Рішення

від 31.10.2019 по справі 1.380.2019.002473

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002473

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року

13 год. 29 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представниці позивача Гривнак ОСОБА_1 , третьої особи Лозинського П.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Страшевицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області (82081, Львівська область, Старосамбірський район, с. Страшевичі) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, просп. В. Чорновола, 4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (82081, Львівська область, Самбірський район, с. Кобло) про визнання протиправним та скасування наказу,

у с т а н о в и в:

Страшевицька сільська рада Старосамбірського району Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу № 13-2077/16-18-СГ Про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки в частині надання дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,5000 га, кадастровий № 4625185500:07:000:0127, розташованої у межах населеного пункту с. Кобло Страшевицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області.

Підставою звернення до суду із цим позовом вказано те, що позивач не надавав згоди на відновлення меж земельної ділянки площею 0,500га кадастровий номер 4625185500:07:000:0127, як орган уповноважений здійснювати розпорядження відповідною земельною ділянкою, розташованою у межах населеного пункту та не надавав дозволу на розроблення щодо неї передбаченої законом землевпорядної документації. З позиції позивача саме до його повноважень відноситься надання згоди на відновлення користувачем меж вказаної земельної ділянки, а також надання дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Ухвалою суду від 21.05.2019 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою суду від 10.06.2019 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 15.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

15.07.2019 на адресу суду надійшов відзив на позов, зареєстрований під вхідним № 24850, в якому відповідач зазначив, що заявлені позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Зокрема зазначає, що передачу земель державної власності в межах населеного пункту дійсно здійснюють виключно сільські, селищні та міські ради. Проте. Вказана земельна ділянка, згідно Державного акту серії ЛВ № 029 від 27.11.1995 знаходиться за межами населеного пункту. Таким чином, твердження позивача про неправомірність оскаржуваного наказу вважає безпідставними.

16.10.2019 за вх. № 37390 від третьої особи надійшла заява про долучення до справи на підтвердження своєї позиції, що відмова від підписання акту погодження меж земельних ділянок не порушує прав на отримання земельних ділянок у власність і не є перешкодою у проведенні передбачених законом дій, спрямованих на приватизацію земельної ділянки позивачем, в тому числі і прийняття відповідних рішень органом місцевого самоврядування.

У судовому засіданні представниця позивача заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо заявлених вимог заперечив, просив у задоволенні таких відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, відтак суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Дослідивши доводи позову, відзив на нього, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення осіб, що взяли участь у справі, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив таке.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 27.11.1995 серії ЛВ № 029, виданого на підставі рішення ІІ сесії Старосамбірської районної ради народних депутатів Старосамбірського району Львівської області від 31.05.1995 № 24 ОСОБА_2 надано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 48,5 га для ведення фермерського господарства (а.с. 21).

Наказом від 13.04.2018 № 13-2077/16-18-СГ Про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру у Львівської області, ОСОБА_2 щодо цих земельних ділянок надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), керівнику Відділу у Старосамбірському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області при надходженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), доручено забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки та внесення відомостей до Державного земельного кадастру (а.с. 20, зворот).

На підставі вищенаведеного сертифікованим інженером-землевпорядником СПД ОСОБА_3 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та в подальшому державним кадастровим реєстратором відповідним земельним ділянкам присвоєно наступні кадастрові номери: НОМЕР_1 :07 НОМЕР_2 0126 (площа земельної ділянки 34,5300 га), 4625185500:07:000:0127 (площа земельної ділянки 0,5000 га), 4625185500:08:000:0147 (площа земельної ділянки 4,7300 га), 4625185500:08:000:0146 (площа земельної ділянки 8,7400 га).

Крім цього, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна ОСОБА_2 зареєстрував право постійного користування на вищевказані земельні ділянки відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Страшевицька сільська рада Старосамбірського району Львівської області, вважаючи неправомірним прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Львівської області наказу від 13.04.2018 № 13-2077/16-18-СГ Про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки в частині наданні дозволу на розроблення відповідної землевпорядної документації щодо земельної ділянки площею 0,5000 га кадастровий номер 4625185500:07:000:0127, звернулася до суду із цим позовом про його скасування.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

В силу ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ст. 122 ЗК України з 1 січня 2013 року повноваження щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Пунктом є-1 статті 15-1 ЗК України передбачені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до п.2 вказаного Положення Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Пунктом 3 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Держгеокадастру, зокрема, є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з п. 1. Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Підпунктом 13 п.4 вказаного Положення передбачено, що Головне управління Держгеокадастру в області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Звертаючись до суду із цією позовною заявою ОСОБА_4 рада вказує те, що вона не надавала згоду на відновлення меж земельної ділянки площею 0,5000 га кадастровий номер 4625185500:07:000:0127, як орган, уповноважений здійснювати розпорядження відповідною земельною ділянкою, розташованою у межах населеного пункту та не надавала дозволу на розроблення щодо неї передбаченої законом землевпорядної документації.

Згідно із частинами першою і другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (стаття 84 ЗК України).

Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування чітко визначені статтею 122 ЗК України. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, а центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держземагентство) та його територіальні органи відповідно до частини четвертої цієї статті має право розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів.

Аналогічне положення міститься в пункті 4.32 Положення про Головне управління Держземагентства в області в редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 40 від 25 січня 2013 року, згідно якого саме Головне управління відповідно до закону передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб у межах області.

Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що земельні ділянки перебувають у комунальній власності, тобто належать територіальній громаді, лише у випадку їх розташування в межах населеного пункту, а землями запасу, які є землями державної власності та розташовані за межами населених пунктів, розпоряджаються саме органи виконавчої влади.

Така правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1755цс16.

Відповідно до інформації наданої Відділом у Старосамбірському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (а.с. 91), земельна ділянка з кадастровим номером 4625185500:07:000:0127 площею 0,5000 га., державної форми власності знаходиться на території Страшевицької сільської ради, за межами населеного пункту про що свідчить, також, додані картографічні матеріали.

Також із Державного акту на право постійного користування землею від 27.11.1995 серії ЛВ № 029 вбачається, що такий видано на підставі рішення ІІ сесії Старосамбірської районної ради народних депутатів Старосамбірського району Львівської області від 31.05.1995 № 24.

Відповідно до норм ст. 19 Земельного кодексу України 1991 року (який діяв станом на 31.05.1995) районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів: із земель запасу для сільськогосподарського використання; із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу; для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною Радою народних депутатів.

Відтак той факт, що Державний акт на право постійного користування землею видано на підставі саме рішення сесії районної ради народних депутатів є також підтвердженням того, що вказана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту і належить до земель державної власності.

Рішення Колегії Державного агентства земельних ресурсів України від 14.10.2014 № 2/1 Про обов`язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності не підлягає в даному випадку застосуванню, оскільки стосується звернень юридичних чи фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні.

Таким чином, що оскільки зазначена земельна ділянка на момент її передачі не знаходилась в межах населеного пункту, відносилася до земель запасу сільськогосподарського призначення та перебувала в державній власності, відсутні будь-які підстави для необхідності погодження позивачем питання відновлення меж земельної ділянки та надання дозволу на розроблення щодо неї землевпорядної документації. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку що оскаржуване рішення відповідача прийняте у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відповідно скасуванню не підлягає.

Відповідно до норм статті 139 КАС України судові витрати у справі розподілу не підлягають та покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні адміністративного позову Страшевицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області (82081, Львівська область, Старосамбірський район, с. Страшевичі, ЄДРПОУ 04371213) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, просп. В. Чорновола, 4, ЄДРПОУ 39769942), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (82081, Львівська область, Самбірський район, с. АДРЕСА_1 , ) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11.11.2019.

Суддя Р.П. Качур