Ухвала

від 11.11.2019 по справі 826/5111/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

11 листопада 2019 року м. Київ № 826/5111/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Донецького окружного адміністративного суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Донецького окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій, листа та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Державної судової адміністрації України, Донецького окружного адміністративного суду про визнання неправомірними дії та листа Державної судової адміністрації України від 20 листопада 2014 року №11-5385/14 Про здійснення розрахунку фонду оплати праці виходячи виключно із чисельності працівників, які виявили бажання продовжувати виконувати свої обов`язки в судах на території, що контролюється Української владою та такими, що порушують норми Конституції України і пригнічують права позивача при остаточному розрахунку після звільнення з Донецького окружного адміністративного суду; зобов`язання Донецький окружний адміністративний провести з позивачем остаточний розрахунок та сплатити їй заборгованість по заробітній платі за період з другої половини вересня 2014 року по час остаточного розрахунку, заборгованість компенсації за невикористанні дні додаткової відпустки за вислугою років, за невикористанні додаткові відпустки як матері, яка має двох неповнолітніх дітей та за невикористанні частини щорічних основних відпусток, відповідно до наказу суду від 28 листопада 2014 року №366/к-к.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 року, зазначений позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Донецького окружного адміністративного суду щодо нездійснення зі ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні; стягнуто з Донецького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену заробітну плату за вересень 2014 року у сумі 3095,01 гривень та жовтень 2014 року у сумі 2623,39 гривень; стягнуто з Донецького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 за період простою Донецького окружного адміністративного суду середній заробіток у розмірі 1988,56 гривень (за вирахуванням обов`язкових відрахувань); стягнуто з Донецького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпустки у загальній сумі 7461,70 гривень; стягнуто з Донецького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки належних при звільненні сум у розмірі 151 982,80 гривень (за вирахуванням обов`язкових відрахувань). Відмовлено в решті позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.09.2019 року задоволено заяву представника позивача про виправлення описки в судовому рішенні, виправлено описку в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2019 року, а саме в резолютивній частині зазначено вірно адресу та код ЄДРПОУ відповідача - Донецького окружного адміністративного суду.

02.09.2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчі листи № 826/5111/15.

30.10.2019 року до суду надійшла заява Донецького окружного адміністративного суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в якій заявник просить зупинити виконання за виконавчими листами по справі №826/5111/15, виданими Окружним адміністративним судом міста Києва 02.09.2019 року до розгляду даної заяви, та визнати такими що не підлягають виконанню повністю виконавчі листи про стягнення середнього заробітку у розмірі 1988,56 грн (за вирахуванням обов`язкових відрахувань); про стягнення заробітної плати за вересень 2014 року у сумі 3095,01 грн та жовтень 2014 року у сумі 2623,39 грн; про стягнення компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки у загальній сумі 7461,70 грн; визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист про стягнення середнього заробітку за час затримки належних при звільненні сум у частині 21163,96 грн.

Дана заява обгрунтована тим, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 року з Донецького окружного адміністративного суду стягнуто нараховану та невиплачену заробітну плату за вересень 2014 року у сумі 3095,01 грн, жовтень 2014 року у сумі 2623,38 грн, разом 5718,39 грн; за період простою Донецького окружного адміністративного суду з 01.11.2014 року по 20.11.2014 року включно середній заробіток за 14 робочих днів у розмірі 1988,56 (за вирахуванням обов`язкових відрахувань); грошову компенсацію за невикористані дні основної відпустки за період роботи з 23.09.2008 року по 07.06.2009 року (2 календарних дні), з 08.06.2011 року по 07.06.2012 року (15 календарних днів), додаткової відпустки за період роботи з 23.09.2008 року по 07.06.2009 року (2 календарних дні), з 08.06.2012 року по 07.06.2013 року (15 календарних днів), з 08.06.2013 року по 07.06.2014 року (15 календарних днів), з 08.06.2014 року по 07.06.2015 року (15 календарних днів), додаткової соціальної відпустки, як матері, що має двох дітей віком до 15-ти років, за 2014 рік (10 календарних днів), у загальній сумі 7461,70 грн; середній заробіток за час затримки належних при звільненні сум у розмірі 21163,96 грн (за вирахуванням обов`язкових відрахувань).

Судове засідання щодо розгляду даної заяви було призначено на 07.11.2019 року.

В подальшому суд ухвалив продовжити вирішення даної заяви в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 374 кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Як вбачається з тексту заяви відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, остання обґрунтована змістом постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 року.

Разом з тим, суд зазначає, що виконавчий документ відповідає вимогам, встановленим Законом України Про виконавче провадження , наявність ознак для застосування ст.374 КАС України відповідачем не доведено.

Посилання заявника на зміст постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 року судом не приймаються, оскільки дана постанова скасована постановою Верховного Суду України від 21.03.2017 року. Крім того, виконавчі листи видані на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року, а не постанови Київського апеляційного адміністративного суду. При цьому, доказів виконання у повному обсязі виконавчих документів відповідачем не надано, тому суд не може погодитись із доводами заявника про наявність підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні Юрій Миколайович Іванов проти України наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції.

За таких обставин, суд вказує, що задоволення заяви відповідача про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню без належних на то підстав призведе до невиконання судового рішення, що суперечить нормам чинного законодавства.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви Донецького окружного адміністративного суду про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, слід відмовити, враховуючи її необґрунтованість.

Керуючись ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 297, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Донецького окружного адміністративного суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Донецького окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій, листа та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда