Постанова

від 07.11.2019 по справі 910/9096/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/9096/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, І. Д. Кондратова

обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді - Т.М. Зварич,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Ілво"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2019

у складі колегії суддів: М. А. Дідиченко - головуючий, С. А. Пашкіна, Г. А. Жук

та на рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2018

суддя: Ю. О. Підченко

за позовом акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Атлон"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Ілво"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Секюр Проперті Девелопмент Енд Інвестмент Пі-Ел-Сі;

2. Громадянин Грецької Республіки Андреас Пантелакіс;

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аїсі Україна"

про визнання договору частково недійсним та стягнення 4 123 021,56 грн

за участю представників учасників:

позивача: Різка М.О.

відповідача: Олексіюк М.В., Прокоп`єв І.К.

третьої особи-1: не з`явилися

третьої особи-2: не з`явилися

третьої особи-3: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Атлон" (далі - АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Атлон", Фонд, позивач), від імені та в інтересах якого діяло товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Портофін", звернулося до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Ілво" (далі - ТОВ "Аїсі Ілво", відповідач) про:

- визнання недійсними п.п. 2.1.2. п.п. 2.1. п. 2 та п.п. 9.1 п. 9 попереднього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 15.06.2017, укладеного між АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Атлон", ТОВ "Аїсі Ілво" і громадянином Республіки Греція Андреасом Пантелакісом, в частині, яка визначає, що в разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі дві третини забезпечувального платежу, сплаченого покупцем - залишаються у продавця-1;

- стягнення суми коштів, сплачених на підставі попереднього договору в розмірі 3 965 697, 45 грн, що еквівалентно 150 000, 00 доларів США; інфляційних втрат у розмірі 111 039, 53 грн; 3% річних у сумі 46 284, 58 грн.

Позов мотивовано наявністю підстав для визнання недійсними п.п. 2.1.2. п.п. 2.1. п. 2 та п.п. 9.1 п. 9 попереднього договору відповідно до норм ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 965 697,45 грн, що еквівалентно сумі 150 000,00 дол. США позивач зазначає, що вказана сума є авансом, який підлягає поверненню стороні, що його сплатила, у разі не укладення основного договору купівлі-продажу.

Позивачем нараховано на вказану суму інфляційні та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/9096/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2019, позовні вимоги АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Атлон" задоволено повністю.

Визнано недійсними п.п. 2.1.2 п.п. 2.1 п. 2 та п.п. 9.1 п. 9 попереднього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 15.06.2017, укладеного між АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Атлон" від імені в інтересах та за рахунок якого діяло ТОВ "Сіріус Інвест Груп" та ТОВ "Аїсі Ілво" і громадянином Республіки Греція Андреасом Пантелакісом, в частині, яка визначає, що в разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі дві третини забезпечувального платежу, сплаченого покупцем - залишаються у продавця 1 - ТОВ "Аїсі Ілво".

Стягнуто з ТОВ "Аїсі Ілво" на користь АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Атлон" суму коштів у розмірі 3 965 697,45 грн, що еквівалентно 150 000,00 дол. США, 111 039,53 грн - суму інфляційних втрат, 46 284,58 грн - 3% річних, витрати зі сплати судового збору в розмірі 63 607,32 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 57 200,00 грн

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що визначені в положеннях п.п. 2.1.2 п.п. 2.1 п. 2 та п.п. 9.1 п. 9 попереднього договору умови, не відповідають ст.ст. 11, 570, 635, 655, 692 ЦК України, що є підставою для визнання таких положень недійсними в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції вказує, що фактично у відповідача відсутні правові підстави для набуття сплачених позивачем за попереднім договором коштів, які мають бути зараховані в якості оплати купівельної вартості частки 1, оскільки право отримання таких коштів належить саме власнику предмету продажу, а відповідач не є власником частки 1.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у відповідача (не в залежності від направлення позивачем відмови від спірного зобов`язання, датованої 31.01.2018) виник обов`язок з повернення на користь позивача коштів у розмірі 150 000,00 дол. США в еквіваленті до гривні.

У силу відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що до 31.01.2018 однієї із сторін було направлено іншій стороні пропозицію про укладення основного договору купівлі-продажу спірних часток суд дійшов висновку, що обумовлене попереднім договором зобов`язання укласти основний договір припинилося 30.01.2018.

Крім того, керуючись нормами ст. 625 Цивільного кодексу України судом першої інстанції стягнуто з відповідача інфляційні та 3% річних.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Аїсі Ілво" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Скарга мотивована тим, що сторони у договорі передбачили саме забезпечувальний платіж як гарантію не просто обов`язку підписати договір купівлі-продажу, а й укласти його в порядку, передбаченому пп. 2.1.1 п. 2.1 попереднього договору.

Крім того, відповідач вказує на те, що забезпечувальний платіж не виступає, а виступить частиною купівельної ціни у випадку укладення основного договору купівлі-продажу.

Відповідач наголошує на тому, що позивач не виконав обов`язки, забезпечені забезпечувальним платежем, тому відповідач не повинен повертати такий платіж позивачеві.

Щодо відсутності у відповідача у власності предмета продажу (частки 1) на момент укладення договору скаржник зазначив, що вказане не може свідчити про недійсність договору, крім того, якби позивач не відмовився від укладення договору купівлі-продажу, відповідач міг би отримати предмет продажу у власність.

Також, відповідач вказує на те, що суди не звернули увагу, що якщо сума виражена в еквіваленті в іноземній валюті, інфляційні втрати не стягуються.

Позивач зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу за наявності підстав для залишення позову без розгляду внаслідок відсутності у директора ТОВ "КУА "Портофін" повноважень на передоручення.

Також, відповідач вказує на ненадання судом оцінки запереченням відповідача стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу, зокрема, відсутності виставленого рахунку.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Позивач наголошує на тому, що за своєю правовою природою під визначенням в попередньому договорі забезпечувального платежу сторонами фактично було погоджено сплату авансу за попереднім договором, який в подальшому (за наслідками укладення основного договору) буде виступати оплатою вартості його предмету продажу.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

15 червня 2017 року між акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Атлон" (далі - покупець), товариством з обмеженою відповідальністю "Аїсі Ілво" (далі - продавець 1) та громадянином Республіки Греція Андреас Пантелакіс (далі - продавець 2) було укладено попередній договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (далі - попередній договір), відповідно до якого зазначено: Секюр Проперті Девелопмент Енд Інвестмент Пі-Ел-Сі, юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства Кіпру, володіє часткою в статутному капіталі в розмірі 104 176 847,88 грн. (далі - частка 1), що складає 99,9997% статутного капіталу ТОВ "Аїсі Україна" (далі - компанія 1); продавець 2 володіє часткою статутного капіталу в розмірі 332,00 грн. (далі - частка 2), що складає 0,0003% статутного капіталу компанії-1; частка в статутному капіталі в розмірі 100% статутного капіталу компанії 1 належить Секюр Проперті Девелопмент Енд Інвестмент Пі-Ел-Сі та продавцю 2 на праві власності, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; компанія 1 володіє часткою статутного капіталу в розмірі 2 407 843,70 грн., що складає 100% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Центр" (далі - компанія 2); частка в статутному капіталі в розмірі 100% статутного капіталу компанії 2 належить компанії 1, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Пунктом 1.1 попереднього договору передбачено, що згідно з умовами цього договору сторони погоджуються в майбутньому в строк, передбачений цим договором, укласти договір купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії 1 відповідно до істотних умов, як визначено у цьому договорі. Для цілей цього пункту істотними умовами договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії 1 є: предмет договору - продажу продавцем 1 та продавцем 2 та купівля покупцем частки 1 та частки 2, на умовах, зазначених та визначених в цьому договорі; купівельна ціна частки 1 становить 3 000 000,00 доларів США, що еквівалентно 78 044 913,00 грн за середньозваженим курсом на міжбанківському валютному ринку станом на 14.06.2017 (на час встановлення офіційного курсу гривні), без урахування ПДВ, що не застосовується, а також три квартири, які визначені в п. 2.3 цього договору, вартість яких становить 300 000.00 доларів США, що еквівалентно 7 804 491.30 грн за середньозваженим курсом на міжбанківському валютному ринку станом на 14.06.2017 (на час встановлення офіційного курсу гривні); купівельна ціна частки 2 становить 332,00 грн, що еквівалентно 12,76 доларам США, без урахування ПДВ, що не застосовується. Купівельна ціна сплачується покупцем наступним чином: забезпечувальний платіж у розмірі 150 000,00 доларів США, що еквівалентно 3 902 245,65 грн за середньозваженим курсом на міжбанківському ринку станом на 14.06.2017 (на час встановлення офіційного курсу гривні). Сторони погодили, що забезпечувальний платіж буде безперешкодно сплачений продавцю 1 протягом 14 календарних днів з дня укладення цього договору. Перший платіж за договором купівлі-продажу часток в статутному капіталі в розмірі 1 350 000,00 доларів США сплачується покупцем в день укладання договору купівлі-продажу часток в статутному капіталів компанії 1. Другий платіж за договором купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії 1 в сумі 1 500 000,00 доларів США сплачується покупцем відповідно до графіку, визначеного в додатку 2. Купівельна ціна частки 2 сплачується покупцем протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати укладення договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії 1.

Згідно з п. 1.2 попереднього договору сторони погоджуються укласти договір купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії 1 не пізніше, ніж через 4 (чотири) календарних місяці після дати укладення цього договору, тобто, до 15.10.2017 (дата укладення договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії 1) на визначених умовах та настання всіх обставин, перелічених нижче: отримання документу, який дає право на виконання підготовчих робіт (у разі необхідності) та дозволу на виконання будівельних робіт; отримання містобудівних умов та обмежень; розробка проектної документації та отримання позитивного експертного висновку та погодження проектної документації; отримання погодження Міністерства культури України; отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, висотних робіт; безперешкодне проведення підготовчих та будівельних робіт, передбачених п. 1.7 договору, протягом 10 робочих днів (цей період включається в 4 (чотири) місяці зазначені в п. 1.2 даного договору) з дати їх початку (відсутність конфліктних ситуацій з приводу будівництва з громадськими активістами, мешканцями району, місцевою владою, ЗМІ тощо (в тому числі, але не виключно, блокування будівництва, мітинги, протести, анонс подачі позовів до суду, подача позовів). У випадку виникнення конфліктних ситуацій з приводу будівництва протягом 10 робочих днів з дати початку будівельних робіт, покупець може відтермінувати підписання договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії 1 та першого платежу за договором купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії 1 на додаткові 4 (чотири) місяці, але в будь-якому випадку не пізніше 31.01.2018. В такому випадку другий платіж сплачується покупцем рівними частинами з місяця, в якому був укладений договір купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії 1, протягом 15 місяців.

Відповідно до п. 1.4 попереднього договору у тому випадку, якщо умови, викладені в п. 1.2 даного договору, не настануть протягом 4 (чотирьох) календарних місяців з моменту укладення даного договору, покупець має право відмовитися від укладення договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії-1.

Пунктом 1.5 попереднього договору передбачено, що покупець приймає на себе обов`язок отримання всіх документів та вчинення всіх дій, які необхідні для настання обставин, що передбачені в пункті 1.2 цього договору.

Згідно з п. 1.6 попереднього договору якщо в строки, передбачені п. 1.2 договору (але в будь-якому випадку не пізніше 31.01.2018), продавець 1 не отримає від покупця: письмової заяви про відмову від укладання договору купівлі-продажу часток відповідно до п. 1.4 договору; або письмової заяви про відтермінування підписання договору купівлі-продажу часток на додаткові 4 місяці але в будь-якому випадку не пізніше 31.01.2018; або підписаного покупцем договору купівлі-продажу часток в трьох примірниках, який відповідає попередньо погодженому сторонами проекту, то продавець 1 матиме право відмовитися від укладання договору купівлі-продажу часток та розірвати цей договір в односторонньому порядку (крім випадку коли договір купівлі-продажу часток не укладено внаслідок безпідставної відмови продавця 1 або продавця 2 від виконання обов`язків, передбачених цим договором).

У положеннях п.п. 2.1.1 п. 2.1 попереднього договору сторонами погоджено, що протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після укладення цього договору, покупець сплачує на користь продавця 1 суму в гривнях, що становить еквівалент 150 000,00 доларів США за курсом купівлі гривні на українському міжбанківському валютному ринку обслуговуючого банку продавця 1 на кінець дня, що передує даті здійснення платежу, без урахування ПДВ (що не застосовується) в якості гарантії забезпечення свого зобов`язання укласти договір купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії 1 у порядку та на умовах, передбачених цим договором (забезпечувальний платіж). У випадку несплати покупцем забезпечувального платежу у вищезазначений строк продавець 1 має право розірвати цей договір в односторонньому порядку. Для уникнення сумнівів сторони погоджуються, що продавець 1 не зобов`язаний направляти забезпечувальний платіж на покриття будь-яких витрат, в тому числі пов`язаних з отриманням документів, виконанням робіт та вчиненням інших дій, які необхідні для настання обставин, що передбачені в п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п.п. 2.1.2 п. 2.1 попереднього договору у разі відмови покупця від укладання договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії 1 у випадку, передбаченому в п. 1.4 даного договору протягом 4 (чотирьох) календарних місяців після дати укладення цього договору, дві третини забезпечувального платежу залишаються у продавця 1, а одна третина забезпечувального платежу має бути повернена покупцю протягом 15 робочих днів з дати отримання вимоги.

Підпунктом 2.1.3 п. 2.1 попереднього договору визначено, що сторони погоджуються, що розмір забезпечувального платежу (у випадку укладання договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії 1) у повній мірі зараховується як частина загального розміру купівельної ціни за договором купівлі-продажу часток у статутному капіталі компанії 1.

Пунктом 8.1 попереднього договору встановлено, що продавець 1 та продавець 2 заявляють наступне: що Секюр Проперті та продавець-2 володіють частками в статутному капіталі компанії 1.

Відповідно до п. 9.1 попереднього договору у випадку настання обставин, передбачених пунктами 1.4, 1.6, 1.11 договору, продавець 1 залишає собі дві третини забезпечувального платежу.

Положеннями п. 10.1 попереднього договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і залишається в силі до моменту укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі компанії-1, але в будь-якому випадку не пізніше ніж до 31.01.2018.

Судами встановлено, що 03.07.2017 позивачем перераховано на користь відповідача грошові кошти у розмірі 3 902 245,65 грн, що підтверджується платіжним дорученням №231 від 03.07.2017.

31 січня 2018 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів, відповідно до якої повідомляв про відмову від укладення договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ "Аїсі Україна" на підставі п. 1.4 попереднього договору, у зв`язку із неможливістю досягнення визначених п. 1.2 попереднього договору умов укладення договору купівлі-продажу часток, а тому просив повернути сплачені за попереднім договором в якості авансу кошти в розмірі 150 000,00 доларів США, що еквівалентно 4 201 318,65 грн. за середньозваженим курсом на міжбанківському ринку станом на 30.01.2018.

У зв`язку з неповерненням відповідачем вказаних коштів позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 635 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

За змістом ч.ч. 1 - 5 ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб`єкт господарювання зобов`язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку. Зобов`язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У підпункті 2.1.1 п. 2.1 попереднього договору сторонами погоджено, що протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після укладення цього договору, покупець сплачує на користь продавця 1 суму в гривнях, що становить еквівалент 150 000,00 доларів США за курсом купівлі гривні на українському міжбанківському валютному ринку обслуговуючого банку продавця 1 на кінець дня, що передує даті здійснення платежу, без урахування ПДВ (що не застосовується) в якості гарантії забезпечення свого зобов`язання укласти договір купівлі-продажу часток в статутному капіталі компанії 1 в порядку та на умовах, передбачених цим договором (забезпечувальний платіж).

Відповідно до положень попереднього договору позивач повинен надати підписаний покупцем договір купівлі-продажу часток та вчинити дії передбачені п. 1.2 цього договору.

Наслідки порушення попереднього договору однією зі сторін розкриті у ч. 2 ст. 635 ЦК України. І вони застосовуються, якщо інше не встановлено тим самим попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Таким чином сторонами у пп. 2.1.1 п. 2.1 попереднього договору передбачено саме забезпечувальний платіж, як забезпечення покупцем свого зобов`язання укласти договір купівлі-продажу.

При укладені сторонами договору купівлі-продажу вказаний забезпечувальний платіж відповідно до п.1.1 попереднього договору увійшов би до купівельної ціни і був би частиною оплати за частки.

Верховний Суд вважає, що зазначений забезпечувальний платіж не є авансом, а є саме забезпечувальним платежем і направлений саме на виконання попереднього договору щодо укладення договору купівлі- продажу.

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про те, що вказаний платіж являється авансом є помилковими.

Не подання підписаного покупцем договору купівлі-продажу часток у трьох примірниках або відмови від укладення договору купівлі-продажу є підставою для залишення у продавця 1 (ТОВ "Аїсі Ілво" ) тільки двох третин забезпечувального платежу. З огляду на зазначене, відхиляються доводи відповідача про те, що останній не взагалі повинен повертати такий платіж позивачеві.

Положеннями п. 10.1 попереднього договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і залишається в силі до моменту укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі компанії 1, але в будь-якому випадку не пізніше ніж до 31.01.2018.

Верховний Суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про закінчення попереднього договору 30.01.2018, оскільки останнім днем чинності попереднього договору є саме 31.01.2018.

Прийменники "до" і "по" визначають кінцеву календарну дату чинності чи виконання чого-небудь, проте вони розрізняються лише сферами свого використання: "до" закріплений за офіційно-діловим стилем, а "по" - за розмовним. Інколи, щоб увиразити входження певної дати до встановленого терміну, додають прислівник "включно". Проте, його вживання поряд з останньою датою не доречне.

Тобто, кінцева дата 31.01.2018 входить до визначеного часового терміну, вона є останнім днем чинності договору.

Закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, не виключає право оскаржувати попередній договір, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підтверджується положеннями попереднього договору та не спростовано відповідачем, попередній договір підписано продавцем 1, який не є власником частки компанії "Аїсі Україна" тобто у продавця 1 (ТОВ "Аїсі Ілво") відсутній необхідний обсяг правоздатності, що відповідно до ст. 203, ст. 215 ЦК України є підставою для визнання такого договору недійсним.

Позивач у позові просить визнати недійсними п.п. 2.1.2. п.п. 2.1. п. 2 та п.п. 9.1 п. 9 попереднього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 15.06.2017, укладеного між АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Атлон", ТОВ "Аїсі Ілво" і громадянином Республіки Греція Андреасом Пантелакісом, в частині, яка визначає, що в разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі дві третини забезпечувального платежу, сплаченого покупцем - залишаються у продавця 1.

Оскільки відсутні правові підстави залишати продавцю 1 у себе забезпечувальний платіж, так як він не є власником частки, не має правоздатності на укладення попереднього договору, не має права розпоряджатися часткою та не має права на отримання забезпечувального платежу, суди розглядаючи справу, в межах вимог позову, правомірно визнали недійсними пп. 2.1.2 п. 2.1 та пп. 9.1 п. 9 попереднього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 15.06.2017, в частині, яка визначає, що в разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі дві третини забезпечувального платежу, сплаченого покупцем - залишаються у продавця 1 - ТОВ "Аїсі Ілво".

Визначення в положеннях попереднього договору, що продавець 1 (відповідач) має право здійснити заміну сторони за даним договором замість себе на Секюр Проперті (власника частки 1) шляхом укладення додаткової угоди до даного договору, а умови основного договору купівлі-продажу будуть виконуватися саме його сторонами, не спростовує відсутності у відповідача права на отримання двох третин забезпечувального платежу.

Доводи відповідача щодо можливості отримання ним, після укладання договору купівлі-продажу, у власність від третьої особи-1 частки 1 відхиляються Верховним Судом, оскільки ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

Верховний Суд погоджується з доводами відповідача щодо правової природи 150 000 дол. США, як забезпечувального платежу, однак, враховуючи недійсність вище зазначених підпунктів попереднього договору, судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача суму забезпечувального платежу.

Оскільки норми ст. 625 ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань судами правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних.

Разом з тим, у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені визначенням еквіваленту іноземної валюти.

Судом першої інстанції в рішенні стягнуто з відповідача забезпечувальний платіж в розмірі 3 965 697,45 грн, що еквівалентно 150 000 дол. США за курсом міжбанківському валютному ринку України станом на 04.07.2018.

Суди попередніх інстанції зазначеного не врахували, та, відповідно, неправильно застосували приписи наведеної норми, тому висновок судів про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача 111 039,53 грн інфляційних втрат є помилковим, а доводи касаційної скарги відповідача в цій частині отримали підтвердження.

Інші доводи відповідача фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги ст. 300 Господарського процесуального кодексу України.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, з огляду на помилковість висновку судів про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 111 039,53 грн, Верховний Суд вважає, що рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій слід скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в зазначеній частині. У решті рішення суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.

8. Судові витрати

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки суд касаційної інстанції скасовує оскаржувані судові рішення і ухвалює нове рішення, Верховний Суд здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Ілво" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 у справі № 910/9096/18 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Ілво" 111 039,53 грн інфляційних втрат і 1 669,82 грн судового збору скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Ілво" на користь акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Атлон" 111 039,53 грн інфляційних втрат.

У решті рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 у справі № 910/9096/18 залишити без змін.

Стягнути з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Атлон" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8, кімн. 19; код ЄДРПОУ 40393232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Ілво" (04070, м. Київ, вул. Притисько-Микильська, 5; код ЄДРПОУ 35479904) 2 504,73 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 3 339,64 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя О. М. Баранець

Суддя І. Д. Кондратова