитанцій, накладних, чи інших доказів, тощо, які б могли свідчити про закупівлю будівельних матеріалів, виконання будівельних робіт за період перебування у шлюбі. Крім того, ОСОБА_5 навіть не зазначено, які саме були використані будівельні матеріали при спорудженні фундаменту, а також не надано жодних доказів на спростування обставин зазначених позивачем за первісним позовом.
На підставі вищевикладеного суд, оцінюючи надані письмові докази позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про придбання будівельних матеріалів, а також покази допитаних у судовому засіданні свідків, які узгоджуються між собою, висновок судової інженерно-технічної експертизи № 362 від 26.04.2017 р., оцінюючи кожен доказ окремо, а також оцінюючи вказані докази у їх сукупності, їх достатність і взаємозв`язок, суд приходить до висновку, що земельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА_3 , площею 0,0617 га, кадастровий номер 7310136300:15:004:0041, вартістю 157 619 грн. 00 коп., та об`єкт незавершеного будівництва двоповерхової житлової будівлі, яка знаходиться в АДРЕСА_3 , ступінь будівельної готовності 7%, як будівельні матеріали вартістю 92 409 грн. 00 коп., не є об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а тому не підлягають поділу.
Крім того, суд звертає увагу, що аналіз норм ст. 331 ЦК України у їх сукупності свідчить про те, що об`єкт незавершеного будівництва до моменту його завершення (створення майна) та відповідно прийняття його до експлуатації і державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 ЦК України) не вважається об`єктом нерухомого майна, що в свою чергу взагалі виключає можливість застосування норм ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України до таких правовідносин.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). (ч. 3 ст. 331 ЦК України).
При цьому, відповідачем ОСОБА_5 суду не надано, а матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження державної реєстрації незавершеного будівництва по АДРЕСА_3 .
Тому, суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 про визнання спільною сумісною власністю подружжя вказаного майна (земельної ділянки та будівельних матеріалів) задоволенню не підлягають.
В частині доводів відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 щодо знищення спірного автомобіля Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , суд приходить до таких висновків.
Так, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України).
Факт зняття відповідачем ОСОБА_5 з обліку спірного автомобіля Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 у зв`язку з вибраковкою підтверджується реєстраційною карткою транспортного засобу (Т. 1 а.с. 187).
Згідно п. 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 за № 1388, (у редакції від 17.01.2014 року, чинній на момент зняття з обліку спірного автомобіля) - зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.
Пунктом 45 вищезазначеного Порядку (у редакції від 17.01.2014 року) передбачалося, що вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян - за заявами їх власників. Зняття з обліку в таких випадках проводиться без огляду транспортних засобів. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до підрозділів Державтоінспекції. Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв`язку з їх вибракуванням складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників. Відповідні підрозділи Державтоінспекції за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка.
З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що реєстраційна картка транспортного засобу (Т. 1 а.с. 187) не може вважатися належним та достовірним доказом знищення автомобіля в пожежі.
Так само суд критично ставиться до акту приймання металобрухту № 23 від 13.10.2014 року (Т. 1 а.с. 186), як до належного, допустимого та достовірного доказу обставини знищення автомобіля Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 з огляду на наступне.
Відповідно до відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України наданої на ухвалу суду (Т. 1 а.с. 281) відповідач ОСОБА_5 18.03.2014 року перетнув Державний кордон України у пункті пропуску Катеринівка (виїхав з України до Російської Федерації) на транспортному засобі з реєстраційним номером НОМЕР_7 (реєстраційний номер спірного автомобіля Ssang Yong Kyron M200 (Т. 3 а.с. 131). Також із відповіді вбачається, що в подальшому автомобіль з реєстраційним номером НОМЕР_7 у період часу з 18.03.2014 року по 02.12.2014 року на територію України не заїжджав.
Факт ввезення автомобіля на територію Російської Федерації підтверджується пасажирською митною декларацією від 17.06.2014 року (Т. 1 а.с. 85) та Заявою представника ОСОБА_5 про продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу від 17.06.2014 року. (Т. 1 а.с. 86).
В подальшому 05.08.2014 року на ім`я відповідача ОСОБА_5 на території Російської Федерації був виданий паспорт транспортного засобу № НОМЕР_8 на автомобіль Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 (Т. 3 а.с. 132-133).
Крім цього, листом Вологодської транспортної прокуратури Північно-західної транспортної прокуратури Російської Федерації № 12ж-2017 від 17.03.2017 року (Т.7. а.с. 85-86) підтверджується факт митного оформлення спірного транспортного засобу Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , а також факт оформлення і видачі ОСОБА_5 паспорта транспортного засобу № НОМЕР_8 на автомобіль Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 .
Крім цього, даним листом підтверджується факт тимчасового ввезення 18.03.2014 року даного транспортного засобу на територію Російської Федерації для особистого користування через митний пост МАПП Крупец Курський по пасажирській митній декларації № 10108040/180314/В0020282 строком до 18.06.2014 року, а 17.06.2014 року представник ОСОБА_5 продовжив строк тимчасового ввезення автомобіля Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 до 22.10.2014 року.
Крім цього, як слідує із даного листа, випуск у вільний обіг даного транспортного засобу був здійснений 04.08.2014 року посадовими особами Вологодського митного поста Санкт-Петербурзької митниці по пасажирській митній декларації № 10009020/040814/А000083, у зв`язку із чим, тимчасове ввезення даного автомобіля Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 було припинено. (Т.7 а.с. 85-86)
Аналіз вказаних доказів у їх сукупності дає суду підстави дійти висновку про те, що вищевказаний автомобіль Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , ще до його зняття з вибракуванням в Україні, що мало місце 27.08.2014 року та відповідної здачі документів на вказаний автомобіль до органів Державтоінспекції України, вже 04.08.2014 року був випущений у вільний обіг на території Російської Федерації та 05.08.2014 року на даний автомобіль був виданий паспорт транспортного засобу № НОМЕР_8 (Т. 3 а.с. 132-133).
Тому суд вважає безпідставними посилання відповідача ОСОБА_5 на факт знищення вказаного автомобіля, оскільки даний автомобіль знаходився в той час на території Росіїйської Федерації (на день зняття з вибраковкою 27.08.2014 року в Україні та на день здачі його на території України на металобрухт 13.10.2014 року). Тому суд вважає неналежним і недопустимим доказом акт здачі спірного автомобіля на металобрухт № 23 від 13.10.2014 року (Т. 1 а.с. 186), так як даний автомобіль у період часу з 18.03.2014 року по 02.12.2014 року на територію України не заїжджав, а відповідно не міг здаватися на металобрухт на території України.
Крім того, із листа ПрАТ СК Альфа Страхування № 1095.02/1 від 25.02.2015 року (Т. 3 а.с. 143) вбачається, що ОСОБА_5 був клієнтом страхової компанії, спірний автомобіль Ssang Yong Kyron M200 д.н.з. НОМЕР_7 згідно з договорами добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, був застрахований у період часу з 05.01.2012 року по 05.01.2015 року, за період дії договорів добровільного страхування повідомлень про настання страхового випадку від ОСОБА_5 до ПрАТ СК Альфа Страхування не надходило, а отже виплати страхового відшкодування не проводились.
В матеріалах справи відсутні, а ОСОБА_5 та його представниками не надані будь-які докази які б підтверджували факт знищення автомобіля в пожежі, місце де така подія відбулася, дату події, факт ввезення металобрухту (залишків автомобіля) на територію України, за умови, що пожежа могла відбутися на території Російської Федерації. При цьому, представник ОСОБА_5 під час розгляду справи ніяких пояснень по суті вищезазначених питань суду надати не зміг, явку ОСОБА_5 до суду не забезпечив задля спростування вказаних обставин.
Ухвалою ( определением ) Вологодського обласного суду Російської Федерації від 26.11.2018 року (яка набрала законної сили на території Російської Федерації) у справі № 13-37/2018 (Т. 6 а.с. 96 - 97) дозволено на території Російської Федерації примусове виконання рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 26.07.2017 року по справі № 727/4734/17 (Т. 6 а.с. 89-90) в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки ОСОБА_9
Постановою про відкриття виконавчого провадження ( Постановление о возбуждении исполнительного производства ) Управління федеральної служби судових приставів по Вологодській області від 15.01.2019 року (Т. 6 а.с. 158-159) відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 26.07.2017 року згідно Ухвали Вологодського обласного суду Російської Федерації від 26.11.2018 року у справі № 13-37/2018 на території Росйської Федерації.
Конвертом (Т. 7 а.с. 84) підтверджується факт направлення на адресу позивача ОСОБА_1 листа від судового виконавця ( пристава ) Управління федеральної служби судових приставів по Вологодській області РФ ОСОБА_22 .
В рамках вищевказаного виконавчого провадження накладено заборону на вчинення дій по розпорядженню, реєстраційних дій відносно спірного транспортного засобу Ssang Yong Kyron M200, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN: НОМЕР_2 , на підставі Постанови про заборону на реєстраційні дії відносно транспортних засобів ( Постановления о запрете на регистрационные действия в отношении транспортных средств ) Управління федеральної служби судових приставів по Вологодській області від 16.01.2019 року (Т. 6 а.с. 160).
З Постанови про заборону на реєстраційні дії відносно транспортних засобів ( Постановления о запрете на регистрационные действия в отношении транспортных средств ) Управління федеральної служби судових приставів по Вологодській області РФ від 16.01.2019 року (Т. 6 а.с. 160) вбачається, що згідно відомостей ГИБДД_ТС министерства внутренних дел России за ОСОБА_5 зареєстрований транспортний засіб Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, реєстраційний номер транспортного засобу на території Російської Федерації НОМЕР_24 , VIN: НОМЕР_2 , первинний (ПТЗ) паспорт транспортного засобу № НОМЕР_8 , дата видачі реєстраційного документа 06.08.2014 року.
Також факт існування транспортного засобу Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , з реєстраційним номером транспортного засобу НОМЕР_24 (на території Російської Федерації), перебування його на реєстраційному обліку на території Російської Федерації, а також факт його реєстрації за відповідачем ОСОБА_5 підтверджуються відповіддю № 1527882052 від 17.07.2019 року на запит судового виконавця Андрєєвої Н.В. в рамках виконавчого провадження здійснюваного на території Російської Федерації про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліментів на повнолітню непрацездатну доньку ОСОБА_9 (Т. 7 а.с. 144-145).
Вказане свідчить про існування вказаного автомобіля і перебування його на території Російської Федерації в тому числі і станом на 17.07.2019 року (дата відповіді на запит судового виконавця).
Крім цього, факт існування та факт користування вказаним транспортним засобом до даного часу відповідачем ОСОБА_5 на території Російської Федерації свідчать накладені на нього адміністративні стягнення за порушення ПДР на території Російської Федерації при керуванні ним спірним транспортним засобом марки Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , з реєстраційним номером транспортного засобу НОМЕР_25 , що підтверджується паперовими копіями електронних доказів наданих позивачем, оригінали, яких знаходяться в мережі Інтернет, доступ до яких міститься на сайті https://avtocod.ru, за електронною адресою: ( АДРЕСА_5 ) (Т. 7 а.с. 89-111).
Судом приймається до уваги та обставина, що свої зобов`язання по сплаті заборгованості по сплаті аліментів відповідач ОСОБА_5 виконав лише 01.02.2019 року (Т. 6 а.с. 163) після винесення Постанови про заборону на реєстраційні дії відносно транспортних засобів ( Постановления о запрете на регистрационные действия в отношении транспортных средств ) від 16.01.2019 року.
Вищезазначена постанова від 16.01.2019 року та усі зазначені вище відповіді офіційних органів Російської Федерації є офіційними документами на території Російської Федерації та визнаються в Україні і носять доказове значення, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписану від імені України у м. Мінську 22.01.1993 р. (997_009), яка ратифікована Верховною Радою України 10.11.1994 року Законом України Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (№ 240/94-ВР) та набула чинності для України і застосовується у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією і Туркменістаном, -- документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
Допитана у якості свідка позивачка ОСОБА_1 , в судовому засіданні, надала суду покази згідно яких пояснила, що під час перебування в м. Вологда Російської Федерації вона сама бачила спірний автомобіль Ssang Yong Kyron M200 біля будинку де проживає відповідач ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_6 , фотографувала його, зроблені фотографії у вигляді фото-таблиць долучені до матеріалів справи.
Доданими до матеріалів справи фото-таблицями (Т. 3 а.с. 134 - 138) підтверджується факт існування автомобіля Ssang Yong Kyron M200 з реєстраційним номером НОМЕР_9 . Крім того з даних фото-таблиць вбачається, що на рамці кріплення номерного знаку автомобіля Ssang Yong Kyron M200 з реєстраційним номером НОМЕР_26 міститься напис АІС м. Чернівці телефон (372) 54-68-09; www.ais.com.ua .
Вказане свідчить про те, що вищевказаний спірний автомобіль перебував на території України у м. Чернівці.
Крім цього, суд бере до уваги, що на момент виготовлення (2010 рік) спірного автомобіля Ssang Yong Kyron M200 , VIN: НОМЕР_2 , принципи формування, зміст і структура ідентифікаційного номера транспортного засобу (VIN) регулювалися ДСТУ 3525-97 Засоби транспортні дорожні. Маркування (Т. 7 а.с. 178-200), затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України № 115 від 28.02.1997 року, стандарт був чинним в Україні з 01.01.1998 року до 01.05.2013 року.
Відповідно до п. 3.1 ДСТУ 3525-97, ідентифікаційний номер ДТЗ (VIN) - структурна комбінація символів, встановлена виробником з метою розпізнавання ДТЗ.
Згідно з п. 3.4 ДСТУ 3525-97, міжнародний ідентифікаційний код виробника (WMI) - перша частина VIN, яка визначає виробника. Код присвоюється для визначення виробника і у поєднанні з рештою частин VIN забезпечує унікальність VIN для всіх ДТЗ, що виробляються у світі на 20-річний період.
Також п. 4.2 ДСТУ 3525-97 встановлювалася вимога, що ідентифікаційний номер повинен бути індивідуальним для кожного виробу і відповідати наведеній у цьому стандарті структурі.
Як вбачається із Листа ДП Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут (ДП ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ ) № 1.24-09/5482 від 02.10.2019 року (Т. 7 а.с. 176-177) ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_2 містить у собі таку інформацію, а саме: символи № 1-3 (Y7W) - визначають виробника транспортного засобу Товариство з обмеженою відповідальністю ВО Кременчуцький автоскладальний завод ; символи № 4-9 (DJEA60) - визначають тип, модель транспортного засобу Ssang Yong Kyron M200 ; символ № 10 (А) - визначає 2010 рік випуску транспортного засобу; символи 11-17 (0004982) - визначають порядковий (виробничий) номер транспортного засобу.
Крім цього, Свідоцтвом про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника колісних транспортних засобів (WMI) в Україні реєстраційний № 42, що видане ДП ДержавтотрансНДІпроект 07.09.2009 року Товариству з обмеженою відповідальністю ВО Кременчуцький автоскладальний завод (Т.7 а.с. 175), яке діяло на час виготовлення спірного автомобіля марки Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску VIN: НОМЕР_2 , підтверджується те, що вказаному товариству, як виробнику колісних транспортних засобів присвоєно міжнародний ідентифікаційний код виробника колісних транспортних засобів (WMI) для маркування КТЗ символи № 1-3 (Y7W) та для виготовлення в тому числі автомобілів легкових сімейства KYRON, а відповідно перші три символи унікального та індивідуального VIN-коду спірного автомобіля Ssang Yong Kyron M200 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , його тип та марка свідчать про те, що вищевказаний автомобіль міг бути виготовлений тільки на території України і тільки виробником, яким є ТОВ ВО Кременчуцький автоскладальний завод .
При цьому, згідно висновку експерта автотоварознавчої експертизи про ідентифікацію автомобіля Ssang Yong Kyron M200 XDi , за його VIN-кодом № 87-10-19 від 07.10.2019 року (Т. 7 а.с. 146-170) зазначається, що: відповідно до ДСТУ 3525-97 Засоби транспортні дорожні. Маркування., який діяв з 01.01.1998 до 01.05.2013 року, зокрема на дату виготовлення досліджуваного автомобіля (01.03.2010 року), присвоєний ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_27 автомобілю марки SSANG YONG KYRON M200XDi є унікальним та індивідуальним; автомобіль марки SSANG YONG KYRON M200XDi, з ідентифікаційним VIN-кодом НОМЕР_2 , який виготовлений 01.03.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю ВО Кременчуцький автоскладальний завод (ТОВ ВО КРАСЗ", код за ЄДРПОУ - 36410382), випущений в одному екземплярі та не може повторюватись і маркуватись у світі іншими заводами-виробниками.
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про неможливість одночасного існування, як об`єктів матеріального світу, двох транспортних засобів Ssang Yong Kyron M200 , так саме, як і транспортних засобів інших марок і моделей, з ідентифікаційним номером ДТЗ (VIN) - НОМЕР_2 .
З огляду на зазначене та оцінюючи вказані докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що автомобіль Ssang Yong Kyron M200 , чорного кольору, 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер Російської Федерації НОМЕР_28, який знаходиться та експлуатується відповідачем на території Російської Федерації, є тим самим автомобілем, фізичним об`єктом матеріального світу, який мав на території України державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , який був ОСОБА_5 вивезений до Російської Федерації і в подальшому знятий з обліку у зв`язку з вибраковкою на Україні.
На підставі вищезазначеного суд приходить до переконливого висновку, що спірний транспортний засіб Ssangyong Kyron M200 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , відповідач ОСОБА_5 приховав, вивіз даний автомобіль до Російської Федерації, яким користується до даного часу і даний автомобіль не є знищеним.
Також судом встановлено, що 27.09.2014 року відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за участю товарної біржі Центральна українська біржа уклали біржові контракти купівлі продажу 20-тонних контейнерів № № НОМЕР_16, НОМЕР_19 , НОМЕР_20, що розмішені на території КП МТК Калинівський ринок , серії ЧРВ в„– 270914 / 97 ЧН, № 270914 / 98 ЧН, № 270914 / 99 ЧН укладені 27.09.2014 року. (Т. 1 а.с. 100-102).
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Приписами частини 3 ст. 369 ЦК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів (ч. 1 ст. 362 ЦК України).
Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. (ч. 2 ст. 362 ЦК України).
Частиною 2 ст. 369 ЦК України передбачено, що розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Із мотивувальної частини ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 10.09.2014 року (Т. 1 а.с. 27-28) вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не вирішено питання поділу спільного майна подружжя.
Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано 10.09.2014 року.
Спірні контейнери відповідачем ОСОБА_5 відчужені 27.09.2014 року тобто після розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Сімейного кодексу України, розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Із змісту заяви ОСОБА_1 адресованої КП МТК Калинівський ринок вх. № 314 від 22.05.2014 року (Т. 7 а.с. 76) вбачається, що позивачка просить ринок не переоформлювати торгівельні місця № НОМЕР_16, НОМЕР_19 та НОМЕР_29 у зв`язку з розподілом майна між нею та відповідачем ОСОБА_5
Заявою вх. № 476 від 24.07.2014 р. (Т. 7 а.с. 77) ОСОБА_1 повідомляє КП МТК Калинівський ринок про те, що питання поділу спільного майна буде вирішуватися у суді і що вона відкликає свою попередню заяву, якою дозволила ОСОБА_5 переоформлення контейнерів.
Заявою від 01.08.2014 р. (Т. 7 а.с. 78), яка була отримана Шевченківським районним судом міста Чернівці 04.08.2014 р., ОСОБА_1 просить суд видалити із тексту рішення від 15.07.2014 року по справі № 727/5402/14-ц (розірвання шлюбу) абзац спору про поділ майна, що є у спільній власності сторін між ними немає .
В заяві вх. № 519 від 06.08.2014 р. (Т. 7 а.с. 79) ОСОБА_1 просить КП МТК Калинівський ринок надати їй копії договорів про надання у користування торгівельних місць № НОМЕР_16, НОМЕР_19 та НОМЕР_29 у зв`язку із підготовкою матеріалів в суд про розподіл майна з відповідачем ОСОБА_5 .
Вказані заяви були написані ОСОБА_1 та здані за призначенням в період травня-серпня 2014 року, тобто ще під час перебування у шлюбі з ОСОБА_5 та до відчуження спірних контейнерів, що мало місце 27.09.2014 року.
Допитана у якості свідка позивачка ОСОБА_1 , в судовому засіданні, надала суду покази згідно яких пояснила, що після того, як вона зрозуміла, що відповідач ОСОБА_5 хоче обманним шляхом, поза її відома, відчужити спірні контейнери, вона в липні 2014 звернулася до КП МТК Калинівський ринок із заявою про заборону вчинення такого відчуження.
Відповідачами не надано жодних доказів підтверджуючих обставину надання ОСОБА_1 згоди на відчуження ОСОБА_5 спірних контейнерів після розірвання шлюбу.
Так само відповідачами не надано жодних доказів письмового повідомлення ОСОБА_1 про намір ОСОБА_5 продати свою частку із зазначенням ціни та інших умов, на яких він її продає.
Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України Про товарну біржу (в редакції чинній на момент відчуження спірних контейнерів 27.09.2014 року), не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.
Абзацом 3 ч. 7 ст. 15 Закону України Про товарну біржу передбачено, що для цілей цього Закону - уживаними товарами вважаються товари, що були у користуванні не менше року, транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу згідно із законом, а також будь-який капітальний актив, що був прийнятий в експлуатацію до його продажу.
На підставі досліджених доказів (Т. 1 а.с. 73, 74, 76 - 81), судом встановлено, що спірні контейнери використовувалися з 2004-2005 років, а отже станом на дату укладання біржових угод 27.09.2014 р. були вживаними товарами у розумінні ч. 7 ст. 15 Закону України Про товарну біржу .
За приписами ч. 4 ст. 369 ЦК України, правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , в частині позовних вимог про визнання недійсними біржових контрактів купівлі-продажу 20-тонних контейнерів № НОМЕР_16, НОМЕР_17 та НОМЕР_23, розмішених на території КП МТК Калинівський ринок , серії ЧРВ в„– 270914 / 97 ЧН, № 270914 / 98 ЧН, № 270914 / 99 ЧН від 27.09.2014 року - підлягає до задоволення.
Також судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 26.07.2017 року по справі № 727/4734/17 (Т. 6 а.с. 89-90), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 16.11.2017 року (Т. 6 а.с. 91-92), позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню непрацездатну дитину - задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної доньки ОСОБА_9 в твердій грошовій формі в розмірі 1200,00 грн. щомісячно починаючи з дати пред`явлення позову 18.05.2017 року та до моменту припинення підстав для стягнення аліментів.
В добровільному порядку ОСОБА_5 рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 26.07.2017 року по справі № 727/4734/17 не виконував, хоча остатньому було відомо про існування такого рішення, оскільки його представник приймав участь у розгляді даної справи та оскаржував рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, що вбачається із змісту вказаних судових рішень.
Ухвалою ( определением ) Вологодського обласного суду РФ від 26.11.2018 року (яка набрала законної сили на території РФ) у справі № 13-37/2018 (Т. 6 а.с. 96-97) визнано та дозволено на території Російської Федерації примусове виконання рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 26.07.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки ОСОБА_9 в твердій грошовій формі в розмірі 1200,00 грн. щомісячно починаючи з дати пред`явлення позову 18.05.2017 року та до моменту припинення підстав для стягнення аліментів.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 (донька позивача) є інвалідом з дитинства першої групи підгрупи А , яка потребує постійного стороннього нагляду та догляду (Т. 6 а.с. 98), з народження страждає на ДЦП з спастичним тетрапарезом та на глибоку розумову відсталість, псоріаз, двобічний диспластичний коксаріоз ІІІ ст. з вираженим порушенням функції нижніх кінцівок, порушення ОМЦ (метрорагія), хронічну залізодефіцитну анемію середнього ступеня важкості, потребує постійного медикаментозного лікування медичними препаратами та санаторно-курортного лікування один раз на рік із супроводом (Т. 6 а.с. 100 - 103).
Як вбачається із Листа Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Роша № 73 від 30.01.2019 року (Т. 6 а.с. 103) ОСОБА_9 потребує постійного, курсами 4 рази на рік, медикаментозного лікування препаратами: Гамалате -В6 - по 1 таб., 2 р/день, 1 місяць; Цераксон - по 2 мл., 2 р/день, 1 місяць; Алора - по 5 мл., 3 р/день, 20 днів; Абікса - по 1 таб., 2 р/день, постійно; Аевіт - по 1 таб., 2 р/день, 2 місяця; Дермобін - 2 р/день, 1 місяць; Сінарта - по 3 мл., в/м`язово, 1 р/день, 15 днів; Аркоксія - 1 таб. (60 мг.), 1 р/день, 1 місяць; Флекцерин - 1 капс. (250 мг.), 1 р/день, 1 місяць; Мулімен - 20 крап., 7 р/день, постійно; Вітамін Е - 1 капс. (100 мг.), 1 р/день, 1 місяц; Аскорутин - 1 таб., 3 р/день, 7 днів; Антраль - 1 таб., 3 р/день, 20 днів; Транексамова кислота - по 2 капс. (250 мг.), 3 р/день, 10 днів; Моваліс - 1,5 мл., в/м`язово, 5 днів.
Крім цього, ОСОБА_9 потребує санаторно-курортного лікування один раз на рік та потребує супроводу.
Допитана у якості свідка позивачка ОСОБА_1 , в судовому засіданні, надала суду покази згідно яких пояснила, що під час перебування у шлюбі відповідач ОСОБА_5 ігнорував свій обов`язок по утриманню доньки ОСОБА_9 , витрачав гроші на власний розсуд всупереч інтересам сім`ї, утримувала доньку лише вона, після від`їзду у березні 2014 року до Російської Федерації, ОСОБА_5 взагалі перестав цікавитися донькою та ніяких грошей на її утримання не надавав, ОСОБА_9 перебувала на її повному утриманні. Під час допиту ОСОБА_1 пояснила, що аліментів, які вона отримує від ОСОБА_5 у розмірі 1200,00 грн. катастрофічно не вистачає, оскільки її донька дуже хвора.
Крім цього ОСОБА_1 пояснила, що спірний транспортний засіб OPEL OMEGA , 1987 року випуску, був придбаний у 1995 році, даним автомобілем вона безпосередньо користувалася, оскільки має посвідчення водія, в 2010 році, після придбання автомобіля Ssang Yong Kyron M200 , автомобілем OPEL OMEGA іноді користувалася. Перед виїздом до Російської Федерації в 2014 році відповідач ОСОБА_5 , без її згоди, забрав з подвір`я та кудись перегнав, транспортний засіб OPEL OMEGA , подальша доля автомобіля OPEL OMEGA їй невідома.
Свідок ОСОБА_13 , в судовому засіданні, пояснила суду, що під час шлюбу ОСОБА_5 ображав ОСОБА_1 та свою дитину ОСОБА_9 , з 2014 року до останнього часу нічого не надавав на утримання своєї доньки.
На підставі досліджених доказів, а саме Листа КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Роша № 73 від 30.01.2019 року (Т. 6 а.с. 103), Витягу із Державного реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби (Т. 6 а.с. 106), Довідки ТОВ Восток-Фарм від 25.01.2019 року (Т. 6 а.с. 107), Розрахунку вартості лікування ОСОБА_9 на 1 рік (Т. 6 а.с. 110 - 115) судом встановлено, що вартість лікування ОСОБА_9 на один рік складає 82 166,16 грн., щомісячно для лікування ОСОБА_9 необхідно 6847,18 грн., ОСОБА_5 мав би забезпечувати лікування своєї доньки, без врахування вартості санаторно-курортного лікування 1 раз на рік, щомісяця у сумі 2 634,64 грн., а тому суд погоджується з доводами позивача, що розмір аліментів у сумі 1200,00 грн. є недостатнім для лікування його доньки ОСОБА_9 . При цьому, обов`язок відповідача ОСОБА_5 утримувати свою непрацездатну доньку є особистим та індивідуальним.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 Сімейного кодексу України - батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 вивіз належний подружжю автомобіль SSANGYONG KYRON M200 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , на територію Російської Федерації, приховавши його від позивача.
Так само, на підставі належним чином досліджених доказів (Т. 1 а.с. 71, 188) суд приходить до висновків, що ОСОБА_5 приховав і належний подружжю автомобіль марки OPEL OMEGA , 1987 року випуску, білого кольору, VIN: НОМЕР_3 .
Також судом приймається до уваги та обставина, що ОСОБА_5 , без згоди ОСОБА_1 , всупереч інтересам своєї доньки, відчужив 20-тонні металеві контейнери, які знаходяться на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельних місцях № НОМЕР_16, НОМЕР_17 та НОМЕР_29 .
Приписами ч. 2 ст. 70 Сімейного кодексу України встановлено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.
Частиною 3 ст. 70 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
У п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , Верховний Суд України роз`яснив, що при вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування).
На підставі вищевикладеного суд приходить до переконливого висновку, що при вирішенні даної справи слід відійти від засади рівності часток у майні, яке є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, та присудити ОСОБА_1 - 3/5, а відповідачу ОСОБА_5 - 2/5 ідеальних частин від загального обсягу спільного майна.
Приписами ч. 1-3 ст. 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 71 Сімейного кодексу України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя..
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.
Верховний Суд України у мотивувальній частині Постанови від 27.04.2016 року (справа № 6-486цс16) зазначив, що у випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Т. 1 а.с. 97) позивач ОСОБА_1 з 23.06.2014 року є фізичною особою-підприємцем, основний і єдиний вид діяльності КВЕД 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
Повідомленням про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця № 08.13/5211 від 27.10.2014 року (Т. 3 а.с. 145) підтверджується обставина проведення 27.10.2014 року державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
Довідкою Генерального консульства Російської Федерації в м. Львові № 360 від 23.02.1998 р. (Т. 1 а.с. 99) підтверджується обставина набуття ОСОБА_5 у 1998 році громадянства Російської Федерації.
Наявність у ОСОБА_5 громадянства Російської Федерації підтверджується його паспортом (Т. 3 а.с. 140) та Випискою з Єдиного державного реєстру індивідуальних підприємців Російської Федерації № 74В/2019 від 15.02.2019 року (Т. 7 а.с. 80-81).
Відповідно до довідки від 23.10.2017 року (Т. 6 а.с. 93), ухвали Вогодського обласного суду Російської Федерації від 26.11.2018 року у справі № 13-37/2018 року (Т. 6 а.с. 96-97), Постанови про відкриття виконавчого провадження ( Постановления о возбуждении исполнительного производства ) Управління федеральної служби судових приставів по Вологодській області від 15.01.2019 року (Т. 6 а.с. 158-159), Постанови про заборону на реєстраційні дії відносно транспортних засобів ( Постановления о запрете на регистрационные действия в отношении транспортных средств ) Управління федеральної служби судових приставів по Вологодській області від 16.01.2019 року (Т. 6 а.с. 160), доручення Вологодського обласного суду про вручення документа (Ухвали від 26.11.2018 року у справі № 13-37/2018) № 13-37/2018 від 28.11.2018 року (Т. 7 а.с. 82), супровідного листа Вологодського обласного суду № 13-37/2018 від 28.12.2018 року (Т. 7 а.с. 83) відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 . Крім того дана обставина визнається та не заперечується представником відповідача ОСОБА_5 .
Також судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 22.10.2014 року (Т. 1 а.с. 161), посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В.Г., відповідач ОСОБА_5 відчужив належну йому на праві власності однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 .
На підставі належних та допустимих доказів, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 проживає на території Російської Федерації де забезпечений житлом, згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи № 362 від 26.04.2017 року (Т. 3 а.с. 204-261) 1/2 частина житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 є неподільною річчю, у будинку зареєстровані та проживають троє осіб - позивач ОСОБА_1 з недієздатними донькою та сином, опікуном яких є позивач (Т.1 а.с. 92, Т.7 а.с. 52-53), і для яких цей будинок є єдиним житлом, а отже керуючись ч. 2 ст. 71 Сімейного кодексу України суд приходить до висновку про можливість та необхідність при поділі майна присудити вказаний об`єкт нерухомості у власність ОСОБА_1 разом із земельною ділянкою площею 0,0430 га на якій він розташований, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Крім того, керуючись ч. 3 ст. 71 Сімейного кодексу України, суд приходить до висновків про можливість і доцільність присудити ОСОБА_1 у власність металеві контейнери НОМЕР_19 , НОМЕР_20, які знаходяться на КП МТК Калинівський ринок , оскільки на підставі досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. (Т. 1 а.с. 97).
З аналізу та оцінки судом доказів, суд приходить до висновку, що за час перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 набули наступне майно, яке підлягає поділу між ними:
- 20-тонний металевий контейнер, розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці № НОМЕР_16 в торговому секторі № 4, площею 19,60 кв.м, вартістю 23 785 грн. 00 коп.;
- 20-тонний металевий контейнер, розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_17 в торговому секторі № 1, площею 19,60 кв.м та 20-тонний металевий контейнер, розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_23 (другий поверх) в торговому секторі № 1, площею 19,60 кв.м, загальною вартістю 28 750 грн. 00 коп.;
- рухоме майно, а саме: меблевий гарнітур, який складається з 7 секцій та журнального столу, вартістю 3 889,00 грн.; м`яку меблеву частину, яка складається з дивану та двох розкладних крісел, вартістю 3 770,00 грн.; телевізор Alpari 21GA02NF, вартістю 461,00 грн.; кухонний меблевий набір, вартістю 2 579,00 грн.; газову плиту Gorenie GIN4355W, вартістю 1 633,00 грн.; витяжку Pyramida WH20-60, вартістю 349,00 грн.; котел навісний двоконтурний марки Radiant RBC 24, вартістю 5 016,00 грн.; стабілізатор напруги Luxeon AVR-500D, вартістю 192,00 грн.; холодильник Indezit двокамерний ST-167028, вартістю 1 502,00 грн.; пральну машину Wirlpol модель AWG400, вартістю 1 519,00 грн.; тумбу під взуття Коридор Nova , вартістю 360,00 грн., загальною вартістю 21 270 грн. 00 коп.;
- автомобіль марки SSANG YONG KYRON M200 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , вартістю 314 737 грн. 56 коп.;
- автомобіль марки OPEL OMEGA, 1987 року випуску, білого кольору, VIN: НОМЕР_3 , вартістю 55 718 грн. 91 коп.;
- 1/2 частину житлового будинку літ. А-І , загальною площею 60,30 кв.м, житловою площею 36,00 кв.м, з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами: гараж літ. Д , криниця літ. К , вбиральня літ. Е та огорожа № 1,2, що розташовані по АДРЕСА_1 , вартістю 464 921 грн. 00 коп.;
- земельну ділянку площею 0,0430 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І- ЧВ № 017534 від 15.03.1999 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за АДРЕСА_1 , вартістю 127 865 грн. 00 коп.
Загальна вартість спільно нажитого майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя складає: (23 785,00 + 28 750,00 + 21 270,00 + 314 737,56 + 55 718,91 + 464 921,00 + 127 865,00) = 1 037 047 грн. 47 коп.
З урахуванням того, що в мотивувальній частині рішення суд прийшов до висновку про необхідність відступу від засади рівності часток у майні, яке є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, та присудження ОСОБА_1 - 3/5, а відповідачу ОСОБА_5 - 2/5 ідеальних частин від загального обсягу спільного майна, відповідно у грошовому виразі 3/5 ідеальних частин від загального обсягу спільного майна які присуджуються ОСОБА_1 складає (1 037 047,47 : 5 х 3) = 622 228 грн. 48 коп.
Відповідно 2/5 ідеальних частин від загального обсягу спільного майна які присуджуються ОСОБА_5 у грошовому виразі складає (1 037 047,47 : 5 х 2) = 414 818 грн. 99 коп.
Майно, яке є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, з урахуванням відступу від засади рівності часток у майні та присудження ОСОБА_1 - 3/5, а відповідачу ОСОБА_5 - 2/5 ідеальних частин від загального обсягу спільного майна, суд вважає за необхідне розділити вказане майно в натурі наступним чином:
визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_14 , право власності на наступне майно та виділити його в натурі:
- 20-тонний металевий контейнер, розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_17 в торговому секторі № 1, площею 19,60 кв.м та 20-тонний металевий контейнер, розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_23 (другий поверх) в торговому секторі № 1, площею 19,60 кв.м, загальною вартістю 28 750 грн. 00 коп.;
- рухоме майно, а саме: меблевий гарнітур, який складається з 7 секцій та журнального столу, вартістю 3 889,00 грн.; м`яку меблеву частину, яка складається з дивану та двох розкладних крісел, вартістю 3 770,00 грн.; телевізор Alpari 21GA02NF, вартістю 461,00 грн.; кухонний меблевий набір, вартістю 2 579,00 грн.; газову плиту Gorenie GIN4355W, вартістю 1 633,00 грн.; витяжку Pyramida WH20-60, вартістю 349,00 грн.; котел навісний двоконтурний марки Radiant RBC 24, вартістю 5 016,00 грн.; стабілізатор напруги Luxeon AVR-500D, вартістю 192,00 грн.; холодильник Indezit двокамерний ST-167028, вартістю 1 502,00 грн.; пральну машину Wirlpol модель AWG400, вартістю 1 519,00 грн.; тумбу під взуття Коридор Nova , вартістю 360,00 грн., загальною вартістю 21 270 грн. 00 коп.;
- 1/2 частину житлового будинку літ. А-І , загальною площею 60,30 кв.м, житловою площею 36,00 кв.м, з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами: гараж літ. Д , криниця літ. К , вбиральня літ. Е та огорожа № 1,2, що розташовані по АДРЕСА_1 , вартістю 464 921 грн. 00 коп.;
- земельну ділянку площею 0,0430 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І- ЧВ № 017534 від 15.03.1999 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за АДРЕСА_1 , вартістю 127 865 грн. 00 коп.;
Всього ОСОБА_1 виділити майна на суму 642 806 грн. 00 коп.
Визнати за ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_15 , право власності на наступне майно та виділити його в натурі:
- 20-тонний металевий контейнер, розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці № НОМЕР_16 в торговому секторі № 4, площею 19,60 кв.м, вартістю 23 785 грн. 00 коп.
ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_15 , врахувати вартість майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя при його поділі:
314 737 грн. 56 коп. за вартість автомобіля марки SSANG YONG KYRON M200 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 ;
55 718 грн. 91 коп. за вартість автомобіля марки OPEL OMEGA, 1987 року випуску, білого кольору, VIN: НОМЕР_3 .
Всього ОСОБА_5 виділити майна з урахування вартості прихованого майна на суму 394 241 грн. 47 коп.
Право спільної сумісної власності подружжя на вказане майно припинити.
З урахуванням того, що ОСОБА_23 судом виділено майна в натурі на суму 642 806 грн. 00 коп., що на 20 577 грн. 52 коп. більше від присудженої ідеальної частки (642 806,00 - 622 228,48), тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_5 , грошової компенсації в сумі 20 577 грн. 52 коп. за різницю в частках.
Керуючись ст. 151-2 Конституції України, ст.ст. 52, 81-83, 203, 215, 362, 368-369, 372, 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 57, 60-61, 63, 68-71, 198 Сімейного кодексу України, ст.ст.120-125 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України Про Конституційний Суд України , ст. 15 Закону України Про товарну біржу , п.п. 40, 45 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ст.ст.4-6, 76-81, 95, 258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: КП МТК Калинівський ринок , ОСОБА_7 , товарна біржа Центральна українська біржа , про визнання недійсними біржових контрактів купівлі-продажу майна та поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Визнати недійсним біржовий контракт купівлі-продажу майна серії ЧРВ № 270914/97 ЧН від 27.09.2014 року про купівлю-продаж 20-тонного металевого контейнера, розташованого на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_30 в торговому секторі №4, площею 19,60 кв.м., укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за участю товарної біржі Центральна українська біржа .
Визнати недійсним біржовий контракт купівлі-продажу майна серії ЧРВ № 270914/98 ЧН від 27.09.2014 року про купівлю-продаж 20-тонного металевого контейнера, розташованого на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_31 в торговому секторі №1, площею 19,60 кв.м., укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за участю товарної біржі Центральна українська біржа .
Визнати недійсним біржовий контракт купівлі-продажу майна серії ЧРВ № 270914/99 ЧН від 27.09.2014 року про купівлю - продаж 20-тонного металевого контейнера, розташованого на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_32 (другий поверх) в торговому секторі №1, площею 19,60 кв.м., укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за участю товарної біржі Центральна українська біржа .
Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 наступне майно:
- 20-тонний металевий контейнер, розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_30 в торговому секторі №4, площею 19,60 кв.м., вартістю 23 785 грн. 00 коп.;
- 20-тонний металевий контейнер, розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_31 у торговому секторі №1, площею 19,60 кв.м. та 20-тонний металевий контейнер, розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_23 (другий поверх) у торговому секторі №1, площею 19,60 кв.м., загальною вартістю 28 750 грн. 00 коп.;
- рухоме майно, а саме: меблевий гарнітур, який складається із 7 секцій та журнального столу, вартістю 3 889,00 грн.; м`яку меблеву частину, яка складається з дивану та двох розкладних крісел, вартістю 3 770,00 грн.; телевізор Alpari 21GA02NF, вартістю 461,00 грн.; кухонний меблевий набір, вартістю 2 579,00 грн.; газову плиту Gorenie GIN4355W, вартістю 1 633,00 грн.; витяжку Pyramida WH20-60, вартістю 349,00 грн.; котел навісний двоконтурний марки Radiant RBC 24, вартістю 5 016,00 грн.; стабілізатор напруги Luxeon AVR-500D, вартістю 192,00 грн.; холодильник Indesit двокамерний ST-167028, вартістю 1 502,00 грн.; пральну машину Whirlpool модель AWG400, вартістю 1 519,00 грн.; тумбу під взуття Коридор Nova , вартістю 360,00 грн., загальною вартістю 21 270 грн. 00 коп.;
- автомобіль марки SSANG YONG KYRON M200 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , вартістю 314 737 грн. 56 коп.;
- автомобіль марки OPEL OMEGA , 1987 року випуску, білого кольору, VIN: НОМЕР_3 , вартістю 55 718 грн. 91 коп.;
- 1/2 частину житлового будинку літ. А-І , загальною площею 60,30 кв.м., житловою площею 36,00 кв.м., з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами: гараж літ. Д , криниця літ. К , вбиральня літ. Е та огорожа № 1,2, що розташовані по АДРЕСА_1 , вартістю 464 921 грн. 00 коп.;
- земельну ділянку площею 0,0430 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель , згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І- ЧВ № 017534 від 15.03.1999 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за АДРЕСА_1 , вартістю 127 865 грн. 00 коп..
Загальна вартість спільно нажитого майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя складає 1 037 047 грн. 47 коп..
Здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 наступним чином:
Визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_14 , право власності на наступне майно та виділити його в натурі:
- 20-тонний металевий контейнер, розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_17 в торговому секторі № 1, площею 19,60 кв.м. та 20-тонний металевий контейнер, розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці НОМЕР_23 (другий поверх) в торговому секторі № 1, площею 19,60 кв.м., загальною вартістю 28 750 грн. 00 коп.;
- рухоме майно, а саме: меблевий гарнітур, який складається з 7 секцій та журнального столу, вартістю 3 889,00 грн.; м`яку меблеву частину, яка складається з дивану та двох розкладних крісел, вартістю 3 770,00 грн.; телевізор Alpari 21GA02NF, вартістю 461,00 грн.; кухонний меблевий набір, вартістю 2 579,00 грн.; газову плиту Gorenie GIN4355W, вартістю 1 633,00 грн.; витяжку Pyramida WH20-60, вартістю 349,00 грн.; котел навісний двоконтурний марки Radiant RBC 24, вартістю 5 016,00 грн.; стабілізатор напруги Luxeon AVR-500D, вартістю 192,00 грн.; холодильник Indesit двокамерний ST-167028, вартістю 1 502,00 грн.; пральну машину Whirlpool модель AWG400, вартістю 1 519,00 грн.; тумбу під взуття Коридор Nova , вартістю 360,00 грн., загальною вартістю 21 270 грн. 00 коп.;
- 1/2 частину житлового будинку літ. А-І , загальною площею 60,30 кв.м., житловою площею 36,00 кв.м., з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами: гараж літ. Д , криниця літ. К , вбиральня літ. Е та огорожа № 1,2, що розташовані по АДРЕСА_1 , вартістю 464 921 грн. 00 коп.;
- земельну ділянку площею 0,0430 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І- ЧВ № 017534 від 15.03.1999 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за АДРЕСА_1 , вартістю 127 865 грн. 00 коп.;
Всього ОСОБА_1 виділити майна на суму 642 806 грн. 00 коп.
Визнати за ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_15 , право власності на наступне майно та виділити його в натурі:
- 20-тонний металевий контейнер, розташований на території КП МТК Калинівський ринок на торгівельному місці № НОМЕР_16 в торговому секторі № 4, площею 19,60 кв.м., вартістю 23 785 грн. 00 коп.
ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_15 , врахувати вартість майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя при його поділі:
314 737 грн. 56 коп. за вартість автомобіля марки SSANG YONG KYRON M200 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 ;
55 718 грн. 91 коп. за вартість автомобіля марки OPEL OMEGA , 1987 року випуску, білого кольору, VIN: НОМЕР_3 .
Всього ОСОБА_5 виділити майна з урахування вартості прихованого майна на суму 394 241 грн. 47 коп.
Право спільної сумісної власності подружжя на вказане майно припинити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_14 на користь ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_15 грошову компенсацію в сумі 20 577 грн. 52 коп. за різницю в частках.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Першотравневого
районного суду м. Чернівці О.Б.Войтун
Суд | Першотравневий районний суд м.Чернівців |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2019 |
Оприлюднено | 13.11.2019 |
Номер документу | 85567170 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні