Рішення

від 12.11.2019 по справі 540/1886/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1886/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, за участю третьої особи без самостійних вимог - Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (далі - відповідач, сільрада, рада), за участю третьої особи - Державної служби геології та надр України (далі - третя особа, Держгеонадра), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення тридцять четвертої сесії Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 19.06.2019 р. № 622 про ненадання погодження на видачу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків ділянки Кардашинська-2 ФОП ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані порушенням норм діючого законодавства при прийнятті оскарженого рішення. З посиланням на положення ст.ст.13, 19 Конституції України, ст.ст.10, 11, 13, 14, 16, 19 Кодексу України про надра, ст.ст.24, 33, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. № 615 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, позивач зазначає, що рішення про відмову у наданні погодження на користування надрами має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів.

У даному випадку оскаржене рішення не мотивовано нічим, крім посилання на факт відкриття Новокаховською місцевою прокуратурою відносно позивача кримінального провадження з попередньою кваліфікацією за частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України. Позивач вказує, що наявність кримінального провадження не має юридичного значення для вирішення питання про погодження надання надр у користування, крім того, прийняття рішення з такої підстави порушує принципи презумпції невинуватості та юридичної визначеності. Тому позивач приходить до висновку, що оскаржуване рішення направлене на позбавлення прав позивача на законне погодження отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Уважаючи з викладених підстав оскаржене рішення протиправним та таким, що порушує його право на користування надрами, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою від 16.09.2019р. відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребовано докази.

Від Держгеонадр 08.10.2019р. надійшли пояснення на позовну заяву, за змістом яких третя особа просить прийняти рішення з метою захисту інтересів Держави та перелічує у тексті пояснень правові норми, якими регулюються правовідносини з видачі спеціальних дозволів на користування надрами.

Ухвалою від 15.10.2019р. у відповідача повторно витребовані докази. Вимоги ухвали виконано 24.10.2019р.

Відповідач відзиву не подав.

Згідно із положеннями п.10 ч.1 ст.4, ст.12, ч.5 ст.262 КАС України розгляд справи проведено у письмовому провадженні без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази та наведені учасниками справи у заявах по суті доводи, проаналізувавши чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 подав заяву з додатками до Державної служби геології та надр України щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення корисних копалин місцевого значення (піски) ділянки пісків Кардашинська - 2 на території Великокардашинської сільської ради у Голопристанському районі Херсонської області.

Державна служба геології та надр України листом від 03.06.2019р. №10059/03/12-19 надіслала копії поданих документів органам, уповноваженим погоджувати надання ділянки надр у користування, а саме Голопристанській районній раді Херсонської області та Великокардашинській сільській раді.

Великардашинська сільська рада за наслідками розгляду отриманих документів (листа третьої особи від 03.06.2019р. №10059/03/12-19) прийняла рішення від 19.06.2019р. №622, яким відмовила у наданні позивачу погодження на видачу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків ділянки Кардашинська - 2 на території Великокардашинської сільської ради - у зв`язку з відкриттям Новокаховською місцевою прокуратурою кримінального провадження з попередньою кваліфікацією за частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України.

Вважаючи це рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Оцінюючи правомірність вказаного рішення, суд враховує, що спірні правовідносини регулюються нормами спеціального законодавства, а саме Кодексом України про надра, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. № 615, постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994р. №827 Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення , Законом України Про місцеве самоврядування , Земельним кодексом України.

Згідно із ст.ст. 1, 2, 4 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно із ст.6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994р. №827 Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення визначено, що до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення включено пісок за напрямами використання Сировина формувальна та для грудкування залізорудних концентратів , Сировина вогнетривка , а також пісок кварцовий для напряму використання Сировина скляна та фарфоро-фаянсова .

Цією ж постановою включено до Переліку корисних копалин місцевого значення пісок у складі Сировини піщано-гравійної .

Згідно ст. 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 14 Кодексу України про надра визначені види користування надрами, а саме передбачено, що надра надаються у користування для:

- геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

- видобування корисних копалин;

- будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

- створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

- виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

- задоволення інших потреб.

Відповідно до приписів ст.ст.19, 20 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.

Статтею 16 Кодексу України про надра установлено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Статтею 10 Кодексу України про надра визначена компетенція сільських, селищних, міських і районних рад у сфері регулювання гірничих відносин.

Так, до відання сільських, селищних, міських та районних рад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:

- погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

- реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр;

- обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом;

- здійснення контролю за використанням та охороною надр;

- вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. № 615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Порядок №615).

Згідно п.2 Порядку №615, спеціальні дозволи на користування надрами (далі - дозволи) надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

За змістом п.8 Порядку №615, без проведення аукціону дозвіл надається у разі:

- видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу;

- розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення або розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин за рахунок розширення меж ділянки, але не більш як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжну ділянку не надано у користування;

- геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення (підпункт 3 пункту 8);

- геологічного вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету;

- геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування питних підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу;

- геологічного вивчення та видобування природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру;

- будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

- створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення та збереження;

- експлуатації підземних споруд, пов`язаної із запобіганням підтопленню навколишнього середовища внаслідок закриття шахт;

- виконання угод про розподіл продукції;

- геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки бурштину, на землях лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину, механізм рекультивації яких встановлено Порядком реалізації пілотного проекту щодо рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

- геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та видобування корисних копалин (з включенням до відповідного розділу спеціального дозволу на користування надрами умови про неможливість вивезення таких корисних копалин за межі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення) у зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення державними підприємствами для здійснення обов`язкових заходів у цих зонах відповідно до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1, у паперовій та електронній формі.

Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Заява та додані до неї документи подаються органові з питань надання дозволу з прошитими і пронумерованими сторінками та з описом доданих документів, засвідченим підписом уповноваженої особи претендента. Заява засвідчується підписом уповноваженої особи претендента із зазначенням дати та вихідного номера.

Заява реєструється організатором аукціону в журналі обліку з присвоєнням їй номера і зазначенням дати і часу подання. Підтвердженням реєстрації є відмітка організатора, що проставляється на копії заяви та повертається заявнику, або відмітка на описі вкладення у цінний лист про прийняття заяви на відправлення поштовим зв`язком.

Інформація про реєстрацію документів, що надійшли для надання дозволу, протягом трьох робочих днів з дня реєстрації розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. Інформація про повернення документів протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про повернення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Дозвіл без проведення аукціону не може бути надано особі, що не виконує програми робіт на ділянках надр, на користування якими їй вже надано дозвіл, або щодо якої виявлені порушення правил користування надрами на таких ділянках, що зафіксовані в актах перевірок, приписах або розпорядженнях відповідних органів у сфері надрокористування до моменту їх усунення.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку. Інформація про предмет зазначеного рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття.

Згідно з абзацом 6 пункту 9 Порядку №615, видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.

Абзацом 3 пункту 9 Порядку №615 визначено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції та у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, погоджується з: відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення.

Також пункт 9 Порядку №615 містить наступні приписи: дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.

Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

А пунктом 19 Порядку №615 визначено, що підставою для прийняття Держгеонадрами рішення про відмову в наданні дозволу є, зокрема, відмова органів, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що отриманню спеціального дозволу на користування надрами має передувати визначена законодавством процедура, дотримання якої усіма суб`єктами таких правовідносин є обов`язковим.

З урахуванням викладеного, обов`язковою умовою для надання спеціального дозволу на користування надрами є згода (погодження) відповідних місцевих рад та органів виконавчої влади.

Статтею 13 Конституції України установлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Конституція України визнає право за територіальною громадою та органами місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що цілком узгоджується з положеннями пункту 2 статті 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, відповідно до якого місцева влада в межах закону має повне право вирішувати будь-яке питання, що не вилучено із сфери її компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу.

За статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

За змістом статей 142, 143, 144 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування:

- управляють майном, що є в комунальній власності;

- затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання;

- встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів;

- утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю;

- вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 10 Кодексу України про надра до відання сільських, селищних, міських та районних рад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з статтею 10 вказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 36 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу.

Кодексом України про надра та Порядком №615 не визначено підстав для відмови у погодженні надання надр у користування, як і не установлено спеціальних вимог до змісту рішення органу місцевого самоврядування про висловлення незгоди із наданням надр у користування. Порядок №615 лише визначає, що орган місцевого самоврядування надає Держгеонадрам позитивну або негативну відповідь щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії.

Вирішення питання про надання або відмови у наданні погодження щодо надання спеціального дозволу на користування надрами належить до виключної компетенції відповідного органу місцевого самоврядування.

Суд вважає за необхідне зазначити і те, що суд не може підміняти орган місцевого самоврядування, рішення чи дії якого оскаржуються, та приймати замість нього рішення, яке належить до компетенції виключно цього органу, оскільки такі дії суду виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, у даному випадку вирішення питання про правомірність оскарженого рішення про відмову у погодженні надання спеціального дозволу на користування надрами, лежить виключно у площині доцільності обрання відповідачем одного з двох варіантів власної поведінки, обидва з яких, зважаючи на відсутність визначення у законодавстві підстав для відмови у такому погодженні та виключність компетенції відповідача у вирішенні цих питань, є правомірними.

Перевірка ж доцільності прийняття оскарженого рішення не належить до повноважень адміністративного суду.

Натомість з наявних матеріалів справи вбачається, що спірне рішення прийнято відповідачем на підставі (поданих органом, який видає дозвіл, документів), в межах повноважень (погодження органом місцевого самоврядування питань видачі спеціальних дозволів на користування надрами передбачено проаналізованим законодавством) та у спосіб (прийняття рішення на сесії сільської ради), які визначені Конституцією та законами України.

Оскільки проаналізовані законодавчі норми не містять жодних вимог щодо підстав, з яких може бути відмовлено у погодженні надання надр у користування, то посилання сільської ради в оскарженому рішенні на факт відкриття Новокаховською місцевою прокуратурою відносно позивача кримінального провадження не перетворює це рішення на протиправне.

У зв`язку з наведеним, суд не знаходить підстав для визнання оскарженого рішення протиправним.

Також вважає помилковими і доводи позивача про наявність порушеного оскарженим рішенням права, яким він вважає право на законне погодження отримання спеціального дозволу на право користування надрами.

Кодексом України про надра у статті 24 визначені права та обов`язки користувачів надр.

Так, користувачі надр мають право:

- здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;

- розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;

- здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;

- на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;

- користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Згідно із статтею 25 Кодексу України про надра установлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Отже, захисту згідно з цим Кодексом підлягають права користувачів надр, якими є підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, які отримали спеціальний дозвіл на користування надрами.

В межах заявлених позовних вимог та їх правового обґрунтування відсутнє порушення прав позивача як користувача надр.

За таких обставин у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 110000000