Постанова

від 11.11.2019 по справі 910/1166/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/1166/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. (головуючий), судді - Кролевець О.А., Ткач І.В.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Українського культурного фонду

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Агрикова О.В., судді - Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.)

від 25.07.2019

у справі за позовом Українського культурного фонду

до Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України

про стягнення 210 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень проти позову

1.1. 01.02.2019 Український культурний фонд звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України про стягнення 210 000,00 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані такими обставинами:

1.2.1. 28.09.2018 між Українським культурним фондом (надалі - Фонд, позивач) та Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України (надалі - грантоотримувач, відповідач) укладено договір про надання гранту № 1097 (надалі - договір).

1.2.2. Відповідно до розділу І договору Фонд надає грантоотримувачу на умовах, визначених даним договором, грант для реалізації культурного проекту Публікація спадщини митрополита Української Автокефальної Православної Церкви Василя Липківського (1864-1937) (надалі - проект), опис та мінімальні технічні вимоги до якого наведено у проектній заявці згідно з додатком 1 до цього договору, а грантоотримувач реалізує проект на умова, визначених цим договором.

1.2.3. Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ договору позивач перераховує кошти на реалізацію проекту у розмірі 350 000,00 грн без ПДВ в такому порядку: 1) кошти у розмірі 60%, що становить 210 000,00 грн без ПДВ від загальної суми гранту не раніше 50 календарних днів до підписання акту про виконання проекту; 2) залишок коштів, що становить 40% суми гранту, протягом 10 календарних днів з моменту отримання та затвердження документів, зазначених у підпункті 4 пункту 2 розділу IV цього договору.

1.2.4. Згідно розділу ІІ договору роботи з реалізації проекту мають бути завершені до 03.12.2018. Завершення виконання проекту підтверджується підписанням акту про виконання проекту.

1.2.5. Відповідно до пункту 4 частини 1 розділу IV договору грантоотримувач зобов`язаний надати Фонду акт про виконання проекту, який включає змістовий і підсумковий фінансовий звіти про використання гранту до 03.12.2018 згідно з формами, викладеними у додатках 2, 3 до цього договору.

1.2.6. Складений у відповідності до умов договору акт про виконання проекту разом з фінансовим звітом про використання гранту в матеріалах справи відсутній, а отже відповідач в порушення умов договору не виконав свого обов`язку щодо виконання проекту у визначений строк.

1.2.7. Позивач стверджував, що на виконання умов договору відповідачу були перераховані кошти в сумі 210 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 699 від 16.10.2018.

1.2.8. Проте позивач, за результатами змістового та підсумкового фінансового звітів, наданих грантоутримувачем, встановив, що проект визначений договором про надання гранту - не реалізовано.

1.2.9. Відповідно до пункту 1 розділу IX договору, у разі істотних порушень умов договору, що визначені Законом України Про Український культурний фонд Фонд розриває дію цього договору в односторонньому порядку.

1.2.10. У разі дострокового розірвання цього договору внаслідок встановленого факту використання будь - якої частини гранту не за призначенням або з порушенням чинного законодавства грантоотримувач зобов`язаний протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку повернути у повному обсязі перераховані Фондом грошові кошти (пункт 3 розділу IX договору).

1.2.11. Додатковою угодою № 1 від 14.12.2018 до договору, сторони погодили розірвати договір № 1097 від 28.09.2018 на підставі заяви грантоотримувача про відмову від реалізації проекту. Пунктом 2 цієї угоди визначено, що грантоотримувач зобов`язаний повернути на поточний рахунок Фонду протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання цієї угоди кошти у розмірі гранту в сумі 210 000,00 грн.

1.3. Відповідач проти позову заперечував вказуючи, що згідно розділу IV договору, відповідач зобов`язаний невідкладно інформувати Фонд про будь-які зміни, які можуть вплинути на реалізацію проекту або спричинити відкладення реалізації проекту. На виконання свого зобов`язання відповідачем було передано до Фонду нарочно лист № 302/356 від 20.11.2018, в якому відповідач інформував належним чином про зміни, які можуть спричинити відкладення реалізації проекту, проте вказане повідомлення залишено без відповіді. Також на виконання умов договору відповідачем 03.12.2018 було надіслано змістову та фінансову звітність електронною та звичайною поштою до Фонду. 14.12.2018 з незрозумілих причин під час обговорення деталей щодо завершення проекту між Фондом та контактною особою відповідача, на вимогу Фонду, було укладено додаткову угоду № 1 про розірвання дії договору № 1097 із зобов`язанням відповідача повернути кошти в розмірі 210 000,00 грн протягом трьох робочих днів. Відповідач вважає, що вказана додаткова угода була підписана особою без права відповідного підпису станом на момент підписання цієї додаткової угоди.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у справі №910/1166/19 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України на користь Фонду 210 000,00 грн та судовий збір.

2.2. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що докази укладення сторонами додаткової угоди до договору про продовження строку дії договору відсутні, суд приходить до висновку, що договір є припиненим з 31.12.2018.

2.3. Додаткова угода від 14.12.2018 року не підтверджує розірвання договору за згодою обох сторін, оскільки вона підписана неуповноваженою особою.

2.4. Господарський суд міста Києва задовольняючи позовні вимоги вказав, що у відповідача наявне зобов`язання щодо повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 210 000,00 грн на підставі вимог частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України.

2.5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.07.2019 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

2.6. Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний господарськи суд вказав, що умовами договору передбачено повернення перерахованих Фондом коштів лише у разі одностороннього розірвання договору Фондом. Водночас, підставами одностороннього розірвання договору є істотне порушення умов, зокрема нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту та інші підстави, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувалися при його укладенні.

2.7 . Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем не було порушено істотних умов договору, оскільки грошові кошти перераховані останньому були використані за призначенням, роботи для реалізації проекту виконувались (проте з затримкою, що не суперечить умовам договору), що спростовує доводи позивача про те, що грантоотримувачем кошти Фонду були використані не за призначенням.

2.8. Північний апеляційний господарський суд вказав, що позивач не довів підстав для одностороннього розірвання договору, а саме: нецільового використання відповідачем сплачених коштів, здійснення витрат у більших розмірах, ніж передбачено договором про надання гранту та інші причини, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям.

2.9. Також суд апеляційної інстанції вказав, що відповідач згідно пункту 2 розділу IV договору своєчасно повідомив позивача про затримку у реалізації проекту, у зв`язку з наявністю обставин, які залежали від третіх осіб, що були залученні до виконання робіт у відповідності до підпункту 7 пункту 2 розділу IV договору. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач зобов`язувався виконати роботи в повному обсязі до 17.12.2018, надавши позивачу детальний звіт про обсяг виконаних робіт, проте позивач стверджуючи, що відповідач істотно порушив умови договору, попросив повернути сплачений аванс.

2.10. Також, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, що укладення додаткової угоди про розірвання договору № 1097 про надання гранту не підтверджує його розірвання за згодою обох сторін. Додаткову угоду було підписано Преловською І.М., якій згідно виданої довіреності були надані повноваження лише на підписання документів, що подаються для отримання державної фінансової підтримки. Повноважень щодо підписання додаткової угоди, якою погоджено розірвати договір гранту та повернути сплачений аванс в сумі 210 000,00 грн Преловській І .М. надано не було.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Український культурний фонд просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 залишити в силі.

3.2 . В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки судом не враховано, що відповідачем були допущені істотні порушення умов договору про надання гранту, зокрема, проект не реалізовано, належних документів на підтвердження реалізації проекту не надано, акт про виконання культурно - мистецького проекту не підписано, а тому відповідач зобов`язаний повернути отриманий авансовий платіж.

3.3. Заявник стверджує, що договір не було виконано, що є самостійною підставою для розірвання договору та повернення сплачених коштів. Кінцевим строком виконання проекту є 03.12.2018, проте ні доказів реалізації проекту в обумовлений сторонами строк, ні зміни строку реалізації проекту не було надано.

3.4. Також скаржник стверджує, що додатковою угодою від 14.12.2018 було погоджено розірвати договір про надання гранту від 28.09.2018 з моменту укладення цієї додаткової угоди та погоджено повернути сплачений аванс, проте відповідач в порушення умов укладеної між сторонами додаткової угоди не надав доказів повернення коштів в сумі 210 000,00 грн.

3.5. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського Національної академії наук України у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду 25.07.2019 - без змін. Відповідач стверджує, що ним не було порушено істотних умов договору, а саме грошові кошти перераховані останньому були використані за призначенням, а також виконувались роботи для реалізації проекту, що спростовує доводи позивача про те, що грантоотримувачем були використані кошти Фонду не за призначенням та наявні підстави вважати, що договір не буде виконано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

4.1. Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.2. Водночас, частиною 5 статті 12 Закону України Про Український культурний фонд передбачено, що у разі істотного порушення умов договору про надання гранту договір може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою Українського культурного фонду. Істотним порушенням, зокрема, є нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту, та інші порушення, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувалися при його укладенні. Рішення про розірвання договору про надання гранту приймається Дирекцією Фонду за результатами розгляду інформації, що підтверджує вчинення істотного порушення умов договору про надання гранту, та, за наявності, пояснень іншої сторони такого договору щодо причин вчинення порушень. Сторона договору, договір з якою розірвано Українським культурним фондом, повинна повернути сплачені їй за таким договором кошти впродовж 20 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення.

4.3. Пунктом 3 розділу IX договору передбачено аналогічні підстави для повернення сплаченого авансу, зокрема у разі дострокового розірвання цього договору внаслідок встановленого факту використання будь - якої частини гранту не за призначенням або з порушенням чинного законодавства грантоотримувач зобов`язаний протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку повернути у повному обсязі перераховані Фондом кошти.

4.4. Тобто, кошти отримані грантоотримувачем можуть бути ним повернуті лише у разі розірвання договору за наявності визначених законом та договором підстав.

4.5. З огляду на те, що договір про надання гранту сторонами не було розірвано, а позивачем не було доведено нецільового використання відповідачем сплачених коштів, здійснення витрат у більших розмірах, ніж передбачено договором та інших порушень, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувалися при його укладенні, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів, що відповідачем допущені істотні порушення умов договору.

4.6. Доводи заявника, що судом апеляційної інстанції було порушено вимоги статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки не враховано, що відповідачем були допущені істотні порушення умов договору про надання гранту, судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки вони були предметом оцінки в суді апеляційної інстанції, який здійснивши перегляд рішення суду першої інстанції, відмовив в задоволенні позову з підстав недоведеності.

4.7. Твердження скаржника, що договір не було виконано, що є самостійною підставою для розірвання договору та повернення сплачених коштів, судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки відповідач у відповідності до умов укладеного між сторонами договору (підпункту 6 пункту 2 розділу IV договору) повідомив позивача про неможливість виконання проекту у строк, встановлений договором, з підстав, що від нього не залежать.

4.8. Доводи скаржника, що додатковою угодою від 14.12.2018 було погоджено розірвати договір про надання гранту від 28.09.2018 з моменту укладення цієї додаткової угоди та погоджено повернути сплачений аванс, Верховним Судом також вважаються безпідставними та необґрунтованими, оскільки, як правильно зазначено судами, укладення додаткової угоди про розірвання договору № 1097 про надання гранту не підтверджує його розірвання за згодою обох сторін, зокрема, у зв`язку з тим, що особа, яка підписала додаткову угоду була уповноважена лише на підписання документів, що подаються для отримання державної фінансової підтримки, а не на погодження умов щодо дати розірвання договору та строку повернення сплаченого авансу.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.2. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. З огляду на те, що скаржник не спростував висновки суду апеляційної інстанції щодо недоведеності істотного порушення умов договору, а також не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування прийнятого судом апеляційної інстанції рішення.

6. Щодо судових витрат

6.1. Відповідно до підпунктів б , в пункту 4 частини першої статті 315 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. З огляду на висновок Верховного Суду про відмову у задоволенні касаційної скарги, підстави для здійснення нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, відсутні.

6.3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Українського культурного фонду залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 у справі № 910/1166/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кролевець

І. Ткач