Постанова

від 05.11.2019 по справі 620/1124/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1124/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Житняк Л.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Беспалова О.О., Степанюка А.Г.,

при секретарі Горяіновій Н.В.

за участю

представників позивача: Лутай Н.М., Тронь Д.Ю.

представника відповідача: Червко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Седам-Маркет на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року в справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Седам-Маркет до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Седам-Маркет до Управління Держпраці у Чернігівській області (далі по тексту - позивач, ПП Седам-Маркет ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області (далі по тексту - відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати:

- припис про усунення виявлених порушень від 20.03.2019 року №25-01-009/0171, винесений інспектором праці Управління Держпраці у Чернігівській області Скоробагатою А.В.;

- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 28.03.2019 року №25-01-009/0219/98, винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенком О.О.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Управлінням Держпраці у Чернігівській області з 22.11.2018 року по 23.11.2018 року здійснювався контроль за додержанням законодавства про працю ПП Седам-Маркет шляхом проведення інспекційного відвідування. Контрольний захід проводився на підставі направлення на проведення контрольного заходу від 21.11.2018 року №1285, в якому зазначалось, що під час інспекційного відвідування підлягає перевірці додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.

За результатами проведення контрольного заходу було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 23.11.2018 року №25-01-100/0806, в якому зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування ПП Седам-Маркет порушень трудового законодавства в частині оформлення трудових відносин з працівниками не виявлено.

27.02.2019 року враховуючи інформацію службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Луцишиної В.М., начальником Управління Дорошенком С.В. прийнято наказ № 71 про проведення інспекційного відвідування ПП Седам-Маркет щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.

На підставі зазначеного наказу від 27.02.2019 року № 71 та направлення на проведення контрольного заходу від 27.02.2019 року № 253, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів в період з 01.03.2019 року по 07.03.2019 року проведено інспекційне відвідування ПП Седам-Маркет на предмет додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.

За результатом проведення інспекційного відвідування встановлені порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, про що складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 07.03.2019 року №25-01-009/0219 (далі по тексту - акт перевірки №25-01-009/0219).

Як зазначено в Акті перевірки №25-01-009/0219, під час інспекційного відвідування позивач надав ряд копії договорів про надання послуг, укладених в лютому-вересні 2018 року між ПП Седам-Маркет (Замовник) та громадянами, які прийняті на роботу до позивача, та які є ідентичними за свої змістом та містять однакові положення (т.1 а.с.113-250, т.2, т.3 а.с.1-62).

На підставі аналізу наданих договорів, контролюючий орган дійшов висновку, що предметом цивільно-правових договорів є надання послуг, зокрема: виконання роботи з бухгалтерською документацією; з виготовлення страв в кафе-барі Парасоль ; з обслуговування відвідувачів в кафе-барі Парасоль ; з обвалювання м`яса; робітника залу в кафе; робітника кухні в кафе; кухонного працівника в кафе; з обслуговування відвідувачів кафе на лінії; адміністратора залу в магазині; з виконання підсобних робіт в магазині; укладання-пакування в магазині; виконання вантажних робіт в магазині; виконання вантажних робіт на складах; з прибирання службових приміщень магазину; з спостереження за продажем товару в магазині; з підготовки до продажу та продажу товарів в магазині; з підготовки до продажу та продажу товарів з виконанням касових операцій в магазині; водія автотранспортних засобів; оператора комп`ютерного набору, з огляду наступного.

Так, під час перевірки, Управлінням Держпраці у Чернігівській області встановлено, що ПП Седам-Маркет укладено цивільно-правові договори з 103 особами лише з метою приховати реальні трудові відносини.

Тобто, вказані працівники були допущені до роботи ПП Седам-Маркет без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням позивача та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням ч. 3 ст.24 КЗпП України.

У зв`язку з неможливістю особистого вручення Акту перевірки №25-01-009/0219, 11.03.2019 року його направлено рекомендованим листом з описом документів на адресу ПП Седам-Маркет та отриманий позивачем 12.03.2019 року.

18.03.2019 року позивачем подано зауваження до акту інспекційного відвідування.

20.03.2019 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Скоробагатою А.В. винесено припис про усунення виявлених порушень № 25-01-009/0171 (далі по тексту - оскаржуваний припис).

28.03.2019 року ПП Седам-Маркет подано скаргу на припис про усунення виявлених порушень від 20.03.2019 року № 25-01-009/0171, яка була розглянута відповідачем у встановлений чинним законодавством термін, про що позивачу надана обґрунтована письмова відповідь (лист Управління від 26.04.2019 № 02- 04/2562).

15.03.2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенком О.О. прийнято рішення № 74 щодо розгляду справи про накладення штрафу. Повідомлення Управління Держпраці у Чернігівській області від 15.03.2019 року (вих. № 10-04/1600) про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 11 год. 10 хв. направлено рекомендованим листом за місцем знаходження позивача. Розгляд справи проводився за участю директора ПП Седам- Маркет Кузьменко О.І.

28.03.2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенком О.О. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №25-01-009/0219/98 на ПП Седам-Маркет у розмірі 12 894 570,00 грн. (далі по тексту - оскаржувана постанова).

Вважаючи протиправними оскаржувані припис та постанову, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявні у справі докази свідчать про доведеність факту виконання трудових обов`язків 103 осіб, без укладення трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, що вказує на порушення позивачем вимог законодавства про працю.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 4 статті 2 Закону України від 05.04.2007 №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

При цьому відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі статтею 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

У свою чергу процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок №295) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється, зокрема, у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) (пункт 3 Порядку №295).

Відповідно до підпункту 6 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією, зокрема, Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України Про відпустки ); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Пунктом 8 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку №295).

Пунктом 12 Порядку №295 визначено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Згідно з пунктом 16 Порядку №295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці, зокрема, ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; інших документах, що стали підставою для проведення відвідування, відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Відповідно до пункту 18 Порядку №295 у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

В силу пункту 21 Порядку №295 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування. Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення (пункт 26 Порядку №295).

Відповідно до пункту 29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

При цьому, інспекційні відвідування не є плановими (позаплановими) перевірками та не потребують будь-якого погодження.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказ про проведення інспекційні відвідування видано на підставі інформації службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Луцишиної В . М.

У свою чергу, начальником Управління Дорошенком С.В. прийнято рішення наказ від 27.02.2019 року №71 про проведення інспекційного відвідування ПП Седам-Маркет щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, а тому думка позивача про безпідставність проведення інспекційного відвідування позивача не заслуговує на увагу суду.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання апелянта щодо проведення позапланового заходу державного контролю за тим самим фактом, за яким воно вже проводилося, оскільки під час інспекційного відвідування досліджувались питання належного оформлення трудових відносин за період з 05.10.2018 року по 22.11.2018 року, що відрізняється від періоду, який перевірявся у березні 2019 року.

Разом з тим, правові положення Порядку №295 не обмежують контролюючий орган в кількості проведення інспекційних відвідувань об`єкта відвідування, періодом за який вони проводяться та обсягу документів, що можуть досліджуватися під час їх проведення. А отже, проведене у березні 2019 року інспекційні відвідування не суперечить пп.3 п.3 Порядку №295.

Так, за результатами інспекційного відвідування ПП Седам-Маркет було виявлено порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, про що зазначено в Акті перевірки 25-01-009/0219.

Частиною 1 статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Частиною 4 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 2 - 7 статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи), визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів (пункти 3, 4, 5 Порядку №509).

Пунктом 6 Порядку № 509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Положеннями пунктів 7, 8 Порядку №509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач був присутній на розгляді справи про накладення штрафу.

Отже, наведені обставини свідчать, що під час проведення інспекційного відвідування ПП Седам-Маркет , складання та вручення останньому Акту інспекційного відвідування та припису про усунення виявлених порушень, а також винесення постанови про накладання штрафу Управлінням Держпраці у Чернігівській області не було допущено порушення вимог діючого законодавства.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Так, нормами статті 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Згідно з частиною 1 статтею 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Додержання письмової форми є обов`язковим :

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору . При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, припису та Акту інспекційного відвідування, підставою для накладення на ПП Седам-Маркет штрафу став фактичний допуск 103 громадян до роботи без оформлення трудового договору у письмовій формі та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, що в свою чергу є порушенням правових норм частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Щодо посилань апелянта про те, що за своїм змістом укладені договори з найманими працівниками носять цивільно-правовий характер, а тому фактичний допуск 103 громадян до роботи без оформлення трудового договору не є порушенням чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Верховний Суд у своїй постанові від 08.05.2018 (справа №127/21595/16-ц) дійшов висновку, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

В свою чергу, ч.1, 2, 3 ст.6 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Частиною 1 ст.839 ЦК України встановлено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 841 ЦК України передбачає, що підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Згідно ч.1 ст.843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Частиною 1 ст.850 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Стаття 857 ЦК України передбачає, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

При цьому, ч.1 ст.854 ЦК України вказує, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату . Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. За трудовим договором працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. При цьому за підрядним (цивільно-правовим) договором оплачується не процес праці, а її конкретні результати, на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату.

Наведений висновок щодо застосування вказаних норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 року в справі №587/1714/17.

З наведеного слідує, що за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір. В свою чергу, предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Так, абзацом першим п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 Про практику розгляду судами трудових спорів передбачено, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Чинне законодавство України не містить жодного обов`язкового припису щодо того, у яких саме випадках сторони певного зобов`язання зобов`язані укладати саме трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Отже, потенційні сторони такого зобов`язання цілком вільні у своєму виборі форми втілення власних правових відносин, а тому вони на свій розсуд вправі визначати вид майбутнього договору, що може укладатися між ними.

У свою чергу, вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України та вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу , містять імперативні вимоги щодо повідомлення про прийняття працівника на роботу, яке подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором , застосовуються до трудових правовідносин.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що вказані правові норми виражають, прямо наказують правила поведінки в категоричних розпорядженнях держави, чітко позначені дії й не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов`язків суб`єкта, в даному випадку роботодавця - ПП Седам-Маркет .

З системного аналізу умов договорів, укладених між позивачем та фізичними особами, вбачається, що робота вищевказаних осіб не є юридично самостійною, а здійснюється у межах господарською діяльності ПП Седам-Маркет в робочий час, згідно режиму, встановленого позивачем.

Також, у цивільно-правових договорах не зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, що притаманно саме трудовим правовідносинам .

Разом з тим, протягом 2018 року, апелянтом проводився облік робочого часу вищезазначених працівників, про що свідчать табеля обліку використання робочого часу працівників ПП Седам-Маркет за лютий, березень, травень 2018 року.

Статтею 29 КЗпП України встановлено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Таким чином, зазначеним особам було роз`яснено їх трудові права та обов`язки, ці особи були проінформовані про умови праці та ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку, саме правилами внутрішнього трудового розпорядку в частині часу початку і закінчення щоденної роботи (зміни), (ст.57 КЗпП України) та часу початку і закінчення перерви у роботі (ч.2 ст.66 КЗпП України), що не заперечується і самим позивачем та зазначається ним у позові.

Зокрема, оплата праці працівникам, з якими були укладені цивільно-правові угоди, проводилася два рази на місяць в фіксованій сумі, одночасно із виплатою заробітної плати іншим працівникам підприємства.

Тобто, предметом зазначених договорів є процес здійснення трудових функцій, а не кінцевий результат праці. В той час, як для цивільно-правових договорів, характерним було би зворотнє.

З огляду на встановлені обставини справи, зазначені правові норми та висновки суду, за своїм змістом укладені із фізичними особами та зазначені в Акті інспекційного відвідування договори мають ознаки трудових, та не можуть вважатися цивільно-правовими договорами, відповідно до норм чинного законодавств.

Таким чином, висновки Управління Держпраці у Чернігівській області, викладені в Акті перевірки №25-01-009/0219 про порушення позивачем вимог трудового законодавства є правомірними.

Щодо посилання відповідача на допуск до роботи без оформлення трудових договорів саме: 103 осіб, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, під час розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що договори з гр. ОСОБА_2 від 20.08.2018 №218-Г1/07; з гр. ОСОБА_3 від 01.08.2018 №128-Р/05, від 16.08.2018 №128-Р/05; з гр. ОСОБА_4 від 22.08.2018 №225-5/08; ОСОБА_5 від 01.09.2018 №231-14/09; з гр. ОСОБА_6 від 01.09.2018 №220-5/09; ОСОБА_7 від 01.08.2018 №232-Гор/09 та від 16.08.2018 №232-Гор/09; з гр. ОСОБА_8 від 01.08.2018 №221-8/08 та від 16.08.2018 №221-8/08; ОСОБА_9 від 01.08.2018 №240-Г1/09 та від 16.08.2018 №240-Г1/09; ОСОБА_10 від 16.09.2018 №221-8/08; ОСОБА_11 від 09.08.2018 №213-1/08, від 16.08.2018 №213-1/08, від 01.09.2018 №213-1/08, від 16.09.2018 №213-1/08; з гр. ОСОБА_12 від 01.09.2018 №238-10/09; з гр. ОСОБА_13 від 01.08.2018 №197-3/07, від 16.08.2018 №197-3/07, від 01.09.2018 №197-3/07, від 16.09.2018 №197-3/07; з гр. ОСОБА_14 від 17.09.2018 №247-Б/09 ПП Седам-Маркет взагалі не укладалися.

Разом з тим, Управлінням Держпраці у Чернігівській області не доведено ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що за вказаними договорами відносини між ПП Седам-Маркет та вказаними особами взагалі існували.

Отже, відповідач не довів правомірність включення зазначених осіб до переліку 103 осіб, яких було допущено до роботи без оформлення трудових договорів.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 28.03.2019 року №25-01-009/0219/98, в частині накладення штрафу у розмірі 1 627 470,00 грн. (13 осіб*125 190,00 грн.), є протиправною та підлягає скасуванню.

З огляду на встановлені правопорушення з боку ПП Седам-Маркет , в іншій частині оскаржувана постанова про накладення штрафу від 28.03.2019 року №25-01-009/0219/98, є правомірною та відповідає нормам чинного законодавства.

Щодо оскаржуваного припису від 20.03.2019 року №25-01-009/0171, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що він винесений посадовими особами відповідача безпідставно, оскільки перелічені в Акті договори припинили свою дію ще в 2018 році, а порушення, викладені у ньому, були усунуті ще до проведення перевірки.

Тобто, під час встановленого факту порушення позивачем трудового законодавства на момент дії договорів, останній був позбавлений можливості усунути порушення, щодо яких було винесено припис, оскільки на момент проведення перевірки такого порушення вже не існувало.

Отже, припис від 20.03.2019 року №25-01-009/0171 підлягає скасуванню.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, адже відповідач при проведенні перевірки, розгляді справи та прийнятті оскаржуваної постанови, окрім накладення штрафу у розмірі 1 627 470,00 грн. (13 осіб*125 190,00 грн.), діяв на підставі правових норм чинного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Седам-Маркет - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: О.О. Беспалов

А.Г. Степанюк